Справа № 607/8980/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/817/291/25 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - запобіжний захід
30 липня 2025 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 липня 2025 року,
ВсТАНОВИла:
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 липня 2025 року задоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_7 до 23:59 год. 18.09.2025 року. В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу ОСОБА_7 на домашній арешт - відмовлено.
Суд мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні багатоепізодних тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 305, ч.3 ст. 307 КК України у складі організованої групи, зазначив про тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, взяв до уваги особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не працює, відсутність у нього постійного законного джерела доходу, вказав про наявність підстав вважати, що обвинувачений може переховування від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, може вчинити інші кримінальні правопорушення. Тому, з метою належної процесуальної поведінки обвинуваченого, зважаючи, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості злочинів, в яких обвинувачується ОСОБА_7 , суд вважав виправданим подальше тримання обвинуваченого під вартою та продовжив запобіжний захід на 60 днів.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить ухвалу суду в частині продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою скасувати. Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 - відмовити, застосувати до останнього запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Апелянт посилається на те, що ОСОБА_7 до затримання добросовісно виконував свої обов'язки, має групу інвалідності.
Вказує, що суд не обґрунтував неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу. Зазначає, що обвинувачений більше шести місяців утримується під вартою та йому продовжено запобіжний захід утримання під вартою, хоча останній, згідно пред'явленого обвинувачення не являється організатором.
Заслухавши суддю-доповідача, в судових дебатах обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, просять її задовольнити, думку прокурора, який заперечив апеляційну скаргу, вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою, просить її залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Ухвала, яку оскаржує сторона захисту, постановлена судом 21 липня 2025 року під час розгляду кримінального провадження за обвинуваченням, в тому числі ОСОБА_7 за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 305, ч.3 ст. 307 КК України, відповідно до ст.331 КПК України, за клопотанням прокурора про продовження строку дії раніше обраного обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При цьому суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні багатоепізодних тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, врахував тяжкість покарання, яке йому загрожує, у випадку визнання його винуватості, є особою раніше судимою, що свідчить про стійку протиправну поведінку обвинуваченого, підвищену суспільну небезпеку та схильність до вчинення злочинів, тому обґрунтовано дійшов висновку про наявність ризиків, визначених в ст.177 КПК України, а саме - можливість переховування від суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Оскільки заявлені ризики не зменшились та продовжують існувати, а завершити розгляд кримінального провадження до закінчення строку тримання під вартою обвинуваченого не є можливим, з метою уникнення обвинуваченим суду та, враховуючи відсутність обставин, які б вказували на можливість скасування запобіжного заходу обвинуваченій або його зміни на більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, суд прийшов до правильного висновку про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 на 60 днів.
Застосований запобіжний захід відносно обвинуваченого кореспондується з характером суспільного інтересу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі “Летельє проти Франції» особлива тяжкість деяких злочинів, яка викликає негативну реакцію суспільства і соціальні наслідки, виправдовує попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
При цьому, колегія суддів бере до уваги, що обвинуваченому ОСОБА_7 визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави, що в межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК України, який достатньою мірою, у разі внесення застави, гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Посилання апелянта на те, що до затримання обвинувачений добросовісно виконував свої обов'язки, має групу інвалідності, не являється організатором, не спростовує суспільну небезпеку особи обвинуваченого та обставини, у яких він обвинувачується, не зменшилися.
За таких обставин, ухвала суду про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 є законною, обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни немає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 липня 2025 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді