Ухвала від 28.07.2025 по справі 908/1634/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

28.07.2025 м. Дніпро Справа № 908/1634/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Кощеєва І.М.,

при секретарі судового засідання: Жолудєві А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Запорізької області (суддя Юлдашев О.О.) від 11.07.2024р. у справі № 908/1634/24

за заявою ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

до боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю “Менелай», код ЄДРПОУ 40673981 (69118 Україна, м. Запоріжжя, проспект Героїв Національної гвардії України (проспект 40-річчя Перемоги), буд. 63, прим. 1)

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.07.2024р. у справі № 908/1634/24:

- відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Менелай», код ЄДРПОУ 40673981 (69118 Україна, м. Запоріжжя, проспект Героїв Національної гвардії України (проспект 40-річчя Перемоги), буд. 63, прим. 1);

- визнано грошові вимоги ОСОБА_2 до боржника у розмірі - 5 422 250,00 грн основного боргу, та 30 280,00 грн судового збору за подання до суду заяви,72 000,00 грн авансування винагороди арбітражному керуючому;

- введено мораторій на задоволення вимог кредиторів;

- введено процедуру розпорядження майном боржника;

- розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Венську Оксану Олександрівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 174 від 24.04.2013; адреса: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 62, а/с 162);

- попереднє засідання суду призначено на 20.08.2024 о 10-00.

17.01.2025р. до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася ОСОБА_1 , в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.07.2024р. у справі № 908/1634/24 та прийняти нове рішення, яким у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Менелай» відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує, що між ним та боржником існує спір про право, а відкриття провадження у даній справі про банкрутство стосується прав апелянта, оскільки ТОВ «Менелай» в межах справи про банкрутство пред'явлено позов до ОСОБА_1 , що призвело до штучної зміни підвідомчості та підсудності спору між ними, в чому остання вбачає фіктивність банкрутства ТОВ «Менелай».

Також, апелянт стверджує про відсутність у справі належних доказів, якими б підтверджувалася заборгованість боржника перед ініціюючим кредитором, чому не було надано належної оцінки судом першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2025 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді-доповідача Чередка А.Є., суддів Мороза В.Ф., Верхогляд Т.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2025р. у справі № 908/1634/24: поновлено строк подання апеляційної скарги; клопотання ОСОБА_1 задоволено та звільнено її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.07.2024р. у справі № 908/1634/24; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 28.07.2025р.

На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Верхогляд Т.А. та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2025р., для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Мороза В.Ф., Кощеєва І.М.

У судовому засіданні по справі представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу та просив її задовольнити.

Керуючий санацією боржника - арбітражний керуючий Венська О.О. у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржувану ухвалу законною та обгрунтованою, прийняту з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, посилаючись при цьому на відсутність в апелянта права на оскарження ухвали та доведення ініціюючим кредитором наявності у боржника реального боргу перед ним, тобто наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ “Менелай».

Інші учасники справи не скористалися своїм правом подання відзиву на апеляційну скаргу та участі в судовому засіданні, про час та місце його проведення були повідомлені апеляційним судом належним чином.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання апеляційним судом не визнавалася обов'язковою, а нез'явлення інших учасників справи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників інших учасників справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта та керуючого санацією судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження у справі, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2024р. до Господарського суду Запорізької області надійшла заява ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Менелай», код ЄДРПОУ 40673981 (69118 Україна, м. Запоріжжя, проспект Героїв Національної гвардії України (проспект 40-річчя Перемоги), буд. 63, прим. 1).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.07.2024р. у справі № 908/1634/24: відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Менелай»; визнано грошові вимоги ОСОБА_2 до боржника у розмірі - 5 422 250,00 грн основного боргу, та 30 280,00 грн судового збору за подання до суду заяви,72 00,00 грн авансування винагороди арбітражному керуючому; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Венську Оксану Олександрівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 174 від 24.04.2013; адреса: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 62, а/с 162); попереднє засідання суду призначено на 20.08.2024р.

З апеляційною скаргою на вказану ухвалу звернулася ОСОБА_1 , яка не є учасником у справі про банкрутство ТОВ “Менелай», втім обгрунтовує звернення з апеляційною скаргою тим, що оскаржувана ухвала впливає на її права та інтереси, оскільки внаслідок її постановлення було штучно змінено підвідомчість та підсудність спору між ОСОБА_1 та ТОВ «Менелай», який було ініційовано останнім шляхом пред'явлення в межах даної справи про банкрутство позову до апелянта.

Отже, виходячи з вищенаведених обставин, в-першу чергу, дослідженню підлягає питання щодо статусу заявника апеляційної скарги та, відповідно, наявності у нього права на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області від 11.07.2024р. у справі № 908/1634/24.

Згідно з частиною 1 статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього суду; вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

При цьому "право на суд" та право на "доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), § 59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), § 28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], § 229).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм - Господарсько процесуального кодексу України (ГПК України).

Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу ІV ГПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.

Так, частина перша статті 254 ГПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов'язків.

У розумінні наведених норм процесуального права судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов'язків цієї особи. Таким судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов'язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб'єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов'язку стосовно однієї із сторін спору.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок; такий правовий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Варто враховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 03.06.2019 у справі № 910/6767/17, від 25.10.2019 у справі №910/16430/14 та від 05.05.2020 у справі № 910/9254/18.

У разі встановлення господарським судом відповідних обставин суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (частина 2 статті 50 ГПК України), та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права у будь-якому випадку є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку немає правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб'єкта апеляційного оскарження (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 911/2635/17).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На час постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Частиною 2 Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992р., № 31, ст. 440 із наступними змінами).

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 41 ГПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

У справах про банкрутство (неплатоспроможність) склад учасників справи визначається Кодексом України з процедур банкрутства.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).

Учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.

З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2025р. Господарським судом Запорізької області постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі № 908/1634/24 (908/3264/24) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Менелай» до відповідачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення права власності, в межах справи № 908/1634/24 про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю "Менелай".

Отже, ОСОБА_1 є учасником (відповідачем) у справі № 908/1634/24 (908/3264/24), в межах якої і вирішується спір щодо її прав або обов'язків, втім не є учасником у справі № 908/1634/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Менелай", в межах якої судом постановлено оскаржувану ухвалу.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не є учасником справи № 908/1634/24, вона позбавлена права на оскарження судових рішень у цій справі, які стосуються судових процедур банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю "Менелай" та опосередковують рух справи про банкрутство, в статусі її учасника.

Також, не вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали і безпосереднього вирішення судом прав та обов'язків ОСОБА_1 .

Так, як вже вище зазначалось, за приписами процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Між тим, будь-яких висновків щодо безпосереднього вирішення прав, інтересів та обов'язків ОСОБА_1 ухвала Господарського суду Запорізької області від 11.07.2024р. у справі № 908/1634/24 не містить, як не містить і вирішення спору про право у правовідносинах, учасником яких є апелянт, а також суджень про його права та обов'язки у відповідних правовідносинах.

Не можуть свідчити про вирішення оскаржуваною ухвалою прав та обов'язків апелянта і наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, а саме вирішення спорів за участю банкрута господарським судом, який здійснює розгляд справи про банкрутство, що передбачено ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, адже вирішення цивільних прав та обов'язків особи не залежить від вимог процесуального закону.

Таким чином, ухвалою від 11.07.2024р. Господарським судом Запорізької області не вирішувалося питання про права та обов'язки апелянта у взаємовідносинах з боржником, дослідження обставин спору між боржником та апелянтом не входило до предмету доказування у справі та відповідно судом не надавалася правова оцінка цим обставинам.

З підстав наведеного та в силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 254 ГПК України в ОСОБА_1 відсутнє право апеляційного оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області від 11.07.2024р. у справі № 908/1634/24.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Виходячи з усього вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що доводи апелянта щодо вирішення оскаржуваним рішенням та ухвалою його прав, інтересів та обов'язків є безпідставними, а тому апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.07.2024р. у справі № 908/1634/24 слід закрити.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 234, 235, 254, 264, 265, 281, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.07.2024р. у справі № 908/1634/24 - закрити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повна ухвала складена та підписана 30.07.2025 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя І.М. Кощеєв