Справа №487/4339/25
Провадження №2/487/2418/25
23.07.2025 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Кузьменко В.В., за участю секретаря Рафальської Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну сплату сплати аліментів,
26.06.2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну сплату сплати аліментів.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 07.07.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд, дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного.
Судом встановлено, що сторони є батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
На примусовому виконанні Заводського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває судовий наказ Ленінського районного суду м. Миколаєва № 489/5104/24 від 23 липня 2024 року з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 02.07.2024 та до досягнення дитиною повноліття.
Статтею 71 Закону України "Про виконавче провадження" визначено порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду.
Згідно з ч. 3 ст. 71 цього Закону розмір заборгованості зі сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення в порядку, встановленому СК України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого СК України.
Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до ч. 1 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" (ч. 4 ст. 71 цього Закону).
У ч. 8 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Згідно довідки про розрахунок заборгованості по аліментам від 19.06.2025 року №74153/20.11-34/4, станом на 31.05.2025 року заборгованість ОСОБА_2 зі сплатиаліментів складає 41219,52 грн.
Відповідно до ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених ч. 14 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених ч. 14 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження".
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У ст. 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: E = (A1 х 1 % х Q1) + (A2 х 1 % х Q2) +……….(An х 1 % х Qn), де: E - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову; A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць; Q1 - кількість днів прострочення сплати аліментів, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати; A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць; Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати; An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову; Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму (такий механізм нарахування пені наведений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц, від 03 квітня 2019 року № 333/6020/16-ц; постановах Верховного Суду від 01 серпня 2018 року № 646/165/16-ц, від 19 вересня 2018 року у справі № 695/2808/14-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 239/306/17, від 05 грудня 2018 року у справі № 372/264/15-ц).
Представником позивача до суду поданий розрахунок, згідно якого пеня за прострочення сплати аліментів на утримання дитини за період з липня 2024 року по травень 2025 року складає 75134,73 грн.
Однак, згідно з ч. 1 ст. 196 СК України сума стягнення неустойки (пені) не повинна перевищувати 100% заборгованості по аліментах. На цій підставі, позивач вимагає суму неустойки (пені), яка становить 41219,52 грн.
Як вбачається, із матеріалів справи, представником позивача здійснено розрахунок заборгованості за формулою, визначеною діючим законодавством України, відповідно до вказівок Верховного Суду.
За таких обставин, до стягнення з відповідача підлягає пеня за прострочення сплати аліментів на утримання дитини у розмірі 41219,52 грн, що не суперечить зазначеним вище нормам.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторони, що був наведений зокрема у запереченнях проти позову чи апеляції. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Ураховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку задовольнити заявлені позовні вимоги та стягнути з відповідача на користь позивача пеню за прострочення сплати аліментів на утримання дитини, у сумі 41219,52 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору.
А відтак, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись статтями 12-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну сплату сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасну сплату аліментів на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з з липня 2024 року по червень 2025 року включно (на 01.07.2025 року) в сумі 41 219, 52 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211,20 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В.Кузьменко