Гребінківський районний суд Полтавської області
_______________________________________________________________ Справа № 528/918/25
Провадження № 1-кп/528/173/25
Іменем України
28 липня 2025 р. м. Гребінка
Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ( в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_4 ( в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду з повною технічною фіксацією, в режимі відеоконференції, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025170580000224, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 29.05.2025 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Малі Липняги Семенівського району Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, утриманців не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , участі в АТО та ООС не приймав, маючого військове звання - солдат, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , перебуваючого на посаді стрільця-зенітника зенітного ракетного відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки, особою з інвалідністю та депутатом не являється, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,-
встановив:
До Гребінківського районного суду Полтавської області надійшов зазначений обвинувальний акт, після чого було призначене підготовче судове засідання
В підготовчому судовому засідання прокурор зазначила, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 складено у відповідності до вимог ст.291 КПК України. Підстави, передбачені п. 1,2,3,4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні. Дане кримінальне провадження можливо призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.
Крім того, прокурором було заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, яке мотивовано тим, що на підставі ухвали слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 31.05.2025 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 29.07.2025 року включно, визначено розмір застави. Оскільки ризики визначені ст.177 КПК України не зникли, прокурор просить суд вирішити питання щодо продовження строку дії даного запобіжного заходу. При цьому посилається, на те що застосування за обвинуваченого ОСОБА_4 інших запобіжних заходів на даний час недоцільно. При цьому, враховуючи обставини кримінального провадження, залишити раніше визначений розмір застави у 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засідання не заперечували проти призначення справи до судового розгляду. Заяв чи клопотань від них не надходило. Щодо продовження строку запобіжного заходу просили відмовити чи змінити на більш м'який, посилаючись не необґрунтованість підозри та відсутність ризиків на які вказує прокурор.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав заяву від 28.07.2025 року в якій просив розгляд даного кримінального провадження проводити без його участі. Цивільний позов в справі не заявлений. Його неявка не перешкоджає проведенню підготовчого засідання у справі
Суд, заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання про продовження застосування запобіжного заходу, прийшов таких висновків.
В судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 31.05.2025 року обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 29.07.2025 року включно, визначено розмір застави у 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
За змістом ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований, окрім як 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінального провадження (ч. 1 ст. 183 КПК України).
Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вимоги статті 194 КПК України зобов'язують суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. За таких умов суду належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.
Щодо обґрунтованості підозри.
Суд звертає увагу на те, що оцінка обґрунтованості пред'явленого особі обвинувачення судом здійснюватиметься після закінчення судового розгляду під час ухвалення вироку. Станом на 28.07.2025 року стадія досудового розслідування завершена та зібрано усі докази, які прокурор вважав достатніми для складення обвинувального акту. Із змісту обвинувального акту, який надійшов до суду, вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.
Щодо ризиків кримінального провадження.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, тобто дане кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
З огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_4 , який має реальну можливість покинути територію Полтавської області та переховуватись від органів досудового розслідування та суду таким чином намагаючись уникнути кримінальної відповідальності, оскільки перебуваючи на волі через усвідомлення втрати свободи на тривалий час, оскільки вчинив кримінальне правопорушення, за яке можливе покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, може ухиляється від слідства та суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень, виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків. Це також підтверджується тим, що жодних соціальних зв'язків у підозрюваного немає, оскільки він проживає не за місцем реєстрації, постійно змінюючи місце фактичного проживання, на утриманні ніяких осіб немає, не одружений. Також можливість переховування ОСОБА_4 від органів досудового слідства та суду підтверджується тим, що з 09.02.2025 останній самовільно залишив військову частину, в якій він проходить військову службу та й до теперішнього часу не повернувся до місця проходження служби.
Крім того, перебуваючи на волі ОСОБА_4 може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення в тому числі і корисливі злочини з метою здобуття засобів для існування, а також засобів для переховування від органів досудового розслідування, оскільки фактично останній вже неодноразово судимий, за вчинення різних кримінальних правопорушень, в тому числі і корисливих, також він ніде не працює, не має жодних засобів для існування та джерел доходів.
Суд також враховує той факт, що судове слідство ще не розпочато, свідки в даному кримінальному провадженні не допитані, а тому існують ризики, що ОСОБА_4 може як самостійно так і із залученням сторонніх осіб, незаконно вплинути шляхом погроз або вмовлянь на свідків, що призведе до зміни ними своїх показань або відмови від дачі показань
Отже, суд вважає, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а тому на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу.
Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні судового провадження, у тому числі щодо належного виконання ОСОБА_4 своїх процесуальних обов'язків.
При застосуванні запобіжного заходу судом враховано також вік обвинуваченого, його стан здоров'я, місце проживання та інші обставини, що характеризують його особу, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя. На думку суду, застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло не забезпечить його належної поведінки і не зменшить наявні ризики, в тому числі ризику переховування від суду, перешкоджанню кримінального правопорушення та вчиненню іншого кримінального правопорушення. Про обрання відносно нього особистої поруки не надходило жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру. Застосування до ОСОБА_4 особистого зобов'язання не забезпечить його належної поведінки і не зменшить наявність ризиків, не зможе перешкодити їх реалізації.
Крім того, судом не встановлено виняткових обставин, які б давали підставу не застосовувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Тому, враховуючи, що запобігання наведених ризиків становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні правопорядку та відправлення кримінального судочинства, цей інтерес має превалююче значення над принципом поваги до свободи особистості та виправдовує продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Крім того, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629-631 цього Кодексу.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260,261, 437-442 Кримінального кодексу України.
Вирішуючи питання щодо визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, суд враховує відношення самого обвинуваченого до інкримінованих йому дій, його вік, стан здоров'я, відсутність офіційного доходу.
Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне в рамках даного кримінального провадження визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується обвинуваченому ОСОБА_4 , вважаю за необхідне визначити заставу в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 60560,00 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, за висновком суду, може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, суд відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.
Отже, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку що клопотання прокурора про продовження строку тримання піл вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 є обґрунтованим та його слід задовольнити.
Крім того, при вирішенні питання щодо призначення справи судового розгляду судом встановлено наступне.
Так, обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.
Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду.
Підстав для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження немає.
Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 у судове засідання.
Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.
Коло осіб, які беруть участь, у судовому розгляді є наступним: прокурор, обвинувачений, його захисник, потерпілий, свідки.
За наведених обставин зазначене кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду.
Доводи обвинуваченого та його захисника не знайшли свого підтвердження, а тому суд їх оцінює критично.
Керуючись ст. ст. 314-316, ст.ст. 176-178, 183, 193-194, 196,197, 199, 203, 309, 369, 372 КПК України, суд,
постановив:
Кримінальне провадження № 12025170580000224 від 29.05.2025 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні суддею одноособово о 14-00 год. 19.08.2025 в приміщенні Гребінківського районного суду Полтавської області за адресою: вул. Ярослава Мудрого, 4, м. Гребінка Полтавської області 4.
В судове засідання викликати учасників судового провадження.
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.186 КК України, строком на 60 діб, тобто до 24-00 години 25 вересня 2025 року включно, утримуючи його в ДУ Полтавська установа виконання покарань №23.
Встановити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 (шітсдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена до сплину терміну тримання під вартою, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Гребінківського районного суду Полтавської області (код: 26304855 , банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA398201720355289002000015950).
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
1) прибувати до визначеної службової особи слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, із визначеною періодичністю;
2) не відлучатися за межі Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
4) утримуватись від спілкування з свідками у кримінальному провадженні;
5) в разі наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Гребінківського районного суду Полтавської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та Гребінківський районний суд Полтавської області
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, покладених на нього судом, застава буде звернена в доход держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. У разі звернення застави в дохід держави судом буде вирішено питання про застосування до цієї особи іншого запобіжного заходу.
Застава, що не була звернена в дохід держави, буде повернута обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Вручити копію цієї ухвали учасникам кримінального провадження негайно після її оголошення.
Ухвала суду в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 31.07.2025 о 11 год. 55 хв.
Cуддя ОСОБА_1