Справа № 587/2652/25
31 липня 2025 року Сумський районний суд Сумської області в складі: головуючого судді - Гончаренко Л.М., за участю секретаря судового засідання - Макошенець С.І., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Степанівської селищної ради Сумського району Сумської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на земельну частку (пай)
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить суд встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , сертифікату на право на земельну частку(пай) та визнати за ним право власності на земельну частку (пай) розміром 4,30 в умовних кадастрових гектарах, відповідно до сертифікату ЗП №0190243 від 25.03.1997 року, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 .
Заявлені вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, серед якого є право на земельну частку(пай), відповідно до Сертифікату, що був виданий Сумською районною державною адміністрацією членам ЗСАПТ «Прогрес», згідно рішення Сумської райдержадміністрації №95 від 17.03.1997. За життя 27.09.1994 вона склала заповіт, яким вказане майно заповідала донці - ОСОБА_3 , яка спадщину прийняла, але не оформила спадкових прав. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. За життя 24.09.2001 вона склала заповіт, відповідно до якого все своє майно, заповідала позивачу. Спадщину він прийняв, частину спадкового майна було оформлено. Після звернення до нотаріальної контори державним нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, через відсутність оригіналів документів на земельну частку(пай), крім того у написанні власного імені та по батькові померлої ОСОБА_2 у свідоцтві про смерть та сертифікаті на земельну частку(пай) є невідповідність, а саме : у свідоцтві про смерть зазначено « ОСОБА_4 ».
Позивач в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Представник Степанівської селищної ради Сумського району Сумської області в судове засідання не з'явився, від сільського голови надійшов лист, в якому зазначає, що просить справу розглянути без їх участі, при вирішенні справи по суті покладаються на розсуд суду.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 5) та після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно.
Згідно копії сертифікату на право на земельну частку(пай) серія ЗП №0190243 виданим Сумською районною державною адміністрацією членам ЗСАПТ «Прогрес», на підставі рішення Сумської райдержадміністрації №95 від 17.03.1997 ОСОБА_2 належить право на земельну частку(пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ЗСАПТ «Прогрес», розміром 4,30 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі( на місцевості).( а.с.6)
Як вбачається з довідки, виданої Головним управлінням у Держгеокадастру у Сумській області 12.02.2025 року №29-18-0.99, 4-225/15-25, згідно облікових даних станом на 01.01.2013 за ОСОБА_2 державний акт на земельну ділянку, що знаходиться на території колишнього КСП «Прогрес» не видавався. З 01.01.2013 реєстрація права власності чи права користування на земельні ділянки проводить Державна реєстраційна служба України (а.с. 10).
Відповідно до заповіту від 27.09.1994 ОСОБА_2 все своє майно заповідала донці ОСОБА_3 ( а.с.7)
Відповідно до довідки Степанівської селищної ради № 72-05-06 від 25.10.2024 ОСОБА_2 до смерті і на момент смерті проживала і була зареєстрована разом з дочкою ОСОБА_3 у будику АДРЕСА_1 ( а.с.30 зв. б.), тобто фактично спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла її донька ОСОБА_3 .
Відповідно до листа Сумської міської державної нотаріальної контори від 27.06.2025 №2470/01-16 спадкова справа після ОСОБА_2 не заводилась, свідоцтва про спадщину не видавалися( а.с.18)
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 8) та після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно.
Відповідно до заповіту від 24.09.2001 ОСОБА_3 все своє майно заповідала племіннику ОСОБА_1 ( а.с.9)
13 травня 20216 року за заявою ОСОБА_1 була заведена спадкова справа №166/2026 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та отримано свідоцтво про право власності в порядку спадкування на частину майна(а.с. 19-61).
Таким чином, спадкоємцем на земельну частку (пай) розміром розміром 4,30 умовних кадастрових гектарів згідно сертифікату серія ЗП №0190243 від 25.03.1997 року є позивач ОСОБА_1 , як такий, що успадкував дану спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка в свою чергу успадкувала її після своєї матері ОСОБА_2
13.02.2025 року при зверненні представника позивача до державного нотаріуса Сумської міської державної нотаріальної контори Калініченко Є.Ю. з питання видачі на ім'я ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на право на земельну частку (пай) після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , постановою нотаріуса відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на право на земельну частку (пай) - сертифікату (а.с. 11).
Крім того як вбачається з матеріалів справи у написанні власного імені та по батькові померлої ОСОБА_2 у свідоцтві про смерть та сертифікаті на земельну частку(пай) є невідповідність, а саме: у свідоцтві про смерть зазначено « ОСОБА_4 », внаслідок чого позивач також позбавлений можливості оформити спадкові права.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Як вбачається з роз'яснень, які містяться в п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року "Про встановлення фактів, що мають юридичне значення" при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Відповідно до пункту 3.1. листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (згідно із статтею 392 Цивільного кодексу України).
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини 1 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Згідно до роз'яснень, викладених у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7 (Із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2) «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» вбачається, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акту про право власності на землю (пункт 17 розділу Х Перехідні положення ЗК).
Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі КСП), включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України « Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, вбачається, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акту про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року (561-12), Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Згідно пункту «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено ч. 1 ст. 1225 ЦК України.
Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акту на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.
На підставі абз. 2 п. 1 розділу X «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (п. 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-VI). Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.
Таким чином, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, враховуючи, що заявником доведено перед судом обставини, на які він посилається, суд вважає необхідним заяву задовольнити та встановити факт належності ОСОБА_2 сертифікату на право на земельну частку(пай), що був виданий на ім'я « ОСОБА_2 »
Крім того, на підставі викладеного, враховуючи те, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя набула право на земельну частку (пай), в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_2 , яка в свою чергу набула право власності на вказану земельну частку( пай ), а тому наявні усі підстави для визнання права на земельну частку (пай) за позивачем, який є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 .
Керуючись ст. ст. 81,125, 152 ЗК України, ст. ст. 89, 259, 263-265 ЦПК України суд,
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , Сертифікату на право на земельну частку(пай), що був виданий на ім'я ОСОБА_2 , Сумською районною державною адміністрацією членам ЗСАПТ «Прогрес» на підставі рішення Сумської районної державної адміністрації №95 від 17.03.1997 року, серія ЗП №0190243 від 25.03.1997 року.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканцем АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право на земельну частку (пай) розміром 4,30 в умовних кадастрових гектарах згідно сертифікату ЗП №0190243 від 25.03.1997 року, що був виданий Сумською районною державною адміністрацією членам ЗСАПТ «Прогрес» на підставі рішення Сумської районної державної адміністрації №95 від 17.03.1997 року в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Л.М.Гончаренко