Справа №478/894/25 пров. №3/478/283/2025
31 липня 2025 року. Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Томашевський О.О., за участю секретаря судового засідання - Луговської А.І., розглянувши адміністративні матеріали які надішли від начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Миколаївка, Казанківського району, Миколаївської області, українця, громадянина України, військове звання: капітан, який обіймає старшого офіцера відділення обліку мобілізаційної підготовки ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,
Згідно з протоколом про вчинення адміністративного правопорушення від 23.07.2025 року № ОДМ-361 вбачається, що капітан ОСОБА_2 перебуваючи на посаді старшого офіцера відділення обліку мобілізаційної підготовки ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи військовою службовою особою, в умовах особливого періоду, на порушення вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. ст.ст. 1, 4-6 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, п. 9 розділу ІІ Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністра оборони України від 01.01.2024 року № 3 та усного наказу начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи уповноваженою особою для складання протоколів про адміністративні правопорушення у ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуваючи на території ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_1 , точна адреса не зазначається з метою збереження життя та здоров'я військовослужбовців), починаючи з 14.02.2025 року не подав керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки - начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 матеріали справ про адміністративні правопорушення: № 65 від 14.02.2025 року; № 99 від 17.03.2025 року; № 149/1 від 16.04.2025 року; № 242 від 24.06.2025 року; № 243 від 25.06.2025 року; № 244 від 26.06.2025 року; № 248 від 27.06.2025 року; № 249 від 28.06.2025 року; № 254 від 01.07.2025 року; № 256 від 02.07.2025 року; № 257 від 02.07.2025 року; № 259 від 03.07.2025 року; № 265 від 07.07.2025 року; № 272 від 11.07.2025 року; № 279 від 04.07.2025 року; № 280 від 14.07.2025 року; № 281 від 15.07.2025 року; № 283 від 01.07.2025 року для їх розгляду з метою внесення постанови, у зв'язку з чим винні у вчиненні адміністративних правопорушень громадяни фактично уникають адміністративної відповідальності, чим вчинив недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, тобто, адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_2 не прибув, не прибув, подав письмові пояснення, згідно яких заперечував проти складеного відносно нього протоколу. У письмових поясненнях пояснив, що відповідно до усного розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 було визначено порядок передачі матеріалів справ про адміністративні правопорушення протягом 5 днів, проте, з метою зменшення навантаження на особовий склад було організовано передачу таких матеріалів без виготовлення відповідних супровідних листів та відповідна номенклатура справ не була організована. На момент складання протоколу справи були розглянутими, по ним були прийняті рішення та вони були повернуті до ІНФОРМАЦІЯ_3 на зберігання. У зв'язку з цим, ОСОБА_2 вказує, що в його діях будь-якого складу військового адміністративного правопорушення не має.
Дослідивши адміністративні матеріали, суддя приходить до наступного висновку.
Так, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 172-15 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Об'єктивною стороною недбалості, тобто недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.
При цьому, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов'язків, то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним (хвороба, відсутність досвіду, нетривалість служби). Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов'язків характеризує, перш за все, об'єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов'язки, або хоча і діє, але виконує ці обов'язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.
Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2021 року у справі №185/12161/15-к вказав, що, при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов'язків необхідно встановити, що винний зобов'язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов'язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов'язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.
З матеріалів адміністративної справи встановлено, що ОСОБА_2 є діючим військовослужбовцем, що вбачається з копії військового квитка, а також з Витягів з наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 01.09.2021 року № 16 та від 07.05.2025 року № 124.
Відповідно до копії наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 26.02.2024 року № 28, з метою забезпечення постійної цілодобової роботи осіб, уповноважених для складання протоколів про адміністративне правопорушення, було затверджено список уповноважених осіб, для складання протоколів про адміністративні правопорушення та забезпечено їх цілодобову роботу в ІНФОРМАЦІЯ_8 та підпорядкованих відділах. Згідно з пунктом 4 вказаного наказу визначено про необхідність забезпечення під час відпрацювання графіку чергувань, наявність щоденно відповідальної уповноваженої особи в складі добового наряду на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
До Списку уповноважених осіб, для складання протоколів про адміністративні правопорушення, який є Додатком № 1 до вказаного наказу увійшли, зокрема: офіцер відділення обліку мобілізаційної підготовки капітан ОСОБА_2 .
З наданих до матеріалів справи копій протоколів про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_3 було складено 18 протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме: № 65 від 14.02.2025 року; № 99 від 17.03.2025 року; № 149/1 від 16.04.2025 року; № 242 від 24.06.2025 року; № 243 від 25.06.2025 року; № 244 від 26.06.2025 року; № 248 від 27.06.2025 року; № 249 від 28.06.2025 року; № 254 від 01.07.2025 року; № 256 від 02.07.2025 року; № 257 від 02.07.2025 року; № 259 від 03.07.2025 року; № 265 від 07.07.2025 року; № 272 від 11.07.2025 року; № 279 від 04.07.2025 року; № 280 від 14.07.2025 року; № 281 від 15.07.2025 року; № 283 від 01.07.2025 року.
З огляду на додані до матеріалів справи письмові пояснення ОСОБА_2 , останній підтвердив факт складання ним вказаних вище протоколів, проте зазначив, що матеріали адміністративних протоколів передаються начальнику ІНФОРМАЦІЯ_7 особисто, без жодних відміток про їх отримання. Після цього, матеріали таким же чином повертаються назад разом із винесеною постановою. При цьому, в жодному випадку супровідні листи не складаються.
З наданих письмових пояснень ОСОБА_2 також вбачається, що станом на 22.07.2025 року вищезазначені протоколи (справи) начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 не розглянуті.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення постійної цілодобової роботи осіб, уповноважених для складання протоколів про адміністративне правопорушення, було затверджено список уповноважених осіб, для складання протоколів про адміністративні правопорушення та забезпечено їх цілодобову роботу в ІНФОРМАЦІЯ_8 та підпорядкованих відділах. За покладеними на таких уповноважених осіб обов'язками, вони отримали право на складання протоколів та, відповідно, повинні забезпечувати їх складання за напрямками службової діяльності або при перебуванні на чергуванні.
Будь-яких інших обставин, з матеріалів адміністративної справи не вбачається.
Встановлені обставини суддя оцінює з урахуванням наступного.
Так, ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За приписами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною другою ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган, що розглядає справу, не наділений повноваженнями на збирання доказів та розглядає справу в межах тих доказів, що зібрані та надані на розгляд суду разом із протоколом про адміністративне правопорушення, а тому, предмет судового розгляду обмежений даними, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть.
В свою чергу, тягар доказування події адміністративного правопорушення покладено на посадову особу яка складає протокол про адміністративне правопорушення, що слідує з положень ст. 251 КУпАП, та суд не вправі самостійно віднаходити докази та здійснювати інші дії на встановлення винуватості особи, оскільки в такому разі суд візьме на себе обов'язки сторони обвинувачення, що є неприпустимим.
В судовому засіданні не встановлено доказів, які поза розумним сумнівом підтверджують вину особи, що притягається до адміністративної відповідальності, а саме що ОСОБА_2 допустив недбале ставлення до військової служби. Зокрема, суддею не встановлено обставин, що свідчать про порядок формування справ про адміністративне правопорушення за складеними протоколами та порядку їх передачі начальнику ІНФОРМАЦІЯ_7 для розгляду. Посилання в протоколі на усний наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 про встановлення 5 - денного строку для передачі матеріалів сам по собі не доводить недбалого ставлення ОСОБА_2 до військової служби, оскільки в даному випадку не доведено факту саме невиконання усного наказу начальника у встановлений строк. При цьому, суддя звертає увагу на відсутність порядку фіксування прийняття/повернення матеріалів адміністративних протоколів, що фактично унеможливлює з'ясування суддею обставин, вказаних у протоколі, складеного відносно ОСОБА_2 та не викликає недовіру до фактів належної передачі матеріалів адміністративної справи, на яких наголошує у письмових поясненнях ОСОБА_2 , які були надані суду.
Таким чином, за результатами дослідження матеріалів адміністративної справи, судом не встановлено обставин, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме, що ОСОБА_2 допустив недбале ставлення до військової служби.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням вищевикладеного суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, у зв'язку з чим провадження підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 33, 268, 280, 283, 247, 294 КУпАП України, суддя,
Провадження у справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова можебути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя