Справа № 308/8350/25
1-кп/308/817/25
30 липня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025140160000312 від 17.03.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
У провадженні суду знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025140160000312 від 17.03.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.06.2025 року призначено підготовче судове засідання.
25.06.2025 року продовжено відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на період судового розгляду до 08 серпня 2025 року включно.Визначений раніше ухвалою слідчого судді 07.05.2025 року розмір застави у розмірі 30 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90 840,00 грн. - залишено без змін та призначено справу до судового розгляду.
30.07.2025 року прокурором ОСОБА_3 подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді у вигляді тримання під вартою, оскільки обраний раніше судом запобіжний захід закінчується. При цьому, на думку прокурора, існують ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на учасників кримінального провадження.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Прокурор у судовому засіданні просив продовжити відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки клопотання є необґрунтованим, а ризики відсутні. Зазначила, що в її підзахисний має міцні соціальні зв'язки. Подію кримінального правопорушення не заперечує.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника, заперечував щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Розглянувши клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що відповідно до ст.12ККУкраїни відноситься до категорії тяжких злочинів.
Як вбачається з пояснень сторони обвинувачення, на стадії досудового розслідування щодо ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 90 840,00 грн.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.06.2025 року, продовжено відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на період судового розгляду до 08 серпня 2025 року включно. Визначений раніше ухвалою слідчого судді 07.05.2025 року розмір застави у розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок - залишено без змін та призначено справу до судового розгляду.
Статтею 29 Конституції України регламентовано, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваного, обвинуваченого покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язана із необхідністю запобігання ризикам, передбачених ст.177 КПК України.
Підставами застосування запобіжних заходів є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу судом встановлено, що стороною обвинувачення ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Злочин, передбачений . ч. 5 ст. 407 КК України, у відповідності до вимог ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, суд виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №62025140160000312, на які посилається сторона обвинувачення.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення Європейського суду з прав людини від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції», скарга № 12369/86).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Оцінюючи наявність ризиків у кримінальному провадженні, суд виходить з того, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Також, суд бере до уваги тяжкість покарання за ч. 5 ст. 407 КК України, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вказаному злочину, враховує те, що докази, передбачені ст. 84 КПК України, із сторони обвинувачення та сторони захисту судом не досліджено, та з урахуванням наведених даних, суд вважає доведеним під час розгляду клопотання наявність ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органу суду. Доводи сторони обвинувачення про існування інших ризиків, зазначених у клопотанні, належним чином не обґрунтовані та не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні,
Доводи сторони захисту зазначених висновків суду не спростовують.
Крім цього, суд вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з ізоляцією ОСОБА_4 від суспільства буде недостатнім для попередження вищевказаних ризиків.
За таких обставин, виходячи з вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України та з огляду на тяжкість ймовірного покарання, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлений ризик, що оцінений в сукупності із даними про особу обвинуваченого, суд вважає, що належний контроль за поведінкою ОСОБА_4 та дієве запобігання встановленому в провадженні ризику неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, а відтак клопотання сторони обвинувачення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає задоволенню.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі провадження, не встановлено та сторонами кримінального провадження не наведено.
Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, визначеними КПК України, конкретними підставами і метою його застосування. Тому, на переконання суду, наявні підстави для продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , що обумовлено необхідністю завершення судового розгляду кримінального провадження та відсутністю на даний час підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід. Відтак, суд прийшов до висновку, що строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 слід продовжити на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів.
Керуючись ст.ст. 176-178, 331, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на період судового розгляду, але не більше ніж на 60 (шістдесят) днів, а саме до 26 вересня 2025 року включно.
Визначений раніше ухвалою слідчого судді 07.05.2025 року розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок - залишити без змін.
Роз'яснити, що обвинувачений ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду на їх першу вимогу;
- не відлучатися за межі м. Конотоп, Сумська області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- не спілкуватися із свідками, у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну до органів ДМС України в Закарпатській області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом прокурора, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору і надіслати начальнику ДУ «Закарпатська установа виконання покарань № 9».
На ухвалу може бути подана апеляція протягом п'яти днів, починаючи з наступної дня після її проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Повний текст ухвали проголошено о 16 год. 50 хв. 30 липня 2025 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1