номер провадження справи 15/17/25
15.07.2025 Справа № 908/527/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, за участі секретаря судового засідання Бойко Н.А., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Терра Річ», 69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 60
до відповідача держава Російська федерація, в особі міністерства юстиції Російської федерації, 119991, Росія, м. Москва, вул. Житня, буд. 14
про стягнення коштів
за участю представників сторін та учасників процесу:
від позивача: Шипов Кирило Юрійович, адвокат, ордер АІ № 1759078 від 04.03.2025 (в режимі відеоконференції);
від відповідача: не з'явився;
установив
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Терра Річ» до відповідача держава Російська федерація, в особі міністерства юстиції Російської федерації про стягнення завданої матеріальної шкоди внаслідок тимчасової окупації та знищення, втрати, загибелі майна на загальну 43 805 788,06 грн, з яких: вартість втраченого майнового комплексу (нежитлові будівлі комплексу загальною площею 9 228,2 кв.м) за адресою: Запорізька область, Пологівський район, с. Романівське, вул. Шкільна, 15 в розмірі 5 400 000,00 грн, вартість втраченого трактора КАТА КЕ 454, 2019 р.в. заводський номер 19080212 в розмірі 296 010,00 грн, вартість втраченого навісного фронтального навантажувача Dellif 500 в розмірі 88 986 грн; вартість втрачених ваг для зважування тварин 4 BDU 300 в розмірі 14 623,00 грн, вартість втраченої валкової плющили в розмірі 19 800,00 грн, вартість загиблого, втраченого поголів'я тварини (вівці) в кількості 18 872 голів (з яких: маточні 8215 гол/6 221 272,48 грн, тварини на відгодівлі 10 657 гол./27 945 105,30 грн) на суму 34 166 377,78 грн, вартість втрачених запасів кормів для тварин в розмірі 3 819 991,28 грн (гороху - 109 192,90 грн, кукурудзи - 57 113,00 грн, сироватки - 421 243,85 грн, кормосуміші - 3 114 094,83 грн, пшениці - 83 826,00 грн, ячменю - 34 520,70 грн).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2025, справу № 908/527/25 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 17.03.2025 позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків, допущених позивачем.
19.03.2025 на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Терра Річ» про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 20.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/527/25, присвоєно справі номер провадження № 15/17/25, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання суду призначено на 17.04.2025 о 10:30 год.
Ухвалою суду від 10.04.2025 задоволено заяву представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Терра Річ», адвоката Шипова Кирила Юрійовича про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі № 908/527/25.
17.04.2025 через підсистему “Електронний суд» надійшло клопотання позивача про долучення доказів.
Ухвалою суду від 17.04.2025 продовжено строку підготовчого провадження у справі на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 20.05.2025 о 10:00 год. та ухвалено здійснювати проведення засідання в режимі відеоконференції для представника позивача.
20.05.2025 до початку підготовчого засідання від позивача суд отримав заяву про збільшення позовних вимог з копіями документів на підтвердження аргументів заяви.
За підсумками підготовчого засідання 20.05.2025, прийнята до розгляду заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, підготовче засідання відкладено на 16.06.2025 об 11:00 год., про що судом була постановлена ухвала.
Ухвалою суду від 16.06.2025 було закрито підготовче провадження у справі і призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 15.07.2025 о 10:40 год.
15.07.2025 через підсистему “Електронний суд» від позивача суд отримав додаткові пояснення у справі (сформовані у підсистемі 14.07.2025), де повідомляється про здійснення позивачем перекладу на російську мову ключових документів по справі, включаючи позовну заяву, ухвали суду, звіт оцінювача, та направлено їх на виявлені в мережі Інтернет офіційні адреси електронної пошти мін'юсту Російської федерації, а також на поштову адресу кур'єрською доставкою з території ОАЕ. Означені дії, сукупно із повідомленнями на сайті Судової влади України, на думку позивачу, дають достатньо підстав стверджувати про дотримання процесуальних гарантій відповідача держави-агресора у ході розгляду даної справи.
У судовому засіданні 15.07.2025 відбувалася технічна фіксація за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua.
Судом перевірені повноваження присутнього в засіданні представника позивача. Відводів складу суду не заявлено.
Представник позивача підтримав заявлені вимоги, з урахуванням заяви про збільшення, просить їх задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю “Терра Річ» спеціалізується на діяльності у галузі тваринництва та суміжних галузях виробництва і переробки продуктів і товарів з сировини тваринного походження, торгівлі такими продуктами та супутніми товарами. Виробничі потужності позивача були розташовані за адресою: Запорізька область, Пологівський район, с. Романівське, вул. Шкількна, 15, на території набутого позивачем в 2013 році майнового комплексу (ферми). Внаслідок початої 24.02.2022 повномасштабної збройної агресії рф проти України територія Пологівської МТГ Пологівського району Запорізької області опинилась під окупацією, внаслідок чого ведення господарської діяльності позивачем вимушено припинено; військовими угрупуваннями рф захоплено активи товариства (нерухоме та рухоме майно, в тому числі поголів'я тварин); частина працівників, рятуючи життя вимушено виїхали з окупованої території в перші дні бойових дій, з рештою працівників зв'язок втрачено. Отже позивач був позбавлений права і реальної можливості розпоряджатись та користуватись належним йому на праві власності майном, можливості доступу до свого майна, його вивезення та збереження у цілісному стані. Відтак позивач зазнав значних майнових втрат - шкоди, яка полягає у неможливості використовувати власне майно за призначенням, його фактичною втратою (за аналогією знищення майна) через збройну агресію та окупацію Пологівського району Запорізької область. Вартість завданих позивачу збитків складається з сукупної вартості втраченого майна на момент його втрати. Згідно даних складеного згідно постанови Кабінету Міністрів України № 326 від 20.03.2022 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації» Звіту Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕПД «Цензор» від 19.05.2025 про оцінку вартості реальних збитків, заподіяних позивачу через втрату матеріальних активів (об'єктів нерухомого та рухомого майна, товарно-матеріальних запасів, біологічних активів), а саме: неможливості їх використання, внаслідок збройної агресії рф, встановлено, що станом на 01.05.2025 розмір завданих позивачу збитків становить 1 809 754,11 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на 01.05.2025 складає еквівалент 75 051 587,00 грн, з яких: 1) майновий комплекс (ферма) - 9 948 797,00 грн; 2) матеріальні запаси (корми): 6 498 083,00 грн (з яких: гороху 185 745,00 грн, кукурудзи 97 153,00 грн, сироватки 716 566,00 грн, кормосуміші 5 297 303,00грн, пшениці 142 594,00грн, ячменю 58 722,00 грн); 3) біологічні активи (поголів'я овець) 58 119 501,00 грн (з яких: маточне поголів'я: 8215 голів / 10 582 838,00 грн,/ тварини на вирощуванні та відгодівлі: 10 657 голів /47 536 663,00 грн); 4) валкова плющилка 12 441,00 грн; 5) ваги для зважування тварин - 16 588,00 грн; 6) трактор КАТА КЕ 454 з навісним фронтальним навантажувачем Dellif 500 - 456177,00 грн. Представник просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідач суму завданих збитків.
Заяву про збільшення розміру позовних вимог прийнято судом до розгляду.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Відзив на позов та документи в обґрунтування відзиву не надав.
До повномасштабної військової агресії російської федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території російської федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - постанову Верховної Ради України “Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності» від 19.12.1992 шляхом направлення доручення компетентному суду або іншому органу Російської Федерації.
У зв'язку з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні», за зверненням Мін'юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв'язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов'язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
Згідно з листом Міністерства юстиції України № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 “Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами російської федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
У зв'язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану АТ “Укрпошта» з 24.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з російською федерацією.
Ухвали суду від 20.03.2025, 17.04.2025, 20.05.2025, 16.06.2025 були опубліковані на офіційному сайті суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Після судових дебатів в засіданні 15.07.2025 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. Судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд щодо спору зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Терра Річ» зареєстровано в Єдиному державного реєстрі юридичних осіб - підприємців та громадських формувань 11.03.2012 з адресою місцезнаходження: 69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 60. Основним видом діяльності товариство згідно з КВЕД, визначено “10.11 - виробництво м'яса».
15.03.2013 позивач, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 1913732 від 02.04.2013, набув у власність нежитлові будівлі майнового комплексу, розташованого за адресою: Запорізька область, Пологівський район, село Романівське, вулиця Шкільна, будинок 15, реєстраційний номер об'єкту нерухомості 13018723242, про що свідчать Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №1914078 від 02.04.2013, Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 415241941 від 26.02.2025.
На підставі договору оренди від 16.04.2021, укладеного на 50 (п'ятдесят) років, позивач отримав у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 2324286800:06:006:0020, яка розташована за адресою: вул. Шкільна, 15, с. Романівське, Пологівського району Запорізької області. В оренду передано земельну ділянку загальною площею 58692 м 2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (землі сільськогосподарського призначення).
Право оренди на вказану земельну ділянку зареєстрованого в державному реєстрі за позивачем 11.10.20214, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 279806356 від 18.10.2021.
Згідно з відомостями фінансового звіту малого підприємства за 2021 рік, фінансові показники за вказаний рік були на рівні 97710 т. грн. загального обороту, 4973 т.грн. чистого прибутку.
24.02.2022 російська федерація розпочала повномасштабний напад на Україну.
24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та наразі триває.
Згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ» від 22.12.2022 № 309, Пологівська міська територіальна громада Пологівського району Запорізької області віднесена до територій, які тимчасово окуповані РФ з 03.03.2022.
Тобто територія здійснення господарської діяльності позивача - Пологівська міська територіальна громада Пологівського району Запорізької області включно із с. Романівське - віднесена до тимчасово окупованих російською федерацією територій України з 03.03.2022.
З березня 2022 територія с. Романівське Пологівського району перейшла під контроль окупаційних сил, внаслідок чого відбулась втрата позивачем контролю над своїм майновим комплексом за адресою: Запорізька область, Пологівський район, село Романівське, вулиця Шкільна, будинок 15.
25.10.2022 позивач звернувся до Запорізького районного управління поліції ГУНП у Запорізькій області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України щодо обставин захоплення військовими російської федерації майнового комплексу позивача та нанесення значних збитків підприємству.
Відомості за вказаною заявою 25.10.2024 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 12022082320000964 та розпочато досудове розслідування за викладеними у заяві фактами і обставинами, що слідує з наданого до матеріалів справи витягу з реєстру від 09.04.2025.
Внаслідок дій окупаційних військ відповідача відбулось заподіяння шкоди позивачу втратою майна останнього.
З метою визначення вартості реальних збитків, заподіяних Товариству з обмеженою відповідальністю “Терра Річ» через втрату матеріальних активів, на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 326 від 20.03.2022 “Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації», замовлено та отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр економіко-правових досліджень “Цензор» Звіт про оцінку вартості реальних збитків, заподіяних ТОВ “Терра Річ» (ЄДРПОУ 38625829) через втрату матеріальних активів (об'єктів нерухомого та рухомого майна, товарно-матеріальних цінностей, біологічних активів), а саме: неможливості їх використання внаслідок збройної агресії рф, складений з 01.05.2018 по 19.05.2025.
Згідно вказаного Звіту, загальна сума збитків, що спричинені позивачу в результаті заволодіння майновим комплексом позивача за адресою: Запорізька область, Пологівський район, село Романівське, вулиця Шкільна, будинок 15, а також знищення належного позивачу майна, становить 1 809 754,11 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на 01.05.2025 (41,4706 грн за 1 дол. США) складає еквівалент 75 051 587,00 грн з яких: 1) майновий комплекс (ферма) - 9 948 797,00 грн; 2) матеріальні запаси (корми): 6 498 083,00 грн, з яких: гороху 185 745,00 грн, кукурудзи 97 153,00 грн, сироватки 716 566,00 грн, кормосуміші 5 297 303,00 грн, пшениці 142 594,00грн, ячменю 58 722,00 грн; 3) біологічні активи (поголів'я овець): 58 119 501,00 грн, з яких: маточне поголів'я - 8215 голів /10 582 838,00 грн/, тварини на вирощуванні та відгодівлі - 10 657 голів /47 536 663,00 грн/; 4) валкова плющилка - 12 441,00 грн; 5) ваги для зважування тварин - 16 588,00 грн; 6) трактор КАТА КЕ 454 з навісним фронтальним навантажувачем Dellif 500 - 456 177,00 грн.
Заперечення та спростування результатів оцінки збитків, у тому числі рецензування звіту про оцінку збитків, докази виникнення спорів, пов'язаних із результатами оцінки збитків (визначеного розміру збитків) в матеріалах справи відсутні.
З огляду на викладене, суд приймає поданий позивачем Звіт про оцінку вартості реальних збитків як належний доказ у справі.
З урахуванням обставин справи та наданих доказів, норм чинного законодавства, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
До способів захисту прав та інтересів віднесено, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ст. 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.
Частинами 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, в тому числі: втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд зазначає, що при вирішенні спорів про відшкодування шкоди доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.
Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 військова агресія російської федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, російську федерацію було зобов'язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародна визнаних кордонів України.
Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16.03.2022 у справі щодо звинувачень в геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти російської федерації) зобов'язав російську федерацію припинити військову агресію проти України.
Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24.03.2022, якою засудила військову агресію Росії проти України, вимагала від Російської федерації припинення військових дій, в тому числі атак проти цивільних осіб та цивільних об'єктів, а також засудила всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини і вимагала безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 про заяву Верховної Ради України “Про вчинення російською федерацією геноциду в Україні» визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 2402.2022, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення збройними силами російської федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 210/4458/15-ц, від 30.01.2020 у справі № 287/167/18-ц, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.08.2017 у справі № 761/9437/15-ц висловлено правову позицію про те, що факт збройної агресії російської федерації проти України встановленню в судовому порядку не потребує.
Преамбулою Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Відповідно до ч. 3 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Отже, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії російської федерації проти України в розумінні ч. 3 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні.
Щодо вини, як складового елемента цивільного правопорушення, законодавством України не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. В контексті зазначеного, саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини у спірних правовідносинах.
Близький за змістом висновок викладений Верховним Судом, зокрема, у постанові від 21.04.2021 у справі № 648/2035/17, постанові від 14.02.2018 у справі № 686/10520/15-ц.
Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.
За результатами дослідження доказів, наявних у матеріалах справи, судом встановлено, що саме внаслідок військової збройної агресії російської федерації проти України позивач фактично втратив можливість користуватись майновим комплексом позивача за адресою: Запорізька область, Пологівський район, село Романівське, вулиця Шкільна, будинок 15, та розташованим на його території майном, і здійснювати господарську діяльність за вказаним місцем знаходження виробничих потужностей.
Заявлений позивачем до стягнення з відповідача розмір збитків підтверджено Звітом Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр економіко-правових досліджень “Цензор» про оцінку вартості реальних збитків, заподіяних ТОВ “Терра Річ» (ідентифікаційний код юридичної особи 38625829) через втрату матеріальних активів (об'єктів нерухомого та рухомого майна, товарно-матеріальних цінностей, біологічних активів), а саме: неможливості їх використання внаслідок збройної агресії рф, складений з 01.05.2018 по 19.05.2025, згідно з яким загальна сума збитків, що спричинені позивачу в результаті заволодіння майновим комплексом позивача за адресою: Запорізька область, Пологівський район, село Романівське, вулиця Шкільна, будинок 15, а також знищення належного позивачу майна, становить 1 809 754,11 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на 01.05.2025 (41,4706 грн за 1 дол. США) складає еквівалент 75 051 587,00 грн.
З огляду на наведене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Терра Річ» до російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації підлягає задоволенню у повному обсязі з визначених вище підстав.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
При цьому, суд враховує, що при зверненні з позовом позивач не сплачував судовий збір, оскільки звільнений від його сплати в силу приписів п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір» , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Відповідно до ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Згідно із ст. 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Відтак, беручи до уваги, висновок суду про задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача до Державного бюджету України підлягає судовий збір з розрахунку:
- сума збитків 1 809 754,11 дол. США - 1 долар США станом на 15.07.2025 = 41,8355 грн;
1 809 754,11 дол. США х 41,8355 грн = 75 711 968,07 грн х 1,5 % = 1 135 769,52 грн (гривневого еквівалента задоволеної суми на дату ухвалення рішення), але враховуючи законодавче обмеження щодо розміру судового збору - не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - судовий збір складає 1 059 800,00 грн.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з держави - Російська федерація в особі міністерства юстиції Російської федерації (119991, Росія, м. Москва, вул. Житня, буд. 14) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Терра річ» (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-карого, буд. 60; ідентифікаційний код юридичної особи 38625829) суму завданих реальних збитків у розмірі 1 809 754,11 доларів США (один мільйон вісімсот дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят чотири долари США 11 центів). Видати наказ.
Стягнути з держави - Російська федерація в особі міністерства юстиції Російської федерації (119991, росія, м. Москва, вул. Житня, буд. 14) в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 059 800,00 грн (один мільйон п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот гривень 00 коп.). Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 31.07.2025.
Суддя І. С. Горохов