Ухвала від 31.07.2025 по справі 705/2159/19

УХВАЛА

31 липня 2025 року

м. Київ

справа № 705/2159/19

провадження № 61-1694ск25

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., розглянув заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: Червинської Марини Євгенівни, Дундар Ірини Олександрівни, Коротуна Вадима Михайловича від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» про стягнення заробітної плати, визнання незаконними та скасування наказів, визнання протиправним звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому, збільшивши свої позовні вимоги, просила визнати протиправними дії ПП «Центр-Монтаж-Енерго» щодо ненадання додаткової відпустки у зв'язку з навчанням ОСОБА_1 з 15 квітня 2019 року до 28 квітня 2019 року; зобов'язати ПП «Центр-Монтаж-Енерго» внести зміни до наказу від 12 квітня 2019 року № 0013 в частині виду відпустки з «щорічна основна» на «додаткова відпустка у зв'язку з навчанням» та в частині періоду відпустки з «15 квітня 2019 року до 26 квітня 2019 року» на «15 квітня 2019 року до 28 квітня 2019 року»; стягнути з ПП «Центр-Монтаж-Енерго» на користь ОСОБА_1 заробітну плату за два дні додаткової відпустки у зв'язку з навчанням у сумі 628,11 грн; визнати незаконним та скасувати наказ від 26 квітня 2019 року № 16 «Про зміни до штатного розпису, скорочення чисельності працівників» ПП «Центр-Монтаж-Енерго»; визнати незаконним та скасувати наказ ПП «Центр-Монтаж-Енерго» від 03 липня 2019 року № 25 «Про припинення трудового договору (контракту)»; визнати протиправним звільнення ОСОБА_1 та поновити її на роботі на посаді юрисконсульта ПП «Центр-Монтаж-Енерго»; стягнути з ПП «Центр-Монтаж-Енерго» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 1 000 000,00 грн.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 10 вересня 2024 року позов залишено без розгляду.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 15 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 10 вересня 2024 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

10 лютого 2025 року ПП «Центр-Монтаж-Енерго» через підсистему «Електронний суд» надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Черкаського апеляційного суду від 15 січня 2025 року у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 05 травня 2025 року в складі колегії суддів Верховного Суду Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Тітова М. Ю. відкрито касаційне провадження в справі за вказаною касаційною скаргою, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи № 705/2159/19.

Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Тітова М. Ю. від участі у розгляді справи № 705/2159/19 задоволено.

Відведено суддів Верховного Суду Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Тітова М. Ю. від розгляду справи № 705/2159/19 за касаційною скаргою Приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» на постанову Черкаського апеляційного суду від 15 січня 2025 року.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 травня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Червинській М. Є., судді, які входять до складу колегії: Дундар І. О., Коротун В. М.

02 червня 2025 року через систему «Електронний суд», яка зареєстрована 24 червня 2025 року за вх. 19336/0/220-25, ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду заяву про відвід колегії суддів Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Дундар І. О. та Коротуна В. М.

Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2025 року заявлений

ОСОБА_1 відвідколегії суддів у складі: Червинської М. Є., Дундар І. О. та Коротуна В. М. визнано необґрунтованим, заяву передано для вирішення іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2025 року в складі судді Пархоменка П. І. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду Червинської М. Є., Дундар І. О. та Коротуна В. М. від участі у розгляді справи відмовлено.

02 липня 2025 рокучерез систему «Електронний суд» ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду заяву про відвід колегії суддів Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Дундар І. О. та Коротуна В. М.

Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2025 року заявлений

ОСОБА_1 відвідколегії суддів у складі: Червинської М. Є., Дундар І. О. та Коротуна В. М. визнано необґрунтованим, заяву передано для вирішення іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2025 року в складі судді Гулейкова І. Ю. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду Червинської М. Є., Дундар І. О. та Коротуна В. М. від участі у розгляді справи відмовлено.

07липня 2025 рокучерез систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надіслала до Верховного Суду заяву про відвід колегії суддів у складі: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Дундар І. О. та Коротуна В. М. на підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України.

Заяву обґрунтовує тим, що ігнорування суддями Червинською М. Є., Дундар І. О. , Коротуном В. М. висновків Верховного Суду є ознакою вчинення істотного дисциплінарного проступку, що може бути розцінено, як умисні та свідомі дії, вчинені за для підриву довіри громадян до судової влади в особливий період - дії воєнного стану.

Зазначає, що демонстративне наполягання суддями Червинською М. Є., Дундар І. О., Коротуном В. М. на участі у розгляді саме даної справи викликає обґрунтовані сумніви щодо їх безсторонності.

Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2025 року визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: Червинської М. Є., Дундар І. О. та Коротуна В. М. від участі у розгляді справи № 705/2159/19.

Заяву про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: Червинської М. Є., Дундар І. О. та Коротуна В. М.передано для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.

Автоматизованою системою документообігу суду 30 липня 2025 року визначено суддю Петрова Є. В. для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід суддів.

Перевіривши доводи заяви про відвід суддів вважаю, що відсутні підстави для задоволення заяви про відвід.

ЦПК України чітко передбачає підстави відводу судді.

У частині першій статті 36 ЦПК України зазначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Згідно зі статтею 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.

Цивільним процесуальним законом визначені підстави відводу судді, одними з яких є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими» (рішення від 09 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).

Також ЄСПЛ зазначив, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу. Щодо суб'єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного.

Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з'ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об'єктивно виправдані «справа Гаусшильдта» (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188).

Крім цього, сумніви мають бути застосовані на фактичних обставинах, а не на припущеннях про можливий розвиток подій.

Щодо суб'єктивного критерію, то немає підстав стверджувати, що колегія суддів Верховного Суду в складі суддів: Червинської М. Є., Дундар І. О., Коротуна В. М. виявили особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості суддів діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного. Таких доказів заявником не надано.

Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не навела жодних обставин, які б свідчили про упередженість суддів Червинської М. Є., Дундар І. О., Коротуна В. М. під час розгляду справи № 705/2159/19, а її припущення про можливі мотиви та дії як колегії суддів так і окремої судді колегії не можуть бути підставою для відводу суддів, оскільки не підтверджують наявність об'єктивних сумнівів у їх неупередженості й не підтверджені жодними належними доказами.

При цьому необхідно зазначити про те, що лише посилання на пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України не звільняє заявника від обов'язку доводити упередженість суддів для цілей відводу.

Перевіривши доводи заяви про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: Червинської М. Є., Дундар І. О., Коротуна В. М. суд дійшов висновку, що такі доводи носять характер непідтверджених припущень, які не знайшли свого об'єктивного обґрунтування та розумного пояснення, що могли б бути добросовісно сприйняті та оцінені судом, і не свідчать про те, що судді прямо чи побічно заінтересовані у результаті розгляду справи № 705/2159/19.

Також слід зазначити про те, що визначення судді-доповідача і складу суду здійснюється відповідно до вимог статті 33 ЦПК України.

Зокрема, частиною першою статті 33 ЦПК України передбачено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Статтею 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» встановлено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Учасники справи не можуть використовувати інститут відводу судді з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення.

Оскільки обставини, на які посилається представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 як на підставу для відводу суддів, не дають підстав для обґрунтованого сумніву у неупередженості та об'єктивності суддів при розгляді цієї справи, вважаю, що заява про відвід від участі у розгляді справи суддів Верховного Суду Червинської М. Є., Дундар І. О. та Коротуна В. М. є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

У такому висновку Верховний Суд керується тим, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд, так само як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: Червинської Марини Євгенівни, Дундар Ірини Олександрівни, Коротуна Вадима Михайловича від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» про стягнення заробітної плати, визнання незаконними та скасування наказів, визнання протиправним звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Петров