ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
29 липня 2025 року Справа № 902/1056/24(902/52/25)
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Крейбух О.Г. , суддя Юрчук М.І.
секретар судового засідання Верещук А.В.
за участю представників сторін:
позивача (арбітражного керуючого): Карасюка О.В.
відповідача 1: не з'явився
відповідача 2: Чумаченка А.В. адвоката, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АХ №1243392 від 17.03.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу арбітражного керуючого Карасюка О.В. на рішення господарського суду Вінницької області, ухваленого 02.05.25р. суддею Лабунською Т.І. о 12:21 у м.Вінниці, повний текст складено 12.05.25р. у справі №902/1056/24(902/52/25)
за заявою арбітражного керуючого Карасюка О.В. ( АДРЕСА_1 , Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1846 від 01.02.2018)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Гурман" (23013, Вінницька обл., Барський р-н, сільрада Івановецька, (за межами населеного пункту) Урочище Гурман, буд. 1, кімн. 7, код 42169150)
до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 )
про визнання недійсними рішення по другому питанню порядку денного Загальних зборів учасників ТОВ "Плюс Гурман", оформленого Протоколом № 7 від 27.04.2023, акту прийому-передачі від 27.04.2023, посвідченого приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області Лободою С.Л., зареєстрований в реєстрі за № 564, 565, акту приймання-передачі рухомого майна ТОВ "Плюс Гурман" від 27.04.2023, договорів купівлі-продажу транспортних засобів № 2490, 2491, 2492 від 04.05.2023, зобов'язання повернути майно та застосувати наслідки недійсності правочину
в межах справи № 902/1056/24
за заявою: Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (вул. Алмазова Генерала, буд. 4а, м. Київ, 01011, код 14305909)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Гурман" (23013, Вінницька обл., Барський р-н, сільрада Івановецька, (за межами населеного пункту) Урочище Гурман, буд. 1, кімн. 7, код 42169150)
про банкрутство
В провадженні Господарського суду Вінницької області знаходиться справа № 902/1056/24 за заявою АТ "Райффайзен Банк" про банкрутство ТОВ "Плюс Гурман".
17.01.2025 до суду від розпорядника майна ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН", арбітражного керуючого Карасюка О.В. через систему "Електронний суд" надійшла заява до ТОВ "Плюс Гурман" та ОСОБА_1 з наступними вимогами:
1. Визнати недійсним рішення по другому питанню порядку денного Загальних зборів учасників ТОВ “Плюс Гурман», оформленого Протоколом № 7 від 27.04.2023, відповідно до якого було вирішено передати у власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за актом прийому-передачу нерухоме і рухоме майна ТОВ “Плюс Гурман» (код за ЄДРПОУ 42169150);
2. Визнати недійсним правочин, посвідчений актом прийому-передачі від 27.04.2023, посвідченого приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області Лободою С.Л., зареєстрованого в реєстрі за № 564, 565, укладений між ТОВ “Плюс Гурман» (код за ЄДРПОУ 42169150) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
3. Визнати недійсним правочин, посвідчений актом приймання-передачі рухомого майна ТОВ “Плюс Гурман» від 27.04.2023, укладений між ТОВ “Плюс Гурман» (код за ЄДРПОУ 42169150) в інтересах та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
4. Визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 2490 від 04.05.2023, укладений між Приватним підприємством “Леон-Поділля» (код за ЄДРПОУ 36819445) в інтересах ТОВ “Плюс Гурман» та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
5. Визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 2491 від 04.05.2023, укладений між Приватним підприємством “Леон-Поділля» (код за ЄДРПОУ 36819445) в інтересах ТОВ “Плюс Гурман» та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
6. Визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 2492 від 04.05.2023, укладений між Приватним підприємством “Леон-Поділля» (код за ЄДРПОУ 36819445) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю “Плюс Гурман» та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
7. Зобов'язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути у власність ТОВ “Плюс Гурман» (код за ЄДРПОУ 42169150) таке майно:
- нерухоме майно: будівля, нежитлові будівлі, загальною площею 2992,9 кв. м., з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, а саме: ангар. літера “А», площею 1031,2 кв. м., навіс-прибудова, літера “а»; ангар літера “Б», площею 1193,5 кв. м.; навіс, літера “В», площею 724,7 кв. м.; лабораторія, літера “Г», площею 43,5 кв. м.; ваги “ 1»; ворота; огорожа; огорожа “№ 2, № 3, № 4», що знаходиться за адресою: Вінницька обл. Жмеринський р-н, селище Бар, вулиця Центральна, буд. 50Г (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1835167305202).
- рухоме майно: 1) Ваги автомобільні “УВК-А18-С80» Мах80т; 2) Захват для біг-бегів JCB; 3) Трансформаторна підстанція ТМ-100; 4) Швидкороз'ємний фронтальний навантажувач “BLACK 2000» з джойстіком; 5) ОСОБА_2 ТОМ 2,5 (зерновий); 6) Ківш наповнювач для біг-бегів 2 м.куб; 7) Навантажувач телескопічний марки JCB 540-140, 2016 року випуску, заводський № НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , тип ТЗ - навантажувач телескопічний, реєстраційний номер НОМЕР_4 ; 8) Спеціалізований напівпричіп марки SCHWARZMULLER SAP-33, 2003 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , тип ТЗ - спеціалізований напівпричіп н/пр-самоскид, реєстраційний номер НОМЕР_6 ; 9) Спеціалізований напівпричіп марки VAN HOOL Т-300-27, 1988 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 , тип ТЗ - спеціалізований напівпричіп н/пр-цистерна-Е, реєстраційний номер НОМЕР_8 ; 10) Автомобіль марки MAN TGA 18.400, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_9 , тип ТЗ - спеціалізований вантажний сідловий тягач, реєстраційний номер НОМЕР_10 ; 11) Вологомір зерна wile78.
8. Застосувати наслідки недійсності правочину - акту прийому-передачі від 27.04.2023, посвідченого приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області Лободою С. Л., зареєстрованого в реєстрі за № 564, 565, а саме: скасувати рішення державного реєстратора: Дата, час державної реєстрації: 28.04.2023 16:23:58. Відомості внесено до Реєстру: 03.05.2023 10:40:22, державний реєстратор: Чмих Вячеславом Олександровичем, Барська міська рада, Вінницька обл., індексний номер рішення: 67439609.
Заява мотивована приписами ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 02.05.2025 у справі №902/1056/24(902/52/25) відмовлено в задоволенні заяви арбітражного керуючого Карасюка О.В. про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників, актів приймання-передачі рухомого та нерухомого майна та договорів купівлі-продажу транспортних засобів ТОВ "Плюс Гурман" в порядку ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
Не погодившись із винесеним рішенням, арбітражний керуючий звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 02.05.2025 по справі № 902/1056/24 (902/52/25).
Ухвалити нове судове рішення, яким:
1. визнати недійсним рішення по другому питанню порядку денного Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Плюс Гурман», оформленого Протоколом № 7 від 27.04.2023, відповідно до якого було вирішено передати у власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за актом прийому-передачу нерухоме і рухоме майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Плюс Гурман» (код за ЄДРПОУ 42169150);
2. визнати недійсним правочин, посвідчений актом прийому-передачі від 27.04.2023, посвідченого приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області Лободою С. Л., зареєстрованого в реєстрі за № 564, 565, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Плюс Гурман» (код за ЄДРПОУ 42169150) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
3. визнати недійсним правочин, посвідчений актом приймання-передачі рухомого майна Товариства обмеженою відповідальністю “Плюс Гурман» від 27.04.2023, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Плюс Гурман» (код за ЄДРПОУ 42169150) в інтересах та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
4. визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 2490 від 04.05.2023, укладений між Приватним підприємством “Леон-Поділля» (код за ЄДРПОУ 36819445) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю “Плюс Гурман» та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
5. визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 2491 від 04.05.2023, укладений між Приватним підприємством “Леон-Поділля» (код за ЄДРПОУ 36819445) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю “Плюс Гурман» та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
6. визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 2492 від 04.05.2023, укладений між Приватним підприємством “Леон-Поділля» (код за ЄДРПОУ 36819445) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю “Плюс Гурман» та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
7. зобов'язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути у власність Товариства з обмеженою відповідальністю “Плюс Гурман» (код за ЄДРПОУ 42169150) таке майно:
- нерухоме майно: будівля, нежитлові будівлі, загальною площею 2992,9 кв. м., з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, а саме: ангар. літера “А», площею 1031,2 кв. м., навіс-прибудова, літера “а»; ангар літера “Б», площею 1193,5 кв. м.; навіс, літера “В», площею 724,7 кв. м.; лабораторія, літера “Г», площею 43,5 кв. м.; ваги “ 1»; ворота; огорожа; огорожа “№ 2, № 3, № 4», що знаходиться за адресою: Вінницька обл. Жмеринський р-н, селище Бар, вулиця Центральна, буд. 50Г (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1835167305202).
- рухоме майно:
1) Ваги автомобільні “УВК-А18-С80» Мах80т;
2) Захват для біг-бегів JCB;
3) Трансформаторна підстанція ТМ-100;
4) Швидкороз'ємний фронтальний навантажувач “BLACK 2000» з джойстіком;
5) ОСОБА_2 ТОМ 2,5 (зерновий);
6) Ківш наповнювач для біг-бегів 2м.куб;
7) Навантажувач телескопічний марки JCB 540-140, 2016 року випуску, заводський № НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , тип ТЗ - навантажувач телескопічний, реєстраційний номер НОМЕР_4 ;
8) Спеціалізований напівпричіп марки SCHWARZMULLER SAP-33, 2003 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , тип ТЗ - спеціалізований напівпричіп н/пр-самоскид, реєстраційний номер НОМЕР_6 ;
9) Спеціалізований напівпричіп марки VAN HOOL Т-300-27, 1988 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 , тип ТЗ - спеціалізований напівпричіп н/пр-цистерна-Е, реєстраційний номер НОМЕР_8 ;
10) Автомобіль марки MAN TGA 18.400, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_9 , тип ТЗ - спеціалізований вантажний сідловий тягач, реєстраційний номер НОМЕР_10 ;
11) Вологомір зерна wile78.
8. застосувати наслідки недійсності правочину - акту прийому-передачі від 27.04.2023, посвідченого приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області Лободою С. Л., зареєстрованого в реєстрі за № 564, 565, а саме: скасувати рішення державного реєстратора: Дата, час державної реєстрації: 28.04.2023 16:23:58. Відомості внесено до Реєстру: 03.05.2023 10:40:22, державний реєстратор: Чмих Вячеславом Олександровичем, Барська міська рада, Вінницька обл., індексний номер рішення: 67439609.
В обґрунтування скарги, з посиланням на ст. 42 КУзПБ, рішення господарського суду Вінницької області від 26.04.2023 у справі №902/409/23, від 03.08.2023 у справі №902/685/23, від 10.01.2024 у справі №902/1293/23, від 01.08.2024 у справі №902/581/24, вказує, що враховуючи встановлені обставини, заборгованість Товариства перед ТОВ «ПОДІЛЬСЬКЕ ЗЕРНО» станом на 01.01.2023 (тобто майже за п'ять місяців від передачі ОСОБА_1 нерухомого і рухомого майна Товариства) вже становила 1 333 200,00 грн.
За ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обставини, встановлені рішенням Господарського суду Вінницької області 23.04.2024 у справі № 902/1247/23, рішенням Господарського суду Вінницької області від 03.08.2023 у справі № 902/685/23, рішенням Господарського суду Вінницької області від 10.01.2024 у справі № 902/1293/23, рішенням Господарського суду Вінницької області від 01.08.2024 у справі № 902/581/24, щодо наявності заборгованості та періоду її виникнення не потребують додаткового доказування, оскільки такі обставини щодо ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили.
Зауважує, що станом на момент укладення оспорюваних правочинів у боржника ( ТОВ «Плюс Гурман») була наявна кредиторська заборгованість перед ФГ «Грищук» у сумі 1 311 515,13 грн, ФГ «Сад України» на суму 300 840,37 грн, ФГ «ДОН-2005» на суму 1 343 563,11 грн, ТОВ «Подільське Зерно» на суму 1 333 200,00 грн, тобто сукупно - 4 289 118,61 грн.
Натомість вартість переданого майна становила 1 498 634,00 грн, на підтвердження розміру якої самим відповідачем у відзиві надано відповідні акти оцінки майна, які наявні в матеріалах справи.
Вище викладене надає можливість дійти лише одного висновку: існують підтверджені належними та допустимими доказами підстави для визнання оспорюваних правочинів на підставі абз. 5 ч. 1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
Крім того, з посиланням на ст.ст. 1, 42 КУзПБ, постанову Верховного Суду від 13.03.2025 у справі №904/1733/23(904/2678/23), вважає, що висновок суду, що сам лише факт укладання спірного правочину із заінтересованою особою, за відсутності порушення прав боржника та кредиторів не може бути підставою для визнання правочину недійсним на підставі ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства є повністю неправильним та таким, що свідчить про неправильне застосування норм матеріального права, що є самостійною підставою для скасування судового рішення.
Вказує, що в Оскаржуваному рішенні судом встановлені обставини відсутності умов для визнання вчинених правочинів як фраудаторних, однак такий висновок не є доведеним та спростовується наявними матеріалами справи.
Отже, на підтвердження своєї позиції скаржник вказує наступне:
- станом на 27.04.2023 в момент передачі ОСОБА_1 нерухомого і рухомого майна у Товариства існувала заборгованість перед Фермерським господарством «Грищук», Фермерським господарством «Сад України», Фермерським господарством «ДОН-2005» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Подільське Зерно» в розмірі 4 289 118,61 грн (1 311 515,13 + 300 840,37 + 1 343 563,11 + 1 333 200,00). При цьому вартість переданого майна становила 1 498 634,00 грн, на підтвердження розміру якої самим відповідача у відзиві надано відповідні акти оцінки майна, які наявні в матеріалах справи;
- оспорювані правочини було вчинено із заінтересованою особою - учасником самого Товариства;
- після відчуження майна боржник за оспорюваними договорами зменшився обсяг майна, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов'язаннями, без будь-якої розумної ділової мети та економічного обґрунтування. Факт зменшення обсягу його майна було підтверджено наданими інформаційними довідками та витягами з державних реєстрів;
- згідно зі звітом за результатами проведення аналізу фінансово- господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Плюс Гурман» та аналізу ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконний дій у разі банкрутства від 18.02.2025, який був наявний в матеріалах справи № 902/1056/24 станом на період розгляду заяви по суті, поточна платоспроможність ТОВ «Плюс Гурман» протягом 2021-2023 років (аналізований період) має від'ємне значення, що свідчить про неможливість боржника продовжувати господарську діяльність без необхідності залучення кредиторських коштів; у фінансово-господарській діяльності ТОВ «Плюс Гурман» у період 2022-2023 прослідковуються ознаки настання критичної неплатоспроможності;
-дії боржника щодо укладення оспорюваних договорів у зазначений період, відповідно до яких відчужено основні активи боржника, за рахунок яких здійснювалася господарська діяльність, свідчать про його завідомо недобросовісну поведінку по відношенню до інших кредиторів;
-після укладення оспорюваних договорів завершилася господарська діяльності боржника, оскільки відбулося відчуження основних засобів боржника, що свідчить про відсутність будь-якої економічної мети, яка була б спрямована на позитивний результат у подальшому від укладення цих договорів купівлі-продажу. Вказане зумовлене тим, що 27.04.2023 було передано майно, яке напряму використовувалося Товариством в основній підприємницькій діяльності щодо оптової торгівлі зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Було відчужено єдине нерухоме майно Товариства - нежитлові приміщення, які собою являли ангар, у якому зберігалося придбане Товариством збіжжя. Усе рухоме майно також за своєю суттю є майном, яке використовується у частині оптової торгівлі збіжжям.
Крім того, вказує, що відповідно до ч. 3 ст. 44 КУЗПБ розпорядник майна зобов'язаний, зокрема, вживати заходів для захисту майна боржника, а згідно з ч. 9 ст. 44 КУзПБ розпорядник майна має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів, у томі числі укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Кодексом, а також позовів щодо визнання недійсними актів, прийнятих у процедурі розпорядження майном щодо зміни організаційно-правової форми боржника.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що з дня свого призначення ухвалою суду, розпорядник майна є законним представником боржника у суді, якого наділено певним обсягом прав та обов'язків.
Отже, в цьому випадку, шляхом подання позовної заяви про визнання недійсними договорів купівлі-продажу арбітражний керуючий виконував свої обов'язки розпорядника майна ТОВ «Плюс Гурман» з метою вжиття дій щодо захисту інтересів боржника та кредиторів останнього.
Таким чином, наведені вище обставини, є підставами для визнання оспорюваних правочинів недійсними як фраудаторних, були підтверджені апелянтом належними та допустимими доказами, натомість судом першої інстанції нез'ясовано всіх обставин справи, що мають значення для її вирішення.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Просить у задоволенні скарги відмовити, а рішення суду залишити без змін.
У відповіді на відзив арбітражний керуючий Карасюк О.В. наводить доводи на підтвердження своєї позиції та спростування доводів відповідача, просить врахувати відповідь на відзив на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Вінницької області від 02.05.2025 по справі № 902/1056/24 (902/52/25).
Від відповідача 1 відзиву не надійшло, що в силу вимог ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскарженого рішення.
Відповідач 1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений заздалегідь та належним чином, ухвалу надіслано до його електронного кабінету.
Таким чином, враховуючи норми ст.ст.269, 273 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, а тому, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника останнього, за наявними у справі доказами.
В судовому засіданні арбітражний керуючий підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі і відповіді на відзив та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить її задоволити.
Представник відповідача 2 заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення арбітражного керуючого та представника відповідача 2, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
28.03.2023 між ОСОБА_3 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ “Плюс Гурман» від 28.03.2023, відповідно до умов якого Продавець передає у власність Покупцю, а Покупець приймає у власність частку в статутному капіталі ТОВ "Плюс Гурман", статутний капітал якого складає 2 026 800,00 грн та зобов'язується сплатити за неї належну грошову суму згідно з умовами даного Договору.
Частка, що відчужується Продавцем становить 50 %, що складає 1 013 400,00 грн.
На виконання умов договору ОСОБА_3 передала, а ОСОБА_1 прийняв частку в розмірі 50 % статутного капіталу Товариства, номінальною вартістю 1 013 400,00 грн., що підтверджується актом прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Плюс Гурман".
27.04.2023 відбулися Загальні Збори учасників ТОВ "Плюс Гурман".
Як вбачається з протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Плюс Гурман" № 7 від 27.04.2023, до порядку денного зборів було включено такі питання:
1. Про розгляд заяви ОСОБА_1 про вихід із складу учасників ТОВ "Плюс Гурман".
2. Про виплату вартості частини майна ТОВ "Плюс Гурман", пропорційну часті ОСОБА_1 у Статутному капіталі ТОВ "Плюс Гурман".
3. Про зміну складу учасників ТОВ "Плюс Гурман".
4. Про внесення до Статутного капіталу ТОВ "Плюс Гурман" грошових активів та затвердження перерозподілу часток у Статутному капіталі ТОВ "Плюс Гурман".
5. Про затвердження та підписання Статуту ТОВ "Плюс Гурман" в новій редакції.
За результатами голосування, згідно з протоколом №7 від 27.04.2023, учасники вирішили:
1) Надати згоду на вихід ОСОБА_1 з ТОВ “Плюс Гурман» від 27.04.2023;
2) У відповідності до ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" провести виплату частки у статутному капіталі ТОВ “Плюс Гурман» у розмірі 2 990 894,00 грн. шляхом розподілу на суму 1 498 634,00 грн. рухомим та нерухомим майном і 1 492 260,00 грн. - грошовими коштами. Передати у власність ОСОБА_1 за Актом прийому-передачу таке майно:
-нерухоме майно: будівля, нежитлові будівлі, загальною площею 2992,9 кв. м., з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, а саме: ангар. літера “А», площею 1031,2 кв. м., навіс-прибудова, літера “а»; ангар літера “Б», площею 1193,5 кв. м.; навіс, літера “В», площею 724,7 кв. м.; лабораторія, літера “Г», площею 43,5 кв. м.; ваги “ 1»; ворота; огорожа; огорожа “№ 2, № 3, № 4», що знаходиться за адресою: Вінницька обл. Жмеринський р-н, селище Бар, вулиця Центральна, буд. 50Г (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1835167305202).
-рухоме майно: 1. Ваги автомобільні “УВК-А18-С80» Мах80т; 2. Захват для біг-бегів JCB; 3. Трансформаторна підстанція ТМ-100; 4. Швидкороз'ємний фронтальний навантажувач “BLACK 2000» з джойстіком; 5. ОСОБА_2 ТОМ 2,5 (зерновий); 6. Ківш наповнювач для біг-бегів 2м.куб; 7. Навантажувач телескопічний марки JCB 540-140, 2016 року випуску, заводський № НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , тип ТЗ - навантажувач телескопічний, реєстраційний номер НОМЕР_4 ; 8. Спеціалізований напівпричіп марки SCHWARZMULLER SAP-33, 2003 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , тип ТЗ - спеціалізований напівпричіп н/пр-самоскид, реєстраційний номер НОМЕР_11 ; 9. Спеціалізований напівпричіп марки VAN HOOL Т-300-27, 1988 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 , тип ТЗ - спеціалізований напівпричіп н/пр- цистерна-Е, реєстраційний номер НОМЕР_8 ; 10. Автомобіль марки MAN TGA 18.400, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_9 , тип ТЗ - спеціалізований вантажний сідловий тягач, реєстраційний номер НОМЕР_10 ; 11. Вологомір зерна wile78. Виплату у грошовому еквіваленті провести до кінця поточного 2023.
3) Вважати ОСОБА_1 таким, що вийшов з товариства з дня державної реєстрації його виходу.
4) Затвердити новий розподіл часток ТОВ "Плюс Гурман" - ОСОБА_3 100 %, що складає 2 026 800,00 грн. статутного капіталу Товариства.
5) Затвердити нову редакцію Статуту ТОВ "Плюс Гурман", підписати його учасником Товариства та здійснити його державну реєстрацію.
На виконання рішення загальних зборі учасників ТОВ "Плюс Груман", оформлених Протоколом № 7 від 27.04.2023 ТОВ "Плюс Гурман" передало, а ОСОБА_1 прийняв будівлю, нежитлові будівлі, загальною площею 2992,9 кв. м., з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, а саме: ангар. літера “А», площею 1031,2 кв. м., навіс-прибудова, літера “а»; ангар літера “Б», площею 1193,5 кв. м.; навіс, літера “В», площею 724,7 кв. м.; лабораторія, літера “Г», площею 43,5 кв. м.; ваги “ 1»; ворота; огорожа; огорожа “№ 2, № 3, № 4», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1835167305202), що підтверджується актом прийому-передачі від 27.04.2023, посвідченого приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області Лободою С. Л., зареєстрованого в реєстрі за № 564, 565.
Також на виконання рішення загальних зборів учасників ТОВ "Плюс Груман", оформлених Протоколом № 7 від 27.04.2023 ТОВ "Плюс Гурман" передало, а ОСОБА_1 прийняв рухоме майно, визначене у Протоколі № 7 Загальних зборів учасників ТОВ “Плюс Гурман» від 27.04.2023, а саме: 1. Ваги автомобільні “УВК-А18-С80» Мах80т; 2. Захват для біг-бегів JCB; 3. Трансформаторна підстанція ТМ-100; 4. Швидкороз'ємний фронтальний навантажувач “BLACK 2000» з джойстіком; 5. ОСОБА_2 ТОМ 2,5 (зерновий); 6. Ківш наповнювач для біг-бегів 2м.куб; 7. Навантажувач телескопічний марки JCB 540-140, 2016 року випуску, заводський № НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , тип ТЗ - навантажувач телескопічний, реєстраційний номер НОМЕР_4 ; 8. Спеціалізований напівпричіп марки SCHWARZMULLER SAP-33, 2003 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , тип ТЗ - спеціалізований напівпричіп н/пр-самоскид, реєстраційний номер НОМЕР_11 ; 9. Спеціалізований напівпричіп марки VAN HOOL Т-300-27, 1988 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 , тип ТЗ - спеціалізований напівпричіп н/пр- цистерна-Е, реєстраційний номер НОМЕР_8 ; 10. Автомобіль марки MAN TGA 18.400, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_9 , тип ТЗ - спеціалізований вантажний сідловий тягач, реєстраційний номер НОМЕР_10 ; 11. Вологомір зерна wile78, що підтверджується актом приймання-передачі рухомого майна ТОВ “Плюс Гурман» від 27.
На виконання акту приймання-передачі рухомого майна ТОВ “Плюс Гурман» від 27.04.2023 були також укладені такі договори:
-договір купівлі-продажу транспортного засобу № 2490 від 04.05.2023, відповідно до якого ПП “Леон-Поділля», яке діє в інтересах ТОВ “Плюс Гурман», з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої сторони - домовилися, що ТОВ “Плюс Гурман» зобов'язується передати ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 зобов'язується прийняти транспортний засіб MAN TGA 18.400, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_9 , тип ТЗ - спеціалізований вантажний сідловий тягач, реєстраційний номер НОМЕР_10 .
-договір купівлі-продажу транспортного засобу № 2491 від 04.05.2023, відповідно до якого ПП “Леон-Поділля», яке діє в інтересах ТОВ “Плюс Гурман», з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої сторони - домовилися, що ТОВ “Плюс Гурман» зобов'язується передати ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 зобов'язується прийняти транспортний засіб SCHWARZMULLER SAP-33, 2003 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , тип ТЗ - спеціалізований напівпричіп н/пр- самоскид, реєстраційний номер НОМЕР_11 .
- договір купівлі-продажу транспортного засобу № 2492 від 04.05.2023, відповідно до якого ПП “Леон-Поділля», яке діє в інтересах ТОВ “Плюс Гурман», з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої сторони - домовилися, що ТОВ “Плюс Гурман» зобов'язується передати ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 зобов'язується прийняти транспортний засіб VAN HOOL Т-300-27, 1988 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 , тип ТЗ - спеціалізований напівпричіп н/пр-цистерна-Е, реєстраційний номер НОМЕР_8 .
Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що склалися апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства визначено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно частин першої, другої статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (п.5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (п. 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц та пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (висновки, наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18).
Разом з тим, за приписами частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Частинами першою, другою статті 7 КУзПБ передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори, стороною яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України.
Отже, Кодекс України з процедур банкрутства є частиною цивільного/господарського законодавства, тому до правовідносин, які регулює цей Кодекс як спеціальний нормативно-правовий акт, можуть застосовуватися також норми ЦК України, зокрема щодо загальних підстав для визнання недійсними правочинів за участі боржника.
Разом з тим, провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, має на меті задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника, інших осіб; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів, інших осіб.
Насамперед це зумовлено специфікою провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні спеціальних способів захисту її суб'єктів, особливостях процедури, учасників стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.
Отже, розгляд та захист порушених справ у межах справи про банкрутство має певні характерні особливості, що відрізняються від позовного провадження. Передусім це зумовлено специфікою провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб'єктів, особливостях процедури, учасників стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.
Одним із способів захисту порушених справ у межах справи про банкрутство є визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство, який закріплено у статті 42 КУзПБ, і який є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності.
Так, згідно із ч. 1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів з таких підстав:
боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку;
боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;
боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;
боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна;
боржник узяв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.
Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав:
боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;
боржник уклав договір із заінтересованою особою;
боржник уклав договір дарування.
За наведеною нормою недійсними можуть бути визнані не всі без винятку правочини боржника, укладені у підозрілий період, а лише ті, підставність визнання недійсними яких передбачено частинами першою, другою ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
Як убачається із матеріалів справи, арбітражний керуючий просить визнати недійсними правочини з таких підстав: боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник уклав договір із заінтересованою особою.
Щодо доводів, що боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку.
Відповідно до ч. 7 ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство зобов'язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати.
Відповідно до п. 4.4. Статуту ТОВ "Плюс Гурман", затвердженого Загальними зборами учасників ТОВ "Плюс Гурман", протокол № 5 від 03.04.2023, товариство зобов'язано виплатити колишньому учаснику Товариства вартість його частки протягом одного року з дня, коли воно дізналось чи мало дізнатися про вихід учасника.
На зборах учасників ТОВ "Плюс Гурман" було прийнято рішення:
1) надати згоду на вихід ОСОБА_1 з ТОВ “Плюс Гурман» від 27.04.2023;
2) У відповідності до ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" провести виплату частки у статутному капіталі ТОВ “Плюс Гурман» у розмірі 2 990 894,00 грн. шляхом розподілу на суму 1 498 634,00 грн. рухомим та нерухомим майном і 1 492 260,00 грн. - грошовими коштами. Передати у власність ОСОБА_1 за Актом прийому-передачу таке майно:
-нерухоме майно: будівля, нежитлові будівлі, загальною площею 2992,9 кв. м., з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, а саме: ангар. літера “А», площею 1031,2 кв. м., навіс-прибудова, літера “а»; ангар літера “Б», площею 1193,5 кв. м.; навіс, літера “В», площею 724,7 кв. м.; лабораторія, літера “Г», площею 43,5 кв. м.; ваги “ 1»; ворота; огорожа; огорожа “№ 2, № 3, № 4», що знаходиться за адресою: Вінницька обл. Жмеринський р-н, селище Бар, вулиця Центральна, буд. 50Г (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1835167305202).
-рухоме майно: 1. Ваги автомобільні “УВК-А18-С80» Мах80т; 2. Захват для біг-бегів JCB; 3. Трансформаторна підстанція ТМ-100; 4. Швидкороз'ємний фронтальний навантажувач “BLACK 2000» з джойстіком; 5. ОСОБА_2 ТОМ 2,5 (зерновий); 6. Ківш наповнювач для біг-бегів 2м.куб; 7. Навантажувач телескопічний марки JCB 540-140, 2016 року випуску, заводський № НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , тип ТЗ - навантажувач телескопічний, реєстраційний номер НОМЕР_4 ; 8. Спеціалізований напівпричіп марки SCHWARZMULLER SAP-33, 2003 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , тип ТЗ - спеціалізований напівпричіп н/пр-самоскид, реєстраційний номер НОМЕР_11 ; 9. Спеціалізований напівпричіп марки VAN HOOL Т-300-27, 1988 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 , тип ТЗ - спеціалізований напівпричіп н/пр- цистерна-Е, реєстраційний номер НОМЕР_8 ; 10. Автомобіль марки MAN TGA 18.400, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_9 , тип ТЗ - спеціалізований вантажний сідловий тягач, реєстраційний номер НОМЕР_10 ; 11. Вологомір зерна wile78.
Виплату у грошовому еквіваленті провести до кінця поточного 2023.
Тобто, виплата частки мала бути здійснена в період з 27.04.2023 до 31.12.2023.
Той факт, що виплата частки була проведена 27.04.2023 підтверджує, що вказана виплата була здійснена в межах строку, визначеного рішенням зборів учасників ТОВ "Плюс Гурман".
Щодо наявності правових підстав для визнання недійсним правочинів (рішення загальних зборів про виплату частки, актів приймання-передачі рухомого та нерухомого майна), передбачених абз.5 ч.1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
За змістом абз.5 ч.1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд може визнати недійсним правочин з таких підстав: боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна.
Як убачається із матеріалів справи, рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Плюс Гурман" від 27.04.2023 було вирішено надати згоду на вихід ОСОБА_1 з ТОВ "Плюс Гурман", провести виплату частки у статутному капіталі товариства ТОВ "Плюс Гурман" в розмірі 2 990 894,00 грн, шляхом розподілу на суму 1 498 634,00 грн. рухомим та нерухомим майном та 1 492 260,00 грн грошовими коштами.
Станом на 27.04.2023 (момент укладення спірних правочинів) ТОВ "Плюс Гурман" не перебувало у стані неплатоспроможності, не було відкритих проваджень за позовами ТОВ "Подільське Зерно", ФГ "Дон-2005", ФГ "Сад України" до ТОВ "Плюс Гурман" і не існувала заборгованість в сумі 4 289 118,61 грн, про яку вказує розпорядник майна.
Що стосується справи № 902/409/23 за позовом ФГ "Грищук" до ТОВ "Плюс Гурман", про стягнення заборгованості, то дійсно, рішення у вказаній справі про стягнення з ТОВ "Плюс Гурман" 1 079 394,78 грн заборгованості, 191 017,17 грн пені, 3% річних у розмірі 11 371,49 грн, інфляційних втрат в розмірі 24 142,50 грн та 19 738,89 грн відшкодування витрат на сплату судового збору було ухвалено 26.04.2023, за день до виходу ОСОБА_1 зі складу ТОВ "Плюс Гурман", проте вказане рішення не набрало законної сили, у зв'язку з поданням апеляційної скарги. А в подальшому Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 рішення Господарського суду Вінницької області від 26 квітня 2023 року у справі №902/409/23 скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким позов ФГ "Грищук" залишено без розгляду.
Тобто, на переконання колегії суддів, долучені до справи докази не містять підтвердження недобросовісної поведінки ОСОБА_1 під час виходу з ТОВ "Плюс Гурман" та не містять доказів про вплив обставин погіршення фінансового стану ТОВ "Плюс Гурман" після виходу ОСОБА_1 зі складу товариства.
Отже, посилання скаржника на судові рішення у відповідних справах №902/1247/23, №902/685/23, № 902/1293/23, № 902/581/24 не беруться судовою колегією до уваги та спростовуються наведеним вище та матеріалами справи.
Що стосується виходу ОСОБА_1 ТОВ "Плюс Гурман" через місяць після вступу, слід вказати таке.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників. Статутом товариства може бути встановлено, що учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства без згоди інших учасників. Відповідне положення включається до статуту товариства або виключається з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь усі учасники товариства. Рішення щодо надання згоди на вихід учасника з товариства може бути прийнято протягом одного місяця з дня подання учасником заяви, якщо інший строк не передбачений статутом. Якщо для виходу учасника необхідна згода інших учасників товариства, він може вийти з товариства протягом одного місяця з дня надання такої згоди останнім учасником, якщо менший строк не визначений такою згодою.
Як вбачається з статуту ТОВ "Плюс Гурман", затвердженого Загальними зборами учасників ТОВ "Плюс Гурман", протокол № 5 від 03.04.2023, порядок вступу до товариства та виходу з нього передбачений розділом 4.
Відповідно до п. 4.1. - 4.3. вступ до Товариства здійснюється шляхом придбання (набуття) третьою особою частки (її частини) у статутному капіталі Товариства або у порядку спадкування (правонаступництва). Для виходу з Товариства учасник подає відповідну заяву у порядку, визначеному законодавством. Рішення щодо надання згоди на вихід з Товариства учасника, частка якого у статутному капіталі становить 50 або більше відсотків, або про відмову у її наданні приймається іншими учасниками протягом одного місяця з дня подання учасником заяви про намір вийти з Товариства.
Тобто, враховуючи наведене, статутом не заборонено учасникам реалізовувати своє право на вихід з товариства через місяць після вступу та отримання вартості своєї частки.
Крім того, позивачем не надано достатніх доказів з метою підтвердження причинно-наслідкового зв'язку між обставинами виходу з товариства та виникненням неплатоспроможності боржника.
Щодо ознак фраудаторності у вчинених правочинах колегія суддів зазначає наступне.
Так, колегія суддів вважає за необхідне врахувати правову позицію, викладену в постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19). У вказаній справі судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/2030/19 (905/2445/19) дійшла таких висновків:
- фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов'язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов'язку;
- фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин;
- формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог. Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути: момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засідання у справі; контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов'язані або афілійовані юридичні особи); щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися;
- вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок, викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17);
- особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може;
- боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов'язані, із зменшенням його платоспроможності), після виникнення у нього зобов'язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора;
- будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі № 904/7905/16, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі № 904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17), від 28.07.2022 у справі № 902/1023/19 (902/1243/20)).
Отже, судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, тому такий правочин може бути визнаний недійсним в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ, з урахуванням пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України, як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин третьої, шостої статті 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом.
У той же час, слід вказати, що добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства та імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.
Колегія суддів зауважує, що для класифікації правочину як фраудаторного має значення фактична участь боржника у ньому як одного з учасників вольових дій, направлених на виведення майна боржника з метою незадоволення вимог одного або декількох його кредиторів у легальній судовій процедурі.
Верховний Суд у своїй постанові від 22 травня 2023 в рамках справи № 936/721/21, досліджуючи питання щодо вчинення боржником фраудаторного правочину для приховання активів та ухилення від сплати боргів зазначив, що при розгляді позову про визнання недійсним оспорюваного правочину, судом повинно вирішуватися питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначитися, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає порушення.
Ст. 215 ЦК України визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Тобто недійсність правочину зумовлюється наявністю недоліків його складових елементів: незаконність змісту правочину, недотримання форми, невідповідність дефекту суб'єктного складу, невідповідність волевиявлення внутрішній волі».
Згідно ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Таким чином, суд апеляційної інстанції зауважує, що з метою кваліфікації оспорюваних правочинів, як фраудаторних та визнання їх недійсними позивач повинен довести:
- негативний вплив або порушення його майнових прав чи інтересів в момент вчинення правочину;
- його вчинення з метою зменшення майнових активів боржника чи збільшення кредиторських вимог
- з чітким усвідомленням відповідних обставин на момент укладення оспорюваного договору (умисний характер таких дій);
- спричинення укладенням оспорюваного договору неплатоспроможності боржника;
- наявність причинно-наслідкового зв'язку між укладенням оспорюваного договору та неможливістю погасити вимоги кредиторів у межах справи про банкрутство повністю або частково.
Отже, на момент укладення оспорюваних правочинів повинні: існувати зобов'язання перед кредиторами, мати прострочений характер на момент вчинення такого правочину; або очевидними мають бути обставини неможливості виконання грошових зобов'язань перед конкурсними кредиторами, відповідні зобов'язання в подальшому визнані господарським судом у межах справи про банкрутство.
У даному випадку, проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції погоджується із місцевим господарським судом, що вказані вище обставини на момент прийняття рішення загальних зборів учасників, актів приймання-передачі нерухомого та рухомого майна були відсутні.
Позивачем не доведено, в чому полягає очевидність недобросовісних дій відповідачів, як і не доведене належними, достовірними доказами й зловживання правом, чого не допускають приписи ч. 3 ст. 13 ЦК України.
Фактів настання для боржника будь-яких негативних економічних наслідків внаслідок вчинення спірних правочинів з матеріалів справи не вбачається та не доведено скаржником.
Що стосується укладення боржником правочинів із заінтересованою особою слід вказати наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора якщо боржник уклав договір із заінтересованою особою.
Ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутство передбачено, що заінтересованими особами стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.
Позивач вказує, що ОСОБА_1 в день вчинення оспорюваних правочинів був учасником ТОВ "Плюс Гурман" з часткою в статутному капіталі 50%.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 42 КУзПБ необхідною умовою для визнання правочину недійсним, з підстав передбачених у ній, є встановлення обставин щодо порушення прав боржника або кредиторів внаслідок укладення такого правочину.
Тоді як ч. 2 ст. 42 КУзПБ не встановлено додаткових умов для визнання правочину недійсним, з підстав передбачених у ній, а визначено окремі, самостійні підстави для визнання недійсними відповідних правочинів.
Водночас, на думку колегії суддів, така підстава визнання правочину недійсним, як вчинення правочинів із заінтересованими особами має відбуватись з урахуванням конкретних обставин даної справи, із урахуванням специфіки справи, з аналізу наявності реального доведення позивачем, що оспорюваний правочин/правочини укладено на шкоду інтересам боржника або його кредиторам.
Разом з тим, слід вказати, що сам лише факт укладання спірного правочину із заінтересованою особою, за відсутності порушення прав боржника та кредиторів не може бути підставою для визнання правочину недійсним.
Лише сам факт укладення оспорюваного договору з заінтересованою особою не може оцінюватись судом як факт укладення фраудаторної угоди.
Таким чином, в контексті положень ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства умовою визнання недійсним договору боржника із заінтересованою особою, є завдання шкоди правам боржника або кредиторів. Разом з тим, судом апеляційної інстанції не було встановлено порушення прав боржника або кредиторів внаслідок укладення спірного правочину, оскільки, на час укладення спірного правочину щодо боржника не було відкрито судових проваджень, ОСОБА_1 вийшов з товариства в порядку, передбаченому законодавством, оплативши свою частку, відсутні докази того, що саме внаслідок його виходу і виплати йому частки товариство стало неплатоспроможним та внаслідок чого виконання зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із місцевим господарським судом, що відсутні підстави для визнання недійсним спірного правочину, як такого, що укладений боржником з заінтересованою особою на підставі абз. 2 ч.2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
За наведеного, колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.
Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.
Отже, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 02.05.25 у даній справі прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Крім того, у зв'язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати визначені ст. 129 ГПК України, залишаються за скаржником.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Карасюка О.В. на рішення господарського суду Вінницької області від 02.05.25 у справі № 902/1056/24(902/52/25) залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Вінницької області від 02.05.25 у справі №902/1056/24(902/52/25) залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, встановленому ст. 286-291 ГПК України.
4. Справу № 902/1056/24(902/52/25) повернути до Господарського суду Вінницької області.
Повний текст постанови складений "31" липня 2025 р.
Головуючий суддя Миханюк М.В.
Суддя Крейбух О.Г.
Суддя Юрчук М.І.