Справа № 375/1544/25
Провадження № 3/375/1065/25
31 липня 2025 року селище Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Смик М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області адміністративний матеріал, який надійшов з Головного Управління Державної податкової служби України у Київській області, відносно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, керівника КП "Рокитнеблагоустрій", який зареєстрований на АДРЕСА_1 , за частиною 1 статті 163-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення,-
23 травня 2025 року у селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області під час камеральної перевірки виявлено порушення термінів сплати (перерахування) податків, платежів, зборів платежів податкової звітності з збору за місця для паркування транспортних засобів (акт № 25446/10-36-04-03/35013652) керівником КП "Рокитнеблагоустрій" - ОСОБА_1 , а, відтак, встановлено порушення п.п. 268-1.5.1 п.268-1.5 ст. 268-1, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу україни, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 163-2 КУпАП.
Подія та склад адміністративного правопорушення та наявність вини у діях ОСОБА_1 підтверджується поданими уповноваженим органом матеріалами, де міститься:
- протокол про адміністративне правопорушення № 1734/10-36-04-03 від 16 червня 2025 року, складений відносно ОСОБА_1 за порушення частини 1 статті 163-2 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП;
- акт про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків № 25446/10-36-04-03/35013652 від 23 травня 2025 року, складений відносно ОСОБА_1 ;
- копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу від 26 травня 2025 року;
- копія повідомлення Державної податкової служби України у Київській області;
- копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу від 26 травня 2025 року;
- акт про неявку для складання та підписання протоколів про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із статтею 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Адміністративним правопорушенням, передбаченим частиною 1 статті 163-2 КУпАП є неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
У судове засідання ОСОБА_1 двічі не прибув, про причини своєї неявки суду не сповістив. Викликався до суду повістками за адресою вказаною у протоколі.
Заперечень по суті справи, заяв, пояснень, клопотань, документів на підтвердження поважності неявки до суду від ОСОБА_1 не надходило, вимог про розгляд справи за особистою участі, вимог про відкладення розгляду справи ОСОБА_1 суду не пред'являв.
Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди України застосовують при розгляду справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також наголошувалося на тому, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав в основоположних свобод обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору (п. 71 рішення у справі “Смірнов проти України» заява № 3655/02, п. 41 “Пономарьов проти України» заява № 3236/03).
Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції.
Тобто, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості належним чином скористатися своїми процесуальними правами (поцікавитися про стан розгляду справи, адже з моменту складання протоколів до дати вирішення справи по суті пройшов доволі тривалий проміжок часу) та реалізувати обов'язки (з'явитися до суду для подачі пояснень, доказів, клопотань, заяв, заперечень тощо).
Виходячи з положень статті 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 163-2 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов'язковою.
За наведених обставин та обґрунтувань розгляд справи відбувся за відсутності особи, відносно якої розглядається справа про адміністративне правопорушення.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-2 КУпАП доведена повністю та підтверджується зібраними у справі доказами.
Санкцією частини 1 статті 163-2 КУпАП передбачено накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, обставин, що пом'якшують і відсутність обстивин, що обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у межах розміру, передбаченого санкцією частини 1 статті 155-1 КУпАП.
Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на дату ухвалення постанови становить 605,60 грн.
Керуючись статтями 24, 33-35, 163-2, 294 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-2 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень 00 копійок.
- реквізити для сплати штрафу: (рахунок отримувача: UA638999980313070106000010842; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; код класифікації доходів бюджету: 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
- реквізити для сплатисудового збору: (рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Частиною 1 статті 307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом десяти днів.
Суддя Марина СМИК