Справа № 466/6221/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/672/25 Доповідач: ОСОБА_2
29 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
розглянувши в м. Львові у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 11 липня 2025 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави ОСОБА_6 , обвинуваченому у кримінальному провадженні № 12023140000000985 від 21 серпня 2023 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України
з участю прокурора: ОСОБА_8
захисника: ОСОБА_9
ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 11 липня 2025 року задоволено клопотання прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_8 . Продовжено обвинуваченим ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави, з 11 липня 2025 року по 08 вересня 2025 року включно. Продовжено обвинуваченому ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з 11 липня 2025 року по 08 вересня 2025 року включно. Залишено в силі раніше визначений розмір застави - у вигляді 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 680,00 (сто вісімдесят одну тисячу шістсот вісімдесят гривень) Відмовлено у задоволенні клопотань захисників обвинувачених про обрання обвинуваченим більш м'яких запобіжних заходів. Продовжено обвинуваченому ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України строком на 2 місяці - до 14 вересня 2025 року включно, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; Попереджено обвинуваченого ОСОБА_15 , що у випадку невиконання ним вищезазначених обов'язків йому може бути змінено заставу на більш суворий запобіжний захід. Для виконання копії ухвали скерувати у Державну установу «Львівська установа виконання покарання (№19) за місцем утримання обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 . Копії ухвали постановлено вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору. Контроль за виконанням ухвали покладено на прокурора у даному кримінальному провадженні ОСОБА_8 .
Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції, зокрема, вказав, що ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 обвинувачуються у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, будучи особами обізнаними із можливою мірою покарання, обвинувачені можуть переховуватися від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення, а також беручи до уваги те, що обвинувачені офіційно не працюють, докази у даному кримінальному провадженні ще не досліджені, а саме кримінальне провадження перебуває на підготовчій стадії судового розгляду, прийшов до висновку, що продовжують існувати ризики, які були підставою для обрання вказаним особам запобіжного заходу у виді тримання під вартою, які не зменшилися на даний час.
На вказану ухвалу захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 11 липня 2025 року у частині продовження обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави; постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави, яка може бути внесена я самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскаржувана ухвала у частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 є незаконною, необґрунтованою, такою, що винесена із порушенням норм матеріального та процесуального права за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Вважає, що суд першої інстанції не врахував практику Європейського суду з прав людини та Верховного суду, не перевірив доводи прокурора про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, а також доводи сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу на заставу, не з'ясував обставини, що мають значення для вирішення питання про продовження строку тримання під вартою.
Зазначає, що обраний запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 є надто суворим та не співмірним із обставинами інкримінованого кримінального правопорушення, викладеним у клопотанні прокурора.
Заявляє, що стороною обвинувачене не доведено заявлених ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а матеріали клопотання не містять доказів, які б свідчили про те, що застосування обвинуваченому ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків, передбачених КПК України та запобігти ризикам.
Звертає увагу на те, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні завершено, справа передана до суду. Тому, на думку захисника, відсутні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки всі необхідні докази вже зібрані, свідки допитані, а ризики впливу на досудове слідство усунено. Жоден з ризиків, на які посилається прокурор, не є доведеними або підтвердженими належними та допустимими доказами, а ґрунтується виключно на припущеннях. Наголошує, що повний текст оскаржуваної ухвали обвинуваченому і його захиснику не вручався, та такий відсутній у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю обвинуваченого апеляційному суду не надходило.
Згідно із положеннями до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Із змісту ст.178 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з матеріалів провадження суд при прийнятті рішення про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 врахував положення наведених норм процесуального закону та дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, обґрунтовано пославшись на те, що продовжують існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для обрання зокрема обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та ці ризики не зменшилися.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Колегія суддів вважає, що враховуючи вимоги ч. 5 ст. 182 КПК України, при постановленні ухвали про продовження строку тримання під вартою, судом першої інстанції обґрунтовано визначено розмір застави у межах максимального розміру, передбаченого вимогами цієї статті, обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків та особливо тяжких злочинів, поєднаних із насильством щодо потерпілих, що значно підвищує суспільну небезпеку вчиненого.
Наведені прокурором підстави для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та вмотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не змінилися та не зменшилися.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апелянта правильних висновків суду першої інстанції не спростовують, є необґрунтованими і безпідставними.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи, які були б підставою для скасування постановленого судового рішення, колегією суддів не встановлено.
Ухвала суду першої інстанції про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованою та вмотивованою, а підстави для її скасування - відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржувана ухвала суду є законною й обґрунтованою, відтак підстав для задоволення апеляційних вимог обвинуваченого не вбачається.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 11 липня 2025 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави ОСОБА_6 , обвинуваченому у кримінальному провадженні № 12023140000000985 від 21 серпня 2023 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4