Справа № 375/1134/25
Провадження № 2/375/700/25
31 липня 2025 року
Рокитнянський районний суд Київської області у складі судді Антипенка В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Голованової В. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , про визнання права власності на трактор,-
12.05.2025 надійшла позовна заява, у якій позивач, з урахуванням змін, просив визнати за ним право власності на колісний трактор ІSЕКІ ТS 1700, ідентифікаційний (заводський) номер транспортного засобу № 004380, 1983 року випуску.
Свої позовні вимоги позивач обгрунтував тим, що у листопаді 2013 року він купив міні трактор японського виробництва ISEKI TS 1700, заводський номер № НОМЕР_1 , 1983 року випуску вартістю 38 540,00 грн. через ФОП ОСОБА_2 .
Трактор був ввезений в Україну та розмитнений ТОВ «ДЖІ-ТРАНС» згідно вантажної митної декларації від 13 серпня 2013 року.
З м. Одеса у Білоцерківський район Київської області трактор доставлено представником перевізника TOB «ТК «САТ» - Платоновим А.Ю., що підтверджується товарно-транспортною накладною № ОД092845 від 2 листопада 2013 року.
Продавець запевняв позивача, що мінітрактори не підлягають реєстрації і передав йому документи про розмитнення трактора. Письмовий договір купівлі - продажу міні трактора не укладався, позивач оплатив кошти по накладній від 2 листопада 2013 року.
Даний трактором з листопада 2013 року позивач відкрито і безперервно користується. Але був зупинений працівниками патрульної поліції, котрі попередили, що використовувати транспортні засоби, в тому числі міні трактори, які не зареєстровані на вулично-дорожній мережі, заборонено.
З посиланням на приписи ст. 316, 317, 328, 392 ЦК України, просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду 12.05.2025 провадження по справі було відкрито, постановлено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 31.07.2025 постановлено справу слухати заочно.
Представник позивача просив суд розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, у разі неявки відповідача в судове засідання не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи (п.3 ч. 8 ст 128 ЦПК України), заяв про відкладення розгляду справи суду не надавав.
Ураховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Зважаючи на відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі даних та доказів, при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. ст. 223, 280 ЦПК України.
Суд дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до даних вантажно-митної декларації від 13.08.213 колісний трактор ІSЕКІ ТS 1700, ідентифікаційний (заводський) номер транспортного засобу № 004380, 1983 року випуску, був ввезений на територію України до м. Одеса.
Відповідно до накладної від 02.11.2013 вказаний трактор вартістю 38540 грн з ПДВ, було передано ОСОБА_1 від ФОП ОСОБА_2 .
За даними сертифіката затвердження типу одиничного зразка транспортного засобу (повнокомплектний транспортний засіб) від 04.04.2025, підтверджено, що технічний опис трактора є достовірним, транспортний засіб відповідає вимогам усіх відповідних окремих технічних регламентів та нормативно-правових документів.
09.04.2025 позивач звернувся до ГУ Держпродспоживслужби в Київській області із заявою про реєстрацію вказаного транспортного засобу, однак листом від 23.04.2025 йому було відмовлено у цьому через відсутність документів, які підтверджують право власності на трактор.
Вважаючи, що позивач користується вказаним трактором на законних підставах, але документів, які посвідчують право власності відповідач йому не передав, позивач звернувся до суду.
Норми права, застосовані судом при вирішенні спору.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти, зоркрема, правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.
Відповідно до ст 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно із ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, зокрема, на захист своїх прав державою.
Законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів. (ст. 2 Закону)
Відповідно до ч. 5. ст. 28 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи даний спір судом враховано таке.
Судом встановлено, що позивачу 02.11.2013 було поставлено зазначений трактор відповідачем. А тому, у відповідності до приписів ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникло з моменту передання майна. Іншого порядку набуття права власності на вказаний трактор судом не встановлено.
А тому суд вважає обгрунтованими посилання позивача на те, що визнання права власності на трактор надасть йому змогу усунути перешкоди у державній реєстрації цього права на майно та подальшого безперешкодного користування ним. Натомість ненадання відповідачем споживачу документів, які посвідчують право власності на проданий товар, не відповідає приписам закону.
Керуючись статтями 258-259, 264-265, 268, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , про визнання права власності на трактор, задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на колісний трактор марки ІSЕКІ тип ТS1700, ідентифікаційний (заводський) номер транспортного засобу 004380, 1983 року випуску.
Заочне рішення може бути переглянуто Рокитнянським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повне найменування сторін:
позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
відповідач:
фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Суддя В. П. Антипенко