Справа № 442/4371/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/680/25 Доповідач: ОСОБА_2
30 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 липня 2025 року,
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_6 -
адвоката ОСОБА_7 , -
встановила:
на розгляді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке 05 липня 2023 року внесене до ЄРДР за №12023140000000890, зокрема, про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 307 КК України.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 липня 2025 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 14 вересня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 покликаючись на те, що ухвала суду є незаконною, необґрунтованою, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи і постановлена з порушенням норм процесуального закону.
Вважає, що прокурором не доведено наявність ризиків, зазначених у клопотанні.
Наголошує, що судом невмотивовано зазстосування запобіжного заходу без визначення розміру застави.
Просить скасувати ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 липня 2025 року, клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу задоволити частково, обрати останньому більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із встановленням процесуальних обов'язків.
Заслухавши суддю-доповідача, виступ захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора про її заперечення та залишення ухвали суду без зміни, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Так, порядок перевірки ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, визначено ст. 422-1 КПК України.
Згідно ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
На переконання колегії суддів, під час розгляду клопотання прокурора, з'ясовані всі обставини, які мають значення для вирішення питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою, які в подальшому були оцінені судом в сукупності та стали підставою для прийняття рішення.
Колегія суддів вважає доведеним прокурором, що ризики заявлені у клопотанні не зменшились, а отже, на думку колегії суддів, всупереч доводам апеляційної скарги сторони захисту, з врахуванням тяжкості інкримінованого за ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 307 КК України кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, виправданим є подальше тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 .
Відтак, недостатнім є застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, про що вірно зазначено в ухвалі суду першої інстанції, в тому числі домашнього арешту і застави, розмір якої, з огляду на конкретні обставини справи, підставно не визначено в оскаржуваному рішенні.
Таким чином, колегія суддів вважає доведеною актуальність наведених прокурором ризиків та приходить до висновку, про безпідставність доводів апелянта з цього приводу і вважає, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення обвинуваченому розміру застави, забезпечить виконання ОСОБА_6 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 липня 2025 року про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави - без зміни.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4