Справа №676/1067/25
Номер провадження 2-а/676/66/25
06 травня 2025 року м. Кам'янець-Подільський
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді Швець О.Д.,
з участю секретаря Михайловської І.А.
представника позивача Підлісного О.В.
представника відповідача Дідура І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області із адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №3333502, винесену 24.10.2024 р. поліцейським взводу №1 роти №1 батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам'янець-Подільського району управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Бойчуком В.О., за якою ОСОБА_1 визнаний винним у порушенні пункту 2.1.а) Правил дорожнього руху України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн., а розпочате провадження закрити та понесені позивачем судові витрати (605,60 грн судовий збір) стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.
Обґрунтування позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивач покликається на те, що 24.10.2024 поліцейським взводу №1 роти №1 батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам'янець-Подільського району управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Бойчуком В.О. прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №3333502, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у порушенні пункту 2.1.а) Правил дорожнього руху України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 12 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 гривень.
За змістом оскаржуваної постанови позивач звинувачується у тому, що 24.10.2024 р. о 14 год. 03 хв., керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ21099, державний номерний знак НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 здійснював рух з порушенням вимог ДСТУ 3649:2010, а саме на розсіювачах світлових приладів нанесено покриття, що зменшує їх прозорість та світло пропускання. В ході перевірки документів було встановлено, що ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами від 02.02.2024 р, категорія справа номер 676/8344/23, номер судового провадження 1 кп/676/128/24, чим порушив п.2.1 «а» ПДР, керування ТЗ особою, позбавленою права керування ТЗ, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 ч. 4 КУпАП.
Своєї вини у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не визнає, оскільки такого не вчиняв, 24.10.2024 р. автомобілем ВАЗ 21099, д.н.з НОМЕР_1 , не керував. Транспортним засобом керувала мати, однак працівники поліції не взяли її пояснення до уваги. При винесенні постанови поліцейським не було дотримано процедуру розгляду адміністративної справи, не роз'яснено права згідно ст. 268 КУпАП, не надані докази, які підтвердили незаконне тонування транспортного засобу в порушення ДСТУ 3649:2010. Поліцейський виніс постанову, керуючись своєю суб'єктивною думкою, не зібравши докази його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області від 14.02.2025 відкрито провадження у справі.
Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримують в повному обсязі та наполягають на задоволенні позову.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову, подав відзив на позов, в обґрунтування вказує, що під час патрулювання та виконання службових обов'язків 24.10.2024 р. о 14 год. 03 хв. інспектором Бойчуком В.О. виявлено, що позивач керував транспортним засобом марки ВАЗ 21099 д.н.з НОМЕР_1 з порушенням вимог ДСТУ3649:2010, а саме на розсіювачах світлових приладів нанесено покриття, що зменшувало їх прозорість, на підставі чого був зупинений поліцейськими, під час перевірки документів водія було встановлено, що вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 02.02.2024 р. по кримінальній справі № 676/8344/23 ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортним засобом терміном на 2 роки, чим порушив п.2.1(а) ПДП та був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Поліцейський встановивши всі обставини справи було винесено спірну постанову за своїм внутрішнім переконанням. Поліцейський не допустив жодних порушень прав порушника. Вважає, що постанова є правомірною та законною. Просить відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив, наступні обставини.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №3333502 від 24.10.2024 р, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 24.10.2024 р. о 14 год 03 хв. в м. Кам'янець-Подільському, Хмельницької області, по вул.Лесі Українки водій ОСОБА_1 здійснював рух на транспортному засобі ВАЗ 21099 днз НОМЕР_1 з порушенням вимог ДСТУ 3649:2010, а саме на розсіювачах світлових приладів нанесено покриття, що зменшує їх прозорість та світлопропускання. В ході перевірки документів було встановлено, що, що ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами від 02.02.2024 р., категорія справи № 676/8433/23 номер судового провадження 1 кп/676/128/24, чим порушив п.2.1 а ПДР - керування ТЗ особою, позбавленою права керування ТЗ. Такими діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 ч. 2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Норми права, застосовані судом.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 1.10. ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до п. 2.1. «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з ч. 4 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП вбачається, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінка суду.
Статтями 8, 18, 23 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що на поліцію покладено завдання регулювати дорожній рух та здійснювати контроль за дотриманням Правил дорожнього руху України та його учасниками, при цьому поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією, законами України та іншими нормативно-правовими актами, які регламентують діяльність поліції.
Виходячи із положень ст. ст. 32, 35 цього Закону, п. п. 2.1, 2.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила), поліцейський може зупиняти транспортні засоби, серед іншого, у разі якщо водій порушив Правила, при цьому поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинки ним транспортного засобу, а водій на вимогу працівника поліції повинен зупинитися з дотриманням вимог Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1. Правил, в тому числі реєстраційний документ на транспортний засіб.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Щодо експлуатації транспортного засобу з технічними несправностями суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як слідує із змісту спірної постанови ОСОБА_1 допустив порушення п.31.4.3 ПДР, а саме здійснював рух на транспортному засобі ВАЗ 21099 днз. НОМЕР_1 з порушенням вимог ДСТУ 3649:2010, а саме на розсіювачах світлових приладів нанесено покриття, що зменшує їх прозорість та світлопропускання.
Відповідно до п.п. "г" 31.4.3 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Підпунктом "б" пункту 9.2 ПДР встановлено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Частина перша статті 121 КУпАП передбачає, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Розділом 31 ПДР передбачено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності технічних несправностей і невідповідності вимогам, зокрема, коли на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання (п.п. "г" п. 31.4.3 ПДР).
Розсіювач пропускає світловий потік і залежно від конструкції заломлює його. Інша функція розсіювача захист фари від зовнішніх впливів. Розсіювач виготовляється зазвичай із прозорого пластику. Нанесення тонування чи покриття на розсіювачі погіршує видимість транспортного засобу, внаслідок чого підвищується ймовірність виникнення дорожньо-транспортної пригоди.
Приймаючи постанову і кваліфікуючи порушення, вчинене позивачем, інспектор патрульної поліції вказав, а саме на розсіювачах світлових приладів нанесено покриття, що зменшує їх прозорість та світлопропускання.
Конструкція і технічний стан транспортних засобів, які експлуатуються повинні відповідати вимогам додатку до постанови Кабінету Міністрів України №1166 від 22.12.2010 "Про єдині вимоги до конструкцій та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються".
Державним стандартом ДСТУ 3649:2010 "Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження дорожніх транспортних засобів стосовно встановлення засобів освітлення та світлової сигналізації" п. п. 6.1.2 "Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання" не дозволено застосування зруйнованих та з тріщинами на світловідбивальних поверхнях або розсіювачах ПЗС, встановлювати будь-які пристрої, що обмежують їхню видимість, наносити покриття на ПЗС (тонування, фарбування тощо), що зменшує світло пропускання, змінює їх силу світла, світлорозподіл або колір.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" визначено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП; в постанові необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, мотиви відмови від інших доказів, на які посилається правопорушник.
Технічний стан та обладнання транспортного засобу під час їх експлуатації перевіряється візуально та з використанням засобів вимірювальної техніки відповідно до ДСТУ 3649-97 "Засоби транспортні дорожні. Експлуатаційні вимоги безпеки до технічного стану та методи контролю" без втручання в роботу (без розбирання) вузлів та агрегатів ТЗ, що перевіряються.
Водночас висновки щодо тонування світлових приладів на автомобілі мають бути зроблені з вивченням документів на транспортний засіб, дослідження технічних характеристик та заводських установок, проведення дослідження з застосуванням вимірювальної техніки.
Як пояснив в суді поліцейський Бойчук В.О. встановив порушення візуально, світловіддачу фар не вимірював, відповідні акти технічного стану не складав.
Згідно з постановою Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17 зазначено, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Щодо порушення вимог ч. 4 ст. 126 КУпАП суд зазначає наступне.
Вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 02.02.2024 р. по кримінальній справі № 676/8344/23 ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортним засобом терміном на 2 роки. Постанова набрала чинності.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП полягає саме в керуванні транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
На підтвердження правомірності дій поліцейського та вчинення позивачем порушення ч. 4 ст. 126 КУпАП відповідачем належним та допустимим доказами міг бути запис з бодікамери Vb400, 477838, 476101, які зазначені додатком до спірної постанови
Однак такий відеозапис відповідачем не долучено.
За клопотанням представника відповідача судом було допитано в якості свідків поліцейських патрульного автомобіля.
Свідок ОСОБА_2 суду показав, що зупинив автомобіль ВАЗ 21099 по вул. Л.Українки біля приймального відділення міської лікарні за допомогою звукового сигналу Підставою для зупинки стало те, що в автомобілі тоновані стопи. Водій повідомив, що в нього відсутнє посвідчення водія, мав тільки свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та паспорт громадянина України за яким було встановлено його особу.
Свідок ОСОБА_3 суду показала, що під час патрулювання помітили ТЗ за кермом якого був ОСОБА_1 , на пасажирському місці був ще якійсь хлопець. Коли було встановлено, що водій не має права керувати транспортним засобом, автомобіль був переданий пасажиру. Мати стояла поруч з автомобілем.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показала, що 24.10.2024 р. коли на її сина була складена спірна постанова у справі про адміністративне правопорушення транспортним засобом керувала вона. Їй потрібно було звернутись до лікаря домовитись про операцію сина, підійшла коли вже була складена спірна постанова.
Відповідно до статтей 251, 280 КУпАП відповідач повинен довести обставини, які визначаються ч. 4 ст. 126 КУпАП як підстави для притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема, довести факт керування позивачем транспортним засобом у спірному випадку.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Водночас, належних та достатніх доказів на спростування вищенаведеного, відповідач не надав.
Верховний Суд у постанові у справі № 161/5372/17 від 29.04.2020 зазначив, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об'єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об'єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами. Суд зауважив, що на підставі показань свідків не можуть встановлюватися факти, які з огляду на закон або звичай установлюються в документах. Обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні.
Однак у даній справі основним доказом вчинення правопорушення стали пояснення зацікавлених осіб відповідача, які є працівниками поліції, а тому останні не можуть бути допустимим доказом.
Посилання відповідача на те, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач не заперечував вчинення ним правопорушення, сплатив штраф, суд оцінює критично, оскільки лише факт визнання особою вини у порушенні Правил дорожнього руху не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.
Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 08.07.2020 по справі № 177/525/17.
Інших доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідач не надав.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Таким чином, оцінюючи в сукупності наявні в справі докази, суд дійшов висновку щодо не доведення відповідачем факту вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, а тому постанова по справі про адміністративне правопорушення від 24.10.2024 підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 5, 6, 77, 241-250, 286 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕНА №3333502 від 24.10.2024 р. винесену поліцейським 1-го взводу 1-ї роти 1-го батальйону БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області Бойчуком Вадимом Олександровичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, провадження у справі закрити.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, юридична адреса: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 06 травня 2025 року.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.