Справа № 127/22558/24
Провадження 2/127/3214/24
31 липня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Борисюк І.Е.,
за участю секретаря судового засідання Остапенко І.В.,
адвоката позивача - Карасьова О.С.,
адвоката відповідача - Слюсар О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РБ-Трейдинг» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Гореніє» про захист прав споживача, -
До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РБ-Трейдинг» про захист прав споживача.
Позов мотивований тим, що 12 січня 2024 року позивач через сайт vmtehnika.com.ua уклав із ТОВ «РБ-Трейдинг» договір купівлі-продажу поза торговельними або офісними приміщеннями щодо телевізору Hisense 70A7100F серійний номер: 3TE70G2151CJ01B1MK50003. В цей же день відповідачем було подано товар на відправку через кур'єрську службу доставки «Нова Пошта», що підтверджується сформованою товарно-транспортною накладною № 20450849737040. Даний товар був доставлений покупцю 13.01.2024 кур'єром «Нова Пошта», який під час вручення спільно із покупцем оглянув його візуально та не встановив видимих пошкоджень товару. Позивач зазначив, що згідно Умов надання послуг, що розміщені на сайті «Нова Пошта», зокрема пунктів 13.14 та 16.7, до огляду товар допускається лише візуально, тобто встановлення чи не має він пошкоджень, які могли виникнути при його транспортуванні, працездатність товару під час такого огляду не встановлюється. При цьому приймання товару, згідно даних умов не може тривати більше 15 хвилин. Враховуючи загальні застереження, що висуваються до електронної техніки, зокрема телевізорів, в тому числі інструкції по експлуатації даного товару, то його використання після отримання в зимовий період (навіть для перевірки працездатності) може бути здійснене виключно коли він нагріється до кімнатної температури. Відповідно до даних, що розміщенні на сайті Сіноптік середня температура 13.01.2024 була в межах -8С°. Тобто, навіть в порушення Умов надання послуг «Нова Пошта» позивач не мав змоги здійснити перевірку товару в присутності кур'єра, оскільки в такому випадку би порушив умови експлуатації такого товару, що унеможливимо б в подальшому звернення до відповідача за гарантійним обслуговуванням або заміною товару. Після того, як товар нагрівся до кімнатної температури його було увімкнено та виявлено прихований недолік, а саме пошкоджену матрицю, що унеможливлює його використання згідно визначеної мети. З метою здійснити повернення зазначеного товару, позивач 14.01.2024 здійснив його повернення через додаткову послугу «Нова Пошта» «Легке повернення» згідно товарно-транспортної накладної № 20450850573231, проте продавець товар так і не забрав. В подальшому позивачем було направлено продавцю претензію від 18.01.2024, на яку отримано відповідь № 110 від 29.01.2024 з відмовою у її задоволенні. Не отримавши від продавця позитивної відповіді, 19.02.2024 позивач звернувся до ТОВ «Гореніє», в особі сервісного центру Gorenje (він же Hisense) на електрону пошту ІНФОРМАЦІЯ_1, з вимогою провести технічну експертизу пошкоджень телевізору для встановлення причин пошкодження товару, проте у відповідь було отримано відмову. Крім того, після спілкування із представниками ТОВ «Гореніє», в особі сервісного центру Gorenje, позивачем, в особі його представника, було подано заяву про проведення технічної експертизи від 29.02.2024, проте знову отримано відмову. Зважаючи на такі обставини позивач звернувся до авторизованого сервісного центру ТОВ «Наш Сервіс», який провів діагностику та згідно акту № 1498769 від 19.02.2024 встановив наступне: телевізор Hisense 70A7100F рідкокристалічний має механічне пошкодження матриці, потребує заміну матриці. Ремонт телевізору не можливий через відсутність поставки запасних частин виробником. Зважаючи на наведене позивач внаслідок купівлі товару, що має істотний недолік, поніс витрати у розмірі вартості даного майна 24 999, 00 гривень.
Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду позивача із вимогами про розірвання договору купівлі-продажу телевізору Hisense 70A7100F серійний номер: 3TE70G2151CJ01B1MK50003, укладеного 12.01.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «РБ-Трейдинг», а також стягнення з ТОВ «РБ-Трейдинг» на користь ОСОБА_1 грошових коштів за придбаний товар в сумі 24 999, 00 гривень на підставі п. 1 абз. 2 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів» і моральної шкоди в сумі 10 000, 00 гривень.
Ухвалою суду від 11.07.2024 вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено провести в порядку загального позовного провадження; запропоновано відповідачу надати суду відзив на позовну заяву, а також докази у строк, встановлений судом; роз'яснено наслідки ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.
На виконання вимог ч. 7 ст. 43 і абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивачем надано разом із позовом, поданим до суду в електронній формі, докази надсилання відповідачу до його електронного кабінету копії позовної заяви із доданими до неї документами, що були доставлені до нього 05.07.2024 о 16 год. 52 хв. (а.с. 31-32)
З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 11.07.2024 була доставлена до електронного кабінету відповідача 11.07.2024 о 18 год. 24 хв. і у відповідності до положень п. 2 і абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України вважається отриманою відповідачем 12.07.2024.
Ухвалою суду від 12.11.2024 до участі у справі було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гореніє»; запропоновано третій особі надати суду письмові пояснення на позов та докази у строк, встановлений судом; роз'яснено наслідки ненадання письмових пояснень у встановлений судом строк без поважних причин; запропоновано учасникам справи (крім третьої особи) надати суду відповідь на пояснення третьої особи до закінчення підготовчого провадження.
З матеріалів справи вбачається направлення позивачем копії позовної заяви із доданими до неї документами за місцезнаходженням третьої особи (трекінг відправлення 0104200031512) і вручення представнику третьої особи 26.11.2024 ухвали суду від 12.11.2024 (трекінг відправлення 0610207402896). (т. 1 а.с. 97, 144)
29.11.2024 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву із клопотанням про поновлення строку для його подання у задоволенні якого ухвалою суду від 03.12.2024 було відмовлено, а відзив залишено без розгляду.
У строк, встановлений ухвалою суду від 12.11.2024, на адресу суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Гореніє» письмові пояснення на позов не надійшли.
Ухвалою суду від 03.12.2024 у справі було призначено товарознавчу експертизу, на час проведення якої провадження у справі було зупинено.
Ухвалою суду від 25.02.2025 було поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 21.04.2025 скасовано ухвалу про призначення у справі товарознавчої експертизи від 03.12.2024.
Ухвалою суду від 21.04.2025 підготовче провадження було закрите і призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні адвокат позивача підтримав позовні вимоги, аргументуючи мотивами викладеними у позовній заяві, та просив їх задовольнити.
Представник відповідача заперечувала щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Так, представник відповідача зазначила, що договір купівлі-продажу товару було укладено за допомогою сайту відповідача https://vmtehnika.com.ua. У відповідності до умов цього договору, який є публічним, при отриманні товару покупець повинен у присутності представника служби доставки перевірити відповідність товару якісним і кількісним характеристикам. При цьому право власності та ризик випадкової втрати або пошкодження товару переходить до покупця з моменту отримання ним товару. Продавець не відповідає за недоліки товару, які виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування або зберігання товару, дій третіх осіб або непереборної сили. Отримавши своє замовлення позивач підтвердив документально його належну якість шляхом огляду товару, після чого сплатив кошти. Представник відповідача зауважила, що твердження позивача про неможливість перевірки справності саме такого телевізору у зимовий період до моменту його нагрівання до кімнатної температури, не відповідає дійсності, що підтверджується інструкцію до даного телевізору, яка наявна у позивача. Також представник відповідача зазначила, що позивачу нічого не перешкоджало належним чином переконатись у належній якості замовленого товару. Представник відповідача звернула увагу суду на те, що у відповідності до фото та відеоматеріалів, наданих позивачем до позовної заяви, недолік у вигляді пошкодженої матриці зафіксовано після того, як телевізор було вмонтовано на стіну за допомогою дрилі та іншого стороннього приладдя, після декількох годин перебування телевізора в приміщенні позивача. Тому факт того, що матриця телевізора була пошкоджена саме відповідачем, на думку представника відповідача, є сумнівним, суперечить засвідченому в момент прийняття товару факту його належної якості та не є доведеним належними та допустимими доказами. Також представник відповідача вважає, що за даних обставин відсутнє й спричинення позивачу моральної шкоди.
При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
12.01.2024 ОСОБА_1 придбав у ТОВ «РБ-Трейдинг» за 24 999, 00 гривень телевізор Hisense 70A7100F, серійний номер: 3TE70G2151CJ01B1MK50003 з гарантійним строком - 12 місяців, що підтверджується замовленням клієнта № ТУ-47 та видатковою накладною № ТУ-2399. (т. 1 а.с. 218-219зв.) Крім того, факт укладення даного договору було визнано представником відповідача в судовому засіданні.
Того ж дня, 12.01.2024, вищевказаний товар було відправлено продавцем на адресу покупця, скориставшись при цьому послугами перевізника ТОВ «Нова Пошта», який було доставлено і одержано позивачем 13.01.2024, що підтверджується інформацією про посилку № 2045-849737040. (т. 1 а.с. 10)
Як вбачається із вищевказаної інформації, фіскального чеку та квитанції № 3680953070 від 13.01.2024, оплата за товар була проведена позивачем після його отримання ним за адресою доставки - м. Буча, шосе Бучанське, 20, СТО «Лонгран». (т. 1 а.с. 9-10)
В судовому засіданні адвокат позивача зазначив, що позивач не оглядав придбаний ним товар одразу після доставки, зважаючи на особливості експлуатації такого товару, приймаючи до уваги погодні умови, та умови приймання товару від ТОВ «Нова Пошта». Однак, після того як телевізор нагрівся до кімнатної температури, його було увімкнено і виявлено прихований недолік, а саме пошкодження матриці, що унеможливлювало його використання.
14.01.2024 позивачем було повернуто продавцю товар, скориставшись додатковою послугою ТОВ «Нова Пошта» «Легке повернення», у одержанні якого ТОВ «РБ-Трейдинг» відмовилось, що підтверджується інформацією про посилку № 20450850573231. (т. 1 а.с. 16)
18.01.2024 позивач звернувся до відповідача із претензією щодо якості товару і вимогою про повернення йому в повному обсязі грошових коштів сплачених за товар. (т. 1 а.с. 26-27зв.)
На вищевказані вимоги позивача відповідач надав 29.01.2024 відповідь, де повідомив про відмову в задоволенні вимог позивача, посилаючись на відсутність доказів про істотний недолік придбаного позивачем товару, аргументуючи положеннями чинного законодавства України, зокрема нормами Закону України «Про захист прав споживачів», звернувши при цьому увагу, зокрема, на необхідність отримання згоди покупця на проведення експертизи товару. (т. 1 а.с. 28-30)
19.02.2024 ТОВ «Наш Сервіс» було складено акт технічного огляду № 1498769. З даного акту вбачається, що в результаті оцінки технічного стану телевізору Hisense 70A7100F було виявлено механічне пошкодження матриці, яка потребує заміни. Також із даного акту вбачається, що він не є підставою для повернення товару виробнику. (т. 1 а.с. 33)
29.02.2024 адвокат позивача звернувся до компанії/представництва «Hisense» із заявою про проведення технічної експертизи приданого позивачем телевізору, шляхом направлення даної заяви на електронну пошту компанії. (т. 1 а.с. 18-19зв., 22-23)
На вищевказане звернення було надано відповідь, що даний випадок не є гарантійним; зазначено випадки у яких гарантійне обслуговування не здійснюється. (т. 1 а.с. 23зв.)
Вважаючи свої права як споживача порушеними, позивач звернувся до суду.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно ч. 1 - ч. 3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви , а відповідач - разом з поданням відзиву.
Будь-які клопотання про витребування доказів по справі в зв'язку з неможливістю їх самостійного надання та заяви про забезпечення доказів до суду сторонами по справі не подавалися.
Суд вважає, що кожна із сторін по даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, сторони по справі не були позбавлені можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи.
Також, судом в ухвалі від 11.07.2024 було роз'яснено сторонам по справі наслідки ненадання суду доказів по справі, дії в разі неможливості надання доказів, а також право і порядок звернення до суду із заявами та клопотаннями.
Отже, кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд.
Згідно із ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
В даному випадку, суд позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.
Відповідно до ч. 2 і ч. 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із п. 2, п. 4, п. 6 - п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд, заслухавши пояснення надані адвокатом позивача та представником відповідача в судовому засіданні, дослідивши письмові пояснення викладені адвокатом позивача у позовній заяві та оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, прийшов до переконання в тому, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 5 ст. 656 ЦК України особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.
Частиною третьою статті 698 ЦК України передбачено, що до відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
Преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» установлено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Так, в ході розгляду справи судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ «РБ-Трейдинг» 12.01.2024 було укладено договір купівлі-продажу телевізору Hisense 70A7100F, серійний номер: 3TE70G2151CJ01B1MK50003 за допомогою засобів дистанційного зв'язку, а саме шляхом оформлення позивачем замовлення через інтернет-магазин https://vmtehnika.com.ua/. Інтернет-магазин - це засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину (ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»). Таким чином, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», даний договір - є договором, укладеним на відстані, а не договором, укладеним поза торговельними або офісними приміщеннями, як стверджує адвокат позивача.
Права споживача в разі укладення договору на відстані регулюються ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів», яка є спеціальною для такого виду договорів.
Відповідно до ч. 1 - ч. 3 ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів» положення цієї статті не застосовуються до договорів, укладених на відстані, які стосуються: 1) правочинів з нерухомим майном, крім оренди такого майна; 2) правочинів з цінними паперами; 3) фінансових послуг; 4) продажу товарів торговельними автоматами; 5) телекомунікаційних послуг; 6) правочинів, здійснених на аукціоні, якщо участь у ньому можлива і без використання засобів дистанційного зв'язку. Перед укладенням договорів на відстані продавець (виконавець) повинен надати споживачеві інформацію про: 1) найменування продавця (виконавця), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії; 2) основні характеристики продукції; 3) ціну, включаючи плату за доставку, та умови оплати; 4) гарантійні зобов'язання та інші послуги, пов'язані з утриманням чи ремонтом продукції; 5) інші умови поставки або виконання договору; 6) мінімальну тривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки продукції або послуг; 7) вартість телекомунікаційних послуг, якщо вона відрізняється від граничного тарифу; 8) період прийняття пропозицій; 9) порядок розірвання договору. У разі ненадання такої інформації суб'єкт господарювання несе відповідальність згідно із статтями 15 і 23 цього Закону. Факт надання інформації відповідно до вимог частини другої цієї статті повинен бути підтверджений письмово або за допомогою електронного повідомлення. Інформація, підтверджена таким чином, не може бути змінена продавцем (виконавцем) в односторонньому порядку. Підтвердження інформації не вимагається, якщо послуга надається засобами дистанційного зв'язку і оплачується через оператора телекомунікаційних послуг.
Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Саме такий публічний договір розміщено на сайті інтернет-магазину https://vmtehnika.com.ua/.
У відповідності до Угоди користувача, розміщеній на сайті інтернет-магазину https://vmtehnika.com.ua/, покупець самостійно оформлює замовлення в інтернет-магазину через форму «Кошика», або зробивши замовлення електронною поштою чи за номером телефону, вказаним в розділі контактів інтернет-магазину. Виконання замовлення Покупця Компанія здійснює відповідно до Договору публічної оферти. З моменту здійснення та до моменту завершення виконання замовлення Сторони діятимуть в рамках даного договору.
Вищевказана угода містить застереження: «Увага! Перед переглядом Сайту уважно прочитайте умови цих Правил. Якщо Ви не згодні з цими умовами, не використовуйте цей Сайт».
Згідно із п. 1.4 Угоди користувач зобов'язаний ознайомлюватися з цими Правилами перед кожним користуванням сайтом. Якщо споживач продовжуєте користуватися сайтом після оприлюднення змінених Правил, це означає його згоду на дотримання Правил з усіма його змінами.
Судом встановлено, що на інтернет-сторінці https://vmtehnika.com.ua/ на дату замовлення позивачем товару була розміщена вищевказана Угода користувача та вищевказаний договір публічної оферти - договір на замовлення, купівлю-продаж і доставку товарів (надалі - договір).
За умовами вищевказаного договору він є публічним, тобто відповідно до ст. 633 ЦК України, його умови є однаковими для всіх покупців незалежно від їх статусу (фізична особа, юридична особа, фізична особа-підприємець) без надання переваги одному покупцю перед іншим. Шляхом укладення цього договору покупець в повному обсязі приймає умови та порядок оформлення замовлення, оплати товару, доставки товару, повернення товару, відповідальності за недобросовісне замовлення та усі інші умови договору. Договір вважається укладеним з моменту натискання кнопки «Підтвердити Замовлення» на сторінці оформлення замовлення в Розділі «Кошик» і отримання Покупцем від Продавця підтвердження замовлення в електронному вигляді.
Ухвалення покупцем умов цієї оферти здійснюється за допомогою внесення покупцем відповідних даних в реєстраційну форму на сайті інтернет-магазину або при оформленні замовлення через оператора. Після оформлення замовлення через оператора дані про покупця вносяться до бази даних продавця (п. 3.7 договору).
Укладаючи договір, тобто акцептуючи умови даної пропозиції (запропоновані умови придбання товару), шляхом оформлення замовлення, покупець підтверджує наступне:
а) покупець цілком і повністю ознайомлений, і згоден з умовами цієї пропозиції (оферти);
б) він дає дозвіл на збір, обробку та передачу персональних даних, дозвіл на обробку персональних даних діє протягом усього терміну дії Договору, а також протягом необмеженого терміну після закінчення його дії. Крім цього, укладенням договору покупець підтверджує, що він повідомлений (без додаткового повідомлення) про права, встановлених Законом України «Про захист персональних даних», про цілі збору даних, а також про те, що його персональні дані передаються продавцю з метою можливості виконання умов цього договору, можливості проведення взаєморозрахунків, а також для отримання рахунків, актів та інших документів. Покупець також погоджується з тим, що продавець має право надавати доступ та передавати його персональні дані третім особам без будь-яких додаткових повідомлень покупця з метою виконання замовлення покупця. Обсяг прав покупця, як суб'єкта персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» йому відомий і зрозумілий (п. 3.9 договору).
За змістом ч. 4 і ч. 7 ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право розірвати укладений на відстані договір шляхом повідомлення продавця (виконавця) про це протягом чотирнадцяти днів з моменту підтвердження інформації або з моменту одержання товару чи першої поставки товару. У разі продажу матеріальних речей їх повернення також свідчить про розірвання договору. До договору, укладеного на відстані, застосовуються положення, передбачені частинами п'ятою-дев'ятою статті 12 цього Закону.
Відповідно до ч. 5 - ч. 9 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі розірвання договору, укладеного поза торговельними або офісними приміщеннями, споживач повинен повідомити продавця (виконавця) про місце, де продукція може бути повернена. Договором може передбачатися, що продукція або результати робіт (послуг), що були надіслані поштою, повинні у разі розірвання договору також бути повернені поштою. Будь-які витрати, пов'язані з поверненням продукції, покладаються на продавця (виконавця). Продавець (виконавець) повинен відшкодувати витрати споживача у зв'язку з поверненням продукції. У разі розірвання договору, укладеного поза торговельними або офісними приміщеннями, обов'язок споживача зберігати у себе продукцію припиняється по закінченні шістдесяти днів після її одержання. Якщо продавець (виконавець) не вживає заходів для повернення її собі протягом зазначеного періоду, така продукція переходить у власність споживача без виникнення зобов'язання з оплати її вартості. Якщо споживачеві не було надано документ (електронний документ), який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельними або офісними приміщеннями, такий правочин не є підставою для виникнення обов'язків для споживача. У разі ненадання документа (електронного документа) або підтвердження інформації споживач повідомляє продавця (виконавця) про недійсність договору. Продавець (виконавець) протягом тридцяти днів з моменту одержання такого повідомлення повинен повернути споживачеві одержані кошти та відшкодувати витрати, понесені споживачем у зв'язку з поверненням продукції. Для здійснення права на розірвання договору споживач повинен зберігати одержану продукцію у незміненому стані. Знищення, пошкодження або псування продукції, що сталося не з вини споживача, не позбавляє споживача права на розірвання договору. Зменшення вартості продукції внаслідок відкриття упаковки, огляду чи перевірки продукції не позбавляє права споживача на розірвання договору. У разі коли продавець (виконавець) або третя особа надала споживачеві кредит на суму коштів за договором, укладеним поза торговельними або офісними приміщеннями, такий кредит втрачає чинність у момент розірвання договору. Якщо всупереч вимогам цієї статті протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.
В ході розгляду справи судом встановлено, що під час передачі кур'єром ТОВ «Нова пошта» позивачу товару, останній не мав зауважень щодо якості придбаного ним товару. Однак, в день отримання придбаного телевізору після увімкнення його до електромережі, тобто протягом встановленого гарантійного строку, проявились, як стверджує позивач, недоліки у придбаному ним товарі.
Згідно зі ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.
У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
Згідно із ч. 3 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред'являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача. Споживач має право пред'явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.
Продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги (ч. 5 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» України «Про захист прав споживачів»).
Аналогічні права споживача закріплені і нормами ст. 708 і ст. 709 ЦК України.
В ході розгляду справи встановлено, що позивач, спочатку повернув придбаний ним товар, який відповідач відмовився отримувати, а в подальшому звернувся із вимогою про розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми на підставі п. 1 абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів».
Необхідно розмежовувати права споживача, які відносяться до категорії товарів, що мають недоліки (право на безоплатне усунення недоліків товару) та до категорії товарів, що мають істотні недоліки (право на обмін товару чи розірвання договору).
Відповідно до п. 12, п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем); істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
Тільки сукупність чотирьох обов'язкових ознак недоліку надає підстави вважати його істотним недоліком із усіма правовими наслідками щодо задоволення вимог споживачів, та повернення грошових коштів, сплачених за товар.
Згідно зі ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.
Відповідно до ч. 1 ст. 668 ЦК України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 679 ЦК України передбачено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.
Отже, умовою відповідальності продавця за недоліки товару є виникнення цих недоліків до моменту передання товару покупцеві. Залежність настання відповідальності продавця від моменту виникнення недоліків пояснюється тим, що за загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 668 ЦК України, до моменту передання товару ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару несе продавець. При виявленні недоліків товару після переходу до покупця ризику його випадкового знищення або випадкового пошкодження саме на нього покладається обов'язок доведення того, що недоліки виникли до передання йому товару.
Частиною 2 статті 679 ЦК України передбачено, що якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Вищевказана норма кореспондується із ч. 14 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів».
За змістом наведеної правової норми у випадку існування гарантії щодо якості товару обов'язок доведення обставин, що звільняють продавця від відповідальності, покладається на нього.
Судом встановлено, що гарантій строк на придбаний позивачем товар становить 12 місяців. (т. 1 а.с. 218)
Визначення поняття гарантії якості товару міститься у ч. 1 ст. 675 ЦК України, якою передбачено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
Під гарантією якості товару слід розуміти ручання продавця про відсутність у товарі в момент його передачі або в інший момент, встановлений у договорі, недоліків по якості товару, що знижують його вартість або не дозволяють використовувати відповідно до мети, передбаченої договором. За загальним правилом, товар повинен відповідати вимогам по якості в момент його передачі від продавця до покупця. Це означає, що наслідки, які встановлені законодавством, зокрема вищенаведеними ч. 2 ст. 678 ЦК України та ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», при реалізації продавцем неякісної продукції настають у випадку, коли недоліки товару мали місце на час його передання покупцеві, але не були і не могли бути виявлені останнім у момент передання. Тобто вказані недоліки стосуються експлуатаційних (споживчих) властивостей товару і не пов'язані з його механічним пошкодженням, які можна виявити шляхом візуального огляду.
Посилання адвоката позивача на положення Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 506, є безпідставними, адже дана постанова втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.11.2023 № 1251.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 28.11.2023 № 1251 затверджено Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, який визначає механізм взаємодії між споживачами, виробниками технічно складних побутових товарів, продавцями, сервісними центрами під час здійснення гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни товарів. Порядок визначає механізм взаємодії між споживачами, виробниками технічно складних побутових товарів, продавцями, сервісними центрами під час здійснення гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни товарів (надалі - Порядок).
Пунктами 3, 5-7 Порядку визначено, що виробник (продавець) виконує гарантійні зобов'язання щодо товару, зокрема передбачені рекламою, шляхом здійснення безоплатного ремонту або заміни товару протягом гарантійного строку відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів». Гарантійне обслуговування полягає у тому, що виробник (продавець, сервісний центр) протягом гарантійного строку в разі виявлення недоліку товару, який виник з вини його виробника (продавця), зобов'язується організувати гарантійний ремонт товару, який здійснюється за зверненням споживача безоплатно. Взаємовідносини між виробниками, продавцями та сервісними центрами визначаються відповідними договорами. Для здійснення гарантійного ремонту або гарантійної заміни товар приймається продавцем (сервісним центром) після пред'явлення споживачем розрахункового документа, передбаченого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та гарантійного талону за умови цілісності передбачених експлуатаційними документами пломб на товарі. У разі надання виробником (продавцем) гарантійних зобов'язань в електронній формі споживач також повинен надати продавцю (сервісному центру) необхідну інформацію, яка ідентифікує товар та надає доступ до гарантійного талону в електронній формі. Продавець (сервісний центр) за зверненням споживача про необхідність усунення недоліку в товарі проводить безоплатно для споживача діагностику такого товару з метою виявлення недоліку. У разі виявлення недоліку, який виник з вини виробника (продавця), товар підлягає гарантійному ремонту в установлений строк. У разі коли за результатами проведення діагностики не виявлено недоліку в товарі або з'ясовано, що недолік виник не з вини виробника (продавця), споживачеві надається підтвердний документ в паперовій або електронній формі. У разі необхідності проведення під час гарантійного строку експертизи товару така експертиза проводиться відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов'язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції. У разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов'язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.
Як встановлено в ході розгляду справи, позивач в межах гарантійного строку звертався до сервісного центру, де було проведено діагностику придбаного ним телевізора. Однак, сервісний центр, виявивши недолік в товарі - механічне пошкодження матриці телевізора, не встановив з вини кого саме - виробника (продавця) чи самого споживача виник такий недолік, зазначивши лише, що ремонт неможливий у зв'язку із не поставкою запасних частин виробником. (т. 1 а.с. 33)
Крім того, позивач вимагав проведення технічної експертизи від виробника, однак отримав відмову з посиланням на те, що даний випадок не є гарантійним, хоча вимога не стосувалась гарантійного ремонту. При цьому, в порушення вимог ч. 4 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» виробник, в даному випадку, оскільки саме до нього звернувся позивач, зобов'язаний був у триденний строк з дня одержання від споживача його заяви організувати за власний рахунок проведення експертизи товару. Однак, проведення експертизи не було організовано.
З матеріалів справи не вбачається, що відповідачем була направлена пропозиція позивачу щодо проведення експертизи з метою встановлення причин виникнення недоліків. Також з матеріалів справи не вбачається й надання позивачем згоди на проведення експертизи саме відповідачем, зважаючи на те, що даний позов пред'явлено саме до продавця. Адвокат позивача підтвердив в засіданні, що згоду на проведення експертизи відповідачу позивач не надавав. При цьому безпосередньо у ТОВ «РБ-Трейдинг» відсутнє право на передачу у сертифікований сервісний центр чи на експертизу спірного товару для перевірки обставин щодо існування істотного недоліку без письмової згоди позивача як покупця.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що встановлений ч. 2 ст. 679 ЦК України обов'язок продавця довести факт виникнення недоліків товару після його передання покупцеві (якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару) покладається на нього у випадку, коли такі недоліки не є очевидними, оскільки в такому випадку покупець має можливість виявити ці недоліки і відмовитися від укладення договору або укласти його на інших умовах. Якщо ж покупець, маючи реальну можливість оглянути товар і виявити у ньому очевидні дефекти, не скористався цим правом до передання йому товару, а виявив їх після такого передання, то тягар доведення відповідно до ч. 1 ст. 679 ЦК України покладається на нього.
Вищевказане узгоджується із позицією Верховного Суду, зокрема висловленою в постановах по справі № 591/2641/20 від 07.07.2021, по справі № 753/23491/18 від 06.12.2024.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
В ході розгляду справи судом було роз'яснено учасникам справи право клопотати перед судом про призначення відповідної експертизи. Адвокат позивача, скориставшись своїм процесуальним правом, заявив клопотання про призначення судової експертизи, від проведення якої в подальшому відмовився. Так, ухвалою суду від 03.12.2024 у справі було призначено товарознавчу експертизу, яка 21.04.2025 була скасована ухвалою суду за клопотанням адвоката позивача. При цьому в ході розгляду справи судом було неодноразово роз'яснено, які обставини входять до предмета доказування і які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи, а в ухвалі від 03.12.2024 учасникам справи було роз'яснено наслідки ухилення від участі в експертизі. Сторона позивача, відмовившись від оплати експертизи, тим самим ухилилась від участі в ній, а тому, враховуючи яке значення мала призначена судом експертиза для позивача, суд прийшов до висновку про відмову у визнанні фактів, для з'ясування яких ця експертиза була призначена.
Враховуючи вищенаведене, судом прийнято до уваги наступне, зокрема.
В судовому засіданні було продемонстровано і досліджено відеозаписи, надані адвокатом позивача разом із позовом. (т. 1 а.с. 34) Із досліджених відеозаписів вбачається: на першому відео (файл 2-2-9f8273f0-3ad0-11ef-b125-e9b4243f26a4) - телевізор в житловому приміщенні прикріплений до стіни на кронштейн, при огляді якого спостерігається тріщина на екрані, поява кольорових смуг, плям, що розходяться від тріщини; на другому-четвертому відео (файли 2-2-b9092e90-3ad0-11ef-ada6-4bd0f756b66b; 2-2-d5d3c990-3ad0-11ef-a5dd-ad4ffd963bfc; 2-2-e5b92760-3ad0-11ef-a5dd-ad4ffd963bfc) - пакування товару в приміщенні магазину та обслуговування клієнтів. Відеозаписи, на яких вбачається пакування товару в приміщенні магазину, суд вважає неналежним доказом в розумінні ст. 77 ЦПК України, адже з даних відео неможливо встановити, що вони стосуються предмета доказування. Водночас відеозапис із оглядом позивачем телевізору (файл 2-2-9f8273f0-3ad0-11ef-b125-e9b4243f26a4), судом прийнято до уваги.
Як вбачається із акту технічного огляду від 19.02.2024, телевізор має механічне пошкодження матриці.
Судом прийнято до уваги, що механічне пошкодження речі - це зміна її форми, структури або властивостей внаслідок фізичного впливу. Це може бути спричинено ударом, тиском або іншими видами механічної дії. Конструктивно матриця являє собою набір тонких листів скла, що містять рідкі кристали. Механічне пошкодження матриці телевізора - це фізичне ушкодження екрана телевізора, спричинене зовнішнім впливом, яке може призвести до появи плям, смуг, тріщин або повного виходу з ладу екрана.
Доказів того, що відповідачем було порушено пакування придбаного позивачем товару, який в подальшому було передано для відправлення перевізнику ТОВ «Нова Пошта», матеріали справи не містять. При цьому судом прийнято до уваги, що згідно із ч. 3 ст. 917 ЦК України перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу. Оскільки ТОВ «Нова Пошта» не було відмовлено в наданні послуг перевезення і було прийнято відправлення, відповідно відправником було дотримано умов оформлення відправлення.
В свою чергу, ТОВ «Нова Пошта» з моменту отримання відправлення взяло зобов'язання забезпечити збереження відправлення з моменту його прийняття для надання послуг до моменту його вручення одержувачу, відправнику або до закінчення строків зберігання неврученого відправлення, встановленого Правилами (п. 4.1.2 Публічного договору про надання послуг поштового зв'язку та послуг організації перевезення великогабаритних відправлень).
Також матеріали справи не містять доказів того, що під час доставки даного товару позивачу кур'єром ТОВ «Нова Пошта» пакування було пошкоджене. Як встановлено судом, позивач прийняв доставлений йому товар, не маючи при цьому жодних претензій, після чого провів повну оплату.
Згідно умов повернення товару, розміщених на інтернет-сторінці https://vmtehnika.com.ua/, у разі обрання покупцем отримання товару у відділеннях служб доставки Укрпошта або Нова Пошта або кур'єрською доставкою покупець обов'язково повинен здійснювати ретельний огляд товару на предмет наявності механічних або будь-яких інших видимих пошкоджень. Ставлячи власний підпис на товарно-транспортних документах покупець підтверджуєте факт цілісності, наявності повної комплектації та відсутності будь-яких претензій до зовнішнього вигляду товару. Після того, як товар було забрано у служби доставки/кур'єра, будь-які претензії з приводу механічних пошкоджень товару від покупця не приймаються.
Твердження адвоката позивача про те, що вказаний позивачем недолік візуально не спостерігався під час огляду товару, викликають обґрунтовані сумніви, адже як вбачається із фото, наявних в матеріалах справи (т. 1 а.с. 12), а також із відеозапису (т. 1 а.с. 34 (файл 2-2-9f8273f0-3ad0-11ef-b125-e9b4243f26a4)) візуально чітко вбачається наявність тріщини на поверхні телевізора, що, зокрема, підтверджується актом технічного огляду від 19.02.2024, де вказано претензії і зауваження власника виробу - «битий екран». (т. 1 а.с. 33)
При отриманні товару покупець повинен у присутності представника служби доставки (перевізника) перевірити відповідність товару якісним і кількісним характеристикам (найменування товару, кількість, комплектність, термін придатності) (п. 4.8 договору).
Покупець або його представник під час приймання товару підтверджує своїм підписом в товарному чеку/або в замовленні/або в транспортній накладній на доставку товарів, що не має претензій до кількості товару, зовнішнім виглядом і комплектності товару (п. 4.9 договору).
Право власності та ризик випадкової втрати або пошкодження товару переходить до покупця або його представника з моменту отримання товару покупцем в місті поставки товару при самостійній доставки товару від продавця, чи під час передачі продавцем товару службі доставки (перевізнику) обраної покупцем (п. 4.10 договору).
Також судом прийнято до уваги, що товар було доставлено кур'єром ТОВ «Нова Пошта» позивачу за адресою: м. Буча, шосе Бучанське, 20, СТО «Лонгран» (дана адреса була вказана покупцем як адреса доставки). Водночас, як стверджував адвокат позивача, що зокрема підтверджує відео, розпаковка телевізора відбувалась за місцем проживання позивача, яким, як вбачається з позовної заяви є: АДРЕСА_1 . Відповідно, з моменту передання позивачу товару телевізор переміщали.
У відповідь на запитання суду щодо способу переміщення товару з адреси доставки до місця проживання позивача, адвокат повідомив, що мала місце переадресація і товар було доставлено кур'єром ТОВ «Нова Пошта» за місцем проживання позивача. Водночас, дане твердження спростовується наявними у справі доказами, а саме наданою позивачем інформацією про посилку № 20450849737040 - «деталі маршруту». (т. 1 а.с. 10)
Як вбачається із вищевказаних фото та відео, а також наданих адвокатом пояснень в засіданні, пошкодження телевізора зафіксовано після його установки позивачем шляхом кріплення до стіни на кронштейн.
Отже, виходячи з пояснень учасників справи щодо обставин даної справи, пошкодження телевізору могло мати місце: в процесі виготовлення товару виробником; в процесі транспортування від виробника до продавця; під час його зберігання чи пакування продавцем; під час його перевезення ТОВ «Нова Пошта»; під час переміщення самим позивачем з місця доставки до місця проживання; під час його установки позивачем в процесі кріплення на стіну тощо.
Суд звертає увагу на те, що необхідною умовою виконання вимог споживача про розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми є встановлення протягом гарантійного строку наявності виключно істотних недоліків, які виникли з вини продавця товару (виробника, виконавця), або фальсифікації товару.
Матеріали справи не містять належних доказів того, що придбаний позивачем телевізор має істотний недолік, який виник саме з вини продавця товару (виробника), що стало підставою звернення до суду.
За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною другою статті 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Так, вина відповідача, як продавця, не виключається, однак вона має бути доведена належними, допустимими й достовірними доказами.
Отже, виходячи з вищевикладеного суд прийшов до висновку, що в даному випадку, відсутні підстави та необхідність для захисту прав позивача, як споживача, шляхом розірвання договору купівлі-продажу Hisense 70A7100F, серійний номер: 3TE70G2151CJ01B1MK50003, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «РБ-Трейдинг» 12.01.2024 та стягнення на користь позивача з відповідача сплаченої за товар грошової суми в розмірі 24 999, 00 гривень, оскільки такі вимоги є необґрунтованими і недоведеними належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 77-79 ЦПК України, які б були достатніми, в розумінні ст. 80 ЦПК України, для задоволення позову.
Оскільки відсутні підстави для задоволення вказаної позовної вимоги, не підлягають задоволенню й вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Судом не встановлено причинно-наслідкового зв'язку між шкодою та діями відповідача.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд прийшов до наступного висновку.
Позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору за подачу позову на підставі Закону України «Про захист прав споживачів».
Тому, враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог і положення ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати, крім судового збору, складаються й з витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Адвокатом позивача хоча й було вказано у попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат очікування понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000, 00 гривень, однак доказів таких витрат суду до закінчення судових дебатів не надано. Позивачем та/або його адвокатом не було зроблено заяву про надання таких доказів протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення у відповідності до положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Натомість в ході підготовчого провадження під час з'ясування судом розміру заявлених сторонами по справі судових витрат, адвокатом позивача було повідомлено про надання таких доказів протягом розгляду справи.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати, зокрема, на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду. При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Склад та розмір витрат, пов'язаних, зокрема, з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
До закінчення судових дебатів у справі учасники справи не повідомили суд про неможливість надання доказів, що підтверджують розмір понесених інших витрат, зокрема сторона позивача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу; про причини неможливості надання таких доказів; учасниками справи не було зроблено заяву про надання таких доказів протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення у відповідності до положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд, ухвалюючи рішення у справі, не має підстав та обов'язку вирішувати питання щодо встановлення учасникам справи терміну для надання суду доказів щодо розміру понесених інших судових витрат, як і призначати засідання для вирішення питання про судові витрати, вказуючи про це у резолютивній частині рішення (п. 5 ч. 7 ст. 265 ЦПК України).
Отже, доказів понесення учасниками справи інших судових витрат суду не надано.
На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про захист прав споживачів», Порядком гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів постановою Кабінету Міністрів України від 28.11.2023 № 1251, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.11.2023 № 1251, ст.ст. 3, 15, 16, 23, 633, 655, 656, 668, 673, 675, 678, 679, 698, 708, 709 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 11-13, 76-83, 89, 109, 133, 141, 223, 229, 235, 258, 259, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РБ-Трейдинг» про захист прав споживача - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ОСОБА_1 : РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .
Товариство з обмеженою відповідальністю «РБ-Трейдинг»: код ЄДРПОУ 42803218; місцезнаходження: м. Вінниця, пров. Костя Широцького, буд. 3А.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гореніє»: код ЄДРПОУ 35086846; місцезнаходження: м. Київ, вул. М.Пимоненка, буд. 13, корп. 5, літ. А.
Рішення суду складено 31.07.2025.
Суддя