23 липня 2025 року м. Харків Справа № 922/810/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тихий П.В., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Слободін М.М.
за участю секретаря судового засідання Березки О.М.,
представники учасників справи не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ПРОФІСТРОЙ" (вх.№1380Х/1-43) на рішення Господарського суду Харківської області від 26.05.2025 (суддя І.О.Чистякова, повний текст рішення складено 02.06.2025) у справі №922/810/25,
за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області, м. Харків;
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ПРОФІСТРОЙ", м. Запоріжжя,
про стягнення 680 784,17 грн,
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області (позивач) звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ПРОФІСТРОЙ" (відповідач) про стягнення невикористаної попередньої оплати (аванс) у розмірі 502 825,00 грн, 59 089,44 грн (інфляційне збільшення) та 118 869,73 грн (штрафні санкції).
Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.05.2025 у справі №922/810/25 позов задоволено частково у розмірі 628 435,71 грн.
Стягнуто з відповідача на користь позивача невикористану попередню оплату (аванс) у розмірі 502 825,00 грн, 59 089,44 грн (інфляційне збільшення) та 66 521,27 грн (штрафні санкції), а також судовий збір у розмірі 7 541,23 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
В частині задоволення позовних вимог рішення суду обґрунтовано тим, що відповідач отримав відповідний аванс на підставі Договору, який передбачає обов'язок повернення авансу у разі невикористання протягом трьох місяців, також за умовами п. 7.7. Додаткової угоди №1 від 22.01.2024 до Договору у разі невиконання Підрядником зобов'язань щодо повернення або погашення авансу, Підрядник повинен повернути невикористану частину авансу з урахуванням індексу інфляції, а також сплатити пеню.
Наданий позивачем розрахунок інфляційного збільшення суми боргу господарський суд визнав обґрунтованим, водночас стосовно пені вказав, що пеня за прострочення з повернення відповідачем невикористаного авансу може бути нарахована починаючи з 23.04.2024 по 23.10.2024 (а не з 22.04.2024 по 10.03.2025, як просив позивач), відповідно, стягненню підлягає 66 521,27 грн пені.
ТОВ "МК ПРОФІСТРОЙ" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати вищевказане рішення та прийняти нове рішення яким у повному обсязі відмовити в задоволенні позовної заяви; справу розглядати без участі відповідача; стягнути судові витрати по справі з позивача на користь відповідача.
В обґрунтування скарги заявник зазначає наступне:
- позивач у позовній заяві як на підставу повернення грошових коштів посилається на ст.1212 ЦК України, однак ця норма не підлягає застосуванню;
- зобов'язання сторін, передбачені спірним Договором, зокрема фінансові, не були припинені; господарський суд не оцінив докази використання відповідачем наданого авансу, тоді як реєстр накладних на придбання матеріалів, устаткування, обладнання та видаткових накладних при звітуванні про цільове використання авансу і зняття суми попередньої оплати (авансу), акти приймання виконаних будівельних робіт, акти вартості устаткування, що придбається виконавцем робіт і довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат свідчать про факт використання авансу.
До апеляційної скарги додано документи, що були відсутні в матеріалах справи на час прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного рішення: копії актів на закриття прихованих робіт за березень - липень 2024 року, фотографії сторінок Загального журналу робіт, копії листів відповідача, адресованих позивачеві, стосовно продовження дії Договору, направлення акту виконаних будівельних робіт та з інших питань.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2025 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 залишено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ПРОФІСТРОЙ" на рішення Господарського суду Харківської області від 26.05.2025 без руху на підставі статті 260 Господарського процесуального кодексу України, з тих підстав, що апелянтом не було надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі та ухвалено уточнити прохальну частину апеляційної скарги стосовно вірної дати оскаржуваного рішення.
Після усунення заявником недоліків скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, витребувано у суду першої інстанції матеріали даної справи, встановлено строк позивачу для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з дня вручення вказаної ухвали. Призначено справу до розгляду на "23" липня 2025 р. об 11:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132.
04.07.2025 позивач через систему «Електронний суд» надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
В обґрунтування відзиву вказаний учасник справи зазначає наступне:
- Згідно з п. 4.9. Договору використаний аванс погашається на підставі "Актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками Сторін;
- Службою відновлення дотримано вимоги законодавства щодо обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт, шляхом надсилання на адресу відповідача листів від 27.12.2024 та від 31.01.2025, однак відповідач проігнорував отримані листи та не усунув наявні недоліки, що призвело до неможливості точного визначення вартості виконаних робіт за Договором;
- апелянт додав до скарги докази, що не надавалися до суду першої інстанції, при цьому в апеляційній скарзі жодного посилання на вказані документи відповідачем не наведено, а мета їх долучення до справи не вказана.
У судове засідання 23.07.2025 представники учасників справи, повідомлені належним чином про дату, час та місце вказаного судового засідання не з'явилися, заяв та клопотань не надали. Як уже зазначалося, в апеляційній скарзі відповідач просив розглядати справу без його участі.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що явка представників учасників справи в судове засідання не визнавалася обов'язковою, а також з огляду на ті обставини, що сторони виклали свою правову позицію письмово (в апеляційній скарзі та у відзиві на неї), колегія суддів дійшла висновку про те, що неявка представників учасників справи у судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Як уже зазначалося, до апеляційної скарги заявник додав нові докази, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Наведені положення визначають обов'язкову сукупність умов для вирішення питання про прийняття доказів апеляційним судом, а саме: (1) винятковість випадку та (2) причини неподання доказів у першій інстанції, що об'єктивно не залежать від учасника справи, а також (3) покладення тягаря доведення цих обставин на учасника справи, який ці докази подає (близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14, від 01.07.2021 у справі № 46/603, від 26.10.2021 у справі № 914/2578/20, від 24.06.2025 у справі № 906/781/24).
Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (подібні висновки щодо застосування статті 269 ГПК України викладено Верховним Судом, зокрема, у постанові від 18.06.2020 у справі № 909/965/16) У постанові Верховного Суду від 24.07.2024 у справі № 646/857/18, викладено висновки, відповідно до яких випадки дослідження апеляційним судом нових доказів можуть бути, зокрема, наступними: 1) докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, не знала і не могла знати про їх існування; 2) докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об'єктивних причин (не залежних від нього) не міг надати їх до суду; 3) суд першої інстанції помилково виключив із судового розгляду надані учасником процесу докази, що могли мати значення для справи; 4) суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, коли їх подання суду для нього становило певні труднощі тощо); 5) наявні інші поважні причини їх ненадання до суду першої інстанції, де відсутні умисел чи недбалість особи, яка їх подає, або вони не досліджені цим судом внаслідок інших процесуальних порушень.
Прийняття апеляційним судом доказів без встановлення й оцінки обов'язкових за частиною третьою статті 269 ГПК України передумов, крім порушення відповідних процесуальних приписів, матиме наслідком недотримання принципів рівності учасників процесу і змагальності сторін, принципу правової визначеності в аспекті однозначності та передбачуваності. Відповідну правову позицію викладено Верховним Судом, зокрема, у постанові від 17.04.2024 у справі № 903/877/20.
Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від особи, яка їх подає.
При цьому, за імперативним приписом частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.
Проте, як вбачається з апеляційної скарги, заявник не надав клопотання про долучення до матеріалів справи нових доказів, не обґрунтував неможливості їх подання до суду першої інстанції, а також не вказав, які саме обставини, на його думку, підтверджуються цими доказами.
За таких обставин, колегія суддів не враховує в даному провадженні нові докази, додані до апеляційної скарги.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, зазначає наступне.
Між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) укладено договір № Т223-РП/23 від 27.12.2023 (далі - Договір).
Відповідно до преамбули вказаного Договору цей Договір укладено на підставі Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (надалі - Особливості).
Відповідно до п. 1.1. Договору Підрядник зобов'язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або з залученням субпідрядних організацій надати послуги з поточного ремонту (аварійно-відновлювальні роботи, включно відновлення водопостачання та водовідведення) приміщень, за адресою 61202, м. Харків, вул. Ахсарова, 2, згідно технічного завдання викладеного в тендерній документації.
Згідно з п. 1.2. Договору Предмет Договору - Поточний ремонт (аварійно-відновлювальні роботи, включно відновлення водопостачання та водовідведення) приміщень (ДК 021:2015 - 45454100-5 Відновлювальні роботи).
Згідно з п. 1.3. Договору кількість: 1 послуга.
Відповідно до п. 1.4. Договору термін надання послуг: до 30.06.2024.
Згідно з п. 1.5. Договору місце надання послуг: 61202, м. Харків, вул. Ахсарова, 2, санвузол 2 поверху, каб. № 501-503.
Згідно з п. 4.1. Договору Замовник здійснює проміжні розрахунки з Підрядником за надані послуги протягом 30 (тридцяти) робочих днів на підставі "Актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в) та "Довідок про вартість виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-3) за рахунок власних коштів Замовника. Підрядник надає для перевірки накладні на придбані матеріали, конструкції, вироби, розрахунок фактичних витрат по експлуатації машин та механізмів, та інших документів, які підтверджують витрати та документи передбачені цим Договором, а у випадку залучення субпідрядників - з виділенням послуг наданих субпідрядниками.
Згідно з п. 4.2. Договору "Акти приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в) та "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-3) готує Підрядник і разом з представником Замовника протягом 3 (трьох) днів перевіряє акти з фактично наданими послугами.
Згідно з пунктом 4.9. Договору Замовник може прийняти рішення щодо надання попередньої оплати (авансу) у розмірі до 30 відсотків від суми Договору на строк не більше 3 (трьох) календарних місяців на закупівлю матеріалів і виробів, необхідних для надання послуг, протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання заявки.
Додатковою угодою від 22.01.2024 № 1 до Договору сторони доповнили п.4.9 Договору наступним змістом: "1.1. "Сума попередньої оплати складає 502 825,00 грн. (п'ятсот дві тисячі вісімсот двадцять п'ять грн 00 коп.), без ПДВ на строк не більше трьох місяців. Використаний аванс погашається на підставі "Актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками Сторін. По закінченні зазначеного терміну невикористані суми авансу повертаються Замовнику з нарахуванням індексу інфляції".
Окрім того, Додатковою угодою від 22.01.2024 № 1 до Договору сторони доповнили розділ "VII. Відповідальність сторін" п.7.7. Договору наступного змісту: "7.7. У разі невиконання Підрядником зобов'язань щодо повернення або погашення авансу, Підрядник повинен повернути невикористану частину авансу з урахуванням індексу інфляції, а також сплатити пеню в розмірі, який не перевищує подвійну облікову ставку НБУ за несвоєчасне повернення невикористаного авансу".
На виконання п. 1.1. Додаткової угоди від 22.01.2024 № 1 до Договору позивач перерахував на рахунок відповідача попередню оплату у сумі 502 825,00 грн платіжною інструкцією №9 від 22.01.2024.
Отже, з урахуванням вищенаведених умов Договору в редакції Додаткової угоди, відповідач повинен був повернути невикористану частину авансу у строк не пізніше 22.04.2024.
Згідно з п. 13.1. Договору Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2024, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Згідно з п. 3.5.3. Договору продовження строку дії Договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо надання послуг, у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат Замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в Договорі про закупівлю.
Також між сторонами укладено Додаткові угоди від 28.06.2024 №2, від 29.08.2024 № 3, від 27.09.2024 № 4, від 30.12.2024 № 5, від 30.01.2025 №6, якими відповідно до підпункту 4 пункту 19 "Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, на підставі п.3.5.3. Договору, Сторони продовжували термін надання послуг за Договором.
Згідно з п. 13.1. останньої Додаткової угоди від 30.01.2025 № 6 до Договору строк дії Договору було продовжено до 28.02.2025.
Відповідно до п. 3.1. Договору ціна Договору становить 1 676 084,08 грн (один мільйон шістсот сімдесят шість тисяч вісімдесят чотири грн 08 коп.), без ПДВ, відповідно до перерахунку ціни в бік зменшення без зменшення обсягів закупівлі, на підставі абз.3 п. 18 Особливостей.
В апеляційній скарзі відповідач не заперечує встановлених місцевим господарським судом обставин щодо укладення між сторонами Договору та Додаткових угод із наведеними вище умовами, а також щодо отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "МК ПРОФІСТРОЙ" попередньої оплати (авансу) у розмірі 502 825,00 грн.
11.03.2025 Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "МК ПРОФІСТРОЙ" про стягнення невикористаної попередньої оплати (аванс) у розмірі 502 825,00 грн, 59 089,44 грн (інфляційне збільшення) та 118 869,73 грн (штрафні санкції).
В обґрунтування вказаних вимог позивач посилався на те, що роботи за Договором не були прийняті у зв'язку з недоліками, допущеними відповідачем, тому у відповідача виникло зобов'язання з повернення невикористаної попередньої оплати (авансу) у розмірі 502 825,00 грн у визначений Договором термін (до 22.04.2024 включно) в порядку ст.1212 ЦК України та п.7.7 Договору.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.05.2025 у справі №922/810/25 позов задоволено частково у розмірі 628 435,71 грн (з наведених вище підстав).
За змістом апеляційної скарги, відповідач не погоджується із вказаним рішенням в частині задоволення позовних вимог. Отже, у відповідності до вищенаведених приписів ст.269 ГПК України, перегляд оскаржуваного рішення в даному провадженні здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги ТОВ "МК ПРОФІСТРОЙ".
Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до приписів ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, постанови Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17, від 16.09.2022 у справі №913/703/20).
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач отримав аванс на підставі Договору та Договір передбачає обов'язок повернення авансу у разі невикористання протягом трьох місяців.
Тобто відповідні права та обов'язки сторін врегульовано укладеним між ними Договором.
Тому місцевим господарським судом обґрунтовано, із посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, зазначено, що положення ст. 1212 ЦК України, на які посилався позивач і якими передбачено обов'язок повернення безпідставно набутого майна, до спірних правовідносин не підлягає застосуванню, оскільки такі кошти набуто за наявності правової підстави.
Отже, посилання апелянта на те, що позивачем неправильно визначено правову підставу позовних вимог, колегія суддів не вважає переконливим аргументом, оскільки суд першої інстанції надав відповідним обставинам належну правову оцінку та дійшов висновку, що при вирішенні спору має бути застосовано норми ЦК України, що регулюють відносини підряду, та положення Договору.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивач не довів невикористання авансу, тоді як дії по наданню позивачу Реєстру накладних на придбання матеріалів, устаткування, обладнання та видаткових накладних при звітуванні про цільове використання авансу і зняття суми попередньої оплати (авансу), актів приймання виконаних будівельних робіт, актів вартості устаткування, що придбається виконавцем робіт і довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат свідчать про факт використання авансу.
Проте за умовами Договору розрахунки з позивачем за надані послуги здійснюються на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3).
Окрім того, пунктом 4.9 Договору в редакції додаткової угоди від 22.01.2024 № 1 встановлено, що використаний аванс погашається на підставі "Актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками Сторін.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, з урахуванням приписів зазначеної процесуальної норми та умов укладеного між сторонами Договору, колегія суддів зазначає, що допустимими доказами використання авансу в даному випадку можуть бути визнані виключно "Акти приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в), підписані уповноваженими представниками Сторін.
Проте матеріали справи не містять таких доказів. Натомість, як вбачається з доданих до позовної заяви листів позивача, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області не підписала отриманий від ТОВ "МК ПРОФІСТРОЙ" Акт приймання виконаних будівельних робіт через наявність заперечень, викладених у відповідних листах.
Тому твердження апелянта про те, що позивач не довів невикористання авансу, спростовуються матеріалами справи. Водночас, відповідачем не надано суду першої та апеляційної інстанції належних доказів, передбачених умовами договору, які свідчили б про повне або часткове використання авансу, а також не надано пояснень щодо причин неусунення недоліків, на які посилався позивач.
Оскільки фінансові зобов'язання сторін, що виникли між сторонами до закінчення строку дії Договору, не є припиненими (про що зазначає сам апелянт у скарзі), з урахуванням принципу диспозитивності господарського судочинства (ст.14 ГПК України), колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано, отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача невикористаної попередньої оплати (авансу) у розмірі 502 825,00 грн (який відповідно до умов Договору відповідач повинен був повернути у строк не пізніше 22.04.2024) обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Також, керуючись ст. 549, 611, 625 ЦК України та іншими нормами законодавства, що стосуються спірних правовідносин, і умовами п.7.7. Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 22.01.2024) господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача пені та інфляційних втрат. В апеляційній скарзі відповідачем не наведено заперечень та контррозрахунків щодо визначеного господарським судом періоду та розміру нарахування зазначених сум.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.
За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ПРОФІСТРОЙ" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 26.05.2025 у справі №922/810/25 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 31.07.2025.
Головуючий суддя П.В. Тихий
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін