про залишення позову без розгляду
25 липня 2025 року Справа № 915/690/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Артьомові І.І., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СТАГЕР ГРУПП», вул. Авдеєєва Чорноморського, буд. 3В, м. Одеса, 65016 (код ЄДРПОУ 42811323)
до відповідача Приватного підприємства “ІНТЕРХІМРЕЗЕРВ», вул. Благовісного Вадима, буд. 61/11, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 42826324)
про визнання недійсним договору купівлі-продажу
Представники сторін в судове засідання не з'явились
До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “СТАГЕР ГРУПП» з позовною заявою до відповідача Приватного підприємства “ІНТЕРХІМРЕЗЕРВ», в якій просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу № 1701-01 від 17.01.2023, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “СТАГЕР ГРУПП» та Приватним підприємством “ІНТЕРХІМРЕЗЕРВ».
Позивач просить суд судові витрати стягнути з відповідача.
1. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30.05.2025.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області задоволено заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “СТАГЕР ГРУПП» - адвоката Сільницького І.В. про участь в підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.05.2025, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання по справі в режимі відеоконференції на 25.07.2025.
В підготовчому засіданні 25.07.2025 судом відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України підписано скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвали.
Сторони явку повноважних представників в підготовче засідання 25.07.2025 не забезпечили, про причини неявки суду не повідомили.
Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Так, ухвала суду про відкриття провадження від 06.05.2025 надіслана до електронних кабінетів сторін 07.05.2025, ухвала суду про повідомлення від 30.05.2025 надіслана до електронних кабінетів сторін 03.06.2025, що підтверджується довідками про доставку документа в кабінет електронного суду, які наявні в матеріалах справи.
В підготовчому засіданні 30.05.2025 представника позивача повідомлено про наступну дату судового засідання 25.07.2025, що підтверджується протоколом судового засідання від 30.05.2025.
Суд зазначає, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.05.2025 задоволено заяву представника позивача - адвоката Сільницького І.В. про участь в підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в підготовчому засіданні, яке призначено на 30.05.2025 об 11:00 год. Ухвалою про повідомлення від 30.05.2025 підготовче засідання призначено судом в режимі відеоконференції за участю представника позивача - адвоката Сільницького І.В., про що також зазначено в підготовчому засіданні 30.05.2025.
Від позивача та відповідача жодних заяв, клопотань про розгляд справи за відсутності повноважних представників або повідомлень про наявність поважних причин, які підтверджують неможливість забезпечення явки представників сторін в судове засідання, або заяв, клопотань про відкладення розгляду справи тощо до суду не надходило.
2. Джерела права, які застосував суд.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
ЄСПЛ у рішенні від 07 листопада 2017 року у справі "Sukhanov and Others v. Russia" (заяви № 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов'язком позивача.
На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитися з подіями процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).
Водночас у цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст. 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).
Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (п. 5.2.10 постанови ОП КГС ВС від 05.06.2020 по справі № 910/16978/19, також зазначений висновок міститься у постанові ОП КГС ВС від 16.10.2020 року у справі № 910/8816/19).
У зв'язку з викладеним, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відійти від висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.02.2020 у справі № 904/11194/15 в частині можливості залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України лише у випадку, якщо суд викликав позивача у судове засідання і визнав його явку обов'язковою.
В постанові КГС ВС від 19.12.2022 № 910/1730/22 зазначено, що, виходячи з положень ст. 42, 120, 196 ГПК України, учасник справи має право брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника) або не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою. Тобто, учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Системний аналіз змісту ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України викладені у постанові об'єднаної палати КГС ВС від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, у постанові у постанові від 16.10.2020 року у справі № 910/8816/19, від 16.10.2020 року у справі № 910/8816/19, у постанові об'єднаної палати КГС ВС від 18.11.2022 у справі № 905/458/21, у постанові об'єднаної палати КГС ВС від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21.
Норми ст. 226 ГПК України не пов'язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду та не містять заборони залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження. Навпаки, п. 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України прямо передбачена можливість постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без розгляду за результатами підготовчого засідання (така правова позиція міститься в п. 23 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 904/2423/18 та у постановах суду касаційної інстанції від 02.12.2020 у справі № 914/1531/19, від 22.12.2020 у справі № 925/337/19, від 13.01.2021 у справі № 910/4372/20, від 10.02.2021 у справі № 916/365/17).
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 зазначив про те, що норми, закріплені у ч. 4 ст. 202 та у п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду (постанова КГС ВС від 19.12.2022 № 910/1730/22).
3. Висновки суду.
Судом у даній справі встановлено, що представник позивача був присутній в підготовчому засіданні 30.05.2025 та повідомлений належним чином про відкладення підготовчого засідання на 25.07.2025. Крім того, повідомлення про відкладення підготовчого засідання надіслано до електронного кабінету позивача та його представника (адвокату Сільницькому І.В.) 03.06.2025, що підтверджуються довідками про доставку документа в кабінет електронного суду, які наявні в матеріалах справи.
Позивач повноважного представника в підготовче засідання 25.07.2025 не направив. При цьому, позивач не повідомив суд про причини неявки представника в суд, а також не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, тому суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, для залишення позову без розгляду.
Слід враховувати, що у разі неможливості взяти участь у підготовчому / судовому засіданні одного представника позивач може вжити інших заходів щодо забезпечення свого правового захисту в підготовчому / судовому засіданні, а саме, направити у засідання суду іншого повноважного представника чи у будь-який спосіб (заява/клопотання тощо) повідомити суд про поважність причин неявки.
Суд також звертає увагу, що відповідно до ст. 197 ГПК України учасники справи не позбавлені права брати участь у засіданнях суду в режимі відеоконференції як у приміщенні суду, так і поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки невиконання позивачем своїх процесуальних обов'язків унеможливлює виконання судом вимог ГПК України щодо виконання завдань господарського судочинства.
Суд вважає за необхідне також зазначити, що позивач самостійно на власний розсуд розпоряджається наданими йому процесуальним законом правами. Приписами ГПК України на учасників процесу покладено обов'язок добросовісного виконання учасниками справи своїх обов'язків, в тому числі покладених судом. Позивачу було забезпечено можливість реалізувати права та обов'язки без будь-яких перепон чи ускладнень. Вказана норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності або подати заяву, клопотання про відкладення розгляду справи, повідомивши суд про наявність поважних причин неможливості забезпечення явки представника в судове засідання.
В свою чергу, судом також враховано, що залишення позову без розгляду не позбавляє позивача можливості реалізувати право на отримання судового захисту шляхом повторного звернення до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 226 ГПК України ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено.
Відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. 226, 233-235, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов (вх. № 6618/25 від 01.05.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю “СТАГЕР ГРУПП» до відповідача Приватного підприємства “ІНТЕРХІМРЕЗЕРВ» про визнання недійсним договору купівлі-продажу залишити без розгляду.
2. Роз'яснити, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 4 ст. 226 ГПК України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку і строки, встановлені ст. 254-259 ГПК України.
Повну ухвалу складено та підписано 30.07.2025
Суддя Е.М. Олейняш