Справа № 375/1616/25
Провадження № 3/375/1099/25
31 липня 2025 року селище Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Банах-Кокус О.В., розглянувши розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від надійшов від Головного Управління Державної податкової служби України у Київській області, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , який проживає на АДРЕСА_1 ,
за частиною 1 статті 155-1 КУпАП,
17 червня 2025 року близько 11 год 25 хв на АДРЕСА_1 у торгівельному павільйоні ОСОБА_1 допустив порушення порядку проведення розрахунків, а саме: проведення розрахункової операції без застосування РРО, без створення і надання відповідного розрахункового документу встановленої форми та змісту, чим порушено: п.1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 155-1 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся шляхом направлення повістки за місцем проживання та СМС-повідомленням у додаток "Viber".
Також дата судового засідання відображалась на веб-сайті Рокинянського районного суду Київської області в рубриці список справ, призначених до розгляду.
Враховуючи, що згідно ч.2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 155-1КУпАП, відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, судом вживалися заходи щодо виклику ОСОБА_1 , однак останній в судове засідання не з'явився та клопотань про відкладення розгляду справи не направляв, суддя вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності останнього.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 8листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вирішуючи питання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.
Подія та склад адміністративного правопорушення та наявність вини у діях ОСОБА_1 підтверджується поданими уповноваженим органом матеріалами, де міститься:
протокол про адміністративне правопорушення № 1778/10-36-07-08 від 17.06.2025;
акт фактичної перевірки серії № 29488/Ж5/10/36/07/3314016510 від 17.06.2025;
копія паспорта громадянина України ОСОБА_1 ;
виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підпримців та громадських формувань.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із статтею 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Адміністративним правопорушенням, передбаченим частиною 1 статті 155-1 КУпАП є порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до п.1 та 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Отже, враховуючи викладені обставини та досліджені докази, вважаю доведеним, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.155-1 КУпАП, тобто порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Вирішуючи питання про визначення виду і розміру адміністративного стягнення, яке слід застосувати до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя дійшов до таких висновків.
Санкцією ч. 1 ст. 155-1 КУпАП передбачено: накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не притягувався.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 34 КУпАП України, суддею не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 35 КУпАП України, суддею не встановлено.
З врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, суддя доходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у межах розміру, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 155-1 КУпАП. На переконання судді саме таке покарання є найбільш доцільним та достатнім для виховання особи, його виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень, оскільки штраф накладає на порушника певний фінансовий тягар, який в подальшому виховує особу правопорушника в дусі поваги до законів України та подальшої поведінки у суспільстві, і в більшій мірі є чинником запобігання вчиненню нових правопорушень.
Згідно пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на дату ухвалення постанови становить 605,60 грн.
Керуючись ст. 33-35, 155-1, 280, 283, 284, 294 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 ,визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 155-1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень 00 копійок.
Штраф підлягає стягненню на користь держави (рахунок отримувача: UA638999980313070106000010842; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; код класифікації доходів бюджету:21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60копійок.
Судовий збір підлягає стягненню в дохід держави (рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Відповідно до частин 1 статті 307 КУпАП, встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно із статтею 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 цього Кодексу (п'ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповіднійстатті цього Кодексута зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя Олена БАНАХ-КОКУС
Постанова суду набирає законної сили _________________________________
Постанову може бути пред'явлено до виконання до ______________________