СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/20671/24
пр. № 2/759/5410/25
24 липня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Бабич Н.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Олійникової Н.О.
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві в режимі відеоконференції у справі за позовом ОСОБА_4 до ПрАТ "Страхова група "ТАС", АТ "СК "Країна", ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, -
07.10.2024 р. до Святошинського районного суду м. Києва надійшов зазначений позов. Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що 27.07.2020 року близько 17 години 24 хвилин, в межах населеного пункту м.Рубіжне, водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем "ВАЗ-2101", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Гражданській м. Рубіжне зі швидкістю, яка перевищує максимально допустиму, з боку с. Кудряшівка Кремінського району, в якості пасажирів в салоні автомобіля знаходились ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .. В цей час по зустрічній смузі руху, в бік с. Кудряшівка, Кремінського району, рухався водій ОСОБА_10 , керуючи сідловим тягачем "RENAULT PREMIUM 410.19", реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом бортовим "SCHMITZ S01", реєстраційний номер НОМЕР_3 , в районі електроопори №11, який не впевнившись в безпеці, виконував маневр лівого повороту на паркінг 3-ї прохідної ПрАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат».
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження, з якими була госпіталізована до КНП "Рубіжанська центральна міська лікарня" з діагнозом: "Тяжка ЗЧМТ. Геморагічний забій головного мозку П-Ш ст. скроневої, лобної, тім'яної ділянок справа (за данними КТ від 04.08.2020р.), внутрішньочерепна гіпертензія, виражений лівобічний геміпарез, виражений церебро-астенічний синдром. Уламковий перелом нижньої щелепи зліва, відривний перелом нижньої щелепи справа. Перелом 1,3,4,5, 6 ребер справа та 2,3 ребер зліва, перелом лівого поперекового відростка Л1 хребця (за даними КТ 22.07.2020р.)". За час лікування Позивачу було надано наступне лікування: 03.08.2020 металоостеосинтез нижньої щелепи; медикаментозне лікування. 28.08.2020 року Позивача було виписано з лікарні з такими примітками: "після проведеного лікування лівосторонній геміпарез регресував до 4 балів у нозі, 2 бали у руці. З односторонньою підтримкою пересується по відділенню, частково себе обслуговує. Головні болі не турбують. Зберігається виражена астенія". Позивачу було рекомендовано нагляд у невролога та прийом медикаментів, таких як когнум, діуремід, кавінтон форте, мовіназа, пірацетам, плазмол, медіаторн.
17.11.2020 року Позивачці було встановлено 3 (третю) групу інвалідності з 17.11.2020 року до 01.12.2021 року, по діагнозу: ЗЧМТ (в побуті 27.07.2020 року геморагічний забій речовини головного мозку ІІ-ІІІ ступеня), перелом поперекового відростку 2, уламковий перелом нижньої щелепи ліворуч. Вказаний факт підтверджується довідкою до Акта огляду МСЕК серії 12ААБ №884940. 02.07.2021 року Позивач звернулася до лікаря щелепно-лицьового хірурга ТОВ "Багатопрофільна клініка Святого Миколая" зі скаргами на деформацію, змінений прикус зубів, оніміння нижньої губи зліва. Лікарем було встановлено основний діагноз: "Неправильно зрощений перелом нижньої щелепи зліва". Позивачу було рекомендовано в плановому порядку повторна консультація з 12.07.21 та показане оперативне лікування. 16.07.2021 року Позивач звернулася до ТОВ "Вітацентр" для проведення оперативного лікування, а саме: остеосинтез нижньої щелепи 1-го ступеня у звязку із неправильно зрощеним переломом нижньої щелепи зліва. Лікувальним закладом було проведено 16.07.2021 року діагностичне та оперативне лікування. З 17.09.2021 по 21.02.2022 року Позивач проходила амбулаторне лікування у ТОВ "Мікротестлаб". За час лікування Позивачу було проведено терапію голковколювання (це процедура, що передбачає точковий вплив на біологічно активні точки (БАТ) організму з використанням спеціальних тонких голок) та медикаментозне лікування, зокрема призначено: гідазепам, міасер, суприлекс, нейроксон, медіаторн, вітамін В, вітацертин, енкад. За фактом ДТП Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Луганській області матеріали про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286, Кримінального кодексу України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020130330000831. В ході проведення досудового розслідування, було проведено судово-медичну експертизу тілесних ушкоджень Позивача та встановлено наступне: "Судово медичною експертизою ОСОБА_4 встановлені тілесні ушкодження: рентгенологічно підтверджений закритий перелом нижньої щелепи зліва. В лікарні встановлені ушкодження: Тяжка ЗЧМТ, геморагічний забій головного мозку 2-3 ст. скроневої, лобної, тім'яної ділянок справа, внутрішньо-черепна гіпертензія, виражений лівобічний геміпарез, виражений церебро-астенічний синдром. Уламковий перелом нижньої щелепи зліва. Перелом 1, 3, 4, 5, 6 ребер справа та 2, 3 ребер зліва, малий пневмоторакс справа, перелом лівого поперекового відростка Л1 хребця. Укушена рана язика, скальпована рана лівого колінного суглобу. Гіповолемічний шок. Встановлені у гр. ОСОБА_4 тілесні ушкодження утворилися в швидкій послідовності один за одним, від неодноразової дії тупого твердого предмету, та не виключено, що могли виникнути в салоні автомобіля, при обставинах та в термін вказаний в описовій частині даної постанови. Поєднана травма голови, тіла та кінцівок, що супроводжувалась ЗЧМТ, геморагічним забоєм головного мозку 2-3 ст. скроневої, лобної, тім' яної ділянок справа, вираженим лівобічним геміпарезом, вираженим церебро-астенічним синдром. Уламковим переломом нижньої щелепи зліва. Переломом 1, 3, 4, 5, 6 ребер справа та 2, 3 ребер зліва, малим пневмотораксом справа, перелом лівого поперекового відростка Л1 хребця. Укушена рана язика, скальпована рaна лівого колінного суглобу, яка ускладнилась в своїй течії гіповолемічним шоком, в своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, по признаку небезпечності для життя в момент їx скоєння". В ході проведення досудового розслідування органами слідства було встановлено, що з технічної точки зору, дії водія вантажного тягача "RENAULT PREMIUM 410.19" з напівпричепом "SCHMITZ S 01", невідповідні технічним вимогами 10.1 Правил дорожнього руху, знаходились в прямому причинному зв'язку з ДТП. З технічної точки зору, дії водія автомобіля ВАЗ-2101 невідповідні технічним вимогам пунктів 12.4, 12.9 (б) Правил дорожнього руху, знаходились в причинному зв'язку зі створенням аварійної ситуації і настанням ДТП. Вироком Рубіжанського міського суду Луганської області від 10.12.2021 року у справі №425/2737/20 ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання в вигляді позбавлення волі строком на 3 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік без позбавлення права керувати транспортними засобами. ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання в вигляді позбавлення волі строком на 4 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 України, звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців без позбавлення права керувати транспортними засобами. Станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність, пов'язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу марки "RENAULT PREMIUM 410.19", реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом бортовим "SCHMITZ S01", реєстраційний номер НОМЕР_3 , була застрахована у АТ "СГ "ТАС" (ПРИВАТНЕ), відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №AO7070102. Станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність, пов'язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу марки "ВАЗ-2101", реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у АТ "СК "КРАЇНА", відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №AO2264347. 15.10.2022 року представник Позивача повідомив АТ "СГ "ТАС" (ПРИВАТНЕ) та АТ "СК "КРАЇНА" про настання страхового випадку та звернувся, в порядку визначеному Законом №:1961 IV, із заявами на виплату страхових відшкодувань. Проте, відповідачі не відшкодували шкоду позивачу, що і змусило останню звернутися до суду за захистом порушеного права, також позивач зазначила, що оскільки сума страхового відшкодування моральної шкоди, яку мають здійснити Страховики є значно меншою ніж та фактична, яку було завдано Позивачу, то остання прийняла рішення про звернення до заподіювача шкоди ОСОБА_5 за відшкодуванням решти розміру заподіяної моральної шкоди в розмірі 175 156, 47 грн.
Ухвалою суду від 09.10.2024 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 113, том №1). 25.10.2024 р. до суду від представника АТ "СК "Країна" надійшов відзив на позов, в якому останній вимогти позову не визнав, посилаючись на те, що позивачем страховику не було надано перелік запитувальних документів, а саме: витяг з історії хвороби, оригінали платіжних документів (квитанції, фіскальні та/або товарні чеки), листки непрацездатності, та копію рішення суду щодо вини завдавача шкоди та акт МСЕК, в якому заначено причину інвалідності (а.с. 123-133, том №1).
28.10.2024 р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому позивач на вимогах позову наполягала з підстав викладених в заяві, зазначила, що надала страховику всі необхідні документи для виплати страхового відшкодування. Також зазначила, що немає можливості надати оригінали документи, оскільки останні знаходяться в Рубіжанському міському суді Луганської області, який перебуває на даний час під тимчасовою окупацією російської федерації. Крім цього, зазначила, що 17.11.2020 року позивачці було встановлено 3 групу інвалідності на термін з 17.11.2020 року до 01.12.2021 року. Згідно виписки з акту огляду МСЕК серії 12 ААБ №884940, Позивачці встановлено групу інвалідності на підставі діагнозу: ЗЧМТ (в побуті 27.07.2020 року геморагічний забій речовини головного мозку ІІ-ІІІ ступеня), перелом поперекового відростку 2, уламковий перелом нижньої щелепи ліворуч..(а.с. 166-173, том №1).
31.10.2024 р. до суду від представника АТ "СК "Країна" надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив, в якому останій проти вимог позивача заперечував з підстав викладених у відзиві на позов, та зазначив, що перелік ліків, таких як золопент, вітамін С, піколакс, вобілон, діаліпон, ніфуроксазид, аументин, лінекс та голковколювання не мають призначення лікаря, не відносяться до поставленого діагнозу та не мають причинно-наслідкового зв'язку з проведеним лікуванням. Вказані препарати є по своїй суті допоміжними профілакційними препаратами, необхідність яких не підтверджена жодним документом відповідного медичного закладу охорони здоров'я. Щодо пластини та гвинт для МОС то АТ «СК «Країна» в своєму розрахунку вже зазначала про відсутність фіскального чеку та/або квитанції на купівлю вказаних медичних засобів, тобто зазначені витрати у розмірі 13100,00 грн. не підтверджені жодним розрахунковим документом. Також зазначив, що документом, який засвідчує причинно-наслідковий зв'язок між дорожньо-транспортною пригодою та встановленням інвалідності є акт огляду медико-соціальної експертної комісії, та/або протокол засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою, копія яких Позивачем, до матеріалів справи надана не була (а.с. 179-185, том №1).
04.11.2024 р. до суду від відповідача ОСОБА_5 надійшов відзив на позов, в якому останній вимоги позивача не визнав, зазначивши, що водій ОСОБА_6 , пасажири ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , діти ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , порушили правила користування ременями безпеки і вчинили адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП. Висновком СМЕ від 25.09.2020 р. за №95 встановлено у гр. ОСОБА_4 тілесні ушкодження, які утворилися в швидкій послідовності один за одним, від неодноразової дії тупого твердого предмету, та не виключено, що могли виникнути в салоні автомобіля, при обставинах вказаних вище, то б то ці тілесні ушкодження не могли утворитися як би вона була пристебнута ременями безпеки. Також зазначив, що він добровільно відшкодовує шкоду про яку вони домовились, додаткову до шкоди які відшкодовує страхова компанія. Останній платіж проводився в той час коли потерпіла ОСОБА_4 закінчила стаціонарне лікування, ОСОБА_5 за домовленістю з ОСОБА_6 (чоловіком потерпілої, співвинуватцем в ДТП) прийшли до згоди, що ця оплата з його боку остання, що потерпілі до нього не будуть мати більше претензій, так як залишок суми шкоди (в даному випадку матеріальної і матеріально) повинна була відшкодувати страхова компанія (такі умови були на час передачі останньої суми). Загальна сума відшкодування суми моральної шкоди 42000 грн. з врахуванням і приймаючи до уваги їх ( ОСОБА_6 і ОСОБА_5 ) спільну провину і грубу необережність самих потерпілих (не використання пасків безпеки). Також зазначив, що питання відшкодування моральної шкоди, яка не буде покрита страховими компаніями, і яка була відшкодована ОСОБА_5 потерпілим, в тому числі ОСОБА_4 , була вирішена станом на 28.08.2020 року і становила 42000 грн., визнавалась потерпілими - як відшкодована повністю, претензій матеріального характеру до ОСОБА_5 з боку жодного потерпілого до сьогодні не надходило, навпаки в офіційних документах про це також вказувалось (повідомлення про ДТП від 15.10.2020 р.). З того часу працездатність ОСОБА_4 не знизилася, до 01.12.2021 року інвалідність була знята, що свідчить навпаки про поліпшення стану здоров'я потерпілої ОСОБА_4 . За переконанням відповідача позивачем не надано переконливих доказів розрахунку моральної шкоди, підстав його збільшення після того як ОСОБА_5 вже відшкодував суму шкоди, про яку вони домовлялися. Відсутність такого обґрунтування свідчить лише про бажання позивача збагатитись або матеріально помститися ОСОБА_5 приймаючи до уваги той факт, що всі учасники ДТП були винні у причинах і наслідках цього ДТП, а зараз лише ОСОБА_5 повинен матеріально страждати і більш того невідомо з якого розрахунку (а.с. 191-200, том №1).
06.11.2024 р. до суду від представника ПрАТ "Страхова група "ТАС" надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки в провадженні Рубіжанського міського суду Луганської області, є справа із спору між тими самими сторонами, зокрема до страховика. про той самий предмет і з тих самих підстав. Провадження у справі на даний час зупинено. (а.с. 216, 217-218 том №1). Відзиву на позов до суду не надходило . Ухвалою суду від 07.11.024 у справі здійснено перехід із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначено судового засідання. 04.02.2025 до суду від представника позивача надійшли заперечення щодо залишення позову без розгляду, мотивуючи тим, що підсудність Рубіжанського міського суду Луганської області, змінено на Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області та згідно відповіді даного суду справа не передавалась до даного суду. 06.02.2025 р. до суду від представника відповідача ОСОБА_2 надійшла заява, в якій останній зазначив, що позивач, окрім позову до ПрАТ "Страхова група "ТАС" про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, також подала позов до Рубіжанського міського суду Луганської області до відповідача ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, та було здійснено авторозподіл справи, присвоєно номер справи 425/379/22 та визначено склад суду. Також зазначив, що позивачем не було подано до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області заяв про відновлення втрачених проваджень у випадку відсутності справ в даному суді, на підставі наведеного зазначив, що відсутні підстави для розгляду справи із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав саме Святошинським районним судом м. Києва, а тому просив позов залишити без розгляду. 10.02.2025 р. до суду від представника позивача надійшли заперечення на заяву про залишення заяви без розгляду, з тих підстав, що Рубіжанський міський суд Луганської області, не здійснює судочинство, а до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області справа не недходила, а також зазначив, що спір не є тотожним. Ухвалою суду від 20.02.2025 р., позовну заяву ОСОБА_4 в частині позовних вимог до ПрАТ "Страхова група "ТАС"", ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я,- залишено без розгляду. Позовні вимоги ОСОБА_4 до АТ "СК "Країна" про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я залишено в даному провадженні. Цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до АТ "СК "Країна" про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я,- передано за підсудністю на розгляд до Подільського районного суду м. Києва. Постановою Київського апеляційного суду від 12.05.2025 р., ухвалу суду від 20.02.2025 р., скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с. 216-217, том №2). В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові та у відповіді на відзив. В судовому засіданні предстпавник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_2 позов не визнав з підстав необгрунтованості. В судовому засіданні предстпавник відповідача АТ "СК "Країна" -Усенко А.М. позов не визнав з підстав недоведеності позовних вимог. В судове засідання представник ПАТ "СГ "ТАС" не з'явився, причини неявки суду не відомі, клопотань про відкладення до суду не надходило, відзив на позов не подано. Судом, заслухано пояснення представників сторін, на основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, встановлено наступні фактичні обставини.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України). Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Як встановлено у судовому засіданні, та не осрорюється учасниками справи 27.07.2020 року близько 17 години 24 хвилин, водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем "ВАЗ-2101", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Гражданській м. Рубіжне зі швидкістю, яка перевищує максимально допустиму, з боку с. Кудряшівка Кремінського району, в якості пасажирів в салоні автомобіля знаходились ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .. В цей час по зустрічній смузі руху, в бік с. Кудряшівка, Кремінського району, водій ОСОБА_10 , керуючи сідловим тягачем "RENAULT PREMIUM 410.19", реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом бортовим "SCHMITZ S01", реєстраційний номер НОМЕР_3 , в районі електроопори №11, не впевнившись в безпеці, виконував маневр лівого повороту на паркінг 3-ї прохідної ПрАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат».
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження, з якими була госпіталізована до лікувального закладу.
За фактом ДТП Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Луганській області матеріали про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286, Кримінального кодексу України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020130330000831. Вироком Рубіжанського міського суду Луганської області від 10.12.2021 року у справі №425/2737/20 ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання в вигляді позбавлення волі строком на 3 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік без позбавлення права керувати транспортними засобами. ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання в вигляді позбавлення волі строком на 4 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 України, звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців без позбавлення права керувати транспортними засобами. Внаслідок ДТП, 27.07.2020 року позивач була госпіталізована до КНП "Рубіжанська центральна міська лікарня" з діагнозом: "Тяжка ЗЧМТ. Геморагічний забій головного мозку П-Ш ст. скроневої, лобної, тім'яної ділянок справа (за данними КТ від 04.08.2020р.), внутрішньочерепна гіпертензія, виражений лівобічний геміпарез, виражений церебро-астенічний синдром. Уламковий перелом нижньої щелепи зліва, відривний перелом нижньої щелепи справа. Перелом 1,3,4,5, 6 ребер справа та 2,3 ребер зліва, перелом лівого поперекового відростка Л1 хребця (за даними КТ 22.07.2020р.)". За час лікування Позивачу було надано наступне лікування: 03.08.2020 металоостеосинтез нижньої щелепи; медикаментозне лікування. 28.08.2020 року Позивача було виписано з лікарні з такими примітками: "після проведеного лікування лівосторонній геміпарез регресував до 4 балів у нозі, 2 бали у руці. З односторонньою підтримкою пересується по відділенню, частково себе обслуговує. Головні болі не турбують. Зберігається виражена астенія". Позивачу було рекомендовано нагляд у невролога та прийом медикаментів, таких як когнум, діуремід, кавінтон форте, мовіназа, пірацетам, плазмол, медіаторн. 17.11.2020 року Позивачці було встановлено 3 (третю) групу інвалідності з 17.11.2020 року до 01.12.2021 року, по діагнозу: ЗЧМТ (в побуті 27.07.2020 року геморагічний забій речовини головного мозку ІІ-ІІІ ступеня), перелом поперекового відростку 2, уламковий перелом нижньої щелепи ліворуч. Вказаний факт підтверджується випискою з Акта огляду МСЕК (а.с. 162, том № 1). 02.07.2021 року Позивач звернулася до лікаря щелепно-лицьового хірурга ТОВ "Багатопрофільна клініка Святого Миколая" зі скаргами на деформацію, змінений прикус зубів, оніміння нижньої губи зліва. Лікарем було встановлено основний діагноз: "Неправильно зрощений перелом нижньої щелепи зліва". Позивачу було рекомендовано: "в плановому порядку повторна консультація з 12.07.21 та показане оперативне лікування. 16.07.2021 року Позивач звернулася до ТОВ "Вітацентр" для проведення оперативного лікування, а саме: остеосинтез нижньої щелепи 1-го ступеня у звязку із неправильно зрощеним переломом нижньої щелепи зліва. Лікувальним закладом було проведено 16.07.2021 року діагностичне та оперативне лікування. З 17.09.2021 по 21.02.2022 року Позивач проходила амбулаторне лікування у ТОВ "Мікротестлаб". За час лікування Позивачу було проведено терапію голковколювання (це процедура, що передбачає точковий вплив на біологічно активні точки (БАТ) організму з використанням спеціальних тонких голок) та медикаментозне лікування, зокрема призначено: гідазепам, міасер, суприлекс, нейроксон, медіаторн, вітамін В, вітацертин, енкад. Відповідно до призначених медикаментів лікарем, за вищезазначений період стаціонарного лікування, позивачкою було понесено витрати на лікування в сумі 97 065.44 грн.
Станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність, пов'язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу марки "RENAULT PREMIUM 410.19", реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом бортовим "SCHMITZ S01", реєстраційний номер НОМЕР_3 , була застрахована у АТ "СГ "ТАС" (ПРИВАТНЕ), відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №AO7070102. Станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність, пов'язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу марки "ВАЗ-2101", реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у АТ "СК "КРАЇНА", відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №AO2264347. З урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що між сторонами виник спір у сфері страхових правовідносин, пов'язаних з відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно п. 35.1, ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику заяву про страхове відшкодування.
15.10.2022 року представник позивача повідомив АТ "СГ "ТАС" (ПРИВАТНЕ) та АТ "СК "КРАЇНА" про настання страхового випадку та звернувся, в порядку визначеному Законом №:1961 IV, із заявами на виплату страхових відшкодувань. Відповідно до частини першоїстатті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (пункт 1 частини другоїстатті 1167 ЦК України).
Як зазначено у ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно з частинами першою, другою та п'ятоюстатті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела, а завдана ним шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, у тому числі якщо шкоду завдано здоров'ю особи (постанови Верховного Суду у справах: № 932/7530/21 від 07 червня 2023 року; №751/8121/17 від 14 січня 2019 року; №500/2095/15-ц від 10 січня 2019 року; №757/59802/16-ц від 05 грудня 2018 року; №126/1439/17 від 01 лютого 2018 року). Аналіз положень статей1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України свідчить про встановлення в цивільному праві України змішаної системи деліктів, до якої входить: по-перше, правило генерального делікту, відповідно до якого будь-яка шкода (в тому числі моральна), завдана потерпілому неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; по-друге, правило спеціальних деліктів, яке передбачає особливості відшкодування шкоди, завданої у певних спеціально обумовлених у законодавстві випадках (спеціальними суб'єктами, у спеціальний спосіб тощо). Отже, положення статей 1187, 1188 ЦК Україниє спеціальними щодо статті 1167 ЦК України, тому за загальним правилом перевага у вирішенні вказаного спору повинна надаватися спеціальним нормам. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 лютого 2023 року по справі № 606/1630/21.
Види обов'язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів'порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених устатті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).
Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно зі п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є:шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
Порядок та умови відшкодування шкоди безпосередньо встановлено ЦК України, відповідно до якого умовами відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є протиправність поведінки заподіювача шкоди, наявність цієї шкоди у потерпілого і причинного зв'язку між ними.
При цьому слід враховувати, що особливі правила статті 1187 ЦК України діють тоді, коли шкоду завдано тими властивостями об'єкта, через які діяльність із ним визнається джерелом підвищеної небезпеки.
Головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об'єкта зобов'язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов'язок відшкодувати завдану шкоду як винні, так і невинні володільці об'єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.
Разом із тим, відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого.
Під умислом потерпілого слід розуміти усвідомлене бажання особи заподіяти шкоду. При цьому особа повинна розуміти значення своїх дій та мати змогу керувати ними. Обов'язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається також на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція заподіювача шкоди.
Такі правові висновки зроблені у постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 345/3335/17 (провадження № 61-22598св18), від 07 жовтня 2020 року у справі № 742/637/19 (провадження № 61-320св20), від 26 квітня 2022 року у справі № 184/1461/20-ц (провадження № 61-14226св21).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 465/4287/15 (провадження № 14-406цс19), зазначено, що у Законі України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено обов'язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у статті 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду.
Отже, цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну в результаті дії джерела підвищеної небезпеки настає без вини її заподіювача. Тому страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.
Згідно пункту 36.3. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 №1961-IV, у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.
Матеріалами судової справи встановлено та сторонами не оскаржується, що на момент ДТП, цивільно-правова відповідальність, пов'язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу марки "RENAULT PREMIUM 410.19", реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом бортовим "SCHMITZ S01", реєстраційний номер НОМЕР_3 , була застрахована у АТ "СГ "ТАС" (ПРИВАТНЕ), відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №AO707010 та цивільно-правова відповідальність, пов'язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу марки "ВАЗ-2101", реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у АТ "СК "КРАЇНА", відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №AO2264347.
Відповідно до п. 24.1. ст. 26 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Витрати, пов'язані з лікуванням потерпілого в іноземній державі, відшкодовуються, якщо лікування було узгоджено з особою, яка має здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я. Відповідно до наданих доказів в період стаціонарного лікування, позивачкою було понесено витрати на лікування в сумі 97 065,44 грн. Вказану суму відповідачем у відзиві на позов не спростовано, але за розрахунком відповідача АТ "СК "КРАЇНА" витрати на лікування становлять 74 762,54 грн.
Позивач просила стягнути з кожного з відповідачів (страхових компаній) шкоду пов'язану з лікуванням в розмірі 48 532,72 грн. (97065,44/2) в межах страхового ліміту. Відповідно до ст.23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана із тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
З огляду на вищевикладене, вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
Що стосується відшкодування шкоди спричиненою стійкою втратою працездатності, слід зазначити наступне.
Порядок відшкодування шкоди, пов'язаною із стійкою втратою працездатності потерпілим, визначено у статті 26 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до п. 26.1 ст. 26 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 26.1 ст. 26 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов'язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить: у разі встановлення III групи інвалідності - 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік» установлено у 2020 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 4723 гривні, з 1 вересня - 5000 гривень.
Тобто, на дату настання страхового випадку, мінімальна заробітна плата становила 4723,00грн.
Відповідно до виписки з акта огляду МСЕК (а.с. 162, том № 1) позивачу 17.11.2020 року встановлено ІІІ групу інвалідності з 17.11.2020 року до 01.12.2021 року, по діагнозу: ЗЧМТ (в побуті 27.07.2020 року геморагічний забій речовини головного мозку ІІ-ІІІ ступеня), перелом поперекового відростку 2, уламковий перелом нижньої щелепи ліворуч.
Таким чином, шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить 56 676,00 грн. (4723,00 х 12), позивачем до стягнення заявлено 56 676,00 грн. Тому суд в заявлених межах позовних вимог, приходить до висновку про стягнення з відповідачів (страхових компаній) з кожного по 28 338,00 грн.
З огляду на вищевикладене, вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо стягнення моральної шкоди слід зазначити наступне.
Позивачем заявлено про стягнення моральної шкоди з відповідачів (страхових компаній ) по 3843,53 та відповідача ОСОБА_5 175 156,47 грн.
Ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є:шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого. Страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю. Згідно ст. 26-1 Закону України №:1961-IV, страховиком відшкодовується потерпілому фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю. Відповідно до п.23.1. ст.23 Закону України №1961-IV, шкодою, заподіяною здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана із лікуванням потерпілого - 97'065,44 грн.; шкода, пов'язана зі стійкою втратою працездатності потерпілим 56'676,00 грн.. Таким чином, враховуючи фактичні обставини по справі, виходячи з розміру страхових виплат належних позивачу у якості відшкодування шкоди заподіяної здоров'ю, розмір страхового відшкодування моральної шкоди завданої Позивачу внаслідок ушкодження здоров'я за страховим випадком від 27.07.2020 року, дорівнює: ((97065,44 грн. + 56676,00 грн.) Х5%) = 7687,07 грн. Тому суд в заявлених межах позовних вимог, приходить до висновку про стягнення з відповідачів (страхових компаній) моральної шкоди з кожного по 3843,53 грн. Щодо стягнення моральної шкоди з відповідача ОСОБА_5 , суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині на суму 50 000,00 грн. Згідно ч. 1, 3, 4, 5 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК моральна шкода полягає у: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Вирок суду відносно ОСОБА_5 набрав чинності, вина відповідача у завданні позивачу тілесних ушкоджень встановлена вироком, тому наявні підстави для відшкодування шкоди, відповідно до ст. 1167, 1177 ЦК України. Відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Позивачу була заподіяна моральна шкода, яка виразилась у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, душевних хвилюваннях та психологічній дестабілізації. Як роз'яснював у своїй постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4від 31.03.1995року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяній фізичній або юридичній особі незаконним діями, або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Положеннями п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, ураховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках. В пункті № 10 зазначеної постанови зазначено, що при заподіянні особі моральної шкоди, обов'язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість виражених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, зваженості та справедливості. Враховуючи тяжкість заподіяних позивачу тілесних ушкоджень, характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач внаслідок вчинення злочину, тривалість лікування, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про те, що з відповідача ОСОБА_5 слід стягнути на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 50 000 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги позивача задоволено на суму 211428,50 грн. Відсоток задоволених позовних вимог до відповідачів ПрАТ "Страхова група "ТАС", АТ "СК "Країна" становить по 38,18 %, тому з зазначених відповідачів з кожного підлягає стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 807,24 грн. Позовні вимоги до відповідача ОСОБА_5 задоволено на 23,65 %, тому з заначеного відповідача підлягає стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 500,03 грн.. Керуючись ст.ст. 23, 1166, 1167, 1177, 1187, 1188 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про страхування», ст.ст. 6, 22, 23, 26 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 1, 2, 4, 12, 13, 76, 77, 78, 81, 141, 259, 261, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_4 до ПрАТ "Страхова група "ТАС", АТ "СК "Країна", ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, - задовольнити частково. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" на користь ОСОБА_4 страхове відшкодування за шкоду, пов'язану з лікуванням в розмірі 48 532,72 грн., страхове відшкодування за шкоду, пов'язану із стійкою втратою працездатності в розмірі 28 338,00 грн. та страхове відшкодування моральної шкоди в розмірі 3 843,53 грн., а всього разом 80 714 (вісімдесят тисяч сімсот чотирнадцять) грн. 25 коп. Стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" на користь ОСОБА_4 страхове відшкодування за шкоду, пов'язану з лікуванням в розмірі 48 532,72 грн., страхове відшкодування за шкоду, пов'язану із стійкою втратою працездатності в розмірі 28 338,00 грн. та страхове відшкодування моральної шкоди в розмірі 3 843,53 грн., а всього разом 80 714 (вісімдесят тисяч сімсот чотирнадцять) грн. 25 коп.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн 00 грн. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" на користь держави судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 807 (вісімсот сім) грн. 24 коп. Стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" на користь держави судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 807 (вісімсот сім) грн. 24 коп.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 500 (п'ятсот) грн. 03 коп.
В задоволенні іншої частини вимог, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 28.07.2025 року.
Зазначити дані сторін:
Позивач: ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Відповідачі:
1. Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС", код ЄДРПОУ: 30115243, місцезнаходження: м. Київ, просп. Берестейський, 65;
2. Акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна", код ЄДРПОУ: 20842474, місцезнаходження: м. Київ, вул Електриків, 29-А;
3. ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя Бабич Н.Д.