Справа № 727/6564/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бойко М.Є.
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
30 липня 2025 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про адміністративне правопорушення від 27.05.2025 року,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Чернівці з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про адміністративне правопорушення від 27.05.2025 року.
2. Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 червня 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
3. Апелянт, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
4. В обґрунтування таких вимог ОСОБА_1 вказує, що 27.05.2025 року відносно нього начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 - підполковником ОСОБА_2 ухвалено постанову №504 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, в якій зазначено, що він, будучи військовозобов'язаним, не з'явився для уточнення своїх персональних даних до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку або до центру надання адміністративних послуг у встановлений законодавством термін ( з 18.05.2024 року по 16.07.2024 рік), чим порушив вимоги ч.3 ст.22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" в редакції від 11.04.2024 року, що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період. Також позивач посилався на грубі, на його думку, порушення чинного законодавства під час складання протоколу та винесення постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: у постанові №504 від 27.05.2025 року вказано іншу особу як уповноважену на складання протоколу, а також наведено невірний номер самого протоколу. Такі розбіжності, на його думку, прямо суперечать вимогам статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає обов'язковість внесення достовірних та точних даних у процесуальні документи.
5. Крім того, ОСОБА_1 вказує на порушення принципу правової визначеності та конкретизації обвинувачення, оскільки у протоколі і постанові міститься лише загальне посилання на частину третю статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка містить перелік окремих, чітко визначених обов'язків військовозобов'язаних.
ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
6. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 10.05.2025 року відносно позивача складено протокол №504/1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до якого ОСОБА_1 , який є військовозобов'язаним, не з'явився для уточнення облікових даних до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку або до центру надання адміністративних послуг у встановлений законодавством термін (з 18.05.2024р. по 16.07.2024р.). Такими своїми протиправними, винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції від 11.04.2024р., положення пункту 1 частини 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України N?3633-IХ від 11.04.2024 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», якими визначено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року N? 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 03 березня 2022 року N? 2105-ІX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності), що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, який розпочав діяти з 17.03.2014 року після оприлюднення Указу Президента України N?303/2014 «Про часткову мобілізацію» та який діє станом на момент складання протоколу. Тобто ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
7. Зі змісту даного протоколу вбачається, що його складено у присутності ОСОБА_1 , будь-яких заперечень викладених у ньому обставин позивач не висловив, також його було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП і повідомлено під власноручний підпис про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 12 год. 30 хв. 25 травня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , кабінет №25, що спростовує протилежні доводи позивача.
8. В подальшому: 27.05.2025 року щодо ОСОБА_1 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 - підполковником ОСОБА_2 ухвалено постанову №504 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, в якій також зазначено, що він, будучи військовозобов'язаним, не з'явився для уточнення персональних даних до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку або до центру надання адміністративних послуг у встановлений законодавством термін ( з 18.05.2024 року по 16.07.2024 рік), чим порушив вимоги ч.3 ст.22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" в редакції від 11.04.2024 року, що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період.
9. Вищезазначена постанова отримана позивачем 27.05.2025 року.
10. Крім того, як вбачається із заяви ОСОБА_1 керівнику ІНФОРМАЦІЯ_5 від 25.05.2025 року, останній визнав свою вину у невчасному оновленні ним своїх даних та повідомив, що не оспорює допущене порушення та згоден на розгляд притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
11. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
12. Статтею 17 Закону України «Про оборону України» визначено права та обов'язки громадян України у сфері оборони.
13. Так, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
14. Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначенні ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
15. Згідно абз.6 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
16. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
17. 18 травня 2024 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку №3633-ІХ від 11.04.2024 р.
18. Цим Законом положення ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу викладено в новій редакції, згідно якої, зокрема встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
19. У абз. 4 п.п.1 п.2 Прикінцевих та перехідних положень ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» зазначено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
20. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.
21. Враховуючи вимоги абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», всі військовозобов'язані, крім тих що відносяться до абз.2-6, зобов'язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
22. Нормами вказаного Закону визначено 60-денний строк для уточнення облікових даних, останній день якого припадав на 16.07.2024.
23. Отже, доводи позивача про відсутність у нього такого обов'язку є хибними та не приймаються судом до уваги як необґрунтовані та безпідставні.
24. Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
25. Як вбачається з протоколу та оскаржуваної постанови, та встановлено судом ОСОБА_1 протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України № 3633-ІХ від 11 квітня 2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (тобто в період з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року включно) не уточнив свої військово-облікові дані відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3633-ІХ, а саме адресу проживання, номери засобів зв'язку, адрес електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, у разі перебування на території України - шляхом самостійного прибуття до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до ЦНАП, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності), чим порушив вимоги ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції від 11.04.2024р., положення пункту 1 частини 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України N?3633-IХ від 11.04.2024 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», суд вважає що такі дії його вірно кваліфіковані відповідачем за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
26. Крім того, позивач не заперечує факт неуточнення ним своїх військово-облікових даних.
27. Згідно із ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
28. Відповідно до ст.245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
29. Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
30. Щодо доводів позивача про порушення відповідачем строків притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення даного правопорушення, суд зазначає, що відповідно до частини 7 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
31. З матеріалів справи встановлено, що позивач у встановлені законом строки та способи свої військо-облікові дані не уточнив, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
32. З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржувана постанова, щодо притягнення до адміністративної відповідальності позивача є законною, винесена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені керівними документами та передбачені Конституцією та законами України та скасуванню не підлягає.
33. Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.
V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
34. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
35. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
36. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
37. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
38. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
39. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 червня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.