30 липня 2025 року Справа № 915/432/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження
без виклику сторін
справу 915/432/25,
за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», пр-т Перемоги, 14, м. Київ, 01135,
в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», вул. Заводська, 23, м. Миколаїв, 54020,
до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН», Каботажний спуск, 1, м. Миколаїв, 54002,
про стягнення грошових коштів по суднозаходу 08.08.2020 буксиру «КОЗАЦЬКИЙ» у загальній сумі 584,95 грн. ,-
12.04.2024 Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (надалі - МФ ДП «АМПУ») звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН» (надалі - ТОВ СП «НІБУЛОН») портових зборів (корабельний, адміністративний, санітарний), а також 3 % річних та інфляційних втрат з суден ТОВ СП «НІБУЛОН», які забезпечували завантаження 36 іноземних суден (в тому числі «BAO RUN», прапор Hong Kong) на зовнішньому рейді морського порту Миколаїв в період з 01.08.2020 - 31.12.2020, в порядку ст. 85 Кодексу торговельного мореплавства, ст. 22 Закону України “Про морські порти України», п.п. 2.1, 7.1, 8.1-8.2 Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 316 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.06.2013 за 930/23462 (надалі - Наказ 316).
Позивач також просить про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування судових витрат з оплати позовної заяви судовим збором.
За такими вимогами ухвалою суду від 26.03.2025 справу прийнято до провадження та визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цією ж ухвалою, зокрема, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України ? п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. При цьому, визначено провести розгляд справи 915/432/25 поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану.
В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що належні ТОВ СП «НІБУЛОН» судна (буксири, баржі, плавкрани) кваліфікуються ним як вантажні судна (вантажні судна - судна, які не є пасажирськими), які здійснювали на Зовнішньому рейді морського порту Миколаїв вантажно/ розвантажувальні роботи (комерційний вантажний рейс), у зв'язку з чим останні були віднесені до суден групи «А», для яких передбачена необхідність сплати портових зборів, а не до портофлоту (група «Е»), які звільнені від сплати портових зборів.
Враховуючи, що відповідачем не оплачено портові збори за вхід на зовнішній рейд Морського порту Миколаїв (далі - порт), який розташований в районі банки Трутаєва та вихід з зовнішнього рейду порту, позивач звернувся до господарського суду з позовом.
04.04.2025 від відповідача до суду надійшов відзив, за змістом якого ТОВ СП «НІБУЛОН» заперечує проти позовних вимог, вказуючи, що позивачем безпідставно нараховано портові збори щодо буксиру «КОЗАЦЬКИЙ» як для судна групи «А», тоді як фактично судно належить до Групи «Е» (портофлот), яке задіяне у діяльності суб'єкта (ТОВ СП «НІБУЛОН»), який включений до Реєстру морських портів як термінал, портовий оператор, оператор терміналу та відповідно здійснює завантаження морських іноземних суден як на причалах терміналу, так і на зовнішньому рейді порту, для чого використовує баржебуксирні склади суден і плавкрани. Судна групи «Е» (портофлот) є звільненими від сплати корабельного збору (п.2.3 Наказу Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 316), санітарного збору (п.8.3 Наказу Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 316), адміністративного збору (п.7.5 Наказу Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 316).
При цьому відповідач посилається на висновки Об'єднаної палати Верховного суду від 17.12.2021 по справі 915/400/20, згідно яких судна портового оператора/ оператора терміналу ТОВ СП «НІБУЛОН», які задіяні в операціях з завантаження іноземного морського судна на Зовнішньому рейді морського порту Миколаїв віднесені до групи Е (портофлот). Вказує на вже сформовану на сьогоднішній день судову практику по аналогічним спорам: справа 915/400/20 (постанова ОП ВС від 17.12.2021), справа 915/40/21 (постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.12.2021), справа 915/41/21 (постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2022), справа 915/42/21 (постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.05.2024), справа 915/841/23 (постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024). Посилається на справу 915/2402/19 (ухвала Господарського суду Миколаївської області від 07.05.2020), справа 815/24/18 (ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 04.02.2019), якими затверджено мирові угоди за участю ДП «АМПУ» відносно руху суден портофлоту (Група Е) по БДЛК, ХМК при надані послуг в порту та на підходах до нього.
В обґрунтування позиції щодо віднесення баржебуксирних складів та плавкранів задіяних в діяльності портового оператора/ оператора терміналу з завантаження великотоннажних морських суден на Зовнішньому рейді до групи Е Додатку 1 Наказу 316 відповідач послався на роз'яснення, викладене в листі 7865/27/10-17 від 11.08.2017 Міністерством інфраструктури України, який є розробником портових зборів та тарифів, зазначених в наказах 316 від 27.05.2013, 1059 від 26.12.2013, 966 від 03.12.2013, 965 від 03.12.2013, а також суб'єктом, який є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського та річкового транспорту, а саме, що в розроблених ним нормативних актах з ціноутворення "плавучі крани, які задіяні у вантажних операціях порту; забезпеченні перевантажувальних робіт на рейдах і біля причалів з другого борту", "буксири, що здійснюють операції з буксирування несамохідних транспортних суден на місцевих перевезеннях", "несамохідні баржі, що задіяні у забезпеченні перевантажувальних робіт на рейдах та біля причалів з другого борту" є суднами групи «Е» "портофлот". Аналогічні за змістом роз'яснення ДП «УкрНДІМФ» від 26.08.2015 10/1/9-478 та Міністерства інфраструктури України від 11.08.2017 7865/27/10-17.
Також відповідач вказує на наявність сталого та системного підходу в портовій галузі щодо переліку суден портофлоту, який застосовується ще з 1978 року (РД 31.31.37-78 "Норми технологічного проектування морських портів").
Додатково відповідач зазначає, що в суміжних галузях "буксири", “самохідні і несамохідні малотоннажні вантажні судна», "судна для забезпечення перевантажувальних робіт" також віднесені до суден групи портофлоту, що підтверджується наказом Державного комітету України з промислової безпеки; охорони праці та гірничого нагляду "Про затвердження Правил безпеки для працівників суден портового і службово-допоміжного флоту рибного господарства" 13 від 24.01.2007.
Відповідачем також зазначено, що за результатом реформи морської портової галузі морський порт перетворився з «суб'єкта - державного підприємства» на «географічні межі», в яких функціонують суб'єкти господарювання усіх форм власності, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням суден, пасажирів, вантажів та підприємства, продукція та/або сировина яких транспортується територією та акваторією порту. До переліку даних суб'єктів входить і ТОВ СП «НІБУЛОН», яке внесене до Реєстру морських портів України (у публічному доступі) як термінал, портовий оператор/оператор терміналу: обробка суден; обробка автомобільного та залізничного транспорту; обробка вантажів, інші послуги». Відповідно ст.1 Закону України «Про морські порти України» до об'єктів портової інфраструктури відносяться: рухомі та нерухомі об'єкти, що забезпечують функціонування морського порту, у тому числі …буксири, криголами та інші судна портового флоту; … перевантажувальне обладнання…. Правилами надання послуг у морських портах України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 348 від 05.06.2013 врегульовані відносини, пов'язані з наданням послуг у морських портах та на підходах до них з вантажно-розвантажувальних робіт… Та вказує на системну підміну термінів з боку позивача що виражається у застосуванні замість «морського порту та підходів до нього» більш обмежуючі поняття - «водний простір Зовнішнього рейду», «портова акваторія», що не відповідає змісту нормативних актів. А також вказує на підміну термінів «порт» на «акваторія» або «вихід з порту» на «вихід з акваторії». Так, «вихід з порту» - це процедура, яка оформлюється капітаном морського порту відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України 27.06.2013 N 430, в той же час «вихід з однієї із ділянок водного простору, який є складовою частиною Акваторії порту», не є «виходом з порту». Правилами надання послуг в морських портах передбачено надання послуг в порту та на підходах до нього. Так, ст.229 КТМ України «портове буксирування» включає буксирування на підходах до порту, в портових водах. Баржебуксирний склад суден дійсно прибув/ вийшов з Зовнішнього рейду (водний простір включений до акваторії порту) але при цьому не здійснював «вихід з морського порту Миколаїв», оскільки його рейс «Очаків Рейд Порту» (Внутрішній рейд порту) до «РД ММП» (Зовнішній рейд порту) та наступний рейс у зворотному напрямку були в межах портових вод порту Миколаїв.
09.04.2025 до суду від ДП «Адміністрація морських портів України» надійшла відповідь на відзив, за змістом якої позивач заперечує проти доводів відповідача та просить задовольнити позовні вимоги, вказуючи, що суть спору фактично зводиться до того, що ТОВ СП «НІБУЛОН» намагається довести, що у спірних відносинах здійснює діяльність портового оператора/ оператора термінала з перевалки вантажів (навантаження-розвантаження та зберігання вантажів, безпечну стоянку та обслуговування суден), для чого використовує судна власного флоту. Позивач зазначає, що діяльність відповідача у спірних відносинах відбувається далеко за межами морського порту Миколаїв - на річках Дніпро, Південний Буг - внутрішніх водних шляхах міжнародного значення. За твердженнями позивача ТОВ СП «НІБУЛОН» виступає в якості «сільгоспвиробника», «зернотрейдера», «підприємства, продукція та/ або сировина яких транспортується територією та акваторією порту». Вказує що відповідно до інформації, вміщеної у Statement Of Facts по іноземному судну (додатки 4 до позову), ТОВ «НІБУЛОН» виступав як експедитор «NIBULON Ltd as forwarding agent».
Від ТОВ СП «НІБУЛОН» 12.05.2025 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, за змістом яких відповідач не погоджується з доводами позивача та вказує на невірне застосування Миколаївською філією ДП «АМПУ» п.1.5 Наказу 316, відповідно до якого при розрахунку портових зборів застосовується «умовний об'єм баржебуксирних складів» (буксир + баржа), а позивач хибно обчислює на кожний «окремий елемент баржебуксирного складу» - окремо (окремо буксир та окремо баржа), що в подальшому призводить до суттєвого викривлення ситуації та опису обставин, оскільки наводить як 1 рейс переміщення «окремого елементу» в 5-6 інших самостійних рейсах (5-6 Квитанцій РРС) в іншому баржебуксирному складі. Суттєвим є конкретний баржебуксирний склад, якому нараховані портові збори при прибутті/ вибутті на/ з Зовнішнього рейду та саме той рейс баржебуксирного складу, який відповідає конкретному нарахуванню портових зборів. Неможливо роз'єднати баржебуксирний склад і відслідковувати рух баржи в інших баржебуксирних складах суден під час здійснення іншого рейсу, оскільки рейсове завдання виписується на буксир (самохідне, екіпажне судно), а не на баржу, які в даному випадку є несамохідними та без екіпажними. Отже «рейс» обліковується за рейсовим завданням і в даному випадку можливий виключно за буксиром, який здійснює операцію «буксирування» з несамохідною баржею. Портові збори обчислюються з прив'язкою до Рейсу конкретного баржебуксирного складу (комерційний вантажний рейс). Наказ 316 не передбачає правових норм, за якими портовий збір обчислюється з урахуванням 5-6 попередніх рейсів окремо по кожному елементу баржебуксирного складу. Буксири та баржи відносяться до суден внутрішнього водного транспорту отже за «аналогією закону» п.57 ст.1 ЗУ «Про внутрішній водний транспорт» рейс - плавання судна від місця відправлення до місця призначення, включаючи плавання із заздалегідь не визначеним місцем призначення. Кожний «Рейс» підтверджує Квитанція СРРС філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ». Таким чином, баржебуксирний склад мав один рейс: «Очаків рейд порту» - «РД ММП (1)» та інший рейс «РД ММП (1)» - «Очаків рейд порту», що є переміщенням в межах одного порту від одного рейду порту Миколаїв до іншого рейду порту Миколаїв. Вихід з порту при такому переміщенні не здійснюється ні буржебуксирним складом, ні великотоннажним морським судном (Port Clearance Certificate, п.4.4, розділ ІІІ, IV наказу Міністерства інфраструктури України 27.06.2013 430). Мета прибуття на Зовнішній рейд морського порту Миколаїв - участь у завантаженні іноземних морських суден на рейді порту (Зовнішній рейд морського порту), що кореспондується з роз'ясненням Міністерства інфраструктури України лист 7865/27/10-17 від 11.08.2017. Statement Of Facts по іноземному судну «BAO RUN» (прапор Hong Kong) не є належним і допустимим доказом у операціях з завантаження, оскільки підтверджує «час» перебування іноземного судна «BAO RUN» (прапор Hong Kong) в порту, а не операції баржебуксирного складу, заявленого в позові. Statement Of Facts не є документом що складається в ході проведення вантажних операцій отже не відповідає критерію належного і допустимого доказу. В даному випадку баржебуксирні склади були задіяні в забезпеченні діяльності портового оператора, про що позивач обізнаний за змістом Заявки ПО (п.5.8 Обов'язкових постанов), Заявки на лоцманське проведення.
З огляду на викладене відповідач наголошує, що в даному випадку предметом спору є правовідносини з завантаження морського іноземного судна «BAO RUN» (прапор Hong Kong) (міжнародний рейс), яке перебуває під митним контролем в морському порту, в яких за змістом нормативно-правових актів завантажувачем виступає виключно портовий оператор/оператор терміналу (п.11 ст.1, ст.19 ЗУ «Про морські порти України», п.3.1 Правил 348, Зводу звичаїв морського порту Миколаїв, п.6 наказу Мінфіну від 10.03.2015 308).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
Відповідно Підхідного нотису Морського агента - Delta Maritime Agency від 28.07.2020 судно «BAO RUN» (прапор Hong Kong, China) повідомило МФ ДП «АМПУ», що судно прямує на перевантажувальний термінал ТОВ СП «НІБУЛОН» (з подальшим довантаженням на зовнішньому рейді морського порту Миколаїв) під завантаження приблизно 60 500 мт. зернових (пшениці), прибуття на рейд порту Південний 03.08.2020 з уточненням. Розміри судна: довжина: 199,90 м, ширина: 32,26 м, висота борту: 18,50 м, дедвейт: 63800mt/on 13.30 ssw, кількість трюмів/кришок: 5/5.
30.07.2020 Морським агентом - Delta Maritime Agency була подана Заявка на лоцманське проведення 976 від 30.07.2020 на забезпечення лоцманського проведення судна «BAO RUN» (прапор Hong Kong). Заявка містить відмітку: «Прийом судна у Морський порт Миколаїв під обробку та інші операції на зовнішньому рейді погоджено, Портовий оператор ТОВ СП «НІБУЛОН».
31.07.2020 ТОВ СП «НІБУЛОН» направлено МФ ДП «АМПУ» «Заявка про терміни готовності вантажних партій під навантаження на т/х «BAO RUN» (прапор Hong Kong) 510 від 31.07.2020: «ТОВ СП «НІБУЛОН» як портовий оператор на підставі п.5.8 «Зводу звичаїв морського порту Миколаїв» повідомляє про готовність партії зернових для навантаження на судно «BAO RUN» (прапор Hong Kong). Дата підходу судна : 03.08.2020.
У заявці ТОВ СП «НІБУЛОН» від 31.07.2020 833 Відповідач звернувся до Позивача з проханням узгодити прийом суден «BAO RUN» (прапор Hong Kong) у Миколаївський морський порт під обробку та інші операції на зовнішньому рейді, зокрема із залученням несамохідних барж, плавкранів та буксирів.
Правовідносини, які виникають між суб'єктами господарювання в морському порту, між суб'єктами господарювання та адміністрацією цього порту врегульовані як Цивільнім кодексом України, Господарським кодексом України, норми яких встановлюють загальні правила щодо надання послуг, виконання робіт, перевезення тощо; так і спеціальними нормами відповідних транспортних кодексів (зокрема, Кодексу торговельного мореплавства України), Закону України "Про морські порти України", що визначає правові, економічні та організаційні основи діяльності в морських портах України, а також спеціальними нормами, що викладені в окремих підзаконних нормативних актах спеціалізованих міністерств тощо.
У відповідності до ч.1, 2 ст.3 Кодексу торговельного мореплавства України, держава здійснює регулювання торговельного мореплавства через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту, інші центральні органи виконавчої влади та національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту. Згідно з цим Кодексом, іншими актами законодавства та міжнародними договорами України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, в межах своїх повноважень за участю заінтересованих центральних органів виконавчої влади розробляє та затверджує нормативно-правові акти з питань торговельного мореплавства, інструкції, правила перевезень вантажів, пасажирів, пошти і багажу, правила перевезень у прямому змішаному та прямому водному сполученні, які є обов'язковими для всіх юридичних та фізичних осіб.
Згідно ч.1 ст.3 Закону України "Про морські порти України" законодавство про морські порти ґрунтується на Конституції України та складається з цього Закону, Кодексу торговельного мореплавства України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Бюджетного кодексу України, Податкового кодексу України, Земельного кодексу України, Водного кодексу України, законів України "Про транспорт", "Про природні монополії" та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.
Правові, економічні та організаційні основи діяльності в морських портах України визначені Законом України "Про морські порти України" від 17.05.2012 4709-VI (надалі - Закон).
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону Тарифи на спеціалізовані послуги, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, та послуги, які оплачуються у складі портових зборів, підлягають державному регулюванню національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту. Відповідно до п. 4 Розділу VI Закону (Прикінцеві положення) тимчасово, до створення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, її функції та повноваження, визначені цим Законом, виконує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.
Процедура справляння портових зборів та розміри ставок портових зборів визначені Порядком справляння та розмірами ставок портових зборів, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 316, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.06.2013 за 930/23462. За умовами п. 1.3 Наказу 316 портові збори (корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний) справляються в морських портах із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземними прапорами, за групами згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Відповідно п.1.5 Наказу 316 нарахування портових зборів здійснюється з умовного об'єму судна, який обчислюється в кубічних метрах і дорівнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота борту судна), зазначених в обмірному свідоцтві (головні розмірення) або документі, що його замінює. Умовний об'єм баржебуксирних складів, караванів та інших складених плавучих споруд для нарахування всіх видів зборів, крім санітарного, дорівнює сумі об'ємів окремих елементів.
Позивачем заявлені позовні вимоги у загальній сумі 584,95 грн., з яких: 361,66 грн. основний борг, 36,85 грн. 3% річних; 186,44 грн. - збитків від інфляції, які мотивовані рахунком 70281512 від 08.08.2020, виставленим буксиру «КОЗАЦЬКИЙ» на портові збори: 119,71 грн. без ПДВ - корабельний збір (вхід); 119,71 грн. без ПДВ - корабельний збір (вихід); 30,98 грн. без ПДВ - адміністративний збір; 30,98 грн. без ПДВ - санітарний збір. В рахунку також зазначена наступна інформація: судно - «КОЗАЦЬКИЙ», дата - 08.08.2020/ 08.08.2020, каботажне плавання, Вихід судна: 08.08.2020, ММП/ Зовнішній рейд, BAO RUN.
На підтвердження факту перебування баржебуксирного складу на Зовнішньому рейді Позивачем долучено Квитанції оператору руху суден філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ», зокрема квитанції, що збігаються з інформацією в рахунку за датою прибуття/ вибуття на Зовнішній рейд:
Квитанція 11762 щодо баржебуксирного складу (буксир «КОЗАЦЬКИЙ» з баржею НБЛ-018) по маршруту «Очаків рейд порту» - «РД ММП (1)» з 07.08.2020 17-06год. по 08.08.2020 00-36год. Мета переходу - Буксирування. Відносно буксиру «КОЗАЦЬКИЙ» запис: Вантаж кількість - буксирування, палубний вантаж - ні.
Квитанція 11797 щодо баржебуксирного складу (буксир «КОЗАЦЬКИЙ» з баржею НБЛ-016) по маршруту «РД ММП (1)» - «Очаків рейд порту» з 08.08.2020 00-50год. по 08.08.2020 07-52год. Мета переходу - Буксирування. Відносно буксиру «КОЗАЦЬКИЙ» запис: Вантаж кількість - буксирування, палубний вантаж - ні.
Суд зазначає, що за нормами абз.4 п.1.5 Наказу 316 нарахування портових зборів (окрім санітарного) здійснюється з умовного об'єму баржебуксирного складу (буксир + баржа), а не з умовного об'єму кожного окремого елементу баржебуксирного складу.
Формуючи рахунок 70281512 від 08.08.2020, в якому зокрема поряд з санітарним збором нараховано корабельний, адміністративний збір буксиру «КОЗАЦЬКИЙ», позивачем порушено норми абз.4 п.1.5 Наказу 316 в частині порядку нарахування портових зборів баржебуксирним складам суден відносно корабельного та адміністративного збору, які фактично нараховані позивачем окремому елементу баржебуксирного складу (буксир «КОЗАЦЬКИЙ»), а не всьому баржебуксирному складу (буксир «КОЗАЦЬКИЙ» з баржею НБЛ-018 - прибуття на Зовнішній рейд та інший рейс буксир «КОЗАЦЬКИЙ» з баржею НБЛ-016 - вихід з зовнішнього рейду), як це передбачено абз.4 п.1.5 Наказу 316.
При цьому відповідно ч.2 ст.237 ГПК України суд розглядає матеріальні вимоги позивача в межах позовних вимог заявлених в позовній заяві, тобто в межах сум портових зборів, нарахованих буксиру «КОЗАЦЬКИЙ» з урахуванням обставин його прибуття/ вибуття на зовнішній рейд в складі баржебуксирного складу.
З метою справляння портових зборів Додатком 1 до Наказу 316 (Таблиця "Групи суден і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземними прапорами та з яких справляються портові збори»:
Група А - Вантажні судна, що заходять для виконання вантажних операцій, та плавучі споруди;
Група Б - Пасажирські судна; пороми; криголами, що не належать суб'єктам господарювання всіх форм власності, які здійснюють господарську діяльність у межах морського порту, та не орендовані ними;
Група В - Ліхтери, буксири, буксири-штовхачі, штовхачі, баржі (самохідні і несамохідні), річкові самохідні судна, включаючи судна типу "ріка - море", що заходять у порти р. Дунай, а також річкові самохідні судна, що заходять для подальшого перевантаження вантажів на морські судна і навпаки;
Група Г - Несамохідні судна (крім барж);
Група Д - Судна, що заходять вимушено для зміни екіпажу, постачання, через карантинні потреби, а також судна, що прямують на/після ремонт/ремонту на/ з судноремонтні/ судноремонтних підприємства/підприємств (бази/ баз) України; службові та військові судна; навчальні, навчально-виробничі судна при виконанні ними рейсів за навчальними планами навчальних закладів, на борту яких перебуває не менш як 50 курсантів, навчально-тренажерні судна; наукові, дослідні, швидкісні судна на підводних крилах, що виконують регулярні пасажирські рейси за розкладом у каботажному плаванні (крім прогулянкових і круїзних рейсів);
Група Е - Інші судна (судна судноремонтного заводу, аварійно-рятувальні, підводно-технічні, технічні, госпітальні, гідрографічні, судна портового флоту, криголами, які належать суб'єктам господарювання всіх форм власності, що здійснюють діяльність у межах морського порту, а також орендовані ними, спортивні судна, приватні яхти, парусні судна, судна, які проходять ходові випробування, риболовні судна, що заходять без виконання вантажних операцій).
Примітки:
1. Під терміном "вимушено" треба розуміти заходження судна у морський порт/ морський термінал у зв'язку із загрозою безпеці продовження плавання, життю або здоров'ю членів команди та пасажирів.
2. Судна груп В (буксири та баржі), Д та Е, що виконують комерційні вантажні рейси, належать до групи А.
3. Судна груп Д та Е, що виконують комерційні вантажопасажирські рейси, належать до групи Б".
Отже, відповідно до положень наказу Міністерства інфраструктури України 316 від 27.05.2013 справляння портових зборів обумовлено віднесенням судна до тієї чи іншої групи згідно з додатком 1 до цього наказу.
При цьому вищенаведеним додатком (з урахуванням приміток до нього) регламентовано порядок віднесення суден до певної групи, а також передбачено зміну категорії суден групи "Е" на судна групи "А" у разі виконання судном, що належить до групи "Е", комерційних вантажних рейсів.
За таких обставин, суд наголошує на тому, що віднесення судна до відповідної групи обумовлюється не типом та технічними характеристиками судна, відомості про які містяться в суднових документах, а комплексом та змістом портових операцій, що вчиняє судно в порту.
Правила маркування суден згідно з Інструкцією про постійне нанесення маркування розпізнавального номера на судна, які мають право плавання під Державним Прапором України, затвердженої наказом Державного департаменту морського і річкового транспорту Міністерства транспорту України 159 від 11.06.2004, не можуть бути підставою для визначення групи судна у спорі щодо підстав для сплати портових зборів.
Вказана інструкція встановлює вимоги щодо нанесення маркування розпізнавального номера на судна, які мають право плавання під Державним Прапором України, визначає порядок визначення місць на корпусі та суднових конструкціях для нанесення цього номера, а також розмір, формат та засіб постійного нанесення маркування розпізнавального номера, який є ідентифікаційним номером ІМО (Міжнародна морська організація), який, зокрема, використовується на міжнародному рівні для ідентифікації суден з метою підвищення безпеки на морі та запобігання забрудненню, а також надання допомоги для попередження морського шахрайства. Відтак дана інструкція визначає правила маркування суден, з урахуванням, зокрема, відомостей в технічній документації про судно (суднових документах), тобто з урахуванням технічних можливостей і функцій, які допускаються для виконання, а не виконуються цим судном у конкретних правовідносинах та за конкретних обставин.
Аналогічна висновки викладені у постанові Об'єднаної палати Верховного суду від 17.12.2021 у справі 915/400/20.
Пунктом 2.1. Наказу ? 316 із суден груп А, Б і Г корабельний збір справляється за одиницю умовного об'єму судна (за 1 куб. м об'єму судна) за кожний вхід в акваторію морського порту, операційну акваторію причалу (причалів), а також вихід з акваторії морського порту, операційної акваторії причалу (причалів) за ставками, наведеними у додатку 2 до цього Порядку.
Пунктом 2.3. Наказу 316 від сплати корабельного збору звільняються судна груп Д та Е.
За змістом п 7.1. Наказу 316 із суден груп А, Б, В і Г адміністративний збір справляється під час кожного заходження судна у порт.
Пунктом 7.5. Наказу 316 судна груп Д і Е звільняються від сплати адміністративного збору.
Згідно п. 8.2. Наказу 316 із суден групи А санітарний збір справляється за 1 куб. м умовного об'єму судна або самохідної частини складеної плавучої споруди за ставками, наведеними у додатку 6 до цього Порядку.
Пунктом 8.3. Наказу 316 судна груп Б, В, Г, Д та Е звільняються від сплати санітарного збору.
З огляду на викладене, суд зауважує на тому, що ключовим питанням, яке потребує вирішення в межах даного спору, є питання визначення групи (додаток 1 до Наказу 316), до яких необхідно віднести баржебуксирний склад (до складу якого увійшов буксир «КОЗАЦЬКИЙ», заявлений в позові), який був задіяний в операціях із завантаження судна «BAO RUN» (прапор Hong Kong) на зовнішньому рейді морського порту Миколаїв, а саме: до групи "А" або групи "Е".
Для вирішення цього питання необхідним є визначення правової природи та підстав для справляння портових зборів, у зв'язку із чим суд звертається до особливостей правового статусу та функціонування морського порту.
Правові, економічні та організаційні основи діяльності в морських портах України визначені Законом України "Про морські порти України" від 17.05.2012 4709-VI (надалі - Закон).
Відповідно до ст.18 Закону господарська діяльність у морському порту провадиться відповідно до законодавства, обов'язкових постанов по порту та зводу звичаїв морського порту.
Відповідно до ч.1, 2 ст.19 Закону у морських портах надаються послуги з обслуговування суден, у тому числі порядок приймання з суден нафти, нафтовмісних вод, суднових стічних вод, сміття, експлуатаційних та вантажних відходів, здійснення операцій з вантажами, у тому числі проведення вантажно-розвантажувальних робіт, послуги з обслуговування пасажирів та інші послуги, передбачені законодавством. Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, затверджуються: 1) правила надання послуг з вантажно-розвантажувальних робіт у морському порту в частині, що стосується зобов'язань за міжнародними договорами України; 2) правила надання послуг з обслуговування суден у морському порту та на підходах до них у частині, що стосується зобов'язань за міжнародними договорами України; 3) правила надання інших послуг, що звичайно надаються в морських портах, у частині, що стосується зобов'язань за міжнародними договорами України.
Правилами надання послуг у морських портах України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 348 від 05.06.2013, врегульовані відносини, пов'язані з наданням послуг у морських портах та на підходах до них з вантажно-розвантажувальних робіт, обслуговування суден, пасажирів та транспортних засобів, а також з наданням інших послуг, що звичайно надаються в морських портах у частині, що стосується зобов'язань за міжнародними договорами України відповідно до статті 19 Закону України "Про морські порти України", та встановлюють вимоги до виконання технологічних процесів з урахуванням особливостей роботи в морських портах.
Отже суд відхиляє твердження Позивача, що для віднесення баржебуксирного складу до Групи Е (портофлот) вантажні операції (технологічні процеси) мають відбуватись в межах «водного простору зовнішнього рейду», «портової акваторії», оскільки нормативно-правовий акт, що регулює спірні правовідносини передбачає надання послуг, проведення вантажно-розвантажувальних робіт у морських портах та на підходах до них.
Слушним є посилання Відповідача з цього приводу на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 07.05.2020 по справі 915/2402/19 та ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04.02.2019 по справі 815/24/18, якими затверджено мирові угоди за участю ДП «АМПУ» відносно руху суден портофлоту по БДЛК, ХМК.
Крім того, відповідно змісту рахунку 70281512 від 08.08.2020 портові збори, що є предметом спору у даній справі, нараховані за прибуття/ вибуття буксиру на Зовнішній рейд, де відбувалась вантажна операція з морським іноземним судном «BAO RUN» (прапор Hong Kong), отже вантажні операції відбувались у водному просторі зовнішнього рейду, який є складовою частиною акваторії морського порту Миколаїв.
Відповідно до пункту 2.1 Правил надання послуг у морських портах України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 05.06.2013 348 (далі - Правила надання послуг у морських портах, Правила 348) вантажними операціями є операції з навантаження, вивантаження й перевантаження вантажу, завантаження і розвантаження транспортного засобу.
Відповідно до п.3.1. Правил 348 вантажно-розвантажувальні роботи в морському порту здійснюють портові оператори, оператори терміналів на підставі договорів перевалки або інших договорів.
портовий оператор (стивідорна компанія) - суб'єкт господарювання, що здійснює експлуатацію морського термінала, проводить вантажні операції, обслуговування та зберігання вантажів, обслуговування суден і пасажирів, а також інші пов'язані з цим види господарської діяльності;
оператор термінала - суб'єкт господарювання, що здійснює у морському порту вантажні операції, обслуговування та зберігання вантажів, обслуговування транспортних засобів, а також інші пов'язані з цим види господарської діяльності, за межами морського терміналу.
Згідно Порядку ведення Реєстру морських портів України, затвердженого постановою КМ України від 11.07.2013 496 (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) до Реєстру вносяться зокрема відомості: «перелік портових операторів, операторів терміналів та послуг, які вони надають».
У пункті 3.2 Правил надання послуг у морських портах України вказано, що портовий оператор або оператор термінала надають послуги з вантажних операцій з вантажами, що перевозяться водним, залізничним, автомобільним і трубопровідним видами транспорту, а також з інших пов'язаних з цим робіт за замовленням замовника на підставі договорів відповідно до вимог чинного законодавства.
Положеннями пункту 3.3 Правил надання послуг у морських портах України передбачено, що до послуг, пов'язаних з вантажними операціями, які можуть надаватися портовим оператором, оператором термінала, належать, зокрема: навантаження вантажів; вивантаження вантажів; переміщення вантажу; оформлення транспортних (перевізних) документів за заявкою замовника; інші роботи та послуги.
Відповідно до п.8.1, 8.3 Правил надання послуг у морських портах України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 05.06.2013 348, портові оператори (оператори термінала) здійснюють технологічні процеси ВО, що є сукупністю технологічних операцій, пов'язаних з передачею вантажів з одного виду транспорту на інший через склад, або минаючи його, на підставі такої робочої технологічної документації. Залежно від місця проведення ВО портові оператори (оператори терміналів) можуть здійснювати такі технологічні операції: складські, суднові, вагонні, автотранспортні, внутрішньопортові транспортні, передавальні, а також операції з навантаження (розвантаження) контейнерів.
Відповідно п.2.11 Обов'язкових постанов по морському порту Миколаїв, затверджених наказом ДП «АМПУ» від 13.12.2016 451, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 29.12.2016 за 279/1592 у морському порту Миколаїв надаються такі послуги: навантаження, розвантаження, штивка, сепарування, кріплення, розкріплення та інші роботи з вантажами; транспортно-експедиторські послуги і складські операції з вантажами; перевантаження вантажів з одного виду транспорту на інший; навантаження/ розвантаження суден на рейді, бункерування суден...
Відповідно п.13.1 Обов'язкових постанов по морському порту Миколаїв проведення вантажно-розвантажувальних робіт здійснюється у порядку, передбаченому Правилами надання послуг у морських портах України, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України 348 від 05.06.2013, іншими нормативно-правовими актами Міністерства інфраструктури України, Зводом звичаїв.
Відповідно Зводу звичаїв Морського порту Миколаїв, виданого на підставі наказу голови Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» 92 від 25.05.2015 у морському порту Миколаїв надаються послуги з навантаження/вивантаження суден на рейді (пп.3 п.7.1) прийом суден у морський порт Миколаїв під обробку та інші операції проводиться на підставі укладених договорів (угод) та здійснюється тільки після попереднього узгодження з ПО (портовий оператор) та Адміністрацією порту (п.5.6). ПО надають до головної диспетчерської Адміністрації порту заявки про терміни готовності вантажних партій під навантаження по конкретному судну не пізніше, ніж за добу до дати очікуваного підходу судна (п.5.8). Розміщення вантажів на судні виконується за вантажним планом, затвердженим капітаном судна і узгодженим з ПО (портовий оператор) (п.8.3.6).
ТОВ СП «НІБУЛОН» є власником термінала та внесений до переліку портових операторів, операторів терміналів у Реєстрі морських портів України відносно Морського порту Миколаїв. До переліку послуг оператора належать: обробка суден; обробка автомобільного та залізничного транспорту; обробка вантажів, інші послуги».
Позивачем долучено до матеріалів справи Заявка 510 від 31.07.2020, подана ТОВ СП «НІБУЛОН», в якій зазначено: «ТОВ СП «НІБУЛОН» як портовий оператор на підставі п.5.8 «Зводу звичаїв морського порту Миколаїв» повідомляє про готовність партії зернових для навантаження на судно «BAO RUN».»
Таким чином, судна ТОВ СП «НІБУЛОН» задіяні в забезпеченні технологічних процесів господарської діяльності підприємства як портового оператора/ оператора терміналу є об'єктами портової інфраструктури (суднами портового флоту) незалежно від форми власності.
В даному випадку предметом спору є правовідносини з завантаження морського іноземного судна «BAO RUN» (прапор Hong Kong) (міжнародний рейс), яке перебуває під митним контролем в морському порту, в яких за змістом нормативно-правових актів завантажувачем виступає виключно портовий оператор/ оператор терміналу (п.11 ст.1, ст.19 ЗУ «Про морські порти України», п.3.1 Правил 348, Зводу звичаїв морського порту Миколаїв, п.6 наказу Мінфіну від 10.03.2015 308 ).
Відповідно п.6 наказу Мінфіну від 10.03.2015 308 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на морському та річковому транспорті» після закінчення навантаження судна капітан судна або агентська організація (морський агент) подає митниці коносаменти й декларацію про вантаж для пропуску товарів через митний кордон України, а портовий оператор (стивідорна компанія), що здійснювала навантаження судна, надає митниці документи, що підтверджують кількість та асортимент навантажених товарів.
В Заявці на лоцманське проведення 976 від 30.07.2020 (подається морським агентом великотоннажного морського судна на керівника філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ») зазначено: «Прийом судна у Морський порт Миколаїв під обробку та інші операції на зовнішньому рейді погоджено. Портовий оператор ТОВ СП «Нібулон».
До технологічних операцій портового оператора/ оператора терміналу в морському порту віднесено зокрема навантаження вантажів; вивантаження вантажів; переміщення вантажу (п.3.3 Правил).
Відповідно до аналізу ч. 1 ст. 2, ч. 1, 2 ст. 18, ст. 19 Закону, Правил 348, Зводу звичаїв морського порту Миколаїв вантажні операції є невід'ємною складовою виробничої і господарської діяльності у морському порту, яку реалізовують правомочні суб'єкти (портові оператори (стивідорні компанії)/ оператори терміналів).
Відповідно п.8 ч.1 ст.1 ЗУ «Про морські порти України» об'єкти портової інфраструктури - рухомі та нерухомі об'єкти, що забезпечують функціонування морського порту, у тому числі акваторія, гідротехнічні споруди, доки, буксири, криголами та інші судна портового флоту, засоби навігаційного обладнання та інші об'єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення морських шляхів, системи управління рухом суден, інформаційні системи, перевантажувальне обладнання, залізничні та автомобільні під'їзні шляхи, лінії зв'язку, засоби тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інші засоби, обладнання, інженерні комунікації, розташовані в межах території та акваторії морського порту і призначені для забезпечення безпеки мореплавства, надання послуг, забезпечення державного нагляду (контролю) в морському порту.
З системного аналізу термінів «Об'єкти портової інфраструктури» (п.8 ст.1 Закону) «термінал» (п.7 ст.1 Закону) до складу об'єктів портової інфраструктури відносяться причали, підйомно-транспортне та інше устаткування, які забезпечують навантаження-розвантаження та зберігання вантажів, безпечну стоянку та обслуговування суден і пасажирів.
Виходячи зі змісту ЗУ «Про морські порти України», Правил надання послуг у морських портах України, Наказу 316, судна які задіяні в технологічних процесах, зокрема що вміщені в перелік, наведений в листі-роз'ясненні Міністерства інфраструктури України від 11.08.2017 7865/27/10-17, - відносяться до об'єктів портової інфраструктури та відповідно є суднами портового флоту, а отже, віднесені до групи «Е». Переміщення суден та вантажу в портових водах морського порту, здійснене з метою завантаження морського іноземного судна на зовнішньому рейді при виконанні портовим оператором/оператором терміналу притаманної йому діяльності в морському порту та на підходах до нього є операціями, які спрямовані на виконання технологічного процесу з завантаження судна на рейді порту.
Баржебуксирний склад суден (буксир «КОЗАЦЬКИЙ» з баржею НБЛ-018 та буксир «КОЗАЦЬКИЙ» з баржею НБЛ-016) були задіяні в операціях із "забезпечення перевантажувальних робіт на рейдах" - завантаження судна «BAO RUN» (прапор Hong Kong) на зовнішньому рейді морського порту Миколаїв, що не заперечується сторонами.
Відповідно п.13 ч.1 ст.1 ЗУ «Про морські порти України», п.1.6 Обов'язкових постанов по морському порту Миколаїв рейд - частина акваторії морського порту, що використовується для стоянки суден на якорі, у тому числі для ремонту суден, посадки (висадки) пасажирів, проведення вантажно-розвантажувальних робіт...
Судом досліджено рахунок 70281512 від 08.08.2020, в якому зазначена наступна інформація: судно - «КОЗАЦЬКИЙ», дата - 08.08.2020/ 08.08.2020, каботажне плавання, Вихід судна: 08.08.2020, ММП/ Зовнішній рейд, «BAO RUN». Загальна сума нарахованих портових зборів по рахунку - 361,66 грн.
Позивачем долучено до матеріалів справи (Відповідь на відзив) Квитанції оператору руху суден філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ».
За результатом ретельного аналізу змісту Квитанцій оператору руху суден філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ» та співставленням з інформацією вміщеною в рахунок 70281512 від 08.08.2020 щодо маршруту переміщення баржебуксирного складу та дат (08.08.2020/08.08.2020), вбачається, що операціям вміщеним до рахунку відповідають наступні Квитанції оператора руху суден філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ»:
Квитанція 11762 щодо баржебуксирного складу (буксир КОЗАЦЬКИЙ, з баржею НБЛ-018) по маршруту «Очаків рейд порту» - «РД ММП (1)» з 07.08.2020 17-06год. по 08.08.2020 00-36год. Мета переходу - Буксирування.
Квитанція 11797 щодо баржебуксирного складу (буксир КОЗАЦЬКИЙ, з баржею НБЛ-016) по маршруту «РД ММП (1)» - «Очаків рейд порту» з 08.08.2020 00-50год. по 08.08.2020 07-52год. Мета переходу - Буксирування.
Інші долучені Позивачем Квитанції оператору руху суден філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ» за складом баржебуксирного складу суден, маршрутом та датами переходу не кореспондуються з інформацією в рахунку, який заявлено у позові, та нарахованими портовими зборами, які є предметом спору.
Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Твердження Позивача, що долучені до матеріалів справи Квитанції оператору руху суден філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ» складають один «вантажний комерційний рейс» від річкових портів до Зовнішнього рейду морського порту Миколаїв та подальший рух до річкових портів, спростовується фактичним змістом Квитанцій, в яких вказані інші состави баржебуксирних складів, ніж той, в складі якого буксир «КОЗАЦЬКИЙ» прибув на зовнішній рейд та в складі якого вибув з зовнішнього рейду що є предметом нарахування портових зборів заявлених в позові.
Як зазначено вище по тексту, за нормами абз.4 п.1.5 Наказу 316 нарахування портових зборів (окрім санітарного) здійснюється з умовного об'єму баржебуксирного складу (буксир + баржа), а не з умовного об'єму кожного окремого елементу баржебуксирного складу. Отже інші Квитанції оператору руху суден філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ», рейси баржебуксирних складів в іншому складі суден не впливають на процедуру нарахування портових зборів зазначених в позові.
В позовній заяві заявлені корабельний збір (вхід), корабельний збір (вихід), адміністративний збір, санітарний збір (08.08.2020/08.08.2020), що співвідноситься з Квитанціями 11762 (баржебуксирний склад: буксир «КОЗАЦЬКИЙ» з баржею НБЛ-018) по маршруту «Очаків рейд порту» - «РД ММП (1)» з 07.08.2020 17-06год. по 08.08.2020 00-36год.; Квитанцією 11797 (баржебуксирний склад: буксир «КОЗАЦЬКИЙ» з баржею НБЛ-016) по маршруту «РД ММП (1)» - «Очаків рейд порту» з 08.08.2020 00-50год. по 08.08.2020 07-52год.
Відповідно п.2.18 Обов'язкових постанов по морському порту Миколаїв Схематичний план морського порту Миколаїв з підходами та акваторіями морського порту Миколаїв (додаток 7 «Схематичний план морського порту Миколаїв з підходами та акваторіями морського порту Миколаїв»), в якому зображення В «Ділянки внутрішнього рейду порту в зоні дії осередку ІДПН «Очаків», зображення Г «Зовнішній рейд порту».
Отже переміщення баржебуксирного складу буксир «КОЗАЦЬКИЙ» з баржею НБЛ-018 по маршруту «Очаків рейд порту» - «РД ММП (1)» (Квитанція 11762) та переміщення баржебуксирного складу буксир «КОЗАЦЬКИЙ» з баржею НБЛ-016 по маршруту «РД ММП (1)» - «Очаків рейд порту» (Квитанція 11797) відбувались в порту Миколаїв без заходу до інших портів.
При цьому господарський суд наголошує на необхідності розмежування правової природи та змісту вантажної операції портового оператора/ оператора терміналу з використанням суден портового флоту та комерційного вантажного рейсу.
Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
За приписами ст. 918 Цивільного кодексу України ("Завантаження та вивантаження вантажу") закріплено, що завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Завантаження (вивантаження) вантажу, що здійснюється відправником (одержувачем) вантажу, має провадитися у строки, встановлені договором, якщо такі строки не встановлені транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
За змістом наведених норм правовідносини завантаження/ вивантаження виникають між суб'єктами за відповідним договором, чим забезпечується здійснення інших правовідносин, що виникають за окремим договором - перевезення вантажу.
Таким чином, сторони, які за договором здійснюють господарську діяльність щодо перевезення вантажу (перевізник, відправник, одержувач), перебувають в правовідносинах як перевезення, так і завантаження/ вивантаження. Вказані правовідносини можуть охоплюватись як одним договором, так і окремими договорами (перевезення та завантаження/ вивантаження).
Суб'єкт (організація, підприємство транспорту, відправник/ одержувач), що надає послуги (виконує роботи) завантаження/ вивантаження транспортного засобу перевізника, використовуючи для цього власні транспортні засоби та механізми тощо, та перебуваючи в правовідносинах завантаження/ вивантаження, однак не стає при цьому перевізником, який здійснює права/ обов'язки з перевезення вантажу і є суб'єктом виконання вантажного комерційного рейсу.
Отже, виходячи з наведених положень, якими регламентовані правила надання послуг, пов'язаних з вантажними операціями, що можуть надаватися портовим оператором у морському порту (з навантаження/вивантаження/ переміщення вантажів), а також враховуючи викладені висновки щодо відмежування правовідносин з перевезення вантажів (зокрема, і морським видом транспорту) від правовідносин з завантаження/ вивантаження, суд доходить до висновку, що у даній справі ТОВ СП «НІБУЛОН» як портовий оператор/оператор терміналу здійснювало завантаження іноземного морського судна «BAO RUN» (прапор Hong Kong) на зовнішньому рейді, при чому переміщення вантажу з метою завантаження іноземного морського судна в морському порту є складовим елементом правовідносин з завантаження/вивантаження. В розумінні положень, наведених вище таке переміщення не набуває цивільно-правових ознак вантажного комерційного рейсу.
Аналогічні правові позиції про те, що вантажна операція (технологічні процеси), які здійснюється суднами портового флоту в морському порту, не є тотожними комерційному вантажному рейсу судна, що здійснюється у межах правовідносин з перевезення; - а судна портового оператора/ оператора терміналу ТОВ СП «НІБУЛОН», які задіяні в операціях з завантаження іноземного морського судна на Зовнішньому рейді морського порту Миколаїв віднесені до групи Е (портофлот), викладені в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.12.2021 у справі 915/400/20, прийнятій у подібних правовідносинах.
Відповідно ч.3 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Слушним є зауваження відповідача, що баржебуксирний склад (який заявлено в позові в частині буксиру «КОЗАЦЬКИЙ») здійснював операції - буксирування, що підтверджують надані позивачем Квитанції оператору руху суден філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ» в яких вказано «Мета переходу - Буксирування». Відповідно норм КТМ України операції «буксирування» врегульовані Розділом VII, в той час як операції «перевезення» врегульовані Розділом V, що підкреслює їх відмінність між собою.
Переміщення перевантажувального обладнання та вантажу в портових водах морського порту (з метою завантаження морського іноземного судна на зовнішньому рейді) при виконанні портовим оператором/оператором терміналу характерної діяльності в морському порту та на підходах до нього є технологічними операціями, які, в свою чергу, є проміжним результатом необхідним портовому оператору в технологічному процесі його виробничої діяльності з завантаження морського іноземного судна (міжнародний рейс). Положення пунктів 2.3, 7.5, 8.3, додатку 1 до наказу Міністерства інфраструктури України 316 від 27.05.2013 не передбачають справляння корабельного, адміністративного, санітарного збору при здійсненні суднами портового флоту вантажних операцій у межах господарської діяльності портового оператора/оператора терміналу, адже у такому разі судна портового флоту належать до суден групи "Е", з яких зазначений збір не справляється.
У даній справі ТОВ СП «НІБУЛОН» здійснювало завантаження іноземного морського судна «BAO RUN» (прапор Hong Kong). При цьому переміщення вантажу з метою завантаження іноземного морського судна в морському порту є складовим елементом правовідносин з завантаження/ вивантаження і таке переміщення не стає вантажним комерційним рейсом.
Роботи з завантаження судна «BAO RUN» (прапор Hong Kong) проводились на зовнішньому рейді морського порту Миколаїв, який включено до меж акваторії морського порту Миколаїв, силами та засобами портового оператора/оператора терміналу, у зв'язку з чим, з огляду на діяльність ТОВ СП «НІБУЛОН» у спірних правовідносинах саме в якості портового оператора, сама по собі відсутність окремого договору про перевалку (завантаження/ вивантаження) не зумовлює кваліфікації відповідних операцій з завантаження іноземного судна як комерційного вантажного рейсу.
При цьому суд зауважує, що сам по собі факт одночасного здійснення ТОВ СП «НІБУЛОН» декількох видів діяльності жодним чином не спростовує виконання ним у даному випадку операцій з навантаження/ вивантаження на зовнішньому рейді морського порту Миколаїв саме в статусі портового оператора/оператора терміналу. При цьому нелогічним виглядало б укладення Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством «НІБУЛОН», як портовим оператором, договору про здійснення вантажно-розвантажувальних робіт з замовником - Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством «НІБУЛОН». Крім того, з яким би вантажем (власним/стороннім) не здійснювалась перевалка через термінал, суб'єкт, що експлуатує термінал (перевантажувальні механізми) у морському порту для вантажно-розвантажувальних робіт, є портовим оператором (стивідорною компанією)/ оператором терміналу і цей статус чинним законодавством не ставиться в залежність від вантажу або особи вантажовласника (зернотрейдера).
Відповідно п.2.3 Наказу 316 від сплати корабельного збору звільняються судна груп Д та Е. Відповідно п.7.5 Наказу 316 судна груп Д і Е звільняються від сплати адміністративного збору. Відповідно п.8.3 Наказу 316 Судна груп Б, В, Г, Д та Е звільняються від сплати санітарного збору.
З огляду на наведене суд доходить до висновку, що буксир «КОЗАЦЬКИЙ», який 07.08.2020 - 08.08.2020 здійснював буксирування несамохідної баржі НБЛ-018 по маршруту від «Очаків рейд порту» до Зовнішнього рейду морського порту Миколаїв та у зворотному напрямку буксирування іншої баржи - НБЛ-016 (у іншому баржебуксирному складі) не виконував у цих операціях комерційного вантажного рейсу у розумінні ст.909 ЦК України, а забезпечував операції з навантаження/ вивантаження, тобто діяв як судно групи "Е", з яких корабельний, адміністративний, санітарний збори не справляються.
За таких обставин позивачем неправомірно нараховано та заявлено до стягнення корабельний, адміністративний, санітарний збори - буксиру «КОЗАЦЬКИЙ» у період 08.08.2020, які включені до рахунку ДП «АМПУ» 70281512 від 08.08.2020, а саме грошових коштів у загальній сумі 584,95 грн., з яких: 361,66 грн. основний борг, 36,85 грн. 3% річних; 186,44 грн. - збитків від інфляції, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 N3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 (заява 4241/03) зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
За такого, суд дійшов висновку про те, що всі інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище зроблених висновків суду, а тому до уваги судом не приймаються.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.
За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, у зв'язку з відмовою в задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 73-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С. М. Коваль