номер провадження справи 9/88/25
про закриття провадження у справі
31.07.2025 Справа № 908/1504/25
м.Запоріжжя
За позовом: Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області
до відповідача: Фермерського господарства «ТЮЛЬПАН-АСД»
про стягнення суми 26955,91 грн.
Суддя Боєва О.С.
Без повідомлення (виклику) сторін
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області про стягнення з відповідача: Фермерського господарства «ТЮЛЬПАН-АСД» суми 26955,91 грн заборгованості з орендної плати за 2023 рік та 2024 рік за договором оренди земельної ділянки, кадастровий номер 2322186800:01:001:0100, площею 37,6337 га. Позов обґрунтований ст.ст. 3, 11, 16, 525, 526, 530, 610, 612, 626-629 ЦК України, ст.ст. 93, 96, 148-1 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 13, 15, 21, 24, 25 Закону України «Про оренду землі» , ст.ст. 10, 14, 54, 186, 288, 289 Податкового кодексу України та умовами договору оренди земельної ділянки від 16.05.2006 (зі змінами).
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 21.05.2025 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1504/25 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 26.05.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1504/25, присвоєний справі номер провадження 9/88/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
08.06.2025 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 11636/08-08/25 від 09.06.2025), з викладеними у ньому запереченнями проти позову Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області, який відповідач просив залишити без задоволення.
13.06.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
13.06.2025 від позивача через систему «Електронний суд» надійшло доповнення до відповіді на відзив (вх. № 12245/08-08/25 від 16.06.2025).
21.06.2025 від позивача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 12784/08-08/25 від 23.06.2025).
24.06.2025 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява про закриття провадження у справі № 908/1504/25 (вх. №13015/08-08/25 від 25.06.2025), в якій відповідачем зазначено, що 24.06.2025 ним добровільно сплачено на користь позивача заявлену до стягнення суму 26955,91 грн орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 2322186800:01:001:0100 за 2023 та 2024 роки; просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору. До заяви в т.ч. додана копія платіжної інструкції № 13 від 24.06.2025 на суму 26955,91 грн.
25.06.2025 від позивача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про включення до складу судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 15000,00 грн (вх. № 13107/08-08/25 від 26.06.2025).
26.06.2025 від позивача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про повернення судового збору з бюджету (вх. № 13138/08-08/25 від 26.06.2025), в якому, зокрема, зазначено, що ФГ «ТЮЛЬПАН-АСД» у повному обсязі сплатило суму несплаченої орендної плати за 2023 рік та 2024 рік за договором оренди земельної ділянки кадастровий номер 2322186800:01:001:0100, в розмірі 26955,91 грн. Просив суд повернути судовий збір, сплачений Степненською сільською радою Запорізького району Запорізької області при зверненні з позовом до Господарського суду Запорізької області.
01.07.2025 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (вх. № 13513/08-08/25 від 02.07.2025).
Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.
На підставі викладеного, враховуючи сплату відповідачем після відкриття провадження у даній справі заявленої до стягнення суми, про що зазначено позивачем у клопотанні про повернення судового збору та відповідачем - у заяві про закриття провадження у справі і підтверджується платіжною інструкцією № 13 від 24.06.2025 на суму 26955,91 грн, копія якої міститься в матеріалах справи, суд дійшов до висновку про закриття провадження у справі № 908/1504/25 за відсутністю предмета спору.
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з платіжною інструкцією № 105 від 19.05.2025, копія якої міститься в матеріалах справи, за подання позову Степненською сільською радою Запорізького району Запорізької області було сплачено судовий збір розмірі 3028,00 грн. Вказана сума судового збору зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджується відповідною випискою про зарахування, яка надійшла до суду 20.05.2025.
Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2, ч. 5 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
На підставі викладеного, враховуючи відповідне клопотання позивача, судовий збір у розмірі 3028,00 грн, сплачений при зверненні з позовом до суду у даній справі, підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.
Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує наступне.
З положень статті 123 ГПК України слідує, що до складу судових витрат, крім судового збору, входять також витрати, пов'язані з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається за матеріалів справи, позивачем у позовній заяві був наведений попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, який, як зазначено у позові, крім витрат на оплату судового збору, складається з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.
25.06.2025 від позивача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про включення до складу судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 15000,00 грн (вх. № 13107/08-08/25 від 26.06.2025). Позивач просить стягнути з відповідача на користь Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 15000,00 грн. До клопотання додані відповідні документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
В п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 126 ГПК України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Зі змісту ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» слідує, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з положеннями статті 19 цього Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано в матеріали справи (додано до клопотання) копії наступних документів: Договору № 1 про участь адвоката у цивільному, кримінальному, господарському, адміністративному провадженні, провадженні у справах про адміністративне правопорушення від 10.01.2025, укладеного між Гайдуком Сергієм Павловичем (Адвокат) та Степненською сільською радою Запорізького району Запорізької області (Клієнт), Ордеру серії СЕ № 1111682 від 17.05.2025 на надання правничої допомоги Степненській сільській раді Запорізького району, зокрема, у Господарському суді Запорізької області, виданого адвокату Гайдуку С.П. на підставі договору № 1 від 10.01.2025, Акту № 14-S приймання-здавання наданих послуг від 25.06.2025 до договору № 1 від 10.01.2025, рахунку-фактури №14-S від 25.06.2025, виставленого адвокатом позивачу на оплату послуг згідно вказаних вище Договору та Акту на загальну суму 15000,00 грн.
Зі змісту пункту 1, пп. 5.1. - 5.4 пункту 5, пп. 7.1 пункту 7 Договору № 1 від 10.01.2025, укладеного між Адвокатом та позивачем слідує, що адвокат бере на себе зобов'язання надавати необхідну правову допомогу Клієнту при провадженні, зокрема, у господарській справі, використовувати способи та методи захисту з метою з'ясування обставин, які доводять правомірність вимог Клієнта, підтверджують його правову позицію по справі, захищають права а охоронювані законом інтереси Клієнта, а Клієнт зобов'язується виплатити Адвокату гонорар за надання юридичних послуг. За надання правової допомоги Клієнт зобов'язується сплачувати Адвокату гонорар щомісячно. Загальна сума, що підлягає сплаті за цим договором, становить 199999 грн. Щомісячна сума гонорару залежить від об'єму наданих Адвокатом юридичних послуг та підтверджується рахунком-фактурою та актом приймання-здавання наданих послуг. Клієнт зобов'язаний здійснити оплату послуг Адвокату протягом десяти календарних днів з дати складення сторонами Акту приймання-здавання наданих послуг. Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2025.
Згідно з Актом № 14-S приймання-здавання наданих послуг від 25.06.2025 до Договору № 1 від 10.01.2025, Адвокатом були надані послуги по справі №908/1504/25:
- підготовка позовної заяви Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області до Фермерського господарства «ТЮЛЬПАН-АСД» про стягнення несплаченої орендної плати за договором оренди земельної ділянки, кадастровий номер 2322186800:01:001:0100 (в т.ч. опрацювання: договору оренди землі, додаткової угоди та додаткового договору до договору оренди землі, витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, листування з органом податкової служби, здійснення розрахунків несплачених сум за договором оренди землі, підготовка матеріалів позову, формулювання правової позиції органу місцевого самоврядування по справі, вивчення правових висновків, викладених в судових рішеннях Верховного Суду по аналогічним справам, складання заяви по суті справи - позовної заяви) - 10 000 грн;
- підготовка відповіді Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області на відзив Фермерського господарства «ТЮЛЬПАН-АСД» та доповнення до відповіді на відзив з електронним доказом (в т.ч. опрацювання відзиву відповідача, здійснення розрахунків нормативної грошової оцінки за попередні роки з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років, визначених Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, здійснення перевірки накладення кваліфікованого електронного підпису на витяги із технічної документації з нормативної грогові оцінки земельних ділянок в електронних файлах, підготовка матеріалів відповіді на відзив та доповнення до відповіді на відзив, формулювання правової позиції органу місцевого самоврядування по справі, складання заяви по суті справи - відповіді на відзив, складання доповнення до відповіді на відзив з електронними доказами) - 5000 грн.
Загальна вартість наданих послуг відповідно до вказаного Акту - 15000,00 грн без ПДВ. В Акті вказано, що претензій щодо якості, кількості та строку наданих послуг у Клієнта відсутні. Строк оплати - 10.07.2025. Акт № 14-S приймання-здавання наданих послуг від 25.06.2025 підписаний Адвокатом та Клієнтом та скріплений їх печатками.
В частині 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до приписів частини 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).
Згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач - ФГ «ТЮЛЬПАН-АСД» у поданому 01.07.2025 через систему «Електронний суд» клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (вх. № 13513/08-08/25) зазначив, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн не відповідають вимогам ч. 4 ст. 126 ГПК України, у зв'язку з чим наявні підстави для зменшення розміру витрат на правову допомогу. Справа належить до малозначних справ, розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт: підготовка та подання до суду позовної заяви, яка оцінена в 10000,00 грн та подання до суду відповіді на відзив, яка оцінена в 5000,00 грн. Розмір витрат на правову допомогу становить понад 55% від ціни позову, що не відповідає критерію співмірності. Із наданих позивачем документів, зокрема, Договору та Акту приймання-здавання наданих послуг неможливо встановити кількість та вартість витраченого адвокатом часу на підготовку та подання позовної заяви та відповіді на відзив. Також відповідачем зазначено, що у провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває аналогічна справа № 908/1503/25, де адвокатом була виконана аналогічна робота. Тобто фактично адвокат виконував роботу з підготовки та подання позовної заяви та відповіді на відзив лише один раз. При цьому, у кожній із справ заявлені до стягнення витрати на правову допомогу у розмірі по 15000,00 грн, ніби адвокат готував та подавав до суду різні позовні заяви та відповіді на відзив по різним, а не аналогічним, справам. З урахуванням викладеного, на думку відповідача, час витрачений адвокатом на підготовку та подання позовної заяви та відповіді на відзив, підлягає поділу навпіл. Крім того, відповідач зауважив, що від позивача не надходили претензії (повідомлення, листи) щодо сплати відповідачем у 2023-2024 роках орендної плати не у повному обсязі; відповідачем орендна плата обчислювалась та сплачувалась відповідно до вимог ПК України та умов Договору. Вочевидь, така поведінка позивача - звернення до суду з позовом про стягнення несплаченої орендної плати пояснюється оскарженням відповідачем в судовому порядку відмови позивача в укладенні (поновленні) Договору на новий строк (справа № 908/1462/25). На підставі викладеного, положень ч. 9 ст. 129 ГПК України відповідач просив суд відмовити позивачу у стягненні витрат на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, господарський суд враховує, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Велика Палата Верхового Суду вказувала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
В постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов'язковості такого зобов'язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited проти України» від 23 січня 2014 року, заява № 19336/04, § 268). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У постанові від 16 листопада 2022 року по справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду, зокрема, зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (п. 128, п. 134 постанови). Подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару (п. п. 140, 141, 142 постанови).
В вищевказаній постанові Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (п. 119 постанови). Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п. 135 постанови).
Отже при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Вирішуючи питання щодо розподілу витрат сторін на професійну правничу допомогу, суд враховує наступне.
Метою впровадження принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат є, зокрема, забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді. Норми процесуального закону визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов'язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.
При цьому, подані стороною докази на підтвердження понесених нею судових втрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства (вимогам статей 123, 124, 126, 129 ГПК України), так і їх спрямованості на забезпечення права відшкодування судових витрат.
Як зазначалось вище, відповідачем за платіжною інструкцією №13 від 24.06.2025, після звернення Степненською сільською радою Запорізького району Запорізької області з позовом до суду у даній справі № 908/1504/25, здійснено оплату заявленої до стягнення суми в розмірі 26955,91 грн.
Відповідно до приписів ч. 9 ст. 129 ГПК України, на яку відповідач в т.ч. посилається у клопотанні про зменшення витрат на правничу допомогу, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Отже частиною 9 статті 129 ГПК України визначені два випадки за яких суд з власної ініціативи може відступити від загального правила розподілу судових витрат (від правила їх пропорційного розподілу): 1) зловживання стороною чи її представником процесуальними правами; 2) виникнення спору внаслідок неправильних дій сторони.
Твердження відповідача про застосування вищезазначеної норми та відмови позивачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу суд вважає необґрунтованим.
Звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим ст. 55 Конституції України, та доступом до правосуддя. При цьому, здійснення заходів досудового врегулювання спору є необхідним лише у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом. Наявність інших судових справ, які стосуються правовідносин сторін пов'язаних із земельною ділянкою, не свідчить про зловживання позивачем процесуальними правами при зверненні до суду з позовом, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/1504/25, як помилково вважає відповідач.
Щодо посилання відповідача на неможливість встановити з наданих позивачем Договору та Акту приймання-здавання наданих послуг кількості та вартості витраченого адвокатом часу на підготовку та подання позовної заяви та відповіді на відзив, то як визначено у п. 5.3 Договору, укладеного між адвокатом та позивачем, сума гонорару залежить від об'єму наданих адвокатом юридичних послуг та підтверджується рахунком-фактурою та актом приймання-здавання наданих послуг. Отже умовами Договору не передбачено погодинного обчислення гонорару адвоката, натомість за умовами Договору вартість послуг адвоката залежить від об'єму наданих ним послуг, що визначаються у відповідному Акті. В наданому Акті приймання-здавання наданих послуг від 25.06.2025, який підписаний Адвокатом та позивачем, наведений детальний опис (перелік) наданих послуг з професійної правничої допомоги та їх вартість.
Крім того, суд зазначає, що саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (п. 141 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21). Допустимим є обґрунтоване зазначення в акті виконаних адвокатом робіт лише вартості всього обсягу виконаної ним роботи, без прив?язки такої роботи до її погодинної або фіксованої вартості (такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 23.01.2025 у справі № 240/32993/23).
Доводи відповідача щодо наявності у провадженні Господарського суду Запорізької області аналогічної справи № 908/1503/25 зі спору між сторонами, у якій адвокатом надавались аналогічні послуги (підготовка та подання позовної заяви та відповіді на відзив) та у якій також заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн, в контексті підстав для зменшення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі № 908/1504/25, а саме: поділу їх навпіл, суд вважає необґрунтованим, оскільки при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд оцінює реальність та необхідність таких витрат, з урахуванням розумності їхнього розміру у кожній конкретній справі.
Надавши оцінку усім наданим доказам, з урахуванням: категорії справи №908/1504/25, яка є малозначною в силу приписів ст. 12 ГПК України та розглядалась судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; ціни позову (26955,91 грн); кількості заяв по суті справи складених позивачем (його представником); критеріїв співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначених ч. 4 ст. 126 ГПК України, а також зважаючи на клопотання відповідача про зменшення заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу, який є значним у співвідношенні до ціни позову, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним є зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу на 40 % від заявленої до стягнення (15000,00 грн), тобто до 9000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, п. 2 ч. 1, ч. 4 ст. 231, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд
Закрити провадження у справі № 908/1504/25 за відсутністю предмета спору.
Повернути Степненській сільській раді Запорізького району Запорізької області, код ЄДРПОУ 05383342 (70432, Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Травнева, буд. 50) з Державного бюджету України суму 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору, сплаченого (перерахованого) за платіжною інструкцією № 105 від 19.05.2025.
Дана ухвала є підставою для повернення Степненській сільській раді Запорізького району Запорізької області, код ЄДРПОУ 05383342 (70432, Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Травнева, буд. 50) з Державного бюджету України суми 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору, сплаченого за платіжною інструкцією інструкцією № 105 від 19.05.2025.
Стягнути з Фермерського господарства «ТЮЛЬПАН-АСД» , код ЄДРПОУ 22133032 (70431, Запорізька область, Запорізький район, с. Лежине, вул. Привокзальна, буд. 102) на користь Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області, код ЄДРПОУ 05383342 (70432, Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Травнева, буд. 50) суму 9000 (дев'ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання ухвалою законної сили.
Ухвала складена та підписана 31.07.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її складення в порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва