31 липня 2025 року
м. Київ
справа № 334/2542/18
провадження № 61-4219ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 19 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя, скасування державної реєстрації права власності та повернення майна попередньому власнику, витребування майна з чужого незаконного володіння,
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:
визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного
засобу - автомобіля марки TOYOTA COROLLA, 1.6 (4А/Т) MID SEDAN, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , укладений 23 серпня
2017року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
скасувати державну реєстрацію права власності на автомобіль марки TOYOTA COROLLA, 1.6 (4А/Т) MID SEDAN, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснену Територіальним сервісним центром
МВС № 2341 за ОСОБА_3 ;
повернути автомобіль марки TOYOTA COROLLA, 1.6 (4А/Т) MID SEDAN,
2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , у власність ОСОБА_2 ;
витребувати автомобіль марки TOYOTA COROLLA, 1.6 (4А/Т) MID SEDAN,
2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2
Ленінський районний суд міста Запоріжжя рішенням від 25 липня 2024 року
з урахуванням ухвали цього ж суду від 14 серпня 2024 року про виправлення описки у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Запорізький апеляційний суд постановою від 19 березня 2025 року рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 25 липня 2024 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнив частково.
Визнав недійсним договір купівлі-продажу транспортного
засобу - автомобіля марки TOYOTA COROLLA, 1.6 (4А/Т) MID SEDAN, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , укладений 23 серпня
2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Скасував державну реєстрацію права власності на автомобіль марки TOYOTA COROLLA, 1.6 (4А/Т) MID SEDAN, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснену Територіальним сервісним центром МВС № 2341 за ОСОБА_3 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
22 квітня 2025 року до Верховного Суду засобами електронного зв'язку на офіційну електронну адресу суду з накладенням електронного цифрового підпису надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 19 березня 2025 року (вх. № 12827/0/220-25
від 22.04.2025).
23 квітня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга адвоката Димитрашка Д. В. в інтересах
ОСОБА_1 на те саме судове рішення (вх. № 12947/0/220-25 від 23.04.2025).
Верховний Суд ухвалою від 05 травня 2025 року звільнив ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання та розгляд його касаційної скарги.
Касаційні скарги ОСОБА_1 та адвоката Димитрашка Д. В. в інтересах ОСОБА_1 залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував ОСОБА_1 надати докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії касаційної скарги, адвокату Димитрашку Д. В. в інтересах ОСОБА_1 - надати докази надсилання касаційної скарги до електронного кабінету відповідачів (у разі наявності у них електронного кабінету) або докази надсилання у паперовій формі листом з описом вкладення цим учасникам справи копії касаційної скарги, а також визначитися з тим, яку з двох касаційних скарг заявники підтримують, а яку відкликають, або мають обґрунтувати необхідність розгляду у Верховному Суді обох касаційних скарг (вх. № 12827/0/220-25 від 22.04.2025
та вх. № 12947/0/220-25 від 23.04.2025). Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.
06 травня 2025 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень забезпечено надання загального доступу ухвали Верховного Суду
від 05 травня 2025 року.
07 травня 2025 року копію ухвали суду касаційної інстанції від 05 травня
2025 року направлено засобами поштового зв'язку на адресу заявника ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_1 ).
Також копію ухвали суду касаційної інстанції від 05 травня 2025 року направлено представнику ОСОБА_1 - адвокату Димитрашку Д. В. через підсистему «Електронний суд», документ доставлено до електронного кабінету адвоката 06 травня 2025 року о 23:59:35, що підтверджується повідомленням про доставлення електронного листа.
12 травня 2025 року до Верховного Суду засобами електронного зв'язку на офіційну електронну адресу суду з накладенням електронного цифрового підпису надійшла заява ОСОБА_1 , в якій заявник зазначив, що направлення касаційної скарги його адвокатом Димитрашком Д. В. через підсистему «Електронний суд» було вимушеною дією, щоб не пропустити строк подачі касаційної скарги, і ніяк не пов'язано зі зловживанням процесуальними правами, та враховуючи, що обидві касаційні скарги мають однаковий зміст, просив об'єднати їх і розглядати як одну касаційну скаргу.
Покладення на ОСОБА_1 обов'язку щодо надання копій скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи є виконанням вимог пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України. Звертаючись до суду з касаційною скаргою, яка подана на офіційну електронну пошту Касаційного цивільного суду в електронній формі через електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 із застосуванням електронного цифрового підпису, що підтверджено протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, заявник ОСОБА_1 не надав доказів надсилання копій цієї касаційної скарги листом з описом вкладення іншим учасникам справи, щодо яких відсутні відомості про їх реєстрацію у системі «Електронний суд».
Отже, недоліки касаційної скарги, визначені в ухвалі Верховного Суду
від 05 травня 2025 року, в повному обсязі не усунено.
Вивчивши касаційну скаргу ОСОБА_1 та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про повернення касаційної скарги як неподаної особі, яка її подала, з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави
(частина перша статті 2 ЦПК України).
Відповідно до пункту 11 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
ЄСПЛ вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).
З огляду на матеріали касаційного провадження касаційна скарга адвоката Димитрашка Д. В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 19 березня 2025 року (вх. № 12947/0/220-25
від 23.04.2025) подана через підсистему «Електронний суд» та має аналогічний зміст з касаційною скаргою, поданою ОСОБА_1
(вх. № 12947/0/220-25 від 23.04.2025). Недоліки, визначені ухвалою суду
від 05 травня 2025 року, адвокатом Димитрашком Д. В. в інтересах
ОСОБА_1 , усунено. Верховний Суд ухвалою від 02 червня 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою адвоката
Димитрашка Д. В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 19 березня 2025 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/127825926).
Проте заявник ОСОБА_1 не виконав вимоги ухвали Верховного Суду
від 05 травня 2025 року, зокрема не надав доказів надсилання копій касаційної скарги листом з описом вкладення іншим учасникам справи.
На час вирішення питання про прийняття до розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 19 березня 2025 року недоліки касаційної скарги, визначені в ухвалі Верховного Суду
від 05 травня 2025 року, не усунено.
Заявникові ОСОБА_1 надавався достатній строк для усунення недоліків касаційної скарги з урахуванням обставин, які склалися у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану, однак, заявник не проявив належної обачності в захисті своїх прав, не цікавився результатами розгляду касаційної скарги та не звертався із заявою про продовження строку для усунення вказаних недоліків / відкликання касаційної скарги засобами поштового / електронного зв'язку або через підсистему «Електронний суд».
Вимоги ухвали Верховного Суду від 05 травня 2025 року не виконані, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження, отже, касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 19 березня 2025 року має бути визнана неподаною та повернута заявникові.
ЄСПЛ у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, вказав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співрозмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права.
Тому, повернення касаційної скарги не є порушенням права заявника на доступ до суду за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 19 березня 2025 року вважати неподаною та повернути заявникові.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. М. Фаловська