Справа № 450/1823/25 Провадження № 3/450/1172/25
31 липня 2025 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мусієвський В.Є., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли 02 травня 2025 року від Самбірського районного ВП ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
21 квітня 2025 року о 04 год. 18 хв. на вул. Львівській, буд. 31, в с. Зимна Вода, Львівського р-ну, Львівської обл., водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Фольксваген» номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Перевірка на стан сп'яніння проводилася у встановленому законом порядку за допомогою алкотестера «Драґер Алкотест». Результат тесту № 1887 позитивний і становить 0,77 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9 «А» Правил дорожнього руху України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
05 червня 2025 року адмінправопорушником ОСОБА_1 подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, з якими ознайомився 15.07.2025 року та отримав копію відеозаписів, про що розписався у такому.
31 липня 2025 року адмінправопорушником ОСОБА_1 подано клопотання про закриття провадження по справі у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в його діях. Мотивував клопотання тим, що його зупинка була здійснена не у відповідності до ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», а відтак, всі інші процесуальні дії є незаконними та недопустимими. Крім цього, інспекторами поліції його не повідомлено про відеофіксацію розмови, а відеозаписи, які долучені до матеріалів справи не є безперервними. Окрім наведеного, обраний працівником поліції ракурс відеозйомки позбавив можливості пересвідчитись у правильності освідування на стан алкогольного сп'яніння, не зафіксовані його результати, а також відсутній процес оформлення протоколу про адміністративне правопорушення. Додатково вказав, що інспекторами поліції порушено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зокрема під час проходження тесту на стан алкогольного сп'яніння не було залучено двох свідків. Крім цього, працівниками поліції не повідомлено йому ознак алкогольного сп'яніння. Окрім наведеного, повідомив, що по завершенню огляду та під час оформлення акту огляду на стан сп'яніння поліцейським введено його в оману, оскільки повідомлено, що він розписується у графі «ознайомлений з результатом», натомість вказана графа містила інше значення «з результатами згоден». Вказав, що внесені у рапорт відомості не відповідають дійсності, оскільки вказівка його зупинки на підставі ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» не свідчить про її законність, а перебування на вулиці під час комендантської години не є порушенням.
Адмінправопорушник ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав подане клопотання, надав пояснення аналогічні викладеним письмово та просив закрити провадження по справі у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в його діях.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов"язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Розглядаючи матеріали адміністративної справи в межах наявних доказів, приходжу до висновку, що винуватість адмінправопорушника ОСОБА_1 , який порушив вимоги пункту 2.9 «А» ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 307121 від 21 квітня 2025 року, результатом тесту № 1887 від 21 квітня 2025 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 21 квітня 2025 року, рапортом працівника поліції від 21.04.2025 року, відеозаписами з СД-диску, довідкою начальника Самбірського районного ВП ГУ НП у Львівській області П. Гарасим, згідно якої ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягався, а посвідчення водія серії НОМЕР_2 отримав 08.12.2022 року.
У рапорті працівника поліції від 21 квітня 2025 року зазначено, що при здійсненні патрулювання ними у відповідності до ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» здійснено зупинку транспортного засобу марки «Фольксваген» номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався у комендантську годину, в якого у подальшому виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Водій погодився пройти тест на визначення алкогольного сп'яніння, результат якого 0,77 ‰.
Щодо покликання адмінправопорушника ОСОБА_1 на те, що працівниками поліції здійснено незаконну зупинку керованого ним транспортного засобу, слід вказати, що такі не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану запроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світлового та інших видів маскування.
Наказом начальника Львівської обласної військової адміністрації М. Козицького № 1/22 від 25.02.2022 року «Про запровадження комендантської години на території Львівської області», в редакції наказу № 225/22 від 19.10.2022 року, на території Львівської області запроваджено комендантську годину з 00 години 00 хвилин до 05 години 00 хвилин. Вказана інформація є загальновідомою та загальнодоступною.
Таким чином, працівниками поліції здійснено зупинку автомобіля марки «Фольксваген» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», оскільки рух вказаного транспортного засобу відбувався під час дії на території Львівської області комендантської години.
Щодо зазначених ознак алкогольного сп'яніння у водія ОСОБА_1 , які виявлені працівником поліції та внесені до рапорту від 21 квітня 2025 року, зокрема, поведінка, що не відповідає обстановці, то такі твердження знайшли своє відображення на відеозаписах з СД-диску, а саме при поверхневому огляді інспекторами поліції багажного відділення водій ОСОБА_1 відкрив для огляду двері багажного відділення, в подальшому із невідомих причин намагався закрити такі, а згодом згадавши про перевірку повернув їх у відкрите положення.
Зазначена у рапорті від 21 квітня 2025 року ознака алкогольного сп'яніння запах з порожнини рота знайшла своє відображення на відеозаписах, зокрема поясненнями, які надані водієм ОСОБА_1 , а саме вживання ним алкогольних напоїв напередодні.
Статтею 266 КУпАП встановлено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Зважаючи на наявність в матеріалах справи відеозаписів з СД-диску, покликання адмінправопорушника ОСОБА_1 в частині необхідності залучення працівниками поліції двох свідків, не відповідає дійсності.
У постанові Верховного Суду від 08 травня 2025 року у справі № 207/722/23 міститься наступний висновок, відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, як, зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень. Вказані технічні прилади та технічні засоби поліція може закріплювати на однострої. Згідно п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища. При цьому названа Інструкція не містить будь-яких застережень про те, що включення відеореєстратора неможливе без попереднього попередження особи, яку він фіксує.
З огляду на вказане, покликання адмінправопорушника ОСОБА_1 на порушення його прав з причини неповідомлення працівниками поліції про здійснення відеофіксації розмови, не відповідають дійсності та чинному законодавству.
Окрім наведеного, ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає закріплення поліцейськими технічних приладів та технічних засобів на однострої, з огляду на що, у інспекторів поліції немає можливості постійно контролювати ракурс відеозйомки, однак результат тесту 0,77 ‰ озвучено працівниками поліції під відеозапис, щодо якого водій ОСОБА_1 жодних зауважень не робив.
Крім цього, з відеозаписів на СД-диску встановлено, що працівником поліції повідомлено водія ОСОБА_1 про можливість зазначення ним про незгоду із протоколом про адміністративне правопорушення, а також результатом тесту, однак останнім без жодного тиску з боку правоохоронних органів проставлено підписи на процесуальних документах.
Таким чином, покликання адмінправопорушника ОСОБА_1 в частині вчинення працівниками поліції провокуючих дій відносно нього, не знайшли свого підтвердження.
Відсутність безперервності відеозапису, визначеного Наказом МВС України №1026 від 18.12.2018 р. "Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису", не може бути підставою закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП, вчинення якого стверджується наведеними вище доказами,які в своїй сукупності доводять винуватість адмінправопорушника ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом».
При цьому, із долучених відеозаписів вбачаються основні моменти події, зокрема зупинка транспортного засобу, яка здійснена на відеореєстратор патрульного автомобіля, розмова патрульних поліції із водієм, на яких повністю відображена процедура проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також ознайомлення з матеріалами протоколу.
Щодо неповідомлення працівниками поліції ознак алкогольного сп'яніння слід вказати, що такі помилки є свідченням лише відсутності певного рівня кваліфікації працівників поліції, зокрема сукупності у них спеціальних знань та практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості до виконання професійних функцій обумовленої складності. Окрім наведеного, слід врахувати час доби при якому відбулась подія, зокрема о 04 год. 18 хв., що суттєво обмежує людську розумову активність у вказаній вище порі.
Оцінені судом докази доводять винуватість адмінправопорушника ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом», тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пункту 2.9 «А» ПДР України.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що в діях адмінправопорушника ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За вчинений проступок на правопорушника слід накласти адміністративне стягнення в межах ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 283, 284, 307, 308 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення в межах ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000,00 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , в доход держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
Роз'яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Мусієвський В.Є.