ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
31.07.2025Справа № 910/5781/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства «Огрант» (вул. Мукана лейтенанта, м. Черкаси, буд. 4, Черкаська обл., 18028; ідентифікаційний код 25208842)
до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (пр.-т. Берестейський, 65, м. Київ, 03117; ідентифікаційний код 30115243)
про стягнення 173 391, 54 грн,
без виклику представників учасників справи,
1. Стислий виклад позиції Позивача
До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне виробничо-комерційне підприємство «Огрант» (далі за текстом - ПВПК «Огрант», Позивач) з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (далі за текстом - ПрАТ «СГ «ТАС», Відповідач) про стягнення нарахованих 3 % річних, інфляційних втрат та пені в загальному розмірі 173 391, 54 грн за невиконання Відповідачем зобов'язань за рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 22.07.2024 у справі № 712/538/23.
В обґрунтування заявлених вимог, Позивач зазначає, що Відповідачем безпідставно не здійснено виплату суми страхового відшкодування, що спричинило прострочення виконання грошового зобов'язання та стало підставою для нарахування пені, 3 % річних, інфляційних втрат.
2. Стислий виклад позиції Відповідача
Заперечуючи щодо задоволення позову Відповідач вказує на неправильність здійснених Позивачем розрахунків та не врахування часткової оплати.
Крім того, Позивачем безпідставно здійснено нарахування пені поза межами шестимісячного строку, а оскільки спірні правовідносини є відносинами щодо відшкодування шкоди нарахування 3 % річних та інфляційних втрат є протиправним.
При цьому, Відповідач звертає увагу суду на існування у нього форс-мажорних обставин.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 позовну заяву ПВПК «Огрант» залишено без руху, Позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: доказів доплати судового збору на суму 427, 12 грн; інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
19.05.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
10.06.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.
16.06.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 22.07.2024 у справі № 712/538/23 задоволено позов Приватного виробничо-комерційного підприємства «Огрант» та стягнуто з Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» не сплачене страхове відшкодування в розмірі 153 341, 77 грн та 2481 грн судового збору, а всього 155 832, 77 грн.
Рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 22.07.2024 у справі № 712/538/23, залишено без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 26.02.2025 та набрало законної сили 26.02.2025.
При розгляді справи № 712/538/23 Соснівським районним судом міста Черкаси встановлено наступні обставини справи.
24.08.2022 сталася (ДТП) на перехресті вулиці О. Дашкевича та бульвару Т.Шевченка в м. Черкаси за участю транспортного засобу Suzuki SX4, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу OPEL Actra, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого належний ПВКП «ОГРАНТ» автомобіль Suzuki SX4, д.н.з. НОМЕР_1 зазнав технічних ушкоджень.
Згідно постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.09.2022 (справа № 712/6723/22) винним в ДТП визнано ОСОБА_2 - водія OPEL Astra, д.н.з. НОМЕР_2 , відповідальність якого застрахована згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ/2576003 в AT «СГ «ТАС».
Страховиком Позивача (ПАТ СК «Арсенал страхування») здійснено виплату страхового відшкодування на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 11455/21-Т/Ц5 в розмірі 202 100 грн на банківський рахунок ТОВ «КОЛОС-АВТО» (СТО).
07.11.2022 Позивач письмово звернувся до АТ «СГ «ТАС» із письмовою заявою, в якій просив сплатити страхове відшкодування на користь ПВКП «ОГРАНТ» з урахуванням наступного: 353 010 грн. 10 коп. (мат. збиток) - 202 100 грн. 33 коп. (страх, відшкодування від ПАТ «СК «Арсенал страхування») = 150 909 грн 77 коп. (різниця).
У відповідності до листа-відповіді від 08.11.2022 № 15105/9122 AT «СГ «ТАС» повідомили про прийняття рішення про відмову в сплаті належного страхового відшкодування, оскільки АТ «СГ «ТАС» виконали грошову претензію від ПАТ СК «Арсенал страхування» вих. № 03112022 - 1229/р від 03.11.2022 з вимогою про сплату страхового відшкодування в порядку регресу.
03.10.2022 Позивач письмово звернувся до ПрАТ СК «Арсенал страхування» з вимогою про перегляд страхової справи та здійснення перерахунку страхового відшкодування, на підставі звіту № А09-10 від 22.09.2022, що складений СОД Старинець М.В. на замовлення ПВКП «Огрант».
У вище вказаній вимозі зазначено та повідомлено ПрАТ «СК «Арсенал страхування», що 27.09.2022 надано повний пакет документів необхідних для отримання страхового відшкодування до AT «СГ «ТАС» як страховика винуватця події, згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ/2576003, і в разі недостатньої виплати по договору добровільного страхування наземного транспорту, будуть звертатись до AT «СГ «ТАС», з метою отримання страхового відшкодування.
У відповіді на вимогу, ПрАТ «СК «Арсенал страхування» надали лист вих. № 281022-5085/К від 28.10.2022, в якому повідомили, що ними взято до уваги наданий звіт, та здійснено перерахунок страхового відшкодування, що складає: 202 100 грн. 33 коп., при цьому жодних зазначень чи заперечень стосовно повідомлення про намір на звернення до AT «СГ «ТАС», останнім зазначено не було.
В силу зазначеного, розмір страхового відшкодування, що стягнуто з AT «СГ «ТАС» на користь ПВКП «Огрант» склав 153 341,77 грн.
Судом апеляційної інстанції підтверджено законність прийнятого рішення та правомірність стягнення на користь ПВКП «Огрант» страхового відшкодування в розмірі 153 341, 77 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом, Позивач зазначає про прострочення виконання Відповідачем зобов'язання з виплати суми страхового відшкодування в розмірі 153 341, 77 грн та посилаючись на положення статті 625 Цивільного кодексу України, частини 5 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює нарахування на суму 153 341 грн пені, 3 % річних та інфляційні втрати, починаючи з 09.11.2022 по 17.03.2025.
Заперечуючи щодо задоволення позову Відповідач зазначає наступне:
- Позивачем здійснено нарахування без врахування виплаченої Відповідачем суми 7 899, 67 грн;
- посилаючись на положення статті 232 Господарського кодексу України, Відповідач стверджує, що Позивачем може нараховуватися лише пеня на підставі пункту 36.5 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і в межах шестимісячного строку;
- відповідно до довідки ТПП України від 28.02.2022 з 24.02.2022 діють форс-мажорні обставини;
- згідно частини 2 пункту 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 4 положення статті 625 ЦК України не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди.
У відповіді на відзив Позивач зазначає, що сума в розмірі 7 899, 67 грн повернута Відповідачу оскільки останній не повідомив про прийняте ним рішення в частині виплати таких коштів, як це передбачено пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Так, згідно доводів Позивача здійснені ним нарахування є правомірними та обґрунтованими.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Суд зазначає, що нормативно правові акти, які застосовано при ухваленні даного рішення використовуються в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин та втратив чинність 01.01.2025, регулював відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідно до статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. Вказана стаття також закріплює вимоги до такої заяви.
Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний виплатити страхове відшкодування або ж відмовити у такій виплаті.
Відповідно до частини 1 та 5 статті 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як встановлено рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 22.07.2024 у справі № 712/538/23, Позивач 07.11.2022 звернувся до Відповідача із заявою про виплату суми страхового відшкодування - 150 909, 77 грн, у відповідь на яку 08.11.2022 Відповідачем прийнято рішення про відмову у здійсненні такої виплати.
Ухвалюючи рішення по справі № 712/538/23 Соснівський районний суд м. Черкаси стягнув з Відповідача на користь Позивача 153 341, 77 грн страхового відшкодування.
Так, відмова Відповідача, оформлена листом 08.11.2022 № 15105/9122 фактично є неправомірною оскільки станом на дату звернення Позивача вказана Позивачем у заяві сума 150 909, 77 грн підлягала виплаті, чого Відповідачем в добровільному порядку не здійснено, що свідчить про прострочення виконання грошового зобов'язання.
Прострочення виконання грошового зобов'язання в межах суми 2 432 грн (153 341, 77 грн - 150 909, 77 грн) може рахуватися з 26.02.2025 оскільки матеріали справи не містять доказів звернення до Відповідача про відшкодування суми 153 341, 77 грн, тобто з урахуванням 2 432 грн.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом (ст. 992 ЦК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частиною 3 статті 549 ЦК України).
Відповідно до пункту 36.5. статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Відповідно до частини 8 статті 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Закон №3720-IX) у разі прострочення здійснення страхової (регламентної) виплати з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на її отримання, крім страхових виплат особі, яка проводить чи провела лікування потерпілої фізичної особи, особі, яка здійснює чи здійснила ремонт транспортного засобу, та регламентних виплат, які здійснюються МТСБУ відповідно до пункту 4 частини першої статті 43 цього Закону, страховик (МТСБУ) сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення.
Відповідно до статті 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Суд вказує, що посилання Відповідача на положення частини 2 пункту 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 4 є безпідставними оскільки вказана частина містить виняток, а саме такі положення не застосовуються до страховика.
Також суд звертає увагу Позивача, що станом на дату вирішення даного спору по суті Господарський кодекс України є чинним.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суд зазначає, що відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Словосполучення «якщо інше не встановлено законом або договором», яке містить частина шоста статті 232 ГК України, потрібно розуміти так, що допускається існування іншого припису в законі, яке регулює відповідні відносини, або іншої умови договору, що регулює конкретні відносини сторін, які виконують функцію спеціальної норми стосовно загальної норми частини шостої статті 232 ГК України.
Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду із застосування частини шостої статті 232 ГК України у подібних правовідносинах, цим приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане. Законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції. Такий підхід до застосування частини шостої статті 232 ГК України разом з умовами договору, де міститься положення про нарахування штрафних санкцій за кожний день прострочення, відображено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/15492/17, від 12.06.2018 у справі № 910/4164/17, від 22.11.2018 у справі № 903/962/17.
Крім того, відповідно до пункту 7 розділу Прикінцеві положення Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Карантин діяв на всій території України з 12.03.2020 згідно постанови КМУ № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» по 30.06.2023 включно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 (з урахуванням внесених до неї змін).
В силу викладеного вище, суд вважає правомірним здійснювати нарахування пені на суму 150 909, 77 грн з 09.11.2022 по 30.06.2023, а на суму 2 432 грн з 26.02.2025 (дата фактичного підтвердження законності сплати вказаної суми) по 17.03.2025, що за підрахунком суду становить 48 413, 93 грн.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вказані вище періоди також підлягають застосуванню в частині нарахувань 3 % річних та інфляційних втрат однак без обмеження шестимісячним строком.
Так, за підрахунками суду стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню сума 3 % річних - 10 658, 64 грн та 31 830, 77 грн інфляційних втрат з урахуванням неможливості суду виходити за межі заявлених позовних вимог.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Враховуючи викладене, суд вказує, що Відповідачем не надано доказів наявності в нього форс-мажорних обставин та не обґрунтовано яким саме чином такі обставини вплинули на виконання ним грошового зобов'язання перед Позивачем в силу чого підстави для звільнення Відповідача від відповідальності відсутні.
Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що Позивачем належними та допустимими доказами підтверджено прострочення виконання Відповідачем грошового зобов'язання щодо виплати суми страхового відшкодування у зв'язку з чим заявлені Позивачем вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає частковому задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Приватного виробничо-комерційного підприємства «Огрант» - задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (пр.-т. Берестейський, 65, м. Київ, 03117; ідентифікаційний код 30115243) на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства «Огрант» (вул. Мукана лейтенанта, м. Черкаси, буд. 4, Черкаська обл., 18028; ідентифікаційний код 25208842) пеню - 48 413 (сорок вісім тисяч чотириста тринадцять) грн 93 коп, 3 % річних - 10 658 (десять тисяч шістсот п'ятдесят вісім) грн 64 коп, інфляційні втрати - 35 575 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) грн 86 коп та судовий збір - 1 652 (одна тисяча шістсот п'ятдесят дві) грн 88 коп.
3. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 31.07.2025
Суддя Антон ПУКАС