31 липня 2025 року
м. Київ
справа № 752/17180/20
провадження № 61-9635ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»,
відповідачка - ОСОБА_1 ,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 червня 2025 року у складі колегії суддів: Музичко С. Г., Болотова Є. В., Сушко Л. П.,
У вересні 2019 року Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 30 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 липня 2021 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 13 706,02 грн, 3 % річних у розмірі 631,84 грн та інфляційні втрати у розмірі 1 287,56 грн, а всього - 15 625,42 грн. Вирішено питання про судові витрати.
ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 09 липня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30 березня 2021 року за нововиявленими обставинами відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 червня 2025 року визнано відвід колегії суддів: Музичко С.Г., Болотову Є. В., Сушко Л.П. необґрунтованим.
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду із заявою про роз'яснення ухвали Київського апеляційного суду від 18 червня 2025 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 червня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Київського апеляційного суду від 18 червня 2025 року відмовлено.
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив із того, що ухвала Київського апеляційного суду від 18 червня 2025 року не підлягає роз'ясненню.
У липні 2025 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 червня 2025 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким зобов'язати апеляційний суд роз'яснити ухвалу.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Відповідно до частини шостої статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Вивчивши касаційну скаргу ОСОБА_1 , зміст ухвали Київського апеляційного суду від 27 червня 2025 року, Верховний Суд дійшов висновку, що скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.
Такого висновку Суд дійшов з огляду на таке.
Статтею 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
За змістом зазначеної норми процесуального права судове рішення може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Суть роз'яснення судового рішення полягає у тому, що суд не повинен надавати відповідь на нові питання та вирішувати нерозглянуті вимоги, він має роз'яснити положення ухваленого рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Якщо у заяві про роз'яснення судового рішення фактично порушено питання про зміну рішення або внесення у нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні такого рішення.
Роз'яснювати можна не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження» (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 233/3676/19, постанова Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 712/2-2288/2003).
ОСОБА_1 просила роз'яснити ухвалу Київського апеляційного суду від 18 червня 2025 року, згідно з якою цей суд визнав заяву про відвід необґрунтованою. Оскільки зазначена ухвала не підлягає виконанню, апеляційний суд правильно виснував, що відсутні підстави для її роз'яснення.
Доводи касаційної скарги ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм процесуального права й висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись частинами четвертою, п'ятою і шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 червня 2025 року у справі за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. Ю. Гулейков
Р. А. Лідовець
Д. Д. Луспеник