вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про відмову у відкритті провадження
"31" липня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2447/25
Суддя Конюх О.В., розглянувши позовні матеріали
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
про визнання договору недійсним
позивач - ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» 29.07.2025 звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить суд
- визнати недійсним договір іпотеки №643 від 10.06.2025, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко М.О.
- визнати недійсним договір внесення змін до договору іпотеки №855 від 23.07.2025, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко М.О.
Позов поданий позивачем як піклувальником іпотекодавця ОСОБА_3 , яка відповідно до рішення Трускавецького міського суду визнана обмежено дієздатною, що обмежує її здатність самостійно усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Розглянувши подану позову заяву, суд встановив таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Згідно з ч. 3 ст.22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Відповідно до частини 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У п.73 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 338/180/17 від 05.06.2018 року зазначено, що з 15.12.2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п.1 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалась зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Згідно зі статтею 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
За змістом статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (із внесенням до Реєстру запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за зобов'язаною особою, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Визначальною ознакою розмежування господарської та цивільної юрисдикції є зміст правовідносин сторін як таких, чи виникли з господарських відносин та у процесі здійснення підприємницької діяльності.
Суд встановив, що джерелом виникнення спірних правовідносин є оспорюваний позивачем договір іпотеки від 10.06.2025 за реєстровим №643 укладений між іпотекодержателем громадянкою ОСОБА_2 та іпотекодавцем ОСОБА_3 , та договір від 23.07.2025 про внесення змін та доповнень до договору іпотеки від 10.06.2025.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном (неподільним об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом;
Тобто, іпотечний договір нерозривно пов'язаний із основним зобов'язанням, в даному випадку оспорюваний іпотечний договір укладено з метою забезпечення зобов'язання за договором позики грошей від 10.06.2025 з відповідними змінами до нього, укладений між фізичними особами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Позивач твердить, що вона є піклувальником ОСОБА_3 .
Відповідно до актуальних даних з ЄДР, 30.12.2023, припинена державна реєстрація підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (за власним рішенням) - номер запису 2010350060001107660, тобто до укладення оспорюваних договорів.
Також, 03.05.2025 припинена державна реєстрація підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (за власним рішенням) - номер запису 2003340060002003831, тобто до укладення оспорюваних договорів.
Відомості про реєстрацію підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2 відсутні в ЄДР.
За таких обставин, проаналізувавши зміст оспорюваного договору іпотеки та договору про внесення змін та доповнень до договору іпотеки, а також основне зобов'язання - договір позики грошей від 10.06.2025, суд дійшов висновку, що спір у справі як за суб'єктним критерієм, так і за змістом спірних правовідносин не належить до розгляду в порядку господарського судочинства, а має бути розглянутий у порядку цивільного судочинства.
Приписами ст. 175 ГПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Тож суд роз'яснює позивачу, що справа підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства судом загальної юрисдикції за місцезнаходженням нерухомого майна - предмету іпотеки.
Додатково суд звертає увагу заявника на необхідність при поданні позовної заяви дотримуватись встановлених законом вимог, зокрема щодо форми та змісту позовної заяви, інших норм процесуального закону, а також Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 175, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у відкритті провадження у справі №911/2447/25 за позовом ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про визнання договору недійсним.
Ухвала підписана 31.07.2025, набирає законної сили в порядку ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України з моменту її підписання суддею та в порядку п. 7 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом строків, встановлених ст. 256 ГПК України.
Суддя О.В. Конюх