Справа №524/12237/24
Провадження №2/524/1782/25
28 липня 2025 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря Булаєнко С.М., відповідача - ОСОБА_1 , представника відповідача - Милованова Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м.Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Департамент державної реєстрації Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про скасування обтяження на нерухоме майно - квартира, незакінчений будівництвом, адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження: 7148722, зареєстрованого Приватним нотаріусом Ліньковою І.Б. 07.05.2008 за № 7148722, ухвалив таке рішення.
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що 07.05.2008 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено попередній договір. На підставі вказаного договору приватним нотаріусом Ліньковою І.Б. було зареєстровано обтяження нерухомого майна, квартири, незакінченої будівництвом за адресою: АДРЕСА_1 . Основний договір між сторонами укладено не було, внаслідок чого попередній договір припинив свою дію, а обтяження мало бути скасоване. Разом із тим, на даний час обтяження нерухомого майна не скасоване, а приватний нотаріус Лінькова І.Б. припинила свою діяльність.
У відзиві відповідач зазначив, що проти задоволення позову заперечує. Вказав, що умови попереднього договору передбачали виконання власником майна(позивачем) в строк до 01.08.2008 ряду будівельних робіт, які не були проведені у строки та йому не було надано акт вводу будинку в експлуатацію. На виконання умов договору він сплатив 51000 дол. США, які йому не були повернуті позивачем. Вважає, що позивач обрала неправильний спосіб захисту своїх прав, оскільки не заявила вимогу про визнання попереднього договору припиненим. Звертав увагу на те, що відповідно до п.6.4 попереднього договору він діє до виконання сторонами усіх своїх зобов'язань. Вважає, що позивач має відшкодувати йому усі понесені ним збитки.
В судовому засіданні відповідач та його представник проти задоволення позову заперечували з підстав, викладених у відзиві. Додатково просили врахувати, що акт введення в експлуатацію був складений щодо всього будинку, а не конкретної квартири. Зазначили, що основний договір не був укладений не з вини відповідача, а тому що позивачем не були виконані необхідні будівельні роботи, передбачені попереднім договором.
09.01.2025 закрито підготовче провадження.
21.03.2025 відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження.
07.05.2025 постановлено ухвалу про витребування доказів; відмовлено у задоволенні клопотання про виклик свідка.
07.05.2008 приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Лінькова І.Б. за р.№ 2588 посвідчила попередній договір між ОСОБА_3 , який діяв від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , за умовами якого сторони зобов'язались в майбутньому, в строк, обумовлений п. 6.1 цього Договору, укласти і належним чином оформити договір купівлі-продажу двоповерхової квартири АДРЕСА_2 .
Відповідно до п. 6.3 Попереднього договору за р.№2589 приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Лінькова І.Б. 07.05.2008 наклала заборону на відчуження зазначеного в договорі майна, а саме: квартири АДРЕСА_2 до припинення договору(реєстраційний номер обтяження 7148722).
На виконання вимог Попереднього договору ОСОБА_1 було сплачено кошти в сумі 47000 дол. США(22.05.2008) та 3000 дол.США(23.05.2008), що підтверджується копіями розписок.
Сторонами не заперечувалось те, що у строки, визначені в п.6.1 Попереднього договору, а саме 01.09.2008 о 09:00, договір купівлі-продажу квартири не було укладено.
Відповідно до частини першої статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Попередній договір щодо купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва або майбутнього об'єкта нерухомості підлягає нотаріальному посвідченню.
В ч. 2 ст. 635 ЦК України сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Частина 3 ст. 635 ЦК України передбачає, що зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У ст.41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
За змістом ч. 1 ст. 316, ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Стаття 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Вирішуючи вимоги позивача, суд враховує те, що за своїм змістом попередній договір створює для сторін єдине основне зобов'язання: укласти у визначені сторонами строки певний вид цивільно-правового договору на заздалегідь узгоджених умовах.
Положення ст. 635 ЦК України містять положення про підстави припинення зобов'язання за попереднім договором, а саме: не укладення протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором основного договору.
Суд приймає до уваги те, що сторони факт відсутності між ними договору купівлі-продажу не заперечували. Крім того, суд приймає до уваги те, що в попередньому договорі сторони погодили, що договір купівлі-продажу має бути укладений між ними 01.09.2008, тобто майже 17 років тому.
В свою чергу будь-яких доказів на підтвердження продовження цього строку ані позивач, ані відповідач не надали. Крім того, суд враховує пояснення відповідача про те, що за цей час жодна із сторін не ініціювала укладення договору.
З цих підстав, суд вважає, що на підставі ч. 3 ст. 635 ЦК України зобов'язання за укладеним між сторонам попереднім договором від 07.05.2008 припинило своє існування 02.09.2008.
Суд приймає до уваги доводи відповідача з приводу того, що в п.6.4 Попереднього договору зазначено, що він діє до виконання сторонами усіх своїх зобов'язань за Договором.
Разом із тим, відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України). Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті251,252 ЦК України).
У зв'язку із наведеним, суд вважає, що зазначення у п.6.4 договору про те, що договір «діє до виконання сторонами усіх своїх зобов'язань» не свідчить про те, що цей пункт регулює строк припинення зобов'язання в розумінні ст. 251 ЦК України.
На переконання суду, в даному випадку доводи сторін щодо невиконання(ухилення від виконання) інших зобов'язань за договором(проведення ремонтних робіт, надання акту введення будинку в експлуатацію, внесення коштів, тощо) не мають правового значення з огляду на те, що сторонами не було заявлено вимог про відшкодування збитків.
З цих підстав, з огляду на те, що підстави для заборони відпали та нерухоме майно перебуває під забороною без правових на те підстав майже 17 років, приймаючи до уваги відсутність доказів існування інших зобов'язань між сторонами щодо квартири та враховуючи те, що приватний нотаріус Лінькова І.Б. на даний час не здійснює свою діяльність, суд вважає обґрунтованими вимоги ОСОБА_2 ..
Отже, враховуючи викладене суд вважає за можливе задовольнити позов.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати суд покладає на позивача за її бажанням
Керуючись ст. 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про скасування обтяження на нерухоме майно - задовольнити.
Скасувати обтяження у виді заборони на нерухоме майно: квартири, незакінченої будівництвом, адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження: 7148722, зареєстрованого Приватним нотаріусом Ліньковою І.Б..
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 31.07.2025
Суддя Діна АНДРІЄЦЬ