Справа № 520/3561/18
Провадження № 2-зз/947/96/25
про повернення заяви без розгляду
30.07.2025
Суддя Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М., розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі №520/3561/18 за позовом заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Одеської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , Реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства Центр державної реєстрації» Іскров О.В., треті особи Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Рогатін В.О., Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Адамець О.І., Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І.М., про визнання недійсним договорів купівлі-продажу, скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, знесення самочинно збудованих двоповерхових будівель,
18 липня 2025 року представник заявника звернувся до суду з заявою, в якій просив скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 27.03.2018 року у справі №№520/3561/18, а саме скасувати арешт з житлового будинку, об'єкт житлової нерухомості загальною площею 117,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1314631351101; житлового будинку, об'єкт житлової нерухомості загальною площею 118,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1314644251101; житлового будинку, об'єкт житлової нерухомості загальною площею 110,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1314656351101; скасувати заборону будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо житлового будинку, об'єкту житлової нерухомості загальною площею 117,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1314631351101; щодо житлового будинку, об'єкту житлової нерухомості загальною площею 118,5кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1314644251101; щодо житлового будинку, об'єкт житлової нерухомості загальною площею 110,2кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1314656351101.
У своїй заяві посилався на те, що на теперішній час відпала необхідність в забезпеченні позову, у зв'язку з чим звернувся до суду з вказаною заявою.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Вивчивши матеріали поданої заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення до суду, суддя дійшов до наступного висновку.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначено у ст.183 ЦПК України.
Розділ VI ЦПК України врегульовує процесуальні питання, пов'язані з виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), як заключного етапу у процесі реалізації захисту цивільних прав.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з абз. 2 ч. 2, 4 ст. 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Вимога про надання доказів надіслання заяви, скарги, клопотання чи заперечення іншим учасникам справи (провадження) стосується подання таких на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.
Такий правовий висновок сформований у постанові Верховного суду від 05.11.2020року у справі №591/1581/20.
Так, згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270, розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку.
Відповідно до положень пунктів 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.
Відповідно до ч. 1-5 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду. У разі надання відповідачем до суду документа, що підтверджує здійснене ним забезпечення позову відповідно до частини четвертої статті 156 цього Кодексу, відповідне клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, розглядається судом не пізніше наступного дня після надання вказаного документа. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.
Отже, оскільки нормами ЦПК України передбачений обмежений строк для розгляду заяви, необхідною передумовою дотримання судом основних засад цивільного судочинства під час розгляду зазначеної категорії заяв є направлення заявником учасникам справи тексту самої заяви та доказів на підтвердження викладених в ній обставин, позаяк сторони у справі повинні бути заздалегідь повідомленні про таку заяву для надання їм достатнього часу для ознайомлення з її змістом та можливості підготовити свої пояснення (заперечення) на відповідну заяву.
Таким чином, неотримання учасниками справи копії заяви порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє своєчасно надати можливість ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.
Представником заявника надано поштові квитанції про надсилання рекомендованих листів, однак, вони не можуть бути належними доказами надсилання заяви учасникам справи, оскільки не містять опису вкладення поштового відправлення.
Водночас, з матеріалів заяви вбачається, що у заяві відсутні обґрунтування звернення саме до Киъвського районного суду м. Одеси щодо вирішення заяви по справі, яка не перебуває у провадженні такого суду.
Наразі справа перебуває в провадженні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, який розглядає касаційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 у справі №520/3561/18 за позовом Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, що унеможливлює розгляд даного клопотання.
Разом з тим, ч.7 ст.153 ЦПК України визначено особливий порядок припинення дії заходів забезпечення позову у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову, а саме: заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Таким чином, закінчення дев'яностоденного строку є тією обставиною, за наявності якої вжиті судом заходи забезпечення позову втрачають свою дію і питання щодо їх скасування не потребує судового розгляду та ухвалення окремого судового рішення незалежно від подання учасниками справи відповідного клопотання.
Забезпечення позову є недійсним у силу закону, а отже, не порушує права третіх осіб, до такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 серпня 2022 року у справі № 450/4271/19, провадження № 61-20747св21.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
За таких обставин суддя вважає за необхідне заяву повернути без розгляду у силу ч. 4 ст. 183 ЦПК України.
При цьому суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедент ними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
На підставі викладеного та керуючись ч. 4 ст. 183 ЦПК України, суд -
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі №520/3561/18 за позовом заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Одеської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , Реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства Центр державної реєстрації» Іскров О.В., треті особи Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Рогатін В.О., Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Адамець О.І., Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І.М., про визнання недійсним договорів купівлі-продажу, скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, знесення самочинно збудованих двоповерхових будівель - повернути без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О. М. Куриленко