Справа № 456/2596/25
Провадження № 2/456/1333/2025
іменем України
29 липня 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Бораковського В. М. ,
секретар судового засідання Яніцька М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
за участю:
відповідачки ОСОБА_1 , -
встановив:
Стислий виклад позиції сторін.
В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору представник позивача покликається на те, що 08.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 829176439, у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримав від Товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 14300 грн.
Відповідно до умов Розділу 2 договору Товариство зобов'язалося надати відповідачці кредитні кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за їх користування відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», що є невід'ємною частиною Договору, текст яких розміщений на сайті Товариства: www.moneyveo.ua.
На виконання умов Договору грошові кошти були перераховані Товариством на банківську карту № 4441-11XX-XXXX-4343, яка була вказана Відповідачем при укладанні Договору. Відповідно до п. 5.3. Договору Позичальник несе відповідальність за правильність наданих Кредитодавцю реквізитів для зарахування суми кредиту, та підтверджує, що за наданими реквізитами сума кредиту буде зарахована на його власний рахунок.
12.11.2024 у відповідно до ст. 1077 ЦК України Товариство відступило право вимоги за Договором до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» за Договором Факторингу № МВ-ТП/8. Пунктом 9.1.1.5 договору сторни визначили, що товариство має право в будь-який час, в тому числі після закінчення дисконтного періоду, без згоди позичальника відступити права грошової вимоги за договором будь-якій фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу, шляхом укладення будь-якого не забороненного законом правочину, зокрема договору факторингу. Відповідно до п. 9.1.1.1. Договору Товариство має право вимагати від відповідача повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов'язань, передбачених цим Договором. Відповідно до п. 9.1.1.7. Договору у разі затримання відповідачем сплати частини кредиту та/або процентів за користування кредитом щонайменше на один місяць новий кредитор має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення відповідача про дострокове припинення договору. При цьому договір вважається розірваним з моменту відправлення відповідного повідомлення, в тому числі на електронну пошту відповідача. Повідомлення про дострокове розірвання договору додається до позовної заяви.
Загальна сума заборгованості за кредитним договором заявлена до стягнення позивачем становить - 35 607 грн, з них: заборгованість по кредиту - 14 300 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом - 21 307 грн.
У зв'язку з вищенаведеним представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товаритсва з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 35607 грн.,сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 грн.
Відповідачка не скористалася правом на подання відзиву.
Представник позивача - Дорошенко О.В. у судове засідання не прибула, однак подала на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі.
Відповідачка у судовому засіданні позов визнала повністю.
Заяви, клопотання учасників справи.
25.07.2025 представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи без її участі.
Процесуальні дії у справі.
16.05.2025 суд, з метою визначення підсудності справи, здійснив дії по визначенню місця реєстрації відповідача у Єдиному державному демографічному реєстрі.
Ухвалою від 19.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
З'ясувавши обставини, на які представник позивача посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, суд доходить такого висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Встановлено, що 08.09.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №829176439 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, кредитодавець надав позичальнику перший транш в сумі 14300 грн. Строком на 30 днів зі сплатою процентів за базовою процентною ставкою 1 відсоток в день.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 ознайомилася з Паспортом споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору №829176439 від 08.09.2024, що підтверджується її підписом.
Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ (ПрофітГід) було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача ОСОБА_1 у сумі 14300 грн. згідно договру №829176439 від 08.09.2024.
Відповідно до повідомлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ОСОБА_1 про відступлення права вимоги, у звязку з невиконанням умов догвору №829176439 від 08.09.2024, право вимоги погашення заборгованості за договором з 12.11.2024 перейшло та належить ТОВ «Таліон Плюс».
Згідно договору факторингу №МВ-ТП/8 від 12.11.2024 укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», відповідно до якого право вимоги по кредитному договору №829176439 від 08.09.2024 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс».
Відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів №1001 від 30.12.2024 ТОВ «Таліон Плюс» сплатило ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» суму у розмірі 3233215,70 грн за відступлення права вимоги, згідно договору факторингу №МВ-ТП/8 від 12.11.2024.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №829176439 від 08.09.2024, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 12.11.2024 становить 30602 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №829176439 від 08.09.2024, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 04.02.2025 становить 42757 грн.
Відповідно до договору про надання правової допомоги №5 від 02.12.2024, додаткової угоди №437 від 30.12.2024, акту прийому-передачі наданих послуг, укладених між ТОВ «Таліон Плюс» та Адвокатським об'єднанням «Ліга юридичних технологій та інновацій», згідно якого, ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується сплатити адвокату винагороду у розмірі 5000 грн.
Згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів №1337 від 30.12.2024 ТОВ «Таліон Плюс» сплатило АО «ЛЮТІ» суму у розмірі 5000 грн, за надання правової допомоги згідно договору №5 від 02.12.2024 та додаткової угоди №437 від 30.12.2024 у праві про стягнення заборгованості.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1 ст.1077, 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнтів) за плату ( у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №829176439 від 08.09.2024 у формі електронного документу, відповідно до умов якого первісний кредитор надав відповідачці транш в сумі 14300 грн, строком на 30 днів.
Відповідно до договору факторингу №МВ-ТП/8 від 12.11.2024 укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», право вимоги по кредитному договору №829176439 від 08.09.2024 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс».
Позичальник порушив умови кредитного договору про надання послуг, належним чином не виконуючи взяті на себе зобов'язання, чим допустив заборгованість перед кредитодавцем за договором № 829176439 від 08.09.2024 на загальну суму 35607 грн., з яких: заборгованість по кредиту - 14300 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 21307 грн.
Суд вважає, що представник позивача довів належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору, надання відповідачці кредиту, встановлення процентів за користування кредитом, строки повернення кредиту.
Суд, з'ясувавши позицію відповідачки, яка визнала позов, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які представник позивача посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідачки суми боргу за кредитом, заборгованості за процентами та користування кредитом.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача у сумі 2422,40 грн.
Разом з тим, частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд звертає увагу, що до матеріалів справи надано докази, які підтверджують здійснення відповідних витрат позивачем на правову допомогу адвокату.
Таким чином, суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін, дійшов переконання, що заявлені представником позивача до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними та неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), та вважає, що обґрунтованими є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.
На підставі статей 207, 526, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (ЄДРПОУ -39700642, адреса: 14017, м. Чернігів, вул. Жабинського, буд.13) суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 35607 грн., суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн, а всього - 41029 (сорок одну тисячу двадцять дев'ять) грн. 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини 6 ст. 259 та частини 1 ст. 268 ЦПК України складання повного рішення суду відкладено на п'ять днів.
У зв'язку з оголошенням в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 31.07.2025.
Головуючий суддя В. М. Бораковський