30 липня 2025 року м. Дніпросправа № 160/29374/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 у справі №160/29374/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 у справі №160/29374/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
08.07.2025 до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла сформована в системі «Електронний суд» апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на зазначене рішення.
Ухвалою апеляційного суду від 14.07.2025 визнані неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 в адміністративній справі №160/29374/24, наведені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області; апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишено без руху, запропоновано апелянту протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме надати:
- клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин такого пропуску та наданням відповідних підтверджуючих доказів, за наявності;
- докази направлення апеляційної скарги (з додатками, за наявності) позивачу;
- належні докази сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
Зазначена ухвала доставлена до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 15.07.2025 о 16:55, вважається отриманою 16.07.2025, отже, строк на усунення недоліків тривав по 28.07.2025 включно.
23.07.2025 до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обгрунтування якого скаржник зазначає, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, який на теперішній час продовжено. Територія Дніпропетровської області тривалий час є зоною активних бойових дій, і за офіційними повідомленнями військового командування держави, постійно та дотепер зберігаються загрози ракетних та авіаційних ударів, ворог продовжує здійснювати постійні артилерійські обстріли деяких міст, районів області. Нікопольська міська територіальна громада віднесена до території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси. Справа № 160/29374/24 перебуває на супроводі службовців Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - Головне управління), робочі місця яких за місцезнаходженням розташовані в м. Нікополі, тобто на території активних бойових дій. Працівники, які виконують обов'язки державної служби, періодично змушені переривати свою роботу та покидати робочі місця через оголошення по області повітряних тривог та загроз артилерійського обстрілу, внаслідок чого ускладнена можливість більш вчасно відпрацьовувати процесуальні документи. Будівля, де знаходяться робочі місця працівників, двічі потрапила під прямі ворожі обстрілі. 02.03.2022 Рада суддів України видала Рекомендації щодо роботи суддів в умовах воєнного стану, якими, зокрема, судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Справа № 160/23974/24 перебувала на супроводі службовця відділу представництва інтересів в судах та інших органах № 4 Юридичного управління Головного управління Чмари А.С. та відповідно вищезазначене рішення було розписано на виконання до вказаної особи (вхідний реєстраційний номер РМК 105246/7). Відповідно до табелю обліку робочого часу за грудень, січень, та лютий - Чмара Артем Станіславович з 20.12.2024 по 10.01.2025 перебував на лікарняному, з 13.01.2025 по 24.01.2025 перебував у відпустці, з 27.01.2025 по 11.02.2025 перебував на лікарняному. З 12.02.2025 зазначений працівник звільнений. Усі органи ПФУ працюють в спеціальній системі електронного документообігу. В період коли особа перебуває на лікарняному чи то у відпустці - доступ до його облікового запису (до всіх справ, які розписані на відповідну особу) - блокується, як для опрацювання, так і для простого перегляду. Після звільнення ОСОБА_2 усі його завдання опрацьовувалися двома спеціалістами відділу представництва інтересів в судах та інших органах № 4 Юридичного управління Головного управління понад справи та завдання, що були розписані безпосередньо на працівників. Тривалий час зазначений відділ у зв'язку із перебуванням у зоні активних бойових дій не був укомплектований у повному обсязі поряд із тим, що кількість завдань не зменшено із порівнянням із 2021 роком. На теперішній час даний відділ вже укомплектований.
Разом з тим, наведені скаржником у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.
Згідно із частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Пунктом 6 частини п'ятої статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Таким чином, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду.
За приписами пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. У частині шостій наведеної статті також визначено, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
У зв'язку з наявністю у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області офіційної електронної адреси та електронного кабінету в системі «Електронний суд» рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 по справі №160/29734/24 надіслано скаржнику в електронній формі, доставлено до електронного кабінету 26.12.2024 о 17:56.
Враховуючи, що строк апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 по справі №160/29734/24 закінчився 27.01.2025, а з апеляційною скаргою відповідач звернувся 08.07.2025, для обґрунтування поважності пропуску строку апеляційного оскарження заявнику слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою подання апеляційної скарги в межах строку встановленого КАС України.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З огляду на викладене, особа, яка подала апеляційну скаргу з пропуском строку, передбаченого статтею 295 КАС України, зобов'язана навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску нею строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принцип остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан строком на 30 діб, який у подальшому був неодноразово продовжений та станом на дату прийняття рішення не скасований.
Апеляційний суд звертає увагу, що Укази Президента України стосуються лише введення/продовження воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить. На теперішній час Третій апеляційний адміністративний суд працює у штатному режимі, ніяких обмежень щодо пересування у місті Дніпрі не запроваджено.
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві/клопотанні про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Введений в Україні воєнний стан, звичайно, ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й без підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що при оцінці поважності причин пропущення процесуального строку з підстави введення воєнного стану в Україні додатково необхідно брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду та порядок його функціонування; місце проживання/місцезнаходження скаржника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території; посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати закінчення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідною заявою/клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску); інші доречні обставини.
Таким чином, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень в усіх абсолютно випадках.
Вказані скаржником обставини, пов'язані з воєнним станом в Україні, ураховуючи його завдання та функції, могли утруднити дотримання установленого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення, водночас у цьому питанні необхідно ураховувати й інші обставини, а також тривалість пропущеного строку.
Суд зазначає, що апелянт та основний штат його працівників знаходяться у місті Дніпрі, на території Нікопольського району знаходиться структурний підрозділ відповідача.
Окрім того, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у період дії воєнного стану своєї діяльності не припиняло.
Натомість, жодних документів, які свідчили б про неможливість подання апеляційної скарги у встановлений строк та на підтвердження вказаних у заяві обставин, скаржником надано не було.
Перебування відповідального працівника на лікарняному та/або у відпустці не можуть бути визнані поважними причинами пропуску процесуального строку.
Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а тому не підтверджує наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання викладених скаржником у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження причин пропуску такого строку поважними.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованою, а підстави, вказані в заяві для поновлення строку на апеляційне оскарження, є неповажними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Суд зауважує, що відмова у відкритті апеляційного провадження у зв'язку з пропуском строку відповідає принципу юридичної визначеності та не порушує право на судовий захист, якщо скаржник не навів належних доказів поважності причин пропуску.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 у справі №160/29374/24 слід відмовити.
Керуючись статтями 293, 299, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 у справі №160/29374/24.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 у справі №160/29374/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги у строк, визначений стаття 329 КАС України.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов