ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.07.2025Справа № 910/2357/25
За позовом: Чернігівської окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі:
позивача - 1: Державної аудиторської служби України;
позивача - 2: Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України;
до відповідача - 1: Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області;
до відповідача - 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансміст";
про: припинення правовідношень.
Суддя Сергій Балац
Секретар судового засідання Молодід Д.С.
Представники:
прокурор у справі: Рябов О.А.;
позивача - 1: Мартиненко Д.Ю.;
позивача - 2: не з'явився;
відповідача - 1: Андрієвський О.О.;
відповідача - 2: Ярук А.І.
Чернігівська окружна прокуратура Чернігівської області звернулася до господарського суду міста Києва з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України (далі - ДАСУ) та Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (далі - Агенство) до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області (далі - Служба) та товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансміст" про зобов'язання сторін договору утриматися від дій, спрямованих на виконання зобов'язань за нікчемним правочином.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір № 24035 від 31.01.2024, який укладено між відповідачами за результатами проведення публічної закупівлі (UA-2023-12-27-005392-а), є нікчемним з підстав передбачених ч. 3 ст. 48 Бюджетного кодексу України, що призвело до звернення Чернігівської окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі позивача - 1 та позивача - 2 до господарського суду з позовною вимогою про зобов'язання сторін договору утриматися від дій, спрямованих на виконання зобов'язань за нікчемним правочином.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.03.2025 №910/2357/25 вказану позовну заяву залишено без руху на підставі п. 9 ч. 3 ст. 162 ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та встановлено прокурору строк на усунення недоліків позовної заяви - 7 (сім) днів з дня вручення даної ухвали.
До господарського суду, в межах строку, надійшла заява прокурора з якої вбачається, що заявником усунуті недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі господарського суду від 06.03.2025 № 910/2357/25.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/2357/25 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07.04.2025.
20.03.2025 прокурором подано до суду заяву про зміну предмету позову у справі № 910/2357/25 та викладено пункт 2 резолютивної частини позовної заяви у наступній редакції: «Припинити правовідношення між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області та товариством з обмеженою відповідальністю «Укртрансміст» за укладеним нікчемним Договором № 24035 від 31.01.2024 про закупівлю робіт за державні кошти на виконання робіт за об'єктом будівництва «Капітальний ремонт мосту через р. Смяч на км 49+804 автомобільної дороги державного значення Н-28 Чернігів - Городня-Сеньківка, Чернігівська область» (45221000-2) Будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів», з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою №1 від 26.12.2024.»
Відповідач - 2, скориставшись правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), подав відзив, яким позов заперечив з огляду на відсутність підстав для представництва прокурором інтересів позивача - 1 та позивача - 2 та зазначив, що положення частини 3 статті 48 Бюджетного кодексу України (далі - БК України), на яку прокурор посилався як на підставу нікчемності спірного правочину, не розповсюджуються на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області, як на одержувача бюджетних коштів, а відтак не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
24.03.2025 до суду надійшли пояснення ДАСУ згідно яких остання зауважила, що порушення, яке описується в позові може встановити виключно Антимонопольний комітет України, позаяк Держаудитслужба не наділена такими повноваженнями.
Відповідач - 1, скориставшись правом, передбаченим ст. 165 - ГПК України, подав відзив, яким позов заперечив зазначаючи, що твердження щодо наявності підстав для визнання недійсним відповідного договірного зобов'язання та порушення норм БК України, що викладені у позові, спростовуються юридичним фактом наявності положень у Договорі про закупівлю робіт за державні кошти № 24035 від 31.01.2024, відповідно до яких бюджетні зобов'язання за Договором виникають у разі наявності бюджетних асигнувань та оплачуються фінансові зобов'язання за виконані роботи в межах виділених коштів (реального фінансування).
31.03.2025 до господарського суду м. Києва надійшла відповідь прокурора на відзив ТОВ «Укртрансміст» зміст якої є близьким до доводів, наведених у позовній заяві.
В підготовчому засіданні 07.04.2025 суд на місці ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, прийняти до розгляду заяву про зміну предмета позову, установити відповідачам 15-денний рядок для подання відзиву з урахуванням зміни предмета позову. Оголошено перерву в підготовчому засіданні до 28.04.2025.
22.04.2025 до суду від служби відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області надійшов відзив на заяву про зміну предмету позову згідно якого останній зауважив, що Служба не є розпорядником бюджетних коштів, а одержувачем.
28.04.2025, в підготовчому засіданні суд на місці ухвали закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 19.05.2025.
13.05.2025 до суду надійшла заява від відповідача - 1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.05.2025 № 910/2357/25 вищещазначену заяву Служби про проведення засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у системі "EasyCon" задоволено.
19.05.2025, в судовому засіданні оголошено перерву до 11.06.2025.
09.06.2025 від представника Служби відновлення та розвитку інфраструктури Чернігівській області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи №910/2357/25.
11.06.2025, представником ТОВ "Укртрансміст" подано клопотання про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні 11.06.2025 суд задовільнив клопотання про відкладення представника відповідача -1, та представника відповідача - 2, судове засідання відкладено на 30.06.2025.
18.06.2025 до господарського суду м. Києва від державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України надійшли додаткові пояснення та клопотання про долучення доказів.
30.06.2025, в судовому засіданні оголошено перерву до 14.07.2025.
11.07.2025 до господарського суду м. Києва надійшла заява від позивача - 2 про розгляд справи без участі представника.
В судовому засіданні 14.07.2025 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. Після перерви суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши уповноважених представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,
За результатами відкритих торгів (ідентифікатор закупівлі UA-2023-12-27-005392-a) 31.01.2024 між відповідачем - 1, як замовником та відповідачем - 2, як підрядником укладено Договір № 24035 про закупівлю робіт за державні кошти на виконання робіт за об'єктом будівництва «Капітальний ремонт мосту через р. Смяч на км 49+804 автомобільної дороги державного значення Н-28 Чернігів - Городня- Сеньківка, Чернігівська область» (45221000-2) Будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів» (далі - Договір), згідно предмету якого, підрядник за завданням замовника, оприлюдненого на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель, оголошення № UA-2023-12-27-005392-a, бере на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, своїми власними та залученими силами і засобами, устаткуванням, матеріалами і механізмами на власний ризик виконати роботи: «Капітальний ремонт мосту через р. Смяч на км 49+804 автомобільної дороги державного значення Н-28 Чернігів - Городня - Сеньківка, Чернігівська область» (45221000-2) Будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів (надалі - об'єкт будівництва), відповідно до затвердженої проектної документації та в обумовлений цим Договором термін. Замовник зобов'язується прийняти закінчений об'єкт будівництва і сплатити вартість виконаних робіт (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п. 1.2. Договору, склад, обсяги, види та вартість робіт (надалі - роботи), по об'єкту будівництва, що будуть виконуватись підрядником, визначаються на підставі проектної документації в договірній ціні (Додаток № 1 до даного Договору), в межах визначеної в результаті процедури публічної закупівлі вартості закупівлі, а виконання цих робіт - в межах фактичного обсягу видатків замовника на поточний рік.
Обсяги закупівлі робіт та сума Договору можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків замовника (п.1.3. Договору).
Згідно п.2.1. Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 26.12.2024) ціна договору становить 25 864 000,00 грн. з ПДВ, в тому числі зворотні суми - 123 552,75 грн., в тому числі вартість устаткування - 275 477,74 грн. з ПДВ, з них: 00,00 грн. з ПДВ на 2024 рік; 25 864 000,00 грн. з ПДВ, на 2025 рік. Договірні зобов'язання сторін виникають відповідно до затверджених бюджетних призначень.
Строки виконання робіт за цим Договором, а також їх окремих етапів, визначаються Календарним графіком виконання робіт (надалі Графік, форма якого надана у Додатку № 2 до даного Договору), який є його невід'ємною частиною. В межах строків виконання робіт, зазначених у Графіку, роботи виконуються на загальних умовах, без урахування вихідних, святкових і неробочих днів, якщо інше не передбачено Графіком (п.3.1. Договору).
Договірні зобов'язання по оплаті виконаних робіт виникають з моменту виділення реального фінансування (п.3.2. Договору).
Строк дії Договору має бути продовжений у разі виникнення затримки фінансування замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми Договору (п.3.3. Договору).
Підрядник розпочинає виконання робіт з моменту підписання Договору і отримання Ордеру та забезпечує їх завершення (п.3.4. Договору)
Завершення виконання робіт оформлюється актом готовності об'єкта до експлуатації. Оформлення актів, додатків і необхідних документів до них здійснюється підрядником (п. 3.6. Договору).
Терміни виконання робіт можуть бути змінені у разі, зокрема, невиконання замовником своїх зобов'язань (відсутність фінансування, затримка у платежах, несвоєчасна передача будівельного майданчика, проектної документації підряднику тощо) (п. 3.7. Договору).
За умовами пунктів 3.11. та 3.12. вказаного Договору строк виконання робіт має бути продовжений у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі, непереборної сили, затримки фінансування замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми договору. Перегляд термінів виконання робіт оформлюється додатковою угодою.
Місцем виконання робіт, згідно п. 3.13 Договору визначено: 14005, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Київська 17, міст через р. Смяч на км 49+804 автомобільної дороги державного значення Н-28 Чернігів - Городня - Сеньківка, Чернігівська область, 1 робота.
Згідно п. 11.1. та 11.3. Договору фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету та інших коштів. Оплата вартості робіт здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на рахунок підрядника зазначений у цьому Договорі, на підставі оформлених належним чином документів, підписаних уповноваженими представниками сторін, після отримання замовником бюджетних призначень на підставі ст. ст. 48. 49 Бюджетного кодексу України, впродовж 30 (тридцяти) банківських днів з моменту їх підписання. У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за виконані роботи здійснюється впродовж 7 (семи) банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування предмету даного Договору на свій рахунок. За умови наявності відповідного бюджетного призначення у замовника виникають зобов'язання за Договором.
Розрахунки за виконані Роботи здійснюються замовником відповідно до взятих бюджетних зобов'язань в межах бюджетних асигнувань (ст.49 Бюджетного Кодексу України), виключно в межах відповідних фактичних надходжень (ст.48 Бюджетного Кодексу України) на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних роб,іт (Форми КБ-2в УПВ), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (Форми КБ-3. Акти приймання виконаних будівельних робіт (Форми КБ-2в УПВ), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (Форми КБ-3), підписуються замовником за наявності у нього всіх необхідних виконавчих документів. Підрядник надає разом із формами КБ-2в УПВ, КБ-3 (у 4-х примірниках) замовнику в паперовому і електронному вигляді (в машинозчитувальному форматі) документи, що підтверджують виконання робіт, всю необхідну виконавчу документацію (сертифікати на застосовані матеріали, паспорти на конструкції та устаткування, акти на приховані роботи, документи, що підтверджують фактичні витрати на відрядження, та ін. (п. 12.1. Договору).
Оплата робіт здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника упродовж 20 (двадцяти) робочих днів з дати підписання актів приймання виконаних будівельних робіт (Форми КБ-2в УПВ), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (Форми КБ-3), та/або підписаних актів приймання-передачі устаткування. Грошові кошти перераховуються в Національній валюті України. (п.12.9.Договору).
Факт надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок замовника є моментом настання строку виконання зобов'язання за даним Договором в розумінні п.2 ч. 1 ст.530 Цивільного кодексу України, при умові наявності підписаних сторонами форми № КБ-2в (УПВ) і форми № КБ-3 (п.12.8. Договору).
Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків, зокрема: продовження строку дії Договору та/або строку виконання зобов'язань щодо виконання робіт, у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат Замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в Договорі; погодження зміни ціни в Договорі в бік зменшення (без зміни обсягу та якості робіт) (п. 18.3. Договору).
Розірвання Договору допускається за згодою Сторін або в односторонньому порядку з ініціативи Замовника у випадках, зокрема: відсутність коштів для фінансування Об'єкту; виявленої недоцільності інвестування коштів для виконання робіт на Об'єкті; прийняття рішення про припинення робіт (п. 18.4. Договору).
Відповідно до п. 19.1. Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 26.12.2024), цей Договір вважається укладеним і набирає чинності після підписання сторонами та діє до 31.12.2025 року, а у частині виконання зобов'язань сторін - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
У подальшому сторони уклали додаткову угоду №1 від 26.12.2024 до Договору, якими, зокрема, вносились зміни до вищевказаного правочину в частині строку його дії, термінів виконання робіт та плану їх фінансування.
Статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Положеннями частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як зазначив прокурор у позовній заяві, на час розгляду даного спору, роботи капітального ремонту мосту через р. Смяч на км 49+804 автомобільної дороги державного значення Н-28 Чернігів - Городня - Сеньківка, Чернігівська область за вказаним договором не розпочиналися та оплата за вказаним договором не здійснювалася.
Відповідно до наявного в матеріалах справи листа Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 06.02.2025 №526/5/09-01/03-95/10-25, останній повідомив Чернігівську окружну прокуратуру Чернігівської області, що Служба не є бюджетною установою. Відповідно до Положення про Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області, Служба є одержувачем бюджетних коштів, який уповноважений розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, що є метою діяльності Служби та передбачені бюджетними програмами.
Прокурор зазначає, що Договір № 24035 від 31.01.2024 є недійсним в силу закону (нікчемним), оскільки укладено всупереч вимогам статей 2, 23, 46, 48, 116 БК України, статей 4, 5, 21, 41 Закону України «Про публічні закупівлі» ( - 922) та статей 203, 204 ЦК України.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає урахуванням наступного.
Щодо представництва прокурором інтересів держави в особі ДАСУ та Агенства.
Відповідно до частини 3 та 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Прокурор зазначає, що з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді, 16.01.2025 направлено лист № 55-77-512вих-25 до Державної аудиторської служби України, яким уповноваженому органу повідомлено про наявність порушень інтересів держави у спірних правовідносинах.
Листом № 003100-17/1183-2025 від 29.01.2025 Державна аудиторська служба України повідомила окружну прокуратуру, що наразі планом проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби на І квартал 2025 року заходів державного фінансового контролю у Замовника не передбачено. Водночас, Держаудитслужба розгляне питання щодо можливості включення до плану проведення заходів державного фінансового контролю у Замовника в наступних планових періодах.
Також, Чернігівською окружною прокуратурою на виконання вимог ст. 23 вказаного Закону, листом № 55-77-509вих-25 від 16.01.2025 повідомлено Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України щодо необхідності поновлення державних інтересів за фактом проведення наведеної закупівлі та як наслідок укладення Договору № 24035 від 31.01.2024 з порушенням вимог законодавства.
Із відповіді Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, наданої листом від 06.02.2025 № 526/5/09-01/10-25 вбачається, що Агентство не погодилося з доводами прокурора про наявність порушень бюджетного законодавства та вважає, що в Агентства відсутні повноваження щодо здійснення контролю за витрачанням розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів при здійсненні публічних закупівель.
Однак, ДАСУ та Агенством заходи для усунення порушень законодавства та інтересів держави після отримання повідомлення не вживала, до суду з позовом не звернулася та про намір подати позов не повідомила.
Враховуючи викладені прокурором у позовній заяві обставини та беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, суд дійшов висновку, що прокурором дотримано процедуру передбачену ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» в частині повідомлення об'єкта владних повноважень, про виявленні порушення, однак компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, що є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Щодо способу захисту.
Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відтак правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб'єкта цивільних правовідносин, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Цивільні правочини, які порушують публічний порядок, є нікчемними.
Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина 3 статті 215 ЦК України).
Натомість нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина 2 статті 215 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (частина 1 статті 236 ЦК України).
З аналізу вищевказаних приписів цивільного законодавства вбачається, що правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов'язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не "породжує" (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов'язків.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2022 року в справі № 756/16929/17.
Тобто, нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, не зумовлює набуття/зміни/припинення прав для жодної особи. У свою чергу, зміна і припинення правовідношення можуть наступати лише в разі його попереднього виникнення і в процесі існування.
Судом також враховано, що чинним законодавством передбачено наступні підставі припинення цивільного правовідношення: за згодою сторін, якщо інше не встановлене договором або законом (частина 1 статті 651 ЦК України); внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання (договору) повністю, як правового наслідку порушення зобов'язання (пункт 1 статті 611, частина 3 статті 651 ЦК України); внаслідок розірвання договору (пункт 1 статті 611, частина 2 статті 651 ЦК України).
У постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року в справі № 740/3852/19 зазначено, що: "відповідно до частини 2 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Однак, у випадку невизнання іншою стороною такої недійсності правочину в силу закону та за наявності відповідного спору вимога про встановлення нікчемності може бути пред'явлена до суду окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У такому разі суд своїм рішенням не визнає правочин недійсним, а лише підтверджує його недійсність у силу закону у зв'язку з її оспоренням та невизнанням іншими особами. Такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину".
Така ж правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 463/5896/14-ц.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 ЦК України. Під порушенням розуміється такий стан суб'єктивного права, за яким воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права, пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Таким чином, у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Ці право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 5 червня 2018 року в справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року в справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року в справі № 569/17272/15-ц, від 4 червня 2019 року в справі № 916/3156/17, від 13 жовтня 2020 року в справі № 369/10789/14-ц, від 26 січня 2021 року в справі № 522/1528/15-ц, від 16 лютого 2021 року в справі № 910/2861/18, від 15 червня 2021 року в справі № 922/2416/17, від 22 червня 2021 року в справі № 334/3161/17, від 22 червня 2021 року в справі № 200/606/18, від 29 червня 2021 року в справі № 916/964/19).
Враховуючи вищевикладене, а також те, що законом не передбачено захисту права шляхом припинення правовідношення сторін за укладеним нікчемним правочином, який за своєю правовою природою взагалі не може бути підставою для виникнення жодних цивільних прав та обов'язків, суд дійшов висновку про те, що заявлений прокурором спосіб захисту не призведе до реального відновлення порушених, на думку останнього, прав держави, у зв'язку з чим правові підстави для задоволення позову прокурора відсутні.
Щодо посилання прокурора на нікчемність договору.
Поряд із цим, в обґрунтування свого позову прокурор посилається на нікчемність укладеного між відповідачами Договору № 24035 від 31.01.2024 з урахуванням змін, внесених додатковою угодою, оскільки такий правочин укладено супереч вимогам статей 2, 23, 46, 48, 116 БК України, статей 4, 5, 21, 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та статей 203, 204 ЦК України Служба за вказаним правочином взяла на себе бюджетні зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань. Відтак, Прокурор стверджував, що в силу прямих приписів частини 3 статті 48 БК України такий причин є недійсним (нікчемним) відповідно до частини 2 статті 215 ЦК України.
Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.
За частиною 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно з частиною 1 статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до частини 3 статті 48 БК України розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом, та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними.
Пунктом 47 частини 1 статті 2 БК України визначено, що розпорядник бюджетних коштів - це бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов'язань за енергосервісом, довгострокових зобов'язань у рамках державно-приватного партнерства, середньострокових зобов'язань у сфері охорони здоров'я та здійснення витрат бюджету.
Однак, Служба не є бюджетною установою, а відповідно до Положення про Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області, затвердженого наказом Агентства від 31 березня 2023 року № Н-139 (в редакції від 10.02.2025), є одержувачем бюджетних коштів, який уповноважений розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, що є метою діяльності Служби та передбачені бюджетними програмами.
З відомостей, які містяться в Єдиному реєстрі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, також вбачається, що Служба є одержувачем бюджетних коштів.
У пункті 38 частини 2 статті 2 БК України зазначено, що одержувач бюджетних коштів - це суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
Згідно з пунктом 9 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, одержувач використовує бюджетні кошти відповідно до вимог бюджетного законодавства на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань.
Відтак, положення частини 3 статті 48 БК України, на яку Прокурор посилався як на підставу нікчемності спірного правочину, не розповсюджуються на Службу, як на одержувача бюджетних коштів, а відтак не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
У свою чергу, оскільки спірний правочин було укладено в порядку Закону № 922, до даних правовідносин підлягають застосуванню спеціальні норми зазначеного законодавчого акта.
Зокрема, статтею 43 вказаного Закону (у редакції, чинній на час укладання спірного договору) встановлено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі: якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; укладення договору з порушенням вимог частини 4 статті 41 цього Закону, відповідно до якої умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі; укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами 5 і 6 статті 33 та частиною 7 статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону; якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.
Разом із цим, жодних обґрунтувань щодо наявності обставин, визначених статтею 43 спеціального Закону, Прокурором у його позові не наведено, як і не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження їх існування.
Враховуючи вищевикладене, за наслідками розгляду наданих учасниками справи належних та допустимих доказів, наявність обставин нікчемності спірного правочину судом не встановлена.
У свою чергу, якщо Прокурор вважає, що укладення додаткових угод до спірного правочину вчинене з порушенням вимог статті 203 ЦК України, або спірний правочин містить умови, які зумовлюють його недійсність, останній не позбавлений права, зокрема, звернутися до суду з позовом про визнання зазначених правочинів недійсними. Однак, у межах даної справи такі позовні вимоги прокурором не заявлялися.
Інші доводи сторін судом розглянуто та відхилено, оскільки вони не впливають на встановлені судом обставини та результат вирішення спору.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України
Повний текст складено 28 липня 2025 року.
Cуддя Сергій Балац