(заочне)
Справа №445/743/25
Провадження № 2/439/427/25
23 липня 2025 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області
у складі:
головуючого-судді: Петейчука Б.М.,
за участі: секретаря
судового засідання: Ковальчук Н.І.,
позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк»,
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ухвалив таке рішення.
Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк» звернувся до Бродівського районного суду Львівської області зі позовними вимогами до відповідача: ОСОБА_1 , в яких просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором за номером: 631359784 від 10.02.2020 року у розмірі 413668 (чотириста тринадцять тисяч шістсот шістдесят вісім) гривень 60 копійок.
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач зазначає, що 10 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства «Сенс Банк» із метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим підписав Анкету-заяву на обслуговування у Публічному акціонерному товаристві «Альфа-Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сенс Банк».
Позивач акцентує, що своїм підписом у Анкеті-Заяві відповідач підтвердив, що підписана ним Анкета-Заява, разом із Офертою та Акцептом на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.
Позивач зазначає, що свої зобов'язання за договором він виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах обумовленого предмета договору. Проте відповідач, який зобов'язався повернути кредитні кошти, не надав своєчасно кредитодавцю грошові кошти для погашення заборгованості за борговим зобов'язанням.
Позивач мотивує, що взяті на себе зобов'язання за Договором відповідач належним чином не виконував, унаслідок чого станом на 28 березня 2025 року утворилася заборгованість у розмірі 413668 (чотириста тринадцять тисяч шістсот шістдесят вісім) гривень 60 копійок.
Відтак позивач із метою належного та повного виконання зобов'язання просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором за № 631359784 від 10 лютого 2020.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.
06 травня 2020 року - відкрито провадження у справі.
Відповідачу запропоновано протягом п'ятнадцяти днів, із моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, подати відзив на позовну заяву.
Позивач у судове засідання участь свого представника не забезпечив. Від представника позивача: адвоката Лойфер Антона Едуардовича надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд задовольнити останні. Водночас, не заперечив щодо проведення заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Хоча належним чином, у встановленому законом порядку, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, від нього не надходило клопотань про відкладення розгляду справи та не подавався відзив.
Суд, зі згоди позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 Цивільного процесуального кодексу України.
За правилами норми частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Доказами у справі встановлено, що 10 лютого 2020 року ОСОБА_1 підписав Анкету-Заяву на обслуговування у Публічному акціонерному товаристві «Альфа-Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сенс Банк», відповідно до якої погодився з усіма її умовами, зокрема й умови про те, що підписана ним Анкета-Заява, разом із Офертою та Акцептом на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, про що свідчить надана позивачем суду завірена копія такої заяви; оферта та акцепт на укладення угоди за № 631359784 від 10 лютого 2020 року (а.с. 7).
ОСОБА_1 ознайомлений із усіма істотними умовами договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві «Альфа-Банк» за № 631359784 від 10 лютого 2020 року, про що власноруч поставив власний підпис у додатках до такого договору (а.с. 8-10).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором за номером: 631359784 10 лютого 2020 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на час звернення до суду становить: 413668 (чотириста тринадцять тисяч шістсот шістдесят вісім) гривень 60 копійок, про що свідчать надані суду розрахунки (а.с. 14).
Мотиви суду.
За нормативними правилами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Виходячи зі змісту статтей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Разом із цим, нормою статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
За змістом статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.
Нормою частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України акцентовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
При цьому, відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Імперативними приписами частини 2 статті 1048 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).
Нормативними положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Як вбачається із доказів у справі, 10 лютого 2020 року ОСОБА_1 підписав Анкету-Заяву на обслуговування у Публічному акціонерному товаристві «Альфа-Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сенс Банк», відповідно до якої погодився з усіма її умовами, зокрема й умови про те, що підписана ним Анкета-Заява, разом із Офертою та Акцептом на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, складає Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві «Альфа-Банк». Відповідно до договору кредитної лінії сума кредиту до 200 00 гривень, строк кредитування 12 місяців, з річною ставкою в 39,59 %.
Разом із цим, відповідач: ОСОБА_1 погодився із істотними умовами такого договору, про що власноруч поставив власний підпис.
У свою чергу позивач надав відповідачу кредит у розмірі, передбаченому у договорі, у повному обсязі, що підтверджується випискою за банківським рахунком ОСОБА_1 . Проте останній належним чином своє зобов'язання не виконав та допустив заборгованість за кредитним договором за номером: 631359784 від 10 лютого 2020 року.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги банку щодо стягнення заборгованості підтверджуються належними доказами, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в сумі 413668 (чотириста тринадцять тисяч шістсот шістдесят вісім) гривень 60 копійок.
Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
Судом встановлено, що позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк» сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 4 964 гривні 02 копійок (а.с. 1).
Нормою частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, суд вважає, що з відповідача: ОСОБА_1 необхідно стягнути понесені судові витрати за сплачений судовий збір за подання позовної заяви на рахунок позивача: Акціонерного товариства «Сенс Банк», що буде відповідати вимогам чинного цивільного процесуального законодавства України.
Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.
Доказами у справі встановлено, що від 28 січня 2025 року між АТ Сенс Банк» та адвокатським об'єднанням «СмартЛекс», укладено договір про надання правничої (правової) допомоги за номером: 1006. Предметом договору визначено, що приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу, а клієнт зобов'язується оплатити надані послуги з надання професійної правничої допомоги. Розмір гонорару адвоката за надання клієнту професійної правничої допомоги визначається сторонами у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання сторонами, що підтверджується наданою суду копією такого договору
Винагорода адвокатського об'єднання за надання послуг згідно цього договору визначена сторонами згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із урахуванням складності справи, економічної вигоди для Клієнта та його господарської діяльності та згідно з п. 3.1. Договору про надання послуг № 1006 від 28.01.2025 року за надання послуг замовник сплачує на користь виконавця винагороду (гонорар) у нижченаведеному розмірі: за підготовку і подання позовної заяви до суду - 375,00 грн; за отримання рішення суду - 225,00 грн; комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника - 7,85%. Таким чином, витрати позивача на професійну правничу допомогу, які пов'язані із розглядом справи за цією позовною заявою, становлять 33072,99 грн (із розрахунку: 375,00 грн + 225,00 грн + 413668,60 грн х 7,85%)..
Адвокатом Лофер А.Е. надано належним чином та у повному обсязі АТ «Сенс Бан» професійну правничу допомогу в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі: Закон за № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону за № 5076-VI встановлено, що представництвом є вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону за № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які варто застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, зокрема гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 3 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Аналогічну правову позицію виклала Велика Палата Верховного Суду у судовому рішенні від 19 лютого 2020 року (єдиний унікальний номер справи: 755/9215/15-ц).
Суд, дослідивши надані суду докази витрат на професійну правничу допомогу, приходить до переконання, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Із доказів у справі, зокрема договору про надання правничої (правової) допомоги за номером: 1006 від 28 січня 2025 року вбачається, що згідно п. 3.1. за надання послуг замовник сплачує на користь виконавця винагороду (гонорар) у нижченаведеному розмірі: за підготовку і подання позовної заяви до суду - 375,00 грн; за отримання рішення суду - 225,00 грн; комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника - 7,85%. Таким чином, витрати позивача на професійну правничу допомогу, які пов'язані із розглядом справи за цією позовною заявою, становлять 33072,99 грн (із розрахунку: 375,00 грн + 225,00 грн + 413668,60 грн х 7,85%).
Повно, всебічно встановивши обставини справи, здійснивши оцінку доказів з точки зору дійсності, допустимості, достатності та належності, виходячи із внутрішнього переконання, суд приходить до думки, що надані послуги професійної правничої допомоги Адвоката Лофера А.Е. та витрати, які були понесені позивачем: АТ «Сенс Банк» за надання таких послуг, належать до судових витрат, які у своїй сукупності відповідають критеріям дійсності, необхідності, розумності їх розміру, з урахуванням складності справи.
Суд вважає, що фактично понесені судові витрати відповідачем за надану професійну правничу допомогу у досліджуваній цивільній справі становлять 33072,99 грн.
За таких обставин, врахувавши розмір пропорційно задоволених позовних вимог, а тому суд вважає, що доцільно відшкодувати позивачу: АТ «Сеннс Банк» витрати на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом досліджуваного цивільного провадження за рахунок відповідача: ОСОБА_1 у розмірі 33072 (тридцять три тисячі сімдесят дві ) гривні 99 копійок.
На підставі статей 16, 526, 527, 530, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк», - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором за номером: 631359784 від 10 лютого 2020 року в розмірі 413668 (чотириста тринадцять тисяч шістсот шістдесят вісім) гривень 60 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 964 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят чотири) гривні 02 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 33072 (тридцять три тисячі сімдесят дві ) гривні 99 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», код ЄДРПОУ: 23494714, місцезнаходження: Київська область, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, 100.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя Б.М. Петейчук