майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"30" липня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/896/25
Господарський суд Житомирської області у складі судді Лозинської І. В.,
секретар судового засідання Шовтюк І.В., розглянувши заяву позивача
про забезпечення позову у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арістіс Трейдинг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська торгова компанія"
про стягнення 244371,59 грн,
за участю представників сторін:
- від позивача: Хоменко В.В., ордер на надання правничої допомоги серії АІ №1891961 від 12.05.2025 (в режимі відеоконференції)
- від відповідача: не прибув
ТОВ "Арістіс Трейдинг" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до ТОВ "Житомирська торгова компанія" про стягнення 244371,59 грн, з яких, 200000,00 грн штрафу, 4590,16 грн 3% річних, 39781,43 грн пені, а також судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним здійсненням відповідачем оплати за договором поставки №8694/HOF від 29.07.2024.
Також до суду від позивача надійшла заява від 10.07.2025 (вх. г/с №01-44/2079/25 від 11.07.2025) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти позивача, що знаходяться на рахунках у банках або інших фінансових установ, у сумі 244371,59 грн.
Відповідними ухвалами від 11.07.2025 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання суду для розгляду справи та заяви позивача про забезпечення позову на 30.07.2025 о 14:30 (а. с. 35, 56).
У засіданні суду представник позивача в режимі відеоконференції підтримав заяву про забезпечення позову з підстав, у ній викладених (а. с. 36, 37).
Відповідач повноважного представника в засідання суду не направив, правом на подання відзиву не скористався, про дату і час судового засідання повідомлявся, у тому числі, шляхом направлення копії ухвал господарського суду від 11.07.2025 в його електронний кабінет у системі "Електронний суд" (а. с. 57, 58).
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову та дослідивши матеріали справи, суд зазначає , що за ч. 1, 2 ст. 136 ГПК господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, серед іншого, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 наголосила на тому, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
В обгрунтування поданої заяви позивач зазначає, що підставами для її подання до суду стали: невиконання зобов'язання, передбаченого додатковою угодою №1 до договору про добровільну сплату штрафу; відсутність майна, на яке можливим було б звернути стягнення з метою виконання судового рішення, відповідно до відомостей з державних реєстрів; наявність збитків у відповідача відповідно до фінансової звітності за 1 квартал 2025 року.
Відповідно до усталених висновків Верховного Суду, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання/невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21, від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22.
Згідно зі ст. 73, 74, 77, 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Вищезазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19.05.2025 у справі №916/1431/24.
Заявником суду не наведено достатніх підстав, які б свідчили, що невжиття обраного ним заходу забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або захист та поновлення порушених прав або інтересів фізичної особи-підприємця.
Приймаючи до уваги відсутність будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ТОВ "Арістіс Трейдинг" до ухвалення рішення у справі; дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів також не наведені, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову. Отже, у задоволенні згаданої заяви необхідно відмовити.
Згідно з п. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 1514,00 грн, за подання заяви про забезпечення позову залишається за заявником.
Керуючись ст. 136, 137, 138, 139, 140, 234, 235 ГПК України, господарський суд
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Арістіс Трейдинг" від 10.07.2025 (вх. г/с №01-44/2079/25 від 11.07.2025) про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 255 - 257 ГПК України.
Ухвала підписана 31.07.2025
Суддя Лозинська І.В.
Друк:
1 - в справу
2, 3 - сторонам (Електронний суд)