Справа №461/5456/25
Провадження №3/461/2018/25
30 липня 2025 року м. Львів
Суддя Галицького районного суду м.Львова Мисько Х.М., вивчивши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: невідомий,
за ст.173 КУпАП,-
29.06.2025 року о 23 год. 30 хв., ОСОБА_1 , у м. Львові на пр. Свободи, 25 поблизу Театру опери і балету імені С.Крушельницької, перебуваючи з ознаками алкогольного сп'яніння, небз видимої необхідності дістав предмет, схожий на пістолет та почав ним розмахувати у пристуності інших громадян, чим викликав у них почуття страху та паніки, при цьому виражався нецензурною лайкою та вираженим зухвальством, за що відповідальність передбачена ст.173 КУпАП.
ОСОБА_1 судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час та місце слухання справи повідомлявся завчасно належним чином поштовим зв'язком, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не поступало.
За приписами ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Також практика Європейського суду з прав людини у своїх рішеннях вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи, що ОСОБА_1 неодноразово викликався в судові засідання поштовим зв'язком, в тому числі рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною в протоколах про адміністративне правопорушення, тобто відповідно до вимог ч. 1 ст. 277-2 КУпАП був своєчасно та належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не подав клопотання про відкладення розгляду справи, а тому з урахуванням викладеного, а також враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя дійшов висновку про наявність підстав для розгляду даної справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 256, 280 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Стаття 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Тобто, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбачений ст.173 КУпАП.
Факт вчинення адміністративного правопорушення стверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №477232 від 30.06.2025 року,
- заявою ЄО №26879 від 30.06.2025 року, скерованої ЛРУП 31 ГУНП у Львівській області;
- поясненннями ОСОБА_2 від 30.06.2025 року, ОСОБА_3 від 30.06.2025 року, ОСОБА_4 від 30.06.2025 року,
- фотоматеріалами, та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об'єктивному взаємозв'язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.
Під час призначення стягнення згідно з ч.2 ст.33КУпАП суддя враховує характер, тяжкість та фактичні обставини вчинення правопорушення, особу правопорушника та його майновий стан.
Враховуючи викладене у сукупності, вважаю, що для запобігання вчиненню нових правопорушень та виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття необхідно накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції статті 173-2 ч. 1 КУпАП у виді штрафу в мінімальному розмірі.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.40-1КУпАП України, з порушника в дохід держави слід стягнути 605 грн. 60 коп. судового збору.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 173, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.173 КУпАП та накласти стягнення - 51.00 грн. штрафу в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
В разі несплати штрафу у строк, встановлений ст. 307 КУпАП, штраф підлягає стягненню із правопорушника у примусовому порядку у подвійному розмірі, відповідно до ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Х.М.Мисько