Справа 127/23642/25
Провадження 1-кс/127/9581/25
30 липня 2025 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області майора юстиції ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, за відсутності фіксації судового розгляду технічними засобами, -
До суду надійшло клопотання слідчого ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором про накладення арешту на майно.
Клопотання мотивовано тим, що слідчим проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні № 22025020000000131 від 25.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України, у зв'язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.07.2025 близько 05 год. невстановлена особа вчинила підпал 2 релейних шаф (№ 1 та 2) та батарейної шафи на перегоні "Гайсин - Ситківці" Жмеринського регіону служби роботи станцій регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" у м. Гайсин по вул. Миколаївська.
Під час проведення огляду місця події 25.07.2025 на відкритій ділянці місцевості, яка за географічними координатами 48.8020791, 29. 3746231 на попереджувальному сигналі станції м. Гайсин Вінницької області, виявлено релейна шафа попереджувального сигналу м. Гайсин.
В подальшому в ході проведення огляду місця події з релейної шафи попереджувального сигналу було вилучено: змиви кіптяви з правої частини дверей, яку в подальшому було поміщено до спец пакету НПУ № CRI 1036965; змиви кіптяви з лівої частини дверей та поміщено до спец пакету НПУ CRI 1036964; контрольний зразок поміщено до спец пакету НПУ CRI 1036963.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1, ч. 2, 3 ст. 170 КПК), тобто в даному випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи або за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
Згідно ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Вказані речі мають істотне значення для кримінального провадження, оскільки безпосередньо містять сліди злочину та можуть бути використані під час проведення судових експертиз, інших слідчих дій для з'ясування дійсних обставин події.
Відповідно до ч. 2 ст. 100 КПК існує два шляхи приєднання речей або документів у якості речових доказів до матеріалів кримінального провадження: надання добровільно або на підставі судового рішення.
Частина 1 ст. 171 КПК України надає право прокурору, слідчому за погодженням з прокурором, звертатись до слідчого судді, суду з клопотанням про арешт майна.
Арешт вказаних речей, які вже вилучені, необхідний для запобігання їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч.1 ст. 170 КПК).
При цьому є достатні підстави вважати, що виявлені речі мають значення для досудового розслідування і може бути доказом під час судового розгляду.
Приймаючи до уваги викладене, слідчий просила слідчого суддю клопотання задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з'явилася, однак попередньо суду надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання, а також надала заяву про розгляд клопотання у її відсутність. Клопотання підтримала у повному обсязі.
Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за відсутності фіксації судового процесу технічними засобами.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Враховуючи, що вищезазначене майно являється джерелом доказів, при дослідженні яких необхідно буде встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, а також в подальшому виникне необхідність у проведенні ряду експертиз, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено необхідність накладення арешту на речі, які вилучені 25.07.2025, під час проведення обшуку на відкритій ділянці місцевості, яка за географічними координатами 48.8020791, 29. 3746231 на попереджувальному сигналі станції м. Гайсин Вінницької області, оскільки вони мають значення речового доказу та доведено наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, а тому клопотання про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 131, 132, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області майора юстиції ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на майно вилучене 25.07.2025 під час проведення обшуку на відкритій ділянці місцевості, яка за географічними координатами 48.8020791, 29. 3746231 на попереджувальному сигналі станції м. Гайсин Вінницької області, а саме на:
- змиви кіптяви з правої частини дверей, яку в подальшому було поміщено до спец пакету НПУ № CRI 1036965; змиви кіптяви з лівої частини дверей та поміщено до спец пакету НПУ CRI 1036964; контрольний зразок поміщено до спец пакету НПУ CRI 1036963.
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області майора юстиції ОСОБА_3 .
На ухвалу судді може бути подана апеляція протягом п'яти діб з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
Слідчий суддя