Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/1289/23
Провадження №2-п/382/2/25
21 липня 2025 року Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Кисіль О.А.
за участю секретаря Захарук Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яготин заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 11.02.2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа: Приватний нотаріус Бориспільського нотаріального округу Київської області Овчаренко Ірина Жанівна про визнання договору недійсним,
Відповідно до заочного рішення Яготинського районного суду Київської області від 11.02.2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа: Приватний нотаріус Бориспільського нотаріального округу Київської області Овчаренко Ірина Жанівна про визнання договору недійсним, ухвалено заочне рішення, яким позовну заяву задоволено частково. Визнано недійсним договір дарування житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , що посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Овчаренко І.Ж. від 14 березня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі № 464. В решті позовних вимог відмовлено за безпідставністю. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір сплачений позивачем у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок.
Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що про винесення заочного рішення дізнався тільки 26.02.2025 року, отримавши копію судового рішення поштовим засобом зв'язку.
Повідомляє суд про те, що причиною його неявки в судове засідання, призначене на 16 травня 2024 року, стало те, що про судову повістку було отримано вже після проведення самого засідання, в свою чергу, це унеможливило своєчасну явку до суду.
Відповідно до змісту статті 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Окрім вказаної судової повістки, яка надійшла на його адресу з запізненням, тобто вже після судового засідання, жодних викликів до суду, судових повісток, повісток-повідомлень не отримував.
Згідно з ч. 1 ст. 128 ЦПК України особа повинна бути належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи. Відповідно до судової практики, несвоєчасне отримання повістки може вважатися поважною причиною неявки, оскільки позбавляє особу можливості реалізувати свої процесуальні права належним чином.
Таким чином, був позбавлений можливості знати про час і місце розгляду справи, тому що не був повідомлений належним чином. Тому просить визнати причину його неявки в судове засідання поважною.
Що стосується заперечення проти позовних вимог позивача та докази, якими воно обґрунтовується, слід зазначити наступне:
ОСОБА_1 категорично не погоджується з позицією позивача, ОСОБА_2 , про те, що 14 березня 2017 року ним було відчужено житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , фактично позбувшись власності, на яку можливо було б звернути стягнення.
Згідно з вироком Яготинського районного суду Київської області від 26 січня 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України. Призначено покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Вироком суду встановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 250 тис. грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.
Вказаний вирок було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 5 квітня 2017 року.
Усвідомлюючи вчинені ОСОБА_1 діяння та настання наслідків, він, як єдиний годувальник родини, розумів, що його ув'язнення значно погіршить фінансовий стан всієї родини та родичів, а також унеможливить надання їй гарантій економічної стабільності та убезпечення від фінансових труднощів.
Також ОСОБА_1 як засуджений, більше не зміг би утримувати родину та ефективно розпоряджатися своєю власністю. У вказаному житловому будинку проживала і проживає дотепер його донька, тому передача права власності їй була цілком виправдана можливістю безперешкодного керування нею майном під час його ув'язнення.
Таким чином, на його думку, він гарантував своїй неповнолітній та фінансово залежній від нього доньці безпечне майбутнє. ОСОБА_1 не міг допустити ризику втрати нерухомого майна у вигляді житлового будинку, який є єдиним безпечним та можливим місцем проживання для його доньки.
Після відчуження житлового будинку за договором дарування у власності ОСОБА_1 залишилось й інше майно, а саме автомобілі: ЗАЗ моделі 10307, реєстраційний кадастровий номер НОМЕР_1 ; ВАЗ моделі 2105, реєстраційний кадастровий номер НОМЕР_2 , за рахунок яких ОСОБА_1 може відповідати за своїми зобов'язаннями перед позивачем ОСОБА_2 відповідно до виконавчих проваджень № 53877405 та № 69898381.
Відповідно до вказаних виконавчих проваджень накладено арешти та звернено стягнення на його заробітну плату, пенсію чи стипендію та інші доходи, оголошено розшук вищезазначених автомобілів. ОСОБА_1 не ухиляється від стягнень з його заробітної плати, офіційно отримуючи дохід, і не має наміру ухилятися від цього в подальшому.
Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі ріщення суду, яке набрало законної сили.
В розумінні положень статті 284 ЦГЖ України заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Враховуючи, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості бути присутнім в судовому засідання під час розгляду справи по суті, а про винесене заочне рішення дізнався лише 26.02.2025 року, фактично, був позбавлений можливості подавати докази та заперечувати під час розгляду даної цивільної справи, а тому вважаю, що є підстава для скасування заочного рішення.
У зв'язку із вищенаведеним та у відповідності до статей 284, 285 Цивільно- процесуального кодексу України, просив переглянути заочне рішення Яготинського районного суду Київської області від 11.02.2025 р. по справі № 382/1289/23 за позовною заявою ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 до мене, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та третьої особи: приватного нотаріуса Бориспільського нотаріального округу Київської області Овчаренко Ірини Жанівни про визнання договору недійсним. Скасувати заочне рішення Яготинського районного суду Київської області від 11.02.2025 р. по справі № 382/1289/23 за позовною заявою ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 до мене, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та третьої особи: приватного нотаріуса Бориспільського нотаріального округу Київської області Овчаренко Ірини Жанівни про визнання договору недійсним.
31.03.2025 року від представника позивача адвоката Черних В.О. надійшло заперечення щодо заяви про перегляд заочного рішення, з котрого вбачається, що ознайомившись із змістом заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у вищевказаній справі, вважаємо її безпідставною та такою, що підлягає залишенню без задоволення виходячи з наступних обставин.
Зокрема, в своїй заяві ОСОБА_1 стверджує, що « …причиною моєї неявки в судове засідання, призначене на 16 травня 2024 року, стало те, що про судову повістку було отримано мною вже після проведення самого засідання, в свою чергу, це унеможливило своєчасну явку до суду. Окрім вказаної судової повістки, яка надійшла на мою адресу з запізненням, тобто вже після судового засідання, жодних викликів до суду, судових повісток, повісток-повідомлень я не отримував. Таким чином, я був позбавлений можливості знати про час і місце розгляду справи, тому що не був повідомлений належним чином. Тому прошу визнати причину моєї неявки в судове засідання поважною.»
Проте, з такими доводами заявника погодитися не можливо.
Так, як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 за місцем реєстрації свого проживання про розгляд справи повідомлявся неодноразово, однак вказані повістки з незрозумілих на те причин не отримував до 29.04.2024.
З аркушу справи 224 вбачається, що судову повістку про розгляд справи ОСОБА_1 було отримано, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.
Після отримання вказаної судової повістки, ОСОБА_1 скористався наданням правничої допомоги та уклав угоду з адвокатом Косогор О.М., що підтверджується аркушами 228 та 229 справи.
При цьому, 30.04.2024 сам ОСОБА_1 безпосередньо ознайомлювався із матеріалами справи, що підтверджується аркушем 232 справи.
Слід зауважити, що 14.10.2024 року адвокат ОСОБА_1 - Косогор О.М. - подавала до суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом було задоволено.
Тобто, з вищевказаних матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було достеменно відомо про наявність даного судового провадження та останній навіть скористався правничою допомогою.
З матеріалів справи вбачається грубе ігнорування ОСОБА_1 судових повісток по справі.
В свою чергу адвокат Ребрій І.М. участь у розгляді справи не здійснювала, не зважаючи на отримання судових повісток, при цьому матеріали справи не містять договору про розірвання угоди між адвокатом та ОСОБА_1 ..
Водночас, слід зауважити, що не належний захист прав клієнта не є підставою для перегляду заочного рішення у справі, оскільки учасник справи (в даному випадку ОСОБА_1 ) повинен добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що «…заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.»
Також Європейський суд з прав людини в рішенні від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України» наголошує на тому, що «… сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.»
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав роз'яснив, що «…реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.»
Ба більше, як слідує з матеріалів справи, повідомлення про виклик до суду сторін здійснювалися у спосіб, визначений процесуальним законом, а саме: на зареєстровану адресу відповідача направлялися повістки про виклик в судове засідання, неодноразово здійснювалися повідомлення представника відповідача, як засобами поштового так і електронного зв'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто, за змістом означених положень закону скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити. Водночас, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення.
При цьому, у заяві відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Таким чином, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність наведених вище обставин повинна існувати у їх сукупності, а при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Так, доводи ОСОБА_1 про те, що він не був повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки неотримання заявником поштової кореспонденції, яку суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав за належною адресою, та які не були отримані адресатом, не може вважатися поважною причиною неявки, оскільки це зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, адреса надана суду для направлення кореспонденції позивачем, та відповідно до адресної довідки відповідач зареєстрований за зазначеною адресою. До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 у справі № 2-4159/12 (провадження № 61-4961св19).
ОСОБА_1 неодноразово викликався в судові засідання шляхом направлення судової повістки з викликом до суду, повним пакетом документів з ухвалою про відкриття провадження, позовною заявою та додатками до неї, до того як слідує з матеріалів справи йому було відомо про наявність даного судового провадження та останній скористався правничою допомогою.
Тобто, як вбачається з матеріалів справи, суд вживав достатніх та вичерпних процесуальних заходів для виклику відповідача в судові засідання, надсилав судові повістки засобами поштового зв'язку за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача та його представника.
В той же час, ні сам ОСОБА_1 , ні його представник в межах розгляду справи не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву та подання доказів, які б підтверджували їх заперечення проти позову.
До того ж, в заяві про перегляд заочного рішення відсутні посилання на докази, які мають істотне значення для справи, що не були б досліджені судом при винесенні заочного рішення.
Обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення зводиться до непогодженням із винесеним по суті рішенням.
Таким чином, зазначені вище обставини, свідчать про відсутність необхідних умов у їх сукупності, визначених ст. 288 ЦПК України, а тому у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду слід відмовити.
На підставі викладеного, просить заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі 382/1289/23 залишити без задоволення.
Представник позивача адвокат Черних В.О. направила на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутність та відсутність ОСОБА_2 та просила заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення з підстав зазначених в запереченнях.
Третя особа направила на адресу суду заяву про розгляд справи в її відсутність.
Представник ОСОБА_1 адвокат Козадаєв В.С. в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, додавши пояснення, які фактично вказують на непогодження з рішенням суду, що є фактично підставою для перегляду рішення в апеляційній інстанції.
ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав свого представника.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 за місцем реєстрації свого проживання про розгляд справи повідомлявся неодноразово про день та час судового засідання (а.с.88 т.1, а.с.195, 201, 206, 212, 223, 235, 240, 249 т.2, а.с.8, 15 т.3) а також повідомлявся його представник (а.с.245 т.2, а.с.4, 10, 14 т.3). З аркушу справи (а.с.223, т.2) вбачається, що судову повістку про розгляд справи ОСОБА_1 було отримано, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення. Після отримання вказаної судової повістки, ОСОБА_1 скористався наданням правничої допомоги та уклав угоду з адвокатом Косогор О.М., що підтверджується (а.с. 228, 229, т.1). При цьому, 30.04.2024 ОСОБА_1 безпосередньо ознайомлювався із матеріалами справи (а.с. 232 т.2). 14.10.2024 року адвокат ОСОБА_1 - Косогор О.М. - подавала до суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом було задоволено (а.с.1 т.3). Тобто, ОСОБА_1 було достеменно відомо про наявність даного судового провадження та останній скористався правничою допомогою. Заочне рішення Яготинського районного суду Київської області від 11 лютого 2025 року за позовом ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа: Приватний нотаріус Бориспільського нотаріального округу Київської області Овчаренко Ірина Жанівна про визнання договору недійсним, відповідачем отримано 13.02.2025 року (вступна та резолютивна частині рішення), 26.02.2025 року (повний текст рішення) особисто, (а.с.39-40, т.3), як і отримано його представником шляхом надіслання до електронного кабінету (а.с.37 т.3). Таким чином, відповідач в судові засідання не з'являвся будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи як і його представник, тому присутні були підстави для ухвалення заочного рішення по даній справі, що передбачено ч.4 ст.223 та ст.280 ЦПК України.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України» (рішення від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», заява № 36655/02), у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Також, у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України» («Karakutsya v. Ukraine»), заява № 18986/06, § 71).
Перевіривши матеріали справи, враховуючи викладене у заяві про перегляд заочного рішення та письмово викладену думку представника Дралюк Д.С., дослідивши докази, враховуючи що неявка викликаних в судове засідання осіб не перешкоджає вирішенню поставленого питання, а також те, що відповідач по даній справі. Як і його представник належним чином повідомлений був про день та час розгляду справи за позовом ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа: Приватний нотаріус Бориспільського нотаріального округу Київської області Овчаренко Ірина Жанівна про визнання договору недійсним, та те, що у визначені строки ст.284 ЦПК України, подано заяву про перегляд заочного рішення, враховуючи вище зазначену практику Європейського суду з прав людини, відсутні підстави для задоволення заяви про перегляд заочного рішення.
Керуючись ст.ст.287, 223-224, 280, 288, 284 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Яготинського районного суду Київської області від 11 лютого 2025 року за позовом ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа: Приватний нотаріус Бориспільського нотаріального округу Київської області Овчаренко Ірина Жанівна про визнання договору недійсним, залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку.
Повний текст ухвали виготовлено 30.07.2025 року.
Суддя Кисіль О.А.