ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про розгляд скарги
м. Київ
29.07.2025Справа № 38/248
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,
при секретарі судового засідання Жалобі С.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги Фізичної особи-підприємця Саркер Аджой Крішни на бездіяльність державного виконавця Лівобережного відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у справі №38/248
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аско-Експедиція"
до Фізичної особи -підприємця Саркер Аджоя Крішни
про видачу виконавчого документа
Без участі представників учасників справи у зв'язку із їх неявкою
10.09.2009 постійно діючим Третейським судом "Захист прав" Всеукраїнської громадської організації "Мерседес-Бенц Клуб Україна" прийнято рішення, відповідно до якого було вирішено стягнути з Фізичної особи -підприємця Саркер Аджой Кришна на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аско-Експедиція" 17577,12 (сімнадцять тисяч п'ятсот сімдесят сім) грн. 12 коп. - основного боргу; суму витрат, пов'язаних з вирішенням третейського спору, а саме: аванс - 500, 00 грн. та третейський збір у розмірі 1000,00 грн.
15.06.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю "Аско-Експедиція" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу виконавчого документа у справі № 44/09 на виконання рішення постійно діючого Третейського суду Захист прав" Всеукраїнської громадської організації "Мерседес-Бенц Клуб Україна" від 10.09.2009.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2010 (суддя Власов Ю.Л.) постановлено видати наказ на виконання рішення постійно діючого Третейського суду "Захист прав" Всеукраїнської громадської організації "Мерседес-Бенц Клуб Україна" від 10.09.2009 у справі №44/09.
Згідно наказу Господарського суду міста Києва від 14.07.2010 у справі № 38/248 (суддя Власов Ю.Л.), виданого на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду "Захист прав" при Всеукраїнській громадській організації "Мерседес-Бенц Клуб Україна" від 10.09.2009, та яке набрало законної сили 10.09.2009, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Саркер Аджой Кришна на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аско-Експедиція" суму заборгованості по відшкодуванню матеріальних збитків в розмірі 17577 (сімнадцять тисяч п'ятсот сімдесят сім) грн. 12 коп.; суму витрат, пов'язаних з вирішенням третейського спору, а саме: аванс - 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. та Третейський збір у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.
20.11.2024 до Господарського суду міста Києва від Саркер Аджоя Крішни повторно надійшла скарга на бездіяльність Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) у справі №38/248.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2024 повернуто скаргу Саркер Аджоя Крішни на бездіяльність Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) у справі №38/248, без розгляду на підставі ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Північного апеляційного Господарського суду від 29.04.2025 Апеляційну скаргу Саркер Аджоя Крішни на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2024 у справі №38/248 задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2024 у справі №38/248 скасовано, справу №38/248 передано до Господарського суду міста Києва для вирішення питання щодо прийняття до розгляду скарги Саркер Аджоя Крішни на бездіяльність Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси).
19.06.2025 матеріали справи №38/248 повернулись до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2025 скаргу Саркер Аджоя Крішни залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.
14.07.2025 від Саркер Аджоя Крішни надійшли документи на виконання ухвали суду.
Ухвалою суду від 23.07.2025 дану скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 29.07.2025, запропоновано виконавчій службі надати суду письмові пояснення на подану скаргу.
29.07.2025 надійшов відзив на скаргу поданий виконавчою службою.
У поданому відзиві виконавча служба вказує, що згідно перевірки Автоматизованої системи виконавчих проваджень - спецрозділ, за параметрами пошуку: Боржник - Саркер Аджой Крішна було встановлено, що виконавче провадження з виконання виконавчого документу на підставі якого було накладено арешт, обтяження № 23788770 наразі на виконанні у відділі не перебуває, підстави щодо відновлення матеріалів виконавчого провадження за допомогою відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження відсутні.
Таким чином, Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заперечує, щодо зняття арешту, номер обтяження № 10739927 накладеного на майно Саркер Аджой Крішна у зв'язку з тим, що жодних порушень норм чинного законодавства на той час в діях державного виконавця, яким було накладено арешт на майно боржника під час примусового виконання рішення не виявлено.
У судове засідання 29.07.2025 представники скаржника (боржника), стягувача та ВДВС не з'явилися.
Частиною 2 статті 342 ГПК України зазначено, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Розглянувши подану скаргу та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
На виконанні у відділі ДВС перебувало наступне виконавче провадження ВП № 23788770 з примусового виконання наказу № 38/248 виданого 14.07.2010 Господарським судом міста Києва, про стягнення з Саркер Аджой Кришна на користь ТОВ "Аско Експедиція" 19077,12 грн.
19.01.2011 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника.
Відповідно до Інформаційної довідки реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, зареєстровано обтяження, а саме :
Тип обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 10739927 Зареєстровано: 21.01.2011 15:52:28 за № 10739927 реєстратором: Запорізька філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, 69037, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 40, (061)213-08-94, 224-02-67 Підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження, № 216/5, 19.01.2011, Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції , Ст. Державний виконавець Куранова. М.Л. тел. 2134211 Об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно в межах суми боргу 19077,12 грн Власник: Саркер Аджой Кришна, Причина відсутності коду: інша причина відсутності коду, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, буд. 31, кв. 42, відсутність ідентифікаційного номера в матеріалах виконавчого провадження Обтяжувач: Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, Код: 35037170, 69035, Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Металургів, 6, тел. (80612) 13-42- 28 Додаткові дані: наказ № 38/248 від 14.07.10 видан Господарським судом м. Києва про стягнення з Саркер А.К на користь ТОВ "Аско Експедиція" 19077,12 грн Заявник: Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, Код: 35037170, 69035, Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Металургів, 6.
02.03.2011 року державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника.
02.03.2011 року державним виконавцем винесено постанову зупинення виконавчого провадження (постановою від 02.03.2011р. було оголошено розшук рухомого майна боржника, вбачається доцільним зупинити виконавче провадження).
02.05.2013 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно п.5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» ( в ході проведення виконавчих дій встановити місце знаходження боржника не виявилось можливим. Стягнення згідно виконавчого документа не провадились) (в редакції на той час)
Разом з тим, скаржник зазначає, що виконавчою службою в порушення вимог ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній станом на день винесення постанови) та п. 4.10.2 Інструкції про проведення виконавчих дій (у редакції від 30.11.2009) не було знято арешт з нерухомого майна накладений в межах виконавчого провадження №23788770.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 18.01.2013) державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:
- закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону;
- повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону;
- повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який
його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.
Отже, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції чинній станом на 18.01.2013) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з п. 4.10.2 Інструкції про проведення виконавчих дій (у редакції від 30.11.2009) якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження (окрім випадків направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби), повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.
Отже, відповідно до зазначеної статті Інструкції про проведення виконавчих дій (у редакції від 30.11.2009) виконавча служба, завершуючи виконавче провадження №23788770 (в рамках якого було накладено арешт на майно боржника) і повертаючи виконавчий лист стягувачу мала б зняти накладений арешт.
Вищевказані трактування узгоджуються із викладеною позицією Верховного Суду у постанові №817/928/17 від 27.03.2020.
Крім того, суд зауважує, що і у діючій редакції Закону України "Про виконавче провадження" у разі повернення виконавчого документу стягувачеві арешт знімається у випадках зазначених у п.1, 3, 11 ч.1 ст. 37 Закону, під які не підпадає повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку із відсутністю майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Наслідком арешту є накладення заборони на право розпоряджатися майном, такий захід триває до визначення подальшої долі відповідного майна. Накладений на майно боржника арешт є в будь-якому випадку перешкодою для розпорядження таким майном.
Частинами 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР, яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року та є частиною національного законодавства України, гарантовано, що "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном, відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів".
Втручання у право власності повинно не лише переслідувати за фактами та у принципі "законну ціль" у "загальному інтересі", але також має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між вжитими заходами та метою, яку прагнули досягти будь-якими заходами, застосованими державною, у тому числі заходами, спрямованими на здійснення контролю за користуванням майном фізичною особою. Ця вимога виражена у понятті "справедливий баланс", який має бути встановлений між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Завдання досягти цього балансу відображено у структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції в цілому. У кожній справі, що стосується стверджуваного порушення цієї статті необхідно встановити, чи було покладено на відповідну особу непропорційний та надмірний тягар внаслідок втручання держави (рішення у справі "Хуттен-Чапська проти Польщі").
Разом з тим, Європейський суд з прав людини у низці своїх рішень нагадував, що вилучення власності в інтересах судочинства, яке не позбавляє власника його майна, а тільки тимчасово припиняє його можливості користуватися та розпоряджатися цим майном, зазвичай пов'язане із здійсненням контролю за використанням власності, що охоплюється сферою застосування другого абзацу ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення від 22.02.1994 у справі "Раймондо проти Італії", ухвала щодо прийнятності від 07.11.2006 у справі "Адамчик проти Польщі", рішення у справах "Карамітров та інші проти Болгарії" від 10.01.2008 та "Боржонов проти Росії" від 22.01.2009).
Суд зазначає, що виконавче провадження №23788770 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 14.07.2010 №38/248 для забезпечення реального виконання якого було накладено арешт на майно Приватного акціонерного товариства «Тіз-Топаз», завершено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки виконавчий документ повернуто стягувачеві.
Зважаючи на викладене, підстави, з яких на майно Фізичної особи-підприємця Саркер Аджой Крішни було накладено арешт (забезпечення виконання наказу Господарського суду міста Києва від 14.07.2010 №38/248), відпали. Тому бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України стосовно не зняття арешту з майна скаржника є неправомірною та порушує право власності Фізичної особи-підприємця Саркер Аджой Крішни, гарантоване ст. 41 Коституції України, ст.ст. 319, 321 ЦК України, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що бездіяльність виконавчої служби, яка полягає у не знятті арешту з майна боржника накладеного в межах виконавчого провадження №23788770 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 14.07.2010 №38/248, порушує право боржника на вільне користування та розпорядження його майном.
Як зазначено у частині 2 ст. 343 ГПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Враховуючи викладене, скарга Фізичної особи-підприємця Саркер Аджой Крішни на бездіяльність державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції (м. Одеса) є обґрунтованою та такою, що піддягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 232-235, 240, 341-343 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Скаргу Фізичної особи-підприємця Саркер Аджой Крішни на бездіяльність державного виконавця Лівобережного відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у справі №38/248 задовольнити.
2. Визнати незаконною бездіяльність Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття арешту з нерухомого майна Саркер Аджой Крішна, що накладений постановою про арешт майна від 19.01.2011 р. (ВП № 23788770).
3. Зобов'язати державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з нерухомого майна Саркер Аджой Крішна, що накладений постановою про арешт майна боржника від 19.01.2011 р. (ВП № 23788770, реєстраційний № обтяження 10739927).
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 31.07.2025
Суддя М.О. Лиськов