Справа № 320/11995/24
29 липня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Вівдиченко Т.Р., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження питання про витребування доказів у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «ВЕДС» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Фермерське господарство «ВЕДС» звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України, в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління державної податкової служби у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації) від 26.09.2023 за №9589135/41226537;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєструвати податкову накладну Фермерського господарства «ВЕДС» №12 від 03.09.2023 датою її надходження на реєстрацію.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення прийнято Головним управлінням ДПС у Київській області безпідставно, оскільки позивачем подано письмові пояснення щодо господарських операцій, які стали передумовою для складення податкової накладної, реєстрація якої зупинена, а також копій документів на її підтвердження відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року. Однак подані пояснення та документи не були взяті контролюючим органом до уваги. До того ж позивач вказує, що оскаржуване ним рішення не містять конкретної інформації щодо підстав його прийняття, не наведено жодної інформації щодо причин та підстав для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року задоволено адміністративний позов.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представником ГУ ДПС у Київській області подано апеляційну скаргу, в якій останній просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Зокрема, в апеляційній скарзі зазначається, що судом першої інстанції не надано оцінку доводам відповідача щодо пропущення позивачем строку звернення до суду.
В своїх обґрунтуваннях зазначає, що у ході проведеного аналізу встановлено, що позивачем надано первинні документи з порушенням законодавства.
Апелянт стверджує, що заявлена позовна вимога про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в обхід порядку формальної перевірки відповідачем документів для такої реєстрації та повноважень ДПС України щодо прийняття рішення про реєстрацію є порушенням дискреційних повноважень податкового органу щодо подання відповідачу висновку щодо реєстрації податкових накладних. Заявлений позивачем спосіб захисту зобов'язання ДПС України зареєструвати датою подання податкові накладні суперечить порядку реєстрації, визначеному законодавством та втручається у дискреційні повноваження податкового органу, а тому не може бути застосований судом.
Крім того, апелянт стверджує, що судом першої інстанції проігноровано доводи відповідачів щодо пропущення позивачем строку звернення до суду.
Посилаючись на такі та інші аргументи, Головне управління ДПС у Київській області просить задовольнити апеляційну скаргу.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2025 та від 23.04.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Так, враховуючи наявність в апеляційній скарзі Головного управління ДПС у Київській області доводів щодо пропуску позивачем строку на звернення до суду із позовом, колегія суддів дійшла висновку про необхідність першочергово здійснити перевірку останніх для вирішення питання про наявність або відсутність правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції та залишення позовної заяви ТОВ «ВЕДС» без розгляду.
Під час розгляду справи судовою колегією з'ясовано, що предметом оскарження у цій справі є рішення комісії Головного управління державної податкової служби у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації) від 26.09.2023 за №9589135/41226537 та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєструвати податкову накладну Фермерського господарства «ВЕДС» №12 від 03.09.2023 датою її надходження на реєстрацію.
У свою чергу приписи частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За правилами абз. 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Абзацом 1 частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18, спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов'язані з нарахуванням грошових зобов'язань, зокрема, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання. З прийняттям чинної редакції Кодексу адміністративного судочинства України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
У свою чергу, за позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 02.07.2020 у справі №1.380.2019.006119, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з похідною вимогою про зобов'язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини третьої, четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За усталеною практикою Верховного Суду вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини третя та четверта статті 123 КАС України).
Аналогічні правила Кодекс адміністративного судочинства України розповсюджує й під час перегляду справи в апеляційній та касаційній інстанціях.
Зокрема, у постанові від 10.11.2022 у справі №320/11921/20 Верховний Суд зазначив, що Кодекс адміністративного судочинства України допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду.
Разом з цим, положення Кодексу адміністративного судочинства України однозначно закріплюють, що у випадку встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, такій особі гарантується надання часу для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом із наданням доказів поважності причин його пропуску. При цьому, забезпечення реалізації такого права не залежить від інстанції суду, який виявив факт пропуску строку, оскільки такий факт може бути виявлений не лише до відкриття провадження у справі, але й на більш пізніх стадіях судового процесу.
Колегія суддів вважає, що питання причин пропуску строку звернення до суду з позовом, у випадку, коли суд встановив, що такий пропущено позивачем, в обов'язковому порядку має бути з'ясовано судом. У будь-якому випадку позивач має бути обізнаний про виникнення у суду питання щодо дотримання ним строку звернення до суду з позовом задля забезпечення реальної можливості спростувати факт пропуску строку або довести наявність підстав для його поновлення.
Таким чином суд апеляційної інстанції повинен був вжити заходів щодо надання можливості позивачу звернутися із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин пропуску строку».
З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано скаргу на рішення комісії Головного управління державної податкової служби у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації) від 26.09.2023 за №9589135/41226537.
За результатом розгляду скарги прийнято рішенням комісії з розгляду скарги ДПС України від 13.10.2023 року № 73616/41226537/2, яким скаргу залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Колегією суддів враховується, що з огляду на встановлені вище обставини та відсутність у позивача заперечень щодо часу отримання рішення від 13.10.2023 №73616/41226537/2, останнім днем звернення до суду із вказаним позовом було 13.01.2024.
Водночас з вказаним позовом Фермерське господарство «ВЕДС» звернулося до суду першої інстанції 13.03.2024, а питання про поновлення строку звернення до суду позивачем не порушувалося під час розгляду справи судом першої інстанції.
Колегія суддів з урахування сформованої Верховним Судом практики застосування положень частини третьої, четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України приходить до висновку про необхідність надання позивачу десятиденного строку для надання пояснень щодо пропуску строку звернення до суду із вказаним позовом із зазначенням поважних причин його пропуску, підтверджених відповідними доказами.
Згідно з частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Керуючись статтями 9, 77, 123, 308, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Запропонувати Фермерському господарству «ВЕДС» протягом десяти днів з дати отримання копії цієї ухвали надати суду письмові пояснення щодо пропуску строку звернення до суду із вказаним позовом із зазначенням поважних причин його пропуску, підтверджених відповідними доказами.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина
Судді Т.Р.Вівдиченко
Є.І.Мєзєнцев