Справа № 504/2363/25
Номер провадження 2/504/2725/25
про залишення позовної заяви без руху
18.07.2025с-ще Доброслав
Суддя Доброславського районного суду Одеської області Литвинюк А.В., перевіривши матеріали цивільної справи №504/2363/25 (2/504/2725/25) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 строком на шість місяців, яким заборонити йому наближатись до ОСОБА_1 та дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на відстань ближче 100 метрів, перебувати у будинку АДРЕСА_1 , контактувати з заявницею та дітьми будь-яким способом (телефон, месенджери, електронна пошта, особисто) разом з клопотанням про термінове судове втручання у зв'язку зі зникненням малолітніх дітей,-
встановив:
13.06.2025 року до Доброславського районного суду Одеської області надійшли матеріали вищезазначеної позовної заяви разом з клопотанням про термінове судове втручання у зв'язку зі зникненням малолітніх дітей.
Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 23.06.2025 року задоволено самовідвід судді Вінської Н.В. від розгляду клопотання ОСОБА_1 про термінове судове втручання у зв'язку зі зникненням малолітніх дітей у справі, зазначене клопотання передано до канцелярії Доброславського районного суду Одеської області для усунення недоліків та подальшого визначення головуючого по справі відповідно до вимог процесуального законодавства.
Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 09.07.2025 року прийнято самовідвід судді Барвенко В.К. у справі за позовом ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 строком на шість місяців, яким заборонити йому наближатись до ОСОБА_1 та дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на відстань ближче 100 метрів, перебувати у будинку АДРЕСА_1 , контактувати з заявницею та дітьми будь-яким способом (телефон, месенджери, електронна пошта, особисто) разом з клопотанням про термінове судове втручання у зв'язку зі зникненням малолітніх дітей. Матеріали зазначеної цивільної справи №504/2363/25 (2/504/2725/25) разом з клопотанням ОСОБА_1 про термінове судове втручання у зв'язку зі зникненням малолітніх дітей у справі передані керівнику апарату Доброславського районного суду Одеської області для визначення іншого складу суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2025 року головуючим суддею визначено Литвинюк А.В.
Так, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі з'ясовано, що передані до провадження судді матеріали справи не відповідають вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України.
Згідно з ч.1 ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
У п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року вказано, що оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування.
Відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.
Частина 4 ст.19 ЦПК України визначає, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Позовне провадження - вид провадження у судовому процесі, у якому розглядається спір двох сторін (позивача та відповідача), який виникає з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. Позовній формі захисту властива форма та порядок звернення до суду, однаковий порядок розгляду спору.
У той же час за ч.7 ст.19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
З матеріалів справи вбачається, що заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду у порядку позовного провадження з позовом до ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 строком на шість місяців, яким заборонити йому наближатись до ОСОБА_1 та дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на відстань ближче 100 метрів, перебувати у будинку АДРЕСА_1 , контактувати з заявницею та дітьми будь-яким способом (телефон, месенджери, електронна пошта, особисто) разом з клопотанням про термінове судове втручання у зв'язку зі зникненням малолітніх дітей.
Вимоги до змісту та форми заяви про видачу обмежувального припису визначені статтею 350-4 ЦПК України.
Відповідно до положень цієї статті у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути, зокрема, зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують. У разі неможливості надати докази, до заяви може бути додане клопотання про їх витребування.
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Аналогічні положення містяться й у ст.ст.175,177 ЦПК України, які визначають форму і зміст позовної заяви та перелік документів, що додаються до позовної заяви.
Суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановив, що заява про видачу обмежувального припису не відповідає вимогам п.3 ч.1 ст.350-4 ЦПК України, відповідно до якої у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.350-3 ЦПК України заінтересованими особами у справах про видачу обмежувального припису є особи, стосовно яких подано заяву про видачу обмежувального припису. Заінтересованими особами також можуть бути інші фізичні особи, прав та інтересів яких стосується заява про видачу обмежувального припису, а також органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції.
Відповідно до ч.1 ст.350-5 ЦПК України справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб.
Відповідно до ст.350-1 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу.
Згідно з ч.3 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Відповідно до п.3 ч.1, ч.2 ст.350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності). У разі неможливості надати докази, визначені пунктом 3 частини першої цієї статті, до заяви може бути додано клопотання про їх витребування.
За таких обставин положеннями чинного ЦПК України чітко зазначено, що звертаючись до суду із заявою про видачу обмежувального припису, заявник повинен надати суду докази, що підтверджують необхідність видачі судом обмежувального припису. Виняток із вищенаведеного поширюється лише на випадки неможливості надання доказів, у разі чого заявником може бути подане клопотання про їх витребування.
У порушення вищезазначених вимог заявницею не додано доказів на підтвердження того, що вона підпадає під ознаки осіб, які мають право на подачу заяви про видачу обмежувального припису.
Суду не надано доказів та не зазначено, якими доказами буде підтверджуватися факт спільного проживання заявника із заінтересованою особою в контексті часу звернення до суду із заявою про видачу обмежувального припису.
За результатами вивчення матеріалів справи суд дійшов висновку, що її подано без додержання вищенаведених вимог процесуального закону, відтак, ОСОБА_1 необхідно привести свої вимоги до відповідних норм ЦПК України, які регламентують порядок розгляду справ позовного провадження.
Згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175,177,185 ЦПК України,-
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 строком на шість місяців, яким заборонити йому наближатись до ОСОБА_1 та дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на відстань ближче 100 метрів, перебувати у будинку АДРЕСА_1 , контактувати з заявницею та дітьми будь-яким способом (телефон, месенджери, електронна пошта, особисто) разом з клопотанням про термінове судове втручання у зв'язку зі зникненням малолітніх дітей - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Литвинюк А. В.