Справа № 442/4953/25
Провадження № 1-кс/442/1037/2025
31 липня 2025 року
Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дрогобичі заяву судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_3 про самовідвід, -
встановив:
29.07.2025р. суддею ОСОБА_3 подано заяву про самовідвід від розгляду кримінального провадження щодо обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, з тих підстав, що ОСОБА_4 , який є адвокатом та неодноразово брав участь в судових засіданнях Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, обвинувачується у зловживанні впливом, а саме: в одержанні неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення суддею Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області.
29.07.2025р. зазначену заяву про відвід у порядку, визначеному ст.35 КПК України, передано для розгляду судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 .
Учасники кримінального провадження в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви про самовідвід судді.
Згідно з вимогами ч. 4 ст.107 КПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому розгляді, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали заяви, дійшов висновку про наступне.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Згідно положень Кодексу суддівської етики, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов'язків, яка виявляється у змісті судових рішень та під час судового процесу і суддя має дбати про те. щоб його поведінка сприяла збереженню і поглибленню переконання суспільства у неупередженості судді при здійсненні ним своїх професійних обов'язків.
Обґрунтований самовідвід свідчить про сумлінне виконання суддею своїх обов'язків. Обгрунтування самовідводу не може піддаватися сумніву.
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалені резолюцією 2006/23 від 27 липня 2006 року) визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості.
Відповідно до статті 8 Загальної Декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.
Частиною першою статті шостої Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов"язків.
Згідно з пунктом 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів.
Так, при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Враховуючи викладене, для забезпечення умов, за яких у сторін не виникало б будь-яких сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, об'єктивності судді при розгляді вищевказаного кримінального провадження, вважаю, що викладені у заяві судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_3 доводи щодо необхідності її відводу від участі в зазначеній справі є обгрунтованими, а тому заяву про самовідвід слід задовольнити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 75, 81, 372 КПК України, суд -
ухвалив:
Заяву судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_3 про самовідвід, - задовольнити.
Відповідно до ст.82 КПК України передати кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42025140000000026 від 24.01.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, для визначення іншого судді в порядку ч.3 ст.35 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1