Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/2929/25
31.07.2025 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого-судді Трагнюк В.Р., секретар судового засідання Конар В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощенного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Естінко Тетяна Емілівна, до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,
ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Естінко Тетяна Емілівна, звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 24 лютого 2022 року у Виноградівському віддіді ДРАЦС у Берегівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано Франківськ) за актовим записом №46.
Під час шлюбу у сторін народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно рішення Виноградівського районного суду у справі №299/5871/22 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини сина ОСОБА_4 , у розмірі по 3000 (три тисячі ) гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02.11.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Позивач зазначає, що доходів не має, так як займається вихованням сина.
ОСОБА_2 здоровий, працездатний, має нерегулярний дохід і в змозі сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 10 000,00 грн. щомісячно. Доказом фінансової можливості сплати аліментів у вищезазначеному розмірі є зокрема розрахунок заборгованості зі сплати аліментів по виконачому провадженню №71174159, згідно якого за 11 місяців ОСОБА_2 сплатив аліменти в сумі 99 931,00 грн.
З дня винесення судом рішення про стягнення аліментів збільшились витрати на утримання дитини та покращився фінансовий стан відповідача по справі.
Зокрема, дитина відвідує дошкільний заклад, що потребує додаткових витрат на одяг, оплату харчування. З метою надежного розвитку та підготовки до школи, розвитку мислення, логіки, пам'яті, базових умінь позивачка змушена купувати книги, канцтовари, спортивні товари та ін
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися Представник подала заяву про розгляд справи у їх відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті без фіксування судового процесу.
Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються процесуальними правами, реалізують право на судовий захист; кожна сторона зобов'язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, обов'язок доказування позову лежить на позивачеві; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; зловживання процесуальними правами недопустиме (ч. 1 ст. 20 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 44, 76-82 ЦПК України). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст.77 ЦПК України). Про задоволення позову рішення може бути прийняте лише за умови обґрунтованості та доведеності позовних вимог ( ст.ст. 89, 263-265 ЦПК України).
Судом встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч.2 ст.51 Конституції України) закріплюється в сімейному законодавстві (ст. 180 СК України).
Відповідно із ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно рішення Виноградівського районного суду у справі №299/5871/22 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дитини сина ОСОБА_4 , у розмірі по 3000 (три тисячі ) гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02.11.2022року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 15-18).
За обставинами справи, відповідач сплачує аліменти визначені рішенням суду, однак позивач просить змінити розмір аліментів з 3000 гривень на аліменти в розмірі 10000 гривень на дитину, оскільки присуджена сума аліментів не достатня та не забезпечує належного утримання дитини, а саме: дитина подорослішала та потребує більшого матеріального забезпечення, істотно зріс рівень споживчих цін, з урахуванням вікових особливостей дитини зросли витрати на її утримання.
Разом з тим, суд враховує динаміку прожиткового мінімуму відповідного віку дитини, відповідно матеріальне утримання дитини стало обходитись значно дорожче, що відповідає дійсним обставинам. Зважаючи на інтереси дитини, такі обставини не можуть повністю залишатися поза увагою суду в спорі, що розглядається. Ті обставини, що з віком потреби дитини зростають, що, в свою чергу, тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживає дитина, на її утримання, на забезпечення освіти, гармонійного розвитку, відпочинку дитини тощо, є загальнозрозумілими та не викликають заперечень у сторін чи сумнівів у суду.
Згідно розрахунку заборгованості із сплати аліментів по виконавчому провадженню відповідач свої зобов"язання по рішенню суду завжди виконував, заборгованості по аліментах не виникали. Зазначене також вказує на відповідальне ставлення відповідача щодо матеріального забезпечення своєї дитини у відповідності до можливостей і його заробітку.
Відповідно до ст. 8 Закону України від «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно зі ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною 1 статті 192 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Так, згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: прожитковий мінімум дітей віком до 6 років - 2563 гривні.
Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесіє Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989p., батько(- ки) або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Це положення знайшло своє відображення в українському законодавстві.
Згідно до ч. 1 ст. 184 СК України і роз'яснень, викладених в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів», якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі; вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
При прийнятті рішення щодо розміру аліментів суд виходить з прожиткового мінімуму встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», а саме за змістом статті 4 визначено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить 2563 гривні, дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
Законом України від 17.05.2017 № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» частину другу ст. 182 викладено в такій редакції: «Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».
Тож слід визнати, що матеріальне становище одержувача аліментів як одна з умов, із якою пов'язується можливість збільшення розміру аліментів, змінилося, потреба в коштах для утримання і розвитку дитини істотно зросла, тому виникли дійсні підстави для вимоги до платника аліментів про збільшення їх розміру як такі. Власне недостатність у матері коштів на утримання дитини сумнівів не викликає, відповідні доводи позивача відповідачем не спростовані.
Беручи до уваги результат виконання сторонами обов'язку доказування обставин, що мають значення в справі, слід констатувати, що під час судового розгляду не встановлено і не доведено підстав для відступу від засад щодо загалом рівного обов'язку батьків у матеріальному утриманні дітей.
Закон не містить вимоги визначення точного розміру аліментів суто як половини відповідного розміру прожиткового мінімуму на дитину, відповідні розміри прожиткового мінімуму є не абсолютними величинами (базою) для визначення розміру аліментів, а можуть слугувати лише певним орієнтиром при вирішенні питання, яким суд не зв'язаний з огляду на фактичні обставини справи, динаміку дійсних витрат тощо.
На переконання суду, з урахуванням фактичних обставин справи, динаміки значення базового соціального стандарту, вимога позивача щодо розміру аліментів 10000 гривень є надмірною, а тому позов підлягає до часткового задоволення з визначенням аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 грн., що узгоджуватимуться з вимогами закону, відповідатиме інтересам дитини і не порушує як законні інтереси платника аліментів, так і законні інтереси їх отримувача.
Слід враховувати також, що за наявності для того підстав, істотної зміни обставин, законодавства тощо, сторони не позбавлені права ставити в подальшому питання про зміну розміру стягуваних аліментів, зміну способу стягнення, участь у додаткових витратах і т.ін.
Проаналізувавши надані в судовому засіданні докази в їх сукупності, позицію позивача та відповідача, враховуючи в першу чергу якнайкраще забезпечення інтересів дитини та те, що спільна дитина сторін проживає разом із позивачем і остання апріорі несе більші витрати на утримання дитини та необхідність за загальним правилом дотримання паритету (рівності) батьків у виконанні обов'язку з матеріального утримання дитини, якщо не встановлено і не доведено підстав для відступу від такого паритету, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з закріплених ч. 9 ст. 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральним засадам суспільства, розмір стягуваних аліментів дійсно підлягає зміні.
Разом з тим, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави.
Керуючись статтями 12, 19, 81, 141, 263-265, 430 ЦПК України,
Позов задовольнити частково.
Змінити розмір аліментів стягуваних за рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області №299/5871/22 від 21.12.2022 року з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканки АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3000 гривень, щомісяця але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, надалі стягувати аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5000 гривень щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в сумі 1211 гривні 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 31.07.2025 року.
ГоловуючийВ. Р. Трагнюк