ЄУН: 336/4780/25
Провадження №: 2/336/2794/2025
Іменем України
31 липня 2025 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А.,при секретарі судового засідання Колесник Д.Г.,розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Запорізької міської ради,третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Пудлик Інна Миколаївна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
встановив:
В травні 2025 р. ОСОБА_1 ,в інтересах якої діє адвокат Говіна Л.В.,звернулася до суду з позовом, в якому зазначає,що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Краснодольне Джанкойського району АР Крим померла її мати ОСОБА_2 ,1930 р.н.,відкрилася спадщина в м.Запоріжжі,яка потребує нотаріального оформлення.
Спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 є позивачка ОСОБА_1 ,яка не проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, протягом встановленого законом строку не мала змоги звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини з поважних причин,оскільки тривалий час проживає та офіційно працює на території країни Італія,у зв'язку з введенням воєнного стану обмежено пересування в Україні,смерть спадкодавця сталася на тимчасово окупованій території,що потребувало встановлення відповідного факту в судовому порядку відповідно до законодавства України,оформлення значного обсягу документів тощо.
Постановою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Пудлик І.М.від 07.04.2025 р. було відмовлено уповноваженому представнику ОСОБА_1 у вчинені нотаріальної дії-видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 через пропуск строку прийняття спадщини.
Посилаючись на те,що строк на прийняття спадщини нею пропущений з поважних причин,від спадщини вона не відмовлявлась,просить суд на підставі ст.1272 ч.3 ЦК України визначити додатковий строк тривалістю у чотири місяці для прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 27.05.2025 р. було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження,витребувано від приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Пудлик І.М.спадкову справу до майна померлої ОСОБА_2 .
Відповідачем територіальною громадою в особі Запорізької міської ради до суду відзив на позов не надано.
В письмовій заяві уповноважений представник відповідача суд просить розглядати справу без його участі .
В судовому засіданні представник позивача адвокат Говіна Л.В. у вступному слові підтримала позов та пояснила,що після смерті матері позивачки,яка сталася у 2017 р.на тимчасово окупованій території в АР Крим,відкрилася спадщина,до складу якої входить нерухоме майно у м.Запоріжжі,яка потребує нотаріального оформлення. Позивачка тривалий час проживає та працює за межами України,через воєнний стан виникли обмеження у пересуванні,у зв'язку з чим ОСОБА_1 витратила значний час на оформлення великого обсягу документів,необхідних для подання нотаріусу, факт смерті спадкодавця встановлювався в судовому порядку. У березні 2025 р.за заявою позивачки була заведена спадкова справа до майна померлої ОСОБА_2 ,однак постановою нотаріуса від 07.04.2025 р.відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через пропуск строку прийняття спадщини,чим обумовлено її звернення до суду за захистом прав спадкоємця.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився,викликався належним чином завчасно,надав заяву про розгляд справи без його участі.
В судовому засіданні представник позивача висловив згоду на розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалення судом рішення на підставі наявних у справі доказів.
Третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Пудлик І.М.в судове засідання не з'явився викликався належним чином завчасно,на виконання ухвали суду надав копію спадкової справи до майна померлої ОСОБА_2 та заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Як передбачено ст.223 ч.1 ЦПК України,неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови,що його належним чином повідомлено про дату,час і місце цього засідання,не перешкоджає розгляду справи по суті.
На підставі викладеного,суд розглянув справу за відсутності представника відповідача та третьої особи.
Всебічно вивчивши обставини справи,дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов заявлений обґрунтовано,підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Судом встановлено та перевірено доказами, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла у с.Краснодольне Джанкойського району АР Крим,цей факт встановлений рішенням Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 19.11.2024 р.у справі № 331/6904/24 провадження № 2-0/331/586/2024 р.,яке набрало законної сили 19.12.2024 р.
На підставі вказаного рішення,17.01.2025 р.Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) зареєстровано у реєстрі актовий запис про смерть ОСОБА_2 за № 7 та сформовано витяг № 000488813201.
Після смерті ОСОБА_2 з ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина за законом,спадкоємцем за законом першої черги до майна померлої є дочка померлої ОСОБА_1 ,родинні відносини між спадкодавцем та спадкоємцем підтверджено копією свідоцтва про народження позивачки та відомостями про зміну прізвища після реєстрації шлюбу.
Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Згідно з частинами першою, другою статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
З матеріалів спадкової справи до майна померлої ОСОБА_2 № 5 /2025 встановлено,що 08.03.2025 р. із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_2 звернулася позивачки ОСОБА_1 .
Інші особи права спадкоємців до майна ОСОБА_2 не заявляли.
Постановою нотаріуса від 07.04.2025 р. ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні відповідної нотаріальної дії-видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з підстав пропуску строку на прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).
Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Аналіз вищезазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року N 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
З матеріалів справи суд встановив,що позивачка хоча і зареєстрована у м.Запоріжжі,проте згідно відмітки у паспорті громадянина України для виїзду за кордон,03.07.2017 р. виїхала за межі України та перебуває в Італійській Республіці.
Смерть спадкодавця сталася на території,тимчасово окупованій рф, тому для встановлення факту смерті громадянки України ОСОБА_2 на цій території позивачка була вимушена діяти через представника та звертатись до суду для отримання відповідного рішення як підстави для реєстрації факту смерті ОСОБА_2 ,що є передумовою звернення до нотаріуса для оформлення спадщини.
Як роз'яснив Верховний Суд України в п.24 Постанови Пленуму № 7 від 30.05.2008 р.»Про судову практику у справах про спадкування»,вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини суд досліджує поважність причин його пропуску,при цьому необхідно виходити з того,що поважними є причини,пов'язані з об'єктивними,непереборними,істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Позивач в обгрунтування поважності причин пропуску строку прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 на вказані вище обставини непереборної сили,які перешкодили у встановлений законом строк подати заяву про прийняття спадщини,проте від спадщини матері ОСОБА_1 не відмовлялась.
Враховуючи наведене, звернення позивача до суду із позовом про визначення додаткого строку для прийняття спадщини є передбаченим законом способом захисту цивільного права відповідно до ст. 16 ЦК України,а його вимоги грунтуються на законі та підтверджені доказами,тому підлягають задоволенню.
Додатковий строк,який визначається позивачу, з урахуванням обставин справи, проживання позивача за межами країни,має становити чотири місяці,що на думку суду є достатнім для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ст.141 ЦПК України питання про розподіл судових витрат позивач не ініціював.
На підставі ст.ст.16,1261,1270,1272 ч.3 ЦК України,ст. ст. ст.12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 265, 280, 284, 353, 355 ЦПК України ,суд-
Ухвалив:
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю чотири місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом,відкритої після смерті ОСОБА_2 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Краснодольне Джанкойського району Автономної Республіки Крим.
Відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України,зазначаються наступні відомості:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,адреса реєстрації проживання : АДРЕСА_1 .
Відповідач:Запорізька міська рада ,адреса знаходження: м.Запоріжжя,проспект Соборний 206,ЄДРПОУ 04053915.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення,а у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення,зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Суддя Ю.А.Галущенко