Справа № 473/3677/25
іменем України
"31" липня 2025 р. місто Вознесенськ
Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Зубар Н.Б., за участю секретаря судових засідань Нікітченко М.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від УПП в Миколаївській області, про притягнення до відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає адресою АДРЕСА_1 , обліковий номер платника податків - за даними, надісланими у запиті, неможливо однозначно ідентифікувати фізичну особу
У протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №389201 від 12.07.2025 року поліцейським, який його склав, зазначено, що: «12.07.2025 року 12:24 год. траса Н14 155 км ОСОБА_1 керував т.з. ЗАЗ Славута н.з. НОМЕР_1 , при цьому був позбавлений права керування т.з. строком на 5 років суд 15853/41/16/-2023 від 26.10.2023, а також вчинив дане правопорушення повторно протягом року. Постанова ч.4 ст.126 КУпАП ЕНА 3503320».
На підтвердження повторності вчинення правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП долучено копію постанови серії ЕНА 3503320 від 18.11.2024 року.
Згідно довідок УПП в Миколаївській області від 14.07.2025 р. ОСОБА_1 не отримував (не має) посвідчення на право керування транспортними засобами. Транспортні засоби згідно бази АІС МВС за ОСОБА_1 не значиться. 18.11.2024 року відносно ОСОБА_1 було винесено постанову ЕНА 3503320 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 20400 грн.
Дії ОСОБА_1 особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковані як порушення п.2.1 а) ПДР України та за ч.5 ст.126 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, судом був повідомлений належним чином про час та місце слухання справи за допомогою смс-повідомлення, надіслане на номер телефону, який вказано поліцією в протоколі, яке отримав 21.07.2025 року, про причини неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення слухання справи не надав, тому розгляд справи відбувся у його відсутності згідно із положеннями ст.268 КУпАП.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, суд враховує, що ч.1 ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд встановив, що крім протоколу серія ЕПР1 №389201 від 12.07.2025 року за ч.5 ст.126 КУпАП матеріали справи містять копію постанови серія ЕНА 3503320 від 18.11.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП.
Також в судовому засіданні було оглянуто відео, яке долучено до протоколу, з якого вбачається, що не можливо встановити дані про місце вчинення правопорушення, оскільки на відео поліцейський не вказує ні назву населеного пункту, ні район, де сталася подія. На відео є частина дороги, за якою вдалині є будинки, проте встановити, що це м.Вознесенськ чи Вознесенський район - не можливо.
У протоколі серії ЕПР1 №389201 від 12.07.2025 року поліцейським, який його склав, місце вчинення правопорушення визначено траса Н14 155 км без зазначення назви населеного пункту, де сталася подія, чи поруч із яким.
Не можливо встановити місце правопорушення і за даними наданого відеозапису.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно п.9 Розділу ІІ Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376 «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції»: при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
Тоді як зазначено у рішенні КСУ від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 - положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, у даному випадку на органи Національної поліції.
Тоді як винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі.
При цьому суд не зобов'язаний приймати рішення про повернення поліції протоколу. Так як згідно із Постановою від 02 вересня 2021 року справа №11-97 сап20 Велика Палата Верховного Суду зазначила таке:
«74. Норми КУпАП, які встановлюють процедуру адміністративного розслідування і стадію розгляду справи уповноваженим органом (судом), не містять законодавчих положень, які б за окресленої правової ситуації передбачали можливість повертати справу про адміністративне правопорушення для дооформлення протоколу й належного виконання вимог статті 256 цього Кодексу у частині забезпечення присутності порушника в суді. Водночас немає й процесуальних норм, які б забороняли, зокрема, судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вимагати від уповноваженого органу виконати належним чином вимоги процесуального закону щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення і його реалізації таким чином, щоб можна було вирішити питання про винність особи у вчиненні адміністративного проступку з дотриманням строків розгляду і без порушення прав особи порушника чи осіб, які потерпіли від дій останнього. Принаймні чітких й однозначних положень, які б дозволяли чи забороняли повертати протоколи для забезпечення присутності порушника під час розгляду справи, процесуальне адміністративно-деліктне законодавство не містить.
89. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що відсутність чітко встановленого законом порядку розгляду справ про адміністративне правопорушення або неузгодженість його складових унеможливлює настання відповідальності судді за свободу суддівського розсуду, тобто можливість судді обирати (визначати) найбільш оптимальний варіант рішення (дії) з кількох юридично допустимих його (її) варіантів».
Крім того, після повернення протоколу посадовій особі, що його склала, жодні виправлення до протоколу вже внесені не можуть бути, оскільки згідно п.6 та п.7 Розділу ІІ Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376 «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції»: «Усі реквізити протоколу про адміністративне правопорушення заповнюються чорнилом чорного або синього кольору, розбірливим почерком, державною мовою. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено».
Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Підставою адміністративної відповідальності є наявність у вчиненому особою діянні всіх ознак складу правопорушення, передбаченого законом. Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об'єкт, об'єктивну і суб'єктивну сторони та суб'єкта правопорушення.
При цьому судом враховується правова позиція, викладена в рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016) про те, що суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчинення адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд також не має права самостійно вишукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 р. та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 р. передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в ст.62 Конституції України.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.
З огляду на недоведеність в діях ОСОБА_1 об'єктивної сторони правопорушення, яка в протоколі стосовно нього не розкрита, так як не вказано дані про місце вчинення правопорушення, тому провадження у справі слід закрити через відсутність складу правопорушення з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ч.5 ст.126, ст.ст.247, 256, 268, 278, 283-285 КУпАП, суд
провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області.
Суддя Н.Б.Зубар