22.07.2025 Провадження по справі № 2-о/940/36/25
Справа № 940/916/25
Іменем України
22 липня 2025 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Самсоненка Р.В.
за участю секретаря судових засідань Зіп'юк Т.А.
заявниці ОСОБА_1
представника заявниці адвоката Порхун О.П.
заінтересованої особи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Тетієві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерство оборони України,
встановив:
23 травня 2025 року заявниця ОСОБА_1 звернулася до Тетіївського районного суду Київської області зі заявою про встановлення факту спільного проживання як чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, у якій просила суд встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, у період з 23.05.2005 року по дату зникнення безвісти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заява обґрунтована тим, що вона проживала однією сім'єю разом з ОСОБА_4 однією сім'єю як чоловік та жінка. 08 листопада 2024 року ОСОБА_4 , приймаючи безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, виконуючи бойове завдання в районі Іллінка Донецької області, внаслідок артилерійського обстрілу, штурмових дій противника, зник безвісті.
У зв'язку з тим, що заявниця та ОСОБА_4 не зареєстрували шлюб, ОСОБА_1 не може в повному обсязі реалізувати свої права, а саме належним чином комунікувати з органами військового управління, подавати заяви до уповноважених органів щодо розшуку ОСОБА_4 та ініціювати питання виплати грошових коштів, і в подальшому ініціювати звернення до суду із заявою про оголошення ОСОБА_4 померлим. У зв'язку з чим прохала встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Заявниця вказала в заяві, що сімейні стосунки між заявником та ОСОБА_4 виникли у 2002 році, з 12.12.2002 року ОСОБА_4 був зареєстрований та постійно проживав з ОСОБА_1 в її будинку по АДРЕСА_1 . Сторони проживали разом як сім'я, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, спільний побут та відносини притаманні подружжю. ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народився син ОСОБА_2 , якого вони виховували спільно. Проживали разом до мобілізації чоловіка на військову службу та мали взаємні відносини як у подружжя до моменту зникнення ОСОБА_4 08.11.2024 року.
Ухвалою суду від 27 травня 2025 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання як чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу прийнято до розгляду, призначено судове засідання.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Порхун О.П. заяву підтримали та просили задовольнити, надали пояснення аналогічні тим, що викладені по тексту заяви. Представник заявниці також долучила до матеріалів справи копію виписки з рішення Тетіївського районного суду Київської області від 23 травня 2005 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , який був зареєстрований 23 листопада 1992 року. З огляду на вказане рішення суду, представник заявника Порхун О.П. уточнила факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 просить встановити за період з 23.05.2005 року (з дати розірвання шлюбу) по дату зникнення безвісти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заінтересована особа ОСОБА_3 у судове засідання не прибула, про дату, час та місце його проведення повідомлена належним чином, жодних заяв по суті справи від неї до суду не надходило.
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення заяви. По суті справи підтвердив факти та обставини викладені в позовній заяві, пояснив, що являється сином ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Підтвердив, що його батьки постійно проживали разом, вели спільне господарство та спільний побут, як сім'я.
Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_13. у судове засідання не прибула, про дату, час та місце його проведення повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила. Разом з тим, 18 червня 2025 року від представника заінтересованої особи надійшло пояснення, в якому вона просила суд у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі, вказуючи, що вказана справа не може бути розглянута в порядку окремого провадження, оскільки вона пов'язана з наступним вирішенням спору про право. Також, Міністерство оборони України зазначає, заявниця не надала належних і допустимих доказів на підтвердження факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, подані заявницею докази не підтверджують факт ведення спільного господарства, наявність спільного побуту та бюджету, взаємних прав та обов'язків подружжя, набуття майна тощо ( а. с. 31-56).
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 пояснила суду, що знає цю сім'ю. Вони проживали разом з 2002 року, як чоловік і дружина, вели спільне господарство, спільний побут, мали сина.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 підтвердила факт спільного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 як чоловіка і дружини з 2002 року. Пояснила, що вони проживали разом як сім'я, провели ремонт у будинку, мали спільне господарство і спільний побут.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, свідків, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлю, що відповідно до Акту про фактичне місце проживаннядепутата Тетіївської міської ради Кирилюка В.А. № 22 від 26.02.2025 року, складеного за участю свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , підтверджено, що громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 , з 2002 року, вели спільний побут, спільне господарство. Разом з ними проживав їх спільний син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( а. с. 16).
У свідоцтві про народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , вказано місце народження - с. Горошків, батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_1 ( а. с. 7).
З довідки про реєстрацію місця проживання особи № 2273 від 31.12.2021 року, встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 12.12.2002 р. по теперішній час ( а. с. 9).
Із витягу з Реєстру територіальної громади щодо ОСОБА_1 зазначено, що вона з 12.01.2004 року проживає за адресою: АДРЕСА_1 ( а. с. 6).
Також, разом із заявою до справи ОСОБА_1 долучила копію свідоцтва про народження ОСОБА_4 , вказавши, що оригінал свідоцтва знаходиться у неї ( а. с. 8).
З копії виписки з рішення Тетіївського районного суду Київської області від 23 травня 2005 року встановлено, що шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , який був зареєстрований 23 листопада 1992 року, актовий запис № 12 - розірвано ( а. с. 78).
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 ( по стройовій частині) від 10.11.2024 № 323 встановлено, що матрос ОСОБА_4 , стрілець-санітар десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти, з 08 листопада 2024 року вважається таким, що зник безвісти за особливих обставин ( а. с. 12).
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.11.2024 року встановлено, що 09.11.2024 року відділенням поліції № 3 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області на підставі заяви ОСОБА_1 від 09.11.2024 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (№ кримінального провадження 12024111300000122) по факту зникнення безвісти її чоловіка - військовослужбовця в.ч. НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуваючи поблизу м. Курахове Донецької області, під час бойових завдань перестав виходити на зв'язок із 30.10.2024 року ( а. с. 15).
З витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 25.02.2025 сформованого Міністерством внутрішніх справ України, встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник на території бойових дій (під час воєнних дій), особа рядового або начальницького складу, відомості про кримінальне провадження № 12024111300000122 внесено 09.11.2024 відділенням поліції № 3 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області на підставі заяви № 3960 від 09.11.2024 ( а. с. 14).
На підтвердження факту проживання однією сім'єю заявницею долучено фотокартки із сімейного альбому на яких зображені заявниця, ОСОБА_4 та їх син ОСОБА_11 в ранньому дитячому віці ( а. с. 79-80).
Наведені вище докази в сукупності, на думку суду, підтверджують факт спільного проживання однією сім'єю, ведення спільного господарства, наявність взаємних прав та обов'язків заявниці ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною сьомою статті 19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У пункті 5 частини 2 статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у ст. 315 ЦПК України, не є вичерпним.
За частиною другою статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Відповідно до частини 1 статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
За приписами частини 2 статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 установлено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт.
Таким чином, предметом доказування у спорі про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу є такі обставини, що мають матеріально-правове значення: чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі, між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю, а саме спільне проживання, спільний побут, наявність взаємних прав та обов'язків.
Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв'язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім'ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв'язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», визначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка. Згідно з вимог ч. 4 Сімейного кодексу України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім'єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 Сімейного кодексу України.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20 березня 2023 року у справі № 372/3321/19 належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 695/1732/16-ц вказав, що обов'язковою умовою для визначення чоловіка та жінки такими, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, є наявність спільного бюджету, спільної участі у придбанні майна для спільного користування, у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного процесуального кодексу України у рішенні суду про встановлення факту, що має юридичне значення повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Разом з тим, правовий статус осіб, зниклих безвісти, та забезпечує правове регулювання відносин, пов'язаних із встановленням та обліком, розшуком і соціальним захистом таких осіб та їхніх родичів визначає Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» № 2505-VIII від 12.07.2018 (далі Закон № 2505-VIII)
Відповідно до частини 1 статті 1 вказаного Закону, близькі родичі та члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;
Частиною 1 статті 3 Закону № 2505-VIII встановлено, що цей Закон поширюється на суспільні правовідносини, пов'язані з набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти в умовах збройного конфлікту, у зв'язку з воєнними діями, заворушеннями всередині держави, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, іншими подіями, що можуть спричинити масову загибель людей, а також осіб, зниклих безвісти за будь-яких інших обставин.
У статті 6 вище вказаного Закону зазначено права близьких родичів та членів сім'ї осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Близькі родичі та члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на отримання достовірних відомостей про місцеперебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме). Реалізація права, передбаченого частиною першою цієї статті, відбувається шляхом подання заяви про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та отримання достовірної інформації про хід та результати проведення її розшуку в порядку, визначеному цим Законом та іншими законами України.
Органи державної влади, уповноважені на здійснення обліку та/або розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зобов'язані надавати інформацію про хід та результати їх розшуку в порядку, встановленому цим Законом, близьким родичам та членам сім'ї таких осіб. Члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.
Таким чином, дослідивши письмові докази у справі, заслухавши пояснення заявниці та оцінивши покази допитаних у судовому засіданні свідків, фотокартки та документи надані заявницею, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке:
- факт, про встановлення якого просить заявниця, підтвердився дослідженими у судовому засіданні доказами, у тому числі: довідкою про місце проживання ОСОБА_4 , Витягом по місце проживання ОСОБА_1 , Актом депутата, складеного за участю свідків; свідоцтвом про народження сина ОСОБА_12 ; витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості до якого по факту зникнення безвісти ОСОБА_4 внесені саме за заявою ОСОБА_1 ; показаннями свідків, копіями фотокарток; фактом наявності у володінні заявниці особистих документів безвісти зниклого, а зокрема свідоцтва про народення ОСОБА_4 , а також відсутністю у період спільного проживання інших зареєстрованих шлюбних відносин;
- встановлення факту, про який просила заявниця суд, має юридичне значення, тобто від нього залежать виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав, що вбачається з норм ст. 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», які дозволять заявниці реалізувати права, передбачені цим законом, як близькому родичу та члену сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, у тому числі право на отримання достовірних відомостей про місцеперебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме); право на отримання достовірної інформації про хід та результати проведення розшуку безвісти зниклого чоловіка у порядку, визначеному цим Законом та іншими законами України; право на отримання інформації про хід та результати розшуку у порядку, встановленому цим Законом; право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України;
- заявниця не має іншої можливості встановити та довести факт, що має для неї юридичне значення, адже чоловік, з яким вона проживала однією сім'єю без шлюбу, зник безвісти, і довести такий факт у позасудовому порядку неможливо;
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Отже, заявницею доведено, що встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 має для неї юридичне значення; в іншому, окрім судового, порядку встановити такий факт вона не має можливості, у зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити заяву, оскільки встановлено, що заявниця спільно проживала з безвісті зниклим ОСОБА_4 з 2005 року по дату його зникнення безвісти, їхнім взаємним стосункам були притаманні ознаки шлюбу і сім'ї, що підтверджується дослідженими судом доказами.
Що стосується аргументів ІНФОРМАЦІЯ_6 про неможливість встановлення такого факту в окремому провадженні, то суд дослідивши матеріали справи, не знайшов підстав для залишення заяви без розгляду, адже наявність спору про право на отримання одноразової грошової допомоги між заявницею та Міністерством оборони України суд не вбачає. Міністерством оборони наявність такого спору не доведено. При цьому суд застосовує висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 560/17953/21 (п. 106), де ВП ВС виснувала, що між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки відповідач (міністерство) не є суб'єктом отримання такої соціальної допомоги.
Що стосується доводів ІНФОРМАЦІЯ_6 про відсутність доказів спільного проживання заявниці та ОСОБА_4 , ведення ними спільного побуту спільного проживання. Вказані аргументи спросовуються наданими у справі показаннями свідків, документами, що підтверджують факт реєстрації сторін за однією адресою, народженням та вихованням спільного сина, актом депутата складеного за участю свідків, фотокартками, поясненнями наданими в судовому засіданні сином завниці та ОСОБА_4 , ОСОБА_2 .
Суд також не може погодитися з доводами ІНФОРМАЦІЯ_6 про те, що встановлення даного факту не породжує юридичних наслідків для заявника та не задовольняє мету звернення, адже як встановлено судом, оскільки заявниця, звертаючись до суду із вказаною заявою, обґрунтовувала своє звернення тим, що вона проживала однією сім'єю із ОСОБА_4 як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з 2005 року по 08.11.2024 року, тобто по час його зникнення безвісти та відповідно має намір на реалізацію прав визначених ст. 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісті за особливих обставин» а без відповідного рішення суду щодо встановлення вказаного факту, вона буде позбавлення можливості реалізації відповідних прав.
Також суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 були зареєстровані за однією адресою з 2002 року та мають спільного сина ОСОБА_2 .
Таким чином заявницею доведено, що встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 має для неї юридичне значення, в іншому, окрім судового порядку встановити такий факт вона не має можливості, у зв'язку із чим суд вважає за можливе задовольнити заяву, оскільки факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність взаємних прав та обов'язків, підтверджується дослідженими судом доказами.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заяву слід задовольнити та встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , однією сім'єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу в період з 23.05.2005 року по дату зникнення безвісти ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 258, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, нормами матеріального права та висновками Верховного Суду, наведеними у мотивувальній частині рішення, суд
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерство оборони України - задовольнити.
Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зниклого безвісти, однією сім'єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу в період з 23.05.2005 року по дату зникнення безвісти ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного рішення суду: 31 липня 2025 року.
Суддя Р.В. Самсоненко