ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.07.2025Справа № 910/9140/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна"
до відповідачів:
1. Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій"
2. Компанії "Байєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" (Bayer Intellectual Property GmbH)
про захист прав інтелектуальної власності
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Солонюк К.Г.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (далі - УКРНОІВІ, відповідач-1), Компанії "Байєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" (далі - відповідач-2) про визнання недійсним повністю рішення Державного департаменту інтелектуальної власності від 14.10.2009 про продовження строку дії патенту України №73339 на винахід "Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові"; зобов'язання Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (код ЄДРПОУ - 44673629) внести зміни до Державного реєстру України стосовно припинення чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід за патентом України №73339 "Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові" та здійснення публікації про це в офіційному електронному бюлетені НОІВ.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державний департамент інтелектуальної власності в порушення вимог приписів пунктів 1.4, 2.3 Інструкції про порядок продовження строку дії патенту на винахід, об'єктом якого є засіб, використання якого потребує дозволу компетентного органу, яка затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 13.05.2002 №298 прийняв рішення від 14.10.2009 №73339 про продовження строку дії патенту, за відсутності повного пакету документів, які мали бути додані до клопотання патентної повіреної Пахаренко А.П. від 16.09.2009 вих. №15613. Так, представник позивача наголошує на тому, що рішення Державного департаменту інтелектуальної власності від 14.10.2009 №73339 є незаконним та підлягає визнанню недійсним, оскільки патентна повірена Пахаренко А.П. не додала до клопотання від 16.09.2009 вих. №1561 про продовження дії патенту такі копії документів як: довіреність, платіжне доручення та витяг з торгового реєстру, що підтверджується листами Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" від 12.01.2024 №152/4003-03-24, від 26.02.2024 №1076/2802-06-24, Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" (далі - Укрпатент) від 10.04.2024 №93/1.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 04.09.2024.
20.08.2024 через діловодство суду від представника УКРНОІВІ надійшов відзив, у якому останній просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, оскільки рішення Державного департаменту інтелектуальної власності від 14.10.2009 про продовження строку дії патенту України №73339 на винахід "Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові" ґрунтується на законі.
Також у відзиві зазначено, що 17.09.2009 до Державного департаменту інтелектуальної власності за вх. №10956 надійшло клопотання про продовження строку дії патенту №73339 на винахід з 22 аркушами додатків, до яких входили наступні документи: платіжне доручення №4742 від 16.09.2009 (1 арк.), нотаріально завірені копії реєстраційного посвідчення, вкладки до реєстраційного посвідчення (2 арк.), витяг з опису патенту №73339 (5 арк.), витяг з енциклопедії (4 арк.), завірена копія з торгового реєстру (9 арк.), копія довіреності (1 арк.). З метою отримання від Укрпатенту висновку експертизи для підтвердження приналежності речовини препарату "Ксарелто" - ривароксабан 10 мг до об'єкту винаходу патенту України на винахід №73339, Державним департаментом інтелектуальної власності листом від 22.09.2009 №16-12/5425 подано Укрпатенту документи на 17 аркушах, які дійсно не містили копій платіжного доручення, торгового патенту та довіреності, оскільки вказані документи не були необхідними для надання вказаного висновку. Представник Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" наголосив, що в листі адресованому позивачу від 26.02.2024 №1076/2802-06-24 зазначено про те, що такі копії документів як довіреність, платіжне доручення та витяг з торгового реєстру відсутні саме в архівному фонді, а не про те, що вказані документи не додавались до клопотання патентної повіреної Пахаренко А.П. від 16.09.2009 вих. №15613.
Окрім того у відзиві представника УКРНОІВІ вказано, що Державний департамент інтелектуальної власності ліквідовано постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2011 №346; Указом Президента України від 09.12.2010 №1085 до числа центральних органів виконавчої влади віднесено Державну службу інтелектуальної власності України, яка постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 №585 була ліквідована, а функції та завдання в частині реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності покладено на Міністерство економічного розвитку і торгівлі; Укрпатенту, як закладу експертизи, з метою надання висновку передавались Державним департаментом інтелектуальної власності не всі копії документів, що долучались до клопотання про продовження строку дії патенту на винахід (виключно ті, які були необхідні для експертизи), а тому в УКРНОІВІ, як у функціонального правонаступника Укрпатенту, наявні лише ті матеріали, які були передані Державним департаментом інтелектуальної власності Укрпатенту.
Також, УКРНОІВІ звернуло увагу на те, що позивач обрав невідповідних спосіб захисту, оскільки статтею 16 Цивільного кодексу України не передбачено такого способу захисту як визнання недійсним рішення.
Через діловодство суду 13.09.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній зазначив про те, що жодне твердження у відзиві відповідача-1 не спростовує факту відсутності матеріалів, подання яких є обов'язковим для прийняття рішення про продовження строку дії патенту.
Так, представником позивача наголошено, що виходячи з доводів УКРНОІВІ, якби Державним департаментом інтелектуальної власності листом від 22.09.2009 №16-12/5425 дійсно не подавались на експертизу Укрпатенту копії довіреності, платіжного доручення та витягу з торгового реєстру, то загальна кількість переданих документів становила б 11 аркушів, а не 17 аркушів, як стверджує відповідач-1.
Також, представник позивача стверджує, що відповідно до Інструкції про порядок продовження строку дії патенту на винахід, об'єктом якого є засіб, використання якого потребує дозволу компетентного органу, яка затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 13.05.2002 №298, саме довіреність є обов'язковим документом, що додається до клопотання про продовження строку дії патенту і без якої Державний департамент інтелектуальної власності не мав права приймати рішення про продовження строку дії патенту незалежно від висновків експертизи.
Окрім того, представником позивача вказано на необґрунтованість доводів УКРНОІВІ щодо наявності у останнього як функціонального правонаступника Укрпатенту лише тих матеріалів, які передавались для проведення експертизи, оскільки відповідач-1 не мав би тоді у своєму розпорядженні ні самого спірного рішення, ні інших матеріалів Державного департаменту інтелектуальної власності та його правонаступників.
Також, представник позивача не погоджується із доводами відповідача-1 щодо невірно обраного способу захисту, та вказує на те що перелік способів захисту визначених статтею 16 Цивільного кодексу України не є вичерпаний, а належність обраного способу захисту підтверджується постановами Верховного Суду від 14.12.2024 у справі №910/8295/21, від 15.07.2021 у справі №910/19256/16.
Протокольною ухвалою суду від 04.09.2024 відкладено підготовче засідання на 16.10.2024.
Через діловодство суду 14.10.2024 від представника відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких повторно було наголошено на тому, що Державним департаментом інтелектуальної власності передавались на експертизу не всі копії документів, що були надані заявником з клопотанням, оскільки для проведення експертизи та складання висновку по суті не потрібні всі документи, що визначені Інструкцією про порядок продовження строку дії патенту на винахід, об'єктом якого є засіб, використання якого потребує дозволу компетентного органу, яка затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 13.05.2002 №298, зокрема довіреності.
Також представник відповідача-1 акцентував увагу на тому, що в електронній справі щодо патенту України №73339 на винахід "Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові" міститься копія довіреності від 20.04.2009, що була надана представником власника патенту до клопотання про внесення змін до найменування власника патенту (реєстраційний номер довіреності 3195404 від 17.08.2009, переклад довіреності - 3195407 від 17.08.2009), яка містить, у тому числі, повноваження представника щодо продовження строку дії охоронних документів у Державному департаменті інтелектуальної власності.
16.10.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що в додатках до клопотання було надано всі документи, що передбачені пунктом 2.3 Інструкції про порядок продовження строку дії патенту на винахід, об'єктом якого є засіб, використання якого потребує дозволу компетентного органу, яка затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 13.05.2002 №298.
Також представником відповідача-2 зазначено, що факт винесення уповноваженим органом рішення від 14.10.2009 про продовження строку дії патенту свідчить про повноту та відповідність встановленим вимогам документів, наданих заявником із клопотанням; факт відсутності певних документів в архівному фонді функціонального правонаступника уповноваженого органу - УКРНОІВІ після сплину майже 15 років від дати проведення реєстраційних дій та прийняття рішення про продовження дії патенту не свідчить про відсутність таких документів на момент їх подання та розгляду, чи про можливу відсутність таких документів та їх копій взагалі.
Протокольною ухвалою суду від 16.10.2024 відкладено підготовче засідання на 20.11.2024.
Через діловодство суду 11.11.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив представника відповідача-2, у якій представник зазначив про те, що надана відповідачем-1 довіреність від 20.04.2009 була додана патентовласником до клопотання від 17.08.2009 про внесення змін до найменування власника патенту, а тому не може бути доказом того, що до іншого клопотання про продовження строку дії патенту була теж долучена довіреність; довіреність надана представником відповідача-2 від 03.08.2007, яка надана останньому на його адвокатський запит Шамріною О.О. не може бути належним доказом того, що ця довіреність була додана до клопотання про продовження строку дії патенту від 16.09.2009.
Також представник позивача стверджує, що надані відповідачами довіреності не відповідають вимогам Інструкції про порядок продовження строку дії патенту на винахід, об'єктом якого є засіб, використання якого потребує дозволу компетентного органу, яка затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 13.05.2002 №298, оскільки складені на території Федеративної Республіки Німеччина, а тому такі довіреності від Компанії "Байєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" (Bayer Intellectual Property GmbH) мали б містити апостиль, що посвідчувало б належну легалізацію даних документів в країні їх вчинення (ФРН).
Вказане, на думку представника позивача свідчить про те, що навіть якби заявник подав довіреності до Державного департаменту інтелектуальної власності від 20.04.2009 або від 03.08.2007, за відсутності на них апостилів, вони мали б бути не прийнятими.
Протокольною ухвалою суду від 20.11.2024 підготовче засідання відкладено на 11.12.2024.
Через систему "Електронний суд" 11.12.2024 від представника відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник наголосив на тому, що чинним законодавством України не передбачено вимог щодо легалізації довіреностей, виданих патентному повіреному для продовження строку дії патенту, а тому доводи представника позивача невідповідність наданих довіреностей Інструкції про порядок продовження строку дії патенту на винахід, об'єктом якого є засіб, використання якого потребує дозволу компетентного органу, яка затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 13.05.2002 №298, є безпідставними.
Протокольною ухвалою суду від 11.12.2024 відкладено підготовче засідання на 22.01.2025.
Протокольною ухвалою суду від 11.12.2024 відкладено підготовче засідання на 22.01.2025.
Протокольною ухвалою суду від 22.01.2025 закінчено підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.03.2025.
Через систему "Електронний суд" 22.01.2025 від представника позивача надійшли пояснення, в яких представник підсумовує, що відповідачами не було подано жодного доказу, на підставі якого можна було б встановити обставину долучення довіреності до клопотання про продовження строку дії патенту, а надані відповідачами різні довіреності на доведення одного й того самого факту, не містять апостилю і не можуть вважатись оформленими з дотриманням вимог чинного на момент прийняття рішення законодавства.
Через діловодство суду 05.03.2025 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні.
Протокольною ухвалою суду від 05.03.2025 оголошено перерву до 16.04.2025.
Через систему "Електронний суд" 11.04.2025 від УКРНОІВІ надійшли заперечення на клопотання ТОВ "Тева Україна" про закритий судовий розгляд.
Через діловодство суду 16.04.2025 від представника відповідача-2 надійшли додаткові письмові пояснення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" про розгляд господарської справи №910/9140/24 у закритому судовому засіданні від 05.03.2025. Вирішено здійснювати розгляд справи №910/9140/24 у закритому судовому засіданні. Оголошено перерву в судовому засіданні до 30.04.2025.
Через систему "Електронний суд" 30.04.2025 від представника ТОВ "Тева Україна" надійшли заперечення проти додаткових пояснень відповідача-2.
Протокольною ухвалою суду від 30.04.2025 оголошено перерву в судовому розгляді справи до 07.05.2025.
Через діловодство суду 07.05.2025 від представника позивача надійшли письмові пояснення.
Протокольною ухвалою суду від 07.05.2025 оголошено перерву в судовому розгляді справи до 18.06.2025.
Протокольною ухвалою суду від 18.06.2025 оголошено перерву в судовому розгляді справи до 25.06.2025.
Через систему "Електронний суд" 18.06.2025 від представника відповідача-2 надійшли додаткові письмові пояснення.
Через систему "Електронний суд" 18.06.2025 від представника позивача надійшли письмові пояснення.
25.06.2025 судовий розгляд справи №910/9140/24 не відбувся, у зв'язку з перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному.
Через систему "Електронний суд" 27.06.2025 від представника відповідача-1 надійшли письмові пояснення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 сторін повідомлено про судовий розгляд справи 17.07.2025.
Через систему "Електронний суд" 17.07.2025 від представника позивача надійшли пояснення.
Через систему "Електронний суд" 17.07.2025 від представника відповідача-2 надійшли додаткові пояснення.
В судовому засіданні 17.07.2025 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги. Представники відповідачів заперечували проти задоволення позовних вимог.
17.07.2025 у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Компанія "Байєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" (Bayer Intellectual Property GmbH) є власником патенту України №73339 від 15.07.2005 на винахід "Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові".
Патент був виданий на підставі заявки №2002076161 від 11.12.2000, а отже строк його дії мав завершитися 11.12.2020.
14.10.2009 Державним департаментом інтелектуальної власності у складі Міністерства освіти і науки України винесено рішення про продовження строку дії патенту до 11.12.2025 та внесено відповідні відомості до Державного реєстру патентів України на винаходи.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" з метою перевірки законності рішення Державного департаменту інтелектуальної власності від 14.10.2009 про продовження строку дії патенту України №73339 звернувся з адвокатським запитом до УКРНОІВІ, в якому просив надати перелік документів на підставі яких прийнято вказане рішення.
УКРНОІВІ листом від 12.01.2024 №152/4003-03-24 надано наступні документи: клопотання патентної повіреної Пахаренко А.П. від 16.09.2009 вих. №15613 про продовження строку дії патенту; ??нотаріально засвідчена копія вкладки до реєстраційного посвідчення №UA/9201/01/01; ??нотаріально засвідчена копія реєстраційного посвідчення №UA/9201/01/01 на лікарський засіб "Ксарелто®"; ??витяг з енциклопедії Wikipedia "Rivaroxaban" від 16.09.2009; ??витяг з опису до Патенту; рішення Державного департаменту інтелектуальної власності від 14.10.2009 про продовження строку дії патенту до 11.12.2025 та внесення відповідних відомостей до Державного реєстру патентів України на винаходи; лист начальника управління державних реєстрацій, економіки та інформаційного забезпечення на ім'я директора ДП "Український інститут промислової власності" щодо надання висновку експертизи.
За доводами позивача у наданих відповідачем-1 листом від 12.01.2024 №152/4003-03-24 документах відсутні такі документи як копії довіреності, платіжного доручення та витягу з торгового реєстру.
16.02.2024 представник позивача повторно звернувся до УКРНОІВІ із адвокатським запитом, в якому вказав на відсутність у наданих УКРНОВІ матеріалах зазначених документів та просив надати їх копії, а у разі відсутності документів - повідомити про це у відповіді на адвокатський запит.
УКРНОІВІ листом від 26.02.2024 №1076/2802-06-24 повідомила, що запитувані представником позивача у адвокатському запиті від 16.02.2024 документи відсутні.
Враховуючи зазначене представник позивача 28.03.2024 звернувся із адвокатськими запитами до Міністерства економіки України та Укрпатенту.
Міністерство економіки України листом від 02.04.2024 №2301-07/23977-07 повідомило про те, що Мінекономіки не є розпорядником запитуваної інформації.
Укрпатент у листі від 10.04.2024 №93/1 також вказав про відсутність інформації щодо запитуваних матеріалів.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" вважає, що компанія "Байєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" (Bayer Intellectual Property GmbH) не долучивши до клопотання про продовження строку дії патенту копії всіх необхідних документів (довіреності на представництво компанії Байєр, платіжного доручення та витягу з торгового реєстру) порушила вимоги Інструкції про порядок продовження строку дії патенту на винахід, об'єктом якого є засіб, використання якого потребує дозволу компетентного органу, яка затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 13.05.2002 №298, а тому рішення прийняте Державним департаментом інтелектуальної власності від 14.10.2009 є незаконним та підлягає визнанню недійсним.
Вказане стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України в постанові від 21.10.2015 у справі №3-649гс15.
Оскільки позов стосовно недійсності рішення Державного департаменту інтелектуальної власності від 14.10.2009 про продовження строку дії патенту України №73339 на винахід "Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові" обґрунтовано порушенням інтересу позивача, який полягає у безперешкодному здійсненні господарської діяльності в Україні, зокрема, у безперешкодному введенні лікарського засобу "Ривароксабан-Тева" в цивільний обіг на території України, суд доходить висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів існування у нього інтересу щодо предмету спору, а отже і наявність підстав для звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до положень пункту 4 статті 6 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (у редакції станом на винесення спірного рішення Міністерства), строк дії патенту на винахід, об'єктом якого є лікарський засіб, засіб захисту тварин, засіб захисту рослин тощо, використання якого потребує дозволу відповідного компетентного органу, може бути продовжено за клопотанням власника цього патенту на строк, що дорівнює періоду між датою подання заявки та датою одержання такого дозволу, але не більше ніж на 5 років. За подання клопотання сплачується збір. Порядок подання клопотання та продовження строку дії патенту у цьому випадку визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.
Крім того, порядок продовження строку дії патенту станом на прийняття спірного рішення в Україні регулювався Інструкцією про порядок продовження строку дії патенту на винахід, об'єктом якого є засіб, використання якого потребує дозволу компетентного органу, затвердженою Міністерством освіти і науки України від 13.05.2002 № 298.
Так, зокрема, відповідно до п.п. 1.2., 1.4., 2.2., 2.3. Інструкції, строк дії патенту на винахід, об'єктом якого є засіб, використання якого потребує дозволу відповідного компетентного органу, може бути продовжено строк, що дорівнює періоду між датою подання заявки на винахід та датою одержання такого дозволу, але не більше ніж на 5 років. За дорученням власника патенту клопотання може бути подано через представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) або іншу довірену особу. Якщо власником патенту є юридична особа, то клопотання підписує особа, яка має на це повноваження. Підпис складається з повного найменування посади особи, яка підписує клопотання, особистого підпису, ініціалів, прізвища, дати і скріплюється печаткою. До клопотання додаються: довіреність, оформлена з дотриманням вимог чинного законодавства, якщо клопотання за дорученням власника патенту подає представник у справах інтелектуальної власності або інша особа.
Посилаючись на вказані вище норми законодавства, позивач наголошує, що оскаржуване рішення Державного департаменту інтелектуальної власності від 14.10.2009 про продовження строку дії патенту України №73339 на винахід "Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові" винесене на підставі клопотання особи, що не має повноважень представника власника патенту.
Під час розгляду справи судом встановлено, що 16.09.2009 представником власників патенту № 73339 компанії Баєр шерінг фарма акціенгезельшафт, патентним повіреним Пахаренко А.П. було подано клопотання №15613 стосовно продовження строку дії вказаного патенту на винахід "Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові"
До клопотання були додані наступні документи: платіжне доручення №4742 від 16.09.2009, нотаріально завірена копія реєстраційного посвідчення, нотаріально завірена копія вкладки до реєстраційного посвідчення, витяг з опису патенту №73339, витяг з енциклопедії, завірена копія торгового реєстру, копія довіреності.
У разі невідповідності клопотання вимогам, зазначеним у розділах 1 і 2 цієї Інструкції, або в разі виникнення обґрунтованих сумнівів щодо вірогідності інформації, що містять подані документи, Державна служба направляє власнику патенту повідомлення із зазначенням невідповідностей та/або запитом про надання додаткових документів, необхідних для прийняття рішення. Власнику патенту надається 2 місяці від дати одержання ним повідомлення або запиту Державної служби для усунення невідповідностей та/або надання додаткових документів. Якщо власник у встановлений строк надасть відповідь та/або додаткові документи, то Державна служба розглядає їх протягом місяця від дати надходження (пункти 3.5, 3.6 Інструкції).
Згідно з пунктом 3.3 Інструкції на підставі прийнятого рішення про продовження строку дії патенту Державна служба вносить відомості щодо продовження строку дії патенту до реєстру в порядку, встановленому Положенням про Державний реєстр патентів і деклараційних патентів України на винаходи, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 12.04.2001 № 291 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.04.2001 за № 379/5570, та публікує відомості про це в офіційному бюлетені «Промислова власність». Форма Рішення затверджена додатком 1 до Інструкції.
Тобто, право на продовження строку дії патенту на винахід має мету компенсувати власнику патенту частину ефективного строку дії патенту, протягом якої винахід за патентом не міг бути фактично використаний, адже для його використання потрібно здійснити державну реєстрацію лікарського засобу, що триває певний час.
Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
За результатами розгляду клопотання представника власників патенту 14.10.2010 Держаний департамент інтелектуальної власності прийняв рішення про продовження строку дії патенту до 11.12.2025 та внести відповідні відомості до Державного реєстру патентів України на винаходи.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Станом на 17.09.2009, згідно із приписами статті 2 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15 грудня 1993 року № 3687-XII в редакції із змінами, чинними від 07.07.2009 (далі - Закон № 3687-XII), реалізація державної політики у сфері охорони прав на винаходи і корисні моделі забезпечувалась Установою - центральним органом виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності (абзац 2 статті 1 Закону № 3687-XII).
Головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності було Міністерство освіти і науки України (далі - МОН України) (Положення про Міністерство освіти і науки України, затверджене постановою КМУ від 19.12.2006 № 1757).
Держдепартамент створено у складі МОН України як урядовий орган державного управління (Постанова КМУ від 04.04.2000 № 601), що діяв у складі МОН і йому підпорядковувався (Положення про Державний департамент інтелектуальної власності, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2000 № 997).
Державне підприємство «Український інститут промислової власності» (далі - Укрпатент) створено на базі Державного патентного відомства України та Державного підприємства «Інститут промислової власності», що ліквідуються, та включено його до сфери управління Держдепартаменту (Наказ МОН від 07.06.2000 №175 та Наказ МОН від 20.09.2000 №459).
Держдепартамент було ліквідовано Постановою КМУ від 28.03.2011 № 346 на виконання Указу Президента України від 09.12.2010 № 1085, яким затверджено Схему організації та взаємодії центральних органів виконавчої влади, до числа яких віднесено Державну службу інтелектуальної власності України (далі - Державна служба). Державна служба була центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра освіти і науки, молоді та спорту України. Державна служба входила до системи органів виконавчої влади і забезпечувала реалізацію державної політики у сфері інтелектуальної власності (пункт 1 Положення про Державну службу інтелектуальної власності України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 № 436/2011).
Державна служба була ліквідована Постановою КМУ від 23.08.2016 № 585 «Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади державної системи правової охорони інтелектуальної власності», а функції та завдання в частині реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності покладено на Міністерство економічного розвитку і торгівлі (далі - Мінекономрозвитку). Надалі зазначені функції за Мінекономрозвитку були закріплені постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2017 № 320. 2.6. Відповідно до Наказу Мінекономрозвитку № 730 від 18.05.2017 «Деякі питання організації діяльності у сфері інтелектуальної власності» уповноважено Укрпатент, зокрема: виконувати функції закладу експертизи, передбачені законами України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на промислові зразки", "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем", "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", "Про охорону прав на зазначення походження товарів" та правилами, встановленими на їх основі.
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» від 02.09.2019 № 829 Мінекономрозвитку перейменовано на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.2019 № 838 були внесені відповідні зміни до Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №459, які набрали чинності з 17.09.2019, та визначено, що Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері інтелектуальної власності.
14.10.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів щодо створення національного органу інтелектуальної власності» від 16.07.2020 № 703-IX (далі - Закон № 703-IX), яким утворено та визначено, що Національний орган інтелектуальної власності (НОІВ) - державна організація, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, визначена на національному рівні Кабінетом Міністрів України як така, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності, визначені цим Законом, іншими законами у сфері інтелектуальної власності, актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та статутом, і має право представляти Україну в міжнародних та регіональних організаціях.
Законом № 703-IX внесено відповідні зміни в тому числі і до Закону № 3687-XII. При цьому, Закон № 703-IX розмежував юридичних осіб публічного права у цій сфері:
- залишився центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності (стаття 3 Закону № 3687-XII), яким є Мінекономіки (Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого Постанова КМУ від 20.08.2014 № 459 в редакції постанови КМУ від 17.02.2021 № 124);
- утворено НОІВ, функції якого виконує юридична особа публічного права (державна організація), та якому делеговано владні повноваження: приймання заявок, проведення їх експертизи, прийняття рішень щодо них; здійснення державної реєстрації винаходів і корисних моделей, видача патентів на винаходи і корисні моделі; визнання недійсними прав на винаходи і корисні моделі у порядку, передбаченому законом; опублікування офіційних відомостей про винаходи і корисні моделі у Бюлетені, ведення Реєстру, внесення до нього відомостей, надання витягів та виписок в електронній та (або) паперовій формі; здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представлення інтересів України з питань охорони прав на винаходи і корисні моделі у Всесвітній організації інтелектуальної власності та інших міжнародних організаціях відповідно до законодавства; здійснення підготовки, атестації та реєстрації представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених); ведення Державного реєстру представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених); інформування та надання роз'яснень щодо реалізації державної політики у сфері охорони прав на винаходи і корисні моделі. (стаття 31 Закону № 3687-XII).
НОІВ є функціональним правонаступником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, щодо окремих функцій та повноважень з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності. (пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 703-ІХ).
З 14.10.2020 функції НОІВ виконував Укрпатент (Розпорядження КМУ від 13.10.2020 № 1267-р).
З 08.11.2022 функції НОІВ виконує УКРНОІВІ, та припинено їх виконання Укрпатентом (Розпорядження КМУ від 28.10.2022 № 943-р).
Враховуючи зазначене суд погоджується із доводами представника відповідача-1 про те, що УКРНОІВІ не є ані прямим правонаступником ліквідованого Держдепартаменту, ані взагалі правонаступником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності (лише функціональним).
Згідно скріншоту сторінки автоматизованої системи "Винаходи" в електронній справі щодо патенту України №73339 на винахід "Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові" міститься копія довіреності від 20.04.2009, що була надана представником патенту до клопотання про внесення змін найменування власника патенту, яка містить в тому числі й повноваження представника щодо продовження строку дії охоронних документів у Держдепартаменті.
Суд наголошує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність і послідовність у діяльності відповідних органів.
З моменту прийняття спірного рішення пройшло понад 15 років, за цей час у відповідача-2 сформувалися тривалі законні очікування на правову визначеність.
Відповідно до п. 8 Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1994 за № 545, патентний повірений діє за дорученням особи, яку він представляє. Це доручення засвідчується договором, довіреністю або іншим документом, що підтверджує його повноваження відповідно до законодавства. При цьому положенням передбачається, що повноваження патентного повіреного навіть можуть бути засвідчені також шляхом зазначення його прізвища та реєстраційного номера в заявці на видачу охоронного документа на об'єкт промислової власності, якщо заявка підписана заявником.
При цьому, ані Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», ані Інструкцією про порядок продовження строку дії патенту не передбачено необхідності консульської легалізації або проставлення апостиля для довіреності, що подається для продовження строку дії патенту, а положення про патентного повіреного навіть надає йому можливість засвідчувати свої повноваження шляхом простого засвідчення його прізвища та реєстраційного номера в заявці.
Отже, з огляду на наведене вище, Компанія "Байєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" виконала всі необхідні умови, встановлені законодавством, чинним на момент подання заяви для продовження строку дії патенту України № 73339 на винахід.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки до яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частина 1 ст. 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з пунктом 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 123, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" до Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій", Компанії "Байєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" (Bayer Intellectual Property GmbH) про захист прав інтелектуальної власності - відмовити.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 30.07.2025.
Суддя Н.І. Зеленіна