Справа №: 148/1407/25
Провадження № 3/148/656/25
14 липня 2025 року суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Дамчук О.О. розглянувши матеріали, які надійшли від Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області, про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, раніше до адміністративної відповідальності притягувався 01.05.2024 за ст. 126 ч.5 та ст. 130 ч.1 КУпАП Тульчинським районним судом Вінницької області,
за ст. 122-2 ч. 1 КУпАП,
29.05.2025 близько 20:00 години в м. Тульчині по вул. М. Леонтовича, ОСОБА_1 , здійснював рух на транспортному засобі «Suzuki Lets», без державного номерного знаку, при цьому не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синьо-червоного кольору та увімкненням спеціального звукового сигналу, чим порушив вимоги п.п. 2.4 та 8.9 (б) ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
У судове засідання, призначене на 14.07.2025 особа, відносно якої розглядається справа про адміністративне правопорушення не прибула, про причини неявки суд не повідомила, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином (а.с.15). Клопотань про відкладення слухання справи до суду не надав, представника не направив.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 277 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються протягом 15 діб.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ч. ст. 277-2 КУпАП України, повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Із довідки про причини повернення поштової кореспонденції Ф.20 (а.с.15 зворот) вбачається, що адресат відсутній за вказаною адресою. Адресою проживання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено АДРЕСА_1 .
Верховний Суд не одноразово зазначав, що в тому випадку, якщо судова повістка повертається до суду з причин того, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, а особа вважається повідомленою належним чином.
Отже, у разі, якщо судову повістку направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, враховуючи те, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що розгляд справи відбудеться за викликом Тульчинського районного суду, то вважаю, що адресат повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Звертаю увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі № 911/3142/19, відповідно до яких направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав судову повістку за належною адресою та яка повернулася до суду в зв'язку з відмовою від її отримання або відсутністю адресата за вказаною адресою, вважається належним повідомленням, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка повідомила таку адресу проживання під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення.
З огляду на те, що ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності, був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, судова повістка повернулась у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, його поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи та зловживання процесуальними правами.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях (у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року, у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року) неодноразово зазначав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Окрім того, як убачається із протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 був повідомлений, що розгляд справ про притягнення його до адміністративної відповідальності відбудеться за викликом Тульчинського районного суду Вінницької області, про що наявний його підпис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на зазначене вище, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про наявність відносно нього адміністративних матеріалів, які розглядаються судом, не вживав жодних заходів, щоб дізнатись про стан судових проваджень, а тому за вказаних обставин, відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП, справа розглядається за відсутності ОСОБА_1 , оскільки його неявка не перешкоджає розгляду справи про адміністративне правопорушення по суті.
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справи про адміністративні правопорушення за статтею 122-2 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Таким чином, як встановлено в судовому засіданні, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, а саме: невиконання водієм вимоги про зупинку транспортного засобу.
Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Статтями 9 та 10 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У п.1.9 ПДР України зазначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.4 ПДРУ передбачено, що водій на вимогу поліцейського повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
За змістом п.8.9 (б) ПДРУ вбачається, що вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.
Згідно ст.251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, адміністративна відповідальність наступає за невиконання вимоги про зупинку транспортного засобу, а тому ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за ч.1 ст. 122-2 КУпАП.
Факт вчинення адміністративного правопорушення встановлений у судовому засіданні та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 290893 від 29.05.2025; копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 290892 від 29.05.2025 за ч.5 ст. 126 КУпАП; довідкою щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення вчинені у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; копією постанови Тульчинського районного суду Вінницької області № 148/638/24 від 01.05.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 та ч.1 ст. 130 КУпАП; диском із відеофіксацією адміністративного правопорушення.
При призначенні адміністративного стягнення прийнято до уваги характер та ступінь тяжкості вчиненого адміністративного правопорушення, перевіривши існування обтяжуючих та пом'якшуючих обставин (судом не встановлено), дані про особу щодо якої розглядається справа про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 39 КУпАП не вперше притягується до адміністративної відповідальності, його ставлення до скоєного, неявка в судове засідання, майновий та сімейний стан, ступінь його вини, характер вчиненого правопорушення, у зв'язку з чим необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу, що відповідає чинному законодавству та на розсуд суду є необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
В силу ст. 40-1 КУпАП, на підставі ч.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності підлягає стягненню судовий збір, в розмірах встановлених законодавством України.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 33-36, 40-1, 130 ч.1, 126 ч.5, 221, 268, 280, 283-285, 287, 289, 307-308 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить в сумі 153,00 (Сто п'ятдесят три) гривні 00 коп. (рахунок UA418999980313080149000002001, отримувач коштів ГУК у Вінницькій області/ Він.обл./21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858, Банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.) (ЕАП)).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), судовий збір на користь держави (отримувач коштів : ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106, рахунок UA 908999980313111256000026001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП)) у розмірі 605,60 (Шістсот п'ять) грн 60 коп.
Штраф підлягає сплаті у 15-денний строк з дня вручення постанови або залишення апеляційної скарги без задоволення.
Копії платіжних документів подаються до органу, від імені якого накладено стягнення, у триденний строк з дня сплати.
Своєчасно несплачений штраф буде примусово стягнутий у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, за умови несвоєчасної сплати штрафу та виконання постанови в примусовому порядку, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП та витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області.
Суддя О.О. Дамчук