ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.07.2025Справа № 910/10466/24
Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» на дії, бездіяльність та рішення головних державних виконавців Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко Оксани Вікторівни та Полісмака Олександра Олександровича у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс»
до Державного підприємства «Гарантований покупець»
про стягнення 2.912.436,03 грн.
Представники учасників справи:
від скаржника (стягувача): Муравський С.П.;
від боржника: Прохоров Ю.Г.;
державний виконавець: не з'явився.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2024, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 у справі №910/10466/24, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» було задоволено частково; закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Державного підприємства «Гарантований покупець» частини суми основного боргу у розмірі 919906,74 грн. Стягнуто з Державного підприємства «Гарантований покупець» суму основного боргу у розмірі 1.698.715 грн 89 коп., 3% річних у розмірі 31.951 грн 14 коп., інфляційні втрати у розмірі 120.209 грн 57 коп. та судовий збір у розмірі 27763 грн 15 коп.
23.06.2025 на виконання вказаного рішення суду видано наказ.
25.07.2025 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» на дії, бездіяльність та рішення головних державних виконавців Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко Оксани Вікторівни та Полісмака Олександра Олександровича.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 розгляд скарги призначено на 30.07.2025.
29.07.2025 до Господарського суду міста Києва від боржника надійшли письмові заперечення на скаргу.
У судове засідання 30.07.2025 з'явився представник скаржник (стягувача), надав усні пояснення з приводу скарги, просив суд її задовольнити.
Представник боржника у судовому засіданні 30.07.2025 надав усні пояснення по скарзі, проти її задоволення заперечив.
Державні виконавця у судове засідання 30.07.2025 не з'явились, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином шляхом надсилання ухвали суду до електронного кабінету Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Розглянувши у судовому засіданні 30.07.2025 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс», суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення, зважаючи на такі обставини.
Відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Відповідно до ст. 339-1 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно з ч. 1 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або за ініціативою суду.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Як встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2024, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 у справі №910/10466/24, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» було задоволено частково; закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Державного підприємства «Гарантований покупець» частини суми основного боргу у розмірі 919906,74 грн. Стягнуто з Державного підприємства «Гарантований покупець» суму основного боргу у розмірі 1.698.715 грн 89 коп., 3% річних у розмірі 31.951 грн 14 коп., інфляційні втрати у розмірі 120.209 грн 57 коп. та судовий збір у розмірі 27763 грн 15 коп.
23.06.2025 на виконання вказаного рішення суду видано наказ.
Відповідно до п. 1.ч .1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
24.06.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» звернулось до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/10466/24.
У заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач просив:
- винести постанову про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після одержання виконавчого документа;
- негайно після відкриття виконавчого провадження накласти арешт на кошти боржника -Державного підприємства «Гарантований покупець», що містяться на його рахунку НОМЕР_1 в AT «Ощадбанк», МФО 300465, в межах суми стягнення 1878639,75 грн.;
- стягнені з боржника кошти в сумі 1878639,75 грн. перераховувати за наступними реквізитами: р/р № НОМЕР_2 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, одержувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс», код ЄДРІІОУ 33742752;
- інформувати стягувача про хід виконавчого провадження та у випадку необхідності його залучення для участі у виконавчих діях, повідомити за телефоном: 067-504-84-89;
- копію постанови про відкриття виконавчого провадження надіслати поштою за адресою: 08400, Київська область, м. Переяслав, вул. Героїв Дніпра, буд. 38-А або через Електронний кабінет в ЄСІТС.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти/електронні гроші боржника (ч. 7 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»).
30.06.2025 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко Оксаною Вікторівною були винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№78475199 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/10466/24.
Арешт на кошти Державного підприємства «Гарантований покупець», розміщені на рахунку, вказаному стягувачем у заяві про відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем не було накладено.
Згідно із ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.
01.07.2025 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмаком О.О. винесено постанову про приєднання виконавчого провадження ВП№78475199 до зведеного виконавчого провадження ВП№77711434.
Звертаючись із скаргою до суду, скаржник (стягувач) вказує, що йому не надсилалась постанова про відкриття виконавчого провадження і лише 09 липня 2025 року, звернувшись особисто до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), представник скаржника отримав постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№78475199 від 30.06.2025.
Крім того, жодна із вимог, яка вказувалась стягувачем у заяві про відкриття виконавчого провадження, не була виконана: виконавче провадження було відкрито не наступного дня, а через шість днів; арешт на кошти боржника накладено не було; грошові кошти, присуджені до стягнення, не перераховані стягувачу; жодного повідомлення про хід виконавчого провадження стягувачу не надходило.
Скаржник зазначає, що ані постанова про відкриття виконавчого провадження ВП№78475199, ані постанова про приєднання вказаного виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження ВП№77711434 йому не направлялись.
Зі слів скаржника (стягувача), через абсолютну відсутність зворотної інформації від Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скаржник вважає, що очевидною є бездіяльність головних державних виконавців Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко О.В. та Полісмака О.О. та відсутність розпорядчих дій по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/10466/24 з боку керівника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Зважаючи на викладені обставини, скаржник (стягувач) просить суд:
1) визнати рішення, дії та бездіяльність державних виконавців Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко О.В. та Полісмака О.О. у виконавчому провадженні ВП№78475199 незаконними;
2) зобов'язати головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко О.В. вжити у виконавчому провадженні ВП№78475199 передбачених законодавством заходів для виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/10466/24, а саме накласти арешт на кошти боржника Державного підприємства «Гарантований покупець», що містяться на його рахунку НОМЕР_1 в AT «Ощадбанк», МФО 300465 в межах суми стягнення 1878639,75 грн;
3) зобов'язати головних державних виконавців Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко О.В. та Полісмака О.О. у виконавчому провадженні ВП№78475199 грошові кошти, а саме: - основний борг у розмірі 1698715 грн. 89 коп. - судовий збір у розмірі 27763 грн. 15 коп. перераховувати за наступними реквізитами: р/р № НОМЕР_2 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, одержувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс», код ЄДРПОУ 33742752;
4) зобов'язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні ВП№78475199 інформувати стягувача про хід виконавчого провадження у відповідності до положень Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00), від 27.07.2004р. по справі «Ромашов проти України» (заява №67534/01), від 19.03.1997р. «Горнсбі проти Греції» зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина «судового розгляду». У рішенні від 17.05.2005р. по справі «Чіжов проти України» (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії ст.6 Конвенції.
Стаття 6 Конвенції з прав людини гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.
Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до рішення Європейського суду у справі «Агрокомплекс проти України» (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для «законного сподівання» на виплату такої заборгованості і становить «майно» цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі «Бурдов проти Росії», заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в цій).
Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа «Юрій Миколайович Іванов проти України», заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).
Також, у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі «Продан проти Молдови» суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав/ людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.
З вище викладеного вбачається, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що є порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних («Артіко проти Італії», рішення від 13.05.1980 року). Особливо це стосується права на доступ до правосуддя в світлі того демократичному суспільстві право на справедливий суд, а саме: не сподівання, що справа не лише буде розглянута, але й державна влада буде дотримуватися прийнятого судом у відповідній справі остаточного рішення, буде діяти з урахуванням встановлених в ньому юридичних фактів і прав осіб та забезпечуватиме таким чином виконання рішення суду.
Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини поняття «майна» охоплює цілу низку інтересів економічного характеру: рухоме і нерухоме майно, матеріальні і нематеріальні права, зокрема, акції, патенти, відшкодування шкоди згідно з рішеннями арбітражу, право на пенсію, право на орендну плату, економічні права, пов'язані з веденням підприємницької діяльності, правомірні очікування щодо певного стану речей у майбутньому (Постанова Європейського Суду у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції».
Згідно зі ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
У ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Згідно з ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт.
На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках та електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відкритих після винесення постанови про накладення арешту (ч. 4 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
У рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004р. Конституційного суду України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в ч.1 ста.4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Конституційний суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.
Щодо порушеного права господарський суд зазначає, що таким слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Одночасно з цим, статтею Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
В свою чергу, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Отже, способи захисту за своїм призначенням можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. При цьому, метою застосування певного способу захисту є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб'єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню. Аналогічну позицію викладено у листі Верховного Суду України від 01.04.2014 р. «Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України».
Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 21.05.2012 р. у справі № 6-20цс11, оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст. ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
З урахуванням вище наведених обставин суд зазначає, що скаржник (стягувач) не вказує, які саме конкретні рішення, дії та бездіяльність державних виконавців Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко О.В. та Полісмака О.О. у виконавчому провадженні ВП№78475199 він просить суд визнати незаконними.
У скарзі скаржник (заявник) наводить інформацію як про рішення державних виконавців (постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про стягнення виконавчого збору, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження), так і про їх бездіяльність (ненаправлення стягувачу постанов, ненакладння арешту на кошти боржника, неповідомлення стягувача про проведені виконавчі дії).
Втім, оскільки стягувач (скаржник) конкретно не вказує, які саме означені рішення, дії чи бездіяльність державних виконавців він вважає незаконними (з урахуванням ефективності способу захисту та виходячи з порушених прав), а у суду відсутні повноваження визначити їх замість скаржника (стягувача), суд дійшов висновку відмовити у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» у вказаній частині вимог.
Скаржник також просить суд зобов'язати головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко О.В. вжити у виконавчому провадженні ВП№78475199 передбачених законодавством заходів для виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/10466/24, а саме накласти арешт на кошти боржника Державного підприємства «Гарантований покупець», що містяться на його рахунку НОМЕР_1 в AT «Ощадбанк», МФО 300465 в межах суми стягнення 1878639,75 грн.
З приводу вказаних вимог суд зазначає таке.
Як встановив суд, 24.06.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» звернулось до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/10466/24, в якій просило негайно після відкриття виконавчого провадження накласти арешт на кошти боржника -Державного підприємства «Гарантований покупець», що містяться на його рахунку НОМЕР_1 в AT «Ощадбанк», МФО 300465, в межах суми стягнення 1878639,75 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти/електронні гроші боржника (ч. 7 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»).
30.06.2025 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко Оксаною Вікторівною були винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№78475199 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/10466/24.
Арешт на кошти Державного підприємства «Гарантований покупець», розміщені на рахунку, вказаному стягувачем у заяві про відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем не було накладено.
Втім, згідно із ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.
Відповідно до п. 14 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об'єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову. У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова. Постанови про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження). У разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкрито у кількох органах державної виконавчої служби, зокрема, якщо боржник та його майно перебувають на території різних адміністративно-територіальних одиниць, при об'єднанні виконавчих проваджень у зведене в установленому розділом IV цієї Інструкції порядку можуть утворюватись виконавчі групи. Наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження. У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншому органі державної виконавчої служби, таке виконавче провадження передається на виконання до органу державної виконавчої служби, державним виконавцем якого відкрито перше виконавче провадження, або в порядку, визначеному розділом V цієї Інструкції. У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень або відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавче провадження передається на виконання до цих відділів.
У п. 8 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень зазначено, що за зведеним виконавчим провадженням арешт накладається на загальну суму заборгованості за зведеним виконавчим провадженням з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.
01.07.2025 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмаком О.О. винесено постанову про приєднання виконавчого провадження ВП№78475199 до зведеного виконавчого провадження ВП№77711434.
Отже, наразі виконання наказу Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/10466/24 відбувається у зведеному виконавчому провадженні ВП№77711434, яке здійснюється головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмаком О.О., а тому у суді відсутні будь-які підстави зобов'язувати накладати арешти на кошти боржника саме головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко О.В. (так як вказаний державний виконавець не здійснює виконавчі дії щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/10466/24).
Крім того, суд звертає увагу скаржника (стягувача) на те, що відповідно до п. 10-5 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на час дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, зупиняється вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та грошові кошти) у виконавчих провадженнях у частині стягнення сум індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання, 3 процентів річних від простроченої суми грошового зобов'язання чи іншого розміру процентів, встановлених договором або законом, сум неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошових зобов'язань, сплата яких передбачена договорами, за грошовими зобов'язаннями суб'єктів господарювання, що виникли у період з 24 лютого 2022 року по 1 вересня 2024 року, за якими боржниками є учасники ринку електричної енергії, перелік яких із зазначенням номерів судових справ оприлюднюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на її офіційному веб-сайті, а саме гарантованого покупця перед виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії за договорами про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом та договорами про надання послуги із забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за механізмом ринкової премії.
На сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за посиланням https://www.nerc.gov.ua/sferi-diyalnosti/elektroenergiya/perelik-uchasnikiv-rinku-elektrichnoyi-energiyi-peredbachenih-punktom-105-rozdilu-xiii-prikincevi-ta-perehidni-polozhennya-zakonu-ukrayini-pro-vikonavche-provadzhennya/2-perelik-uchasnikiv-rinku-elektrichnoyi-energiyi-peredbachenih-punktom-105-rozdilu-xiii-prikincevi-ta-perehidni-polozhennya-zakonu-ukrayini-pro-vikonavche-provadzhennya опубліковано Перелік учасників ринку електричної енергії, передбачений пунктом 10 прим. 5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», до якого включено ДП «Гарантований покупець» із зазначенням конкретних номерів судових справ.
У вказану переліку наявний номер даної судової справи (№910/10466/24), що свідчить про наявність підстав для зупинення вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання у частині стягнення сум індексу інфляції та 3 процентів річних, які стягнуті з боржника у даній справі.
Отже, накладення арешту на грошові кошти, належному боржнику, в частині стягнення 3% річних у розмірі 31.951 грн 14 коп. та інфляційних втрат у розмірі 120.209 грн 57 коп. відсутні, що не було враховано скаржником при зверненні до органу ДВС та до суду із даною скаргою.
За наведених обставин суд відмовляє скаржнику (стягувачу) у задоволенні вимог про зобов'язання головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко О.В. вжити у виконавчому провадженні ВП№78475199 передбачених законодавством заходів для виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/10466/24, а саме накласти арешт на кошти боржника Державного підприємства «Гарантований покупець», що містяться на його рахунку НОМЕР_1 в AT «Ощадбанк», МФО 300465 в межах суми стягнення 1878639,75 грн.
Скаржник також просить суд зобов'язати головних державних виконавців Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко О.В. та Полісмака О.О. у виконавчому провадженні ВП№78475199 грошові кошти, а саме: - основний борг у розмірі 1698715 грн. 89 коп. - судовий збір у розмірі 27763 грн. 15 коп. перераховувати за наступними реквізитами: р/р № НОМЕР_2 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, одержувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс», код ЄДРПОУ 33742752.
Суд зазначає, що відповідно до п. 1 розділу VII Інструкції з організації примусового виконання рішень cтягнуті з боржника грошові суми підлягають зарахуванню на рахунки для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам, відкриті Міністерством юстиції України, міжрегіональними управліннями Міністерства юстиції України, відділами державної виконавчої служби в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також рахунки, у тому числі в іноземній валюті, в державних банках, приватними виконавцями - в державних банках, у тому числі рахунки в іноземній валюті (далі - депозитний рахунок).
В органі державної виконавчої служби ведення книг обліку за кожним рахунком здійснюється відповідальною особою, яка визначається розпорядчим документом начальника органу державної виконавчої служби (далі - відповідальна особа органу державної виконавчої служби). Відповідальна особа органу державної виконавчої служби здійснює підготовку розрахункових документів про перерахування коштів, ведення необхідних нарядів банківських документів та розпоряджень державних виконавців, підготовку звітності щодо коштів на рахунках органів державної виконавчої служби (п. 5 розділу VII Інструкції з організації примусового виконання рішень).
Згідно з п. 13 розділу VII Інструкції з організації примусового виконання рішень розподіл стягнутих з боржника грошових сум здійснюється в порядку, визначеному статтею 45 Закону. У разі наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів державний виконавець невідкладно після ознайомлення з інформацією про надходження коштів готує одне розпорядження (додатки 6, 7) (у тому числі за зведеним виконавчим провадженням), яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу державної виконавчої служби із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу державної виконавчої служби. Розпорядження готується в двох примірниках, оригінал видається відповідальній особі, копія залишається у виконавчому провадженні. У разі якщо розпорядження про перерахування коштів за зведеним виконавчим провадженням має розмір більше одного аркуша, його сторінки прошиваються, нумеруються та на зворотному боці останнього аркуша скріплюються печаткою органу державної виконавчої служби із зазначенням кількості аркушів. Підготовка розрахункових документів про перерахування коштів здійснюється відповідальною особою органу державної виконавчої служби невідкладно після отримання розпорядження державного виконавця.
Перерахування коштів з рахунків органів державної виконавчої служби чи приватного виконавця здійснюється на підставі платіжних інструкцій. Платіжна інструкція підписується начальником органу державної виконавчої служби та відповідальною особою органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем. Копії платіжних інструкцій (реєстри до платіжних інструкцій) про перерахування коштів стягувачам долучаються до матеріалів виконавчого провадження, яким визначено належність указаних коштів стягувачам (п. 14 розділу VII Інструкції з організації примусового виконання рішень).
Отже, з наведеного вбачається, що перерахування коштів на рахунок стягувача відбувається після того, як суми грошових коштів були стягнуті з боржника на рахунки ДВС.
Однак, зважаючи на ті обставини, що матеріали справи не містять доказів стягнення з боржника заявлених стягувачем грошових коштів, у суду відсутні підстави вважати, що державний виконавець Полісмак О.О. ухиляється від виконання свого обов'язку з перерахування на користь стягувача грошових коштів, присуджених до стягнення рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі №910/10466/24.
Заявлені вказані вимоги до державного виконавця Лисенко О.В. суд вважає необгрунтованими, оскільки вказаний державний виконавець не здійснює виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/10466/24.
Отже, суд відмовляє у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» щодо зобов'язання перерахувати грошові кошти (у зв'язку з передчасністю таких вимог).
Що стосується вимог скаржника (стягувача) про зобов'язання Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні ВП№78475199 інформувати стягувача про хід виконавчого провадження у відповідності до положень Закону України «Про виконавче провадження», суд зазначає, що наразі виконання наказу Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/10466/24 здійснюється в межах зведеного виконавчого провадження ВП№77711434, з огляду на що обраний скаржником спосіб захисту не є ефективним та не призводить до відновлення порушених прав скаржника.
Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Зважаючи на викладені вище обставини, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» на дії, бездіяльність та рішення головних державних виконавців Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко Оксани Вікторівни та Полісмака Олександра Олександровича.
Керуючись ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України,
1. Відмовити у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» на дії, бездіяльність та рішення головних державних виконавців Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко Оксани Вікторівни та Полісмака Олександра Олександровича у справі №910/10466/24.
Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.
Повний текс складено та підписано 31.07.2025.
Суддя О.М. Спичак