Ухвала
Іменем України
31 липня 2025 року
м. Київ
справа № 333/5423/23
провадження № 51-1354 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 21 квітня 2025 року,
встановив:
Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 лютого 2025 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого ДСВ СУ ТУ ДБР у м. Мелітополі ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42023000000000350 від 06 березня 2023 року щодо ненадання витягу з ЄРДР на момент відкриття цього провадження і не визнання його потерпілим.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 21 квітня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 лютого 2025 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить переглянути в касаційному порядку зазначене судове рішення.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї копії судових рішень, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Положення ч. 3 ст. 307 КПК щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(ІІ)/2020 від 17.06.2020. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених п. 9-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Частиною 1 статтею 309 КПК визначено перелік ухвал слідчого судді під час досудового розслідування, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Крім того, частиною 2 статті 309 КПК передбачено, що під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
Проте, постановлена у цьому провадженні ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність слідчого, яка полягає у ненаданні витягу з ЄРДР на момент відкриття провадження та визнання потерпілим, до вказаного переліку не входить.
Водночас, відповідно до ч. 3 статті 309 КПК скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Як передбачають положення частини 4 статті 399 цього Кодексу суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Враховуючи наведене, суддя апеляційного суду, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 лютого 2025 року, діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону, оскільки апеляційне оскарження зазначеного судового рішення не передбачено ст. 309 КПК.
Переконливих доводів про необхідність скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду провадження у суді першої інстанції з касаційної скарги скаржника не убачається.
Таким чином ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення скарги та вважає, що у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись пунктом 2 частини 2 статті 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 21 квітня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3